В'ячеслав Сєдоплатов: Падел стрімко розвивається, він може стати спортом №1 в Україні

В'ячеслав Сєдоплатов свого часу подавав чималі надії у великому тенісі, на власні очі бачив, як починала займатися цим видом Еліна Світоліна, та став чемпіоном світу у віковій категорії 35+.

Кілька років тому уже колишній тенісист почав опановувати падел, ракетковий вид спорту, який розвивається шаленими темпами в усьому світі, та який притягує як магнітом селебрітіс.

Наразі Сєдоплатов – тренер національної збірної України. Саме про розвиток цього досить нового виду в Україні ми й поговорили:

• на якому етапі розвитку падел в Україні;
• як у цей вид приходять спортсмени;
• які призові на провідних турнірах;
• чи зможуть українці пробитися на Європейські ігри-2027.

Також не оминули тему великого тенісу: перші кроки Еліни Світоліної у тенісі, чи зможе українська прима все ж виграти турнір серії Grand Slam і багато іншого.

Перемогти в падла! Захопливий гібрид на теніс завойовує світ. Що це за диво-гра та чому така популярна

– Ви чемпіон світу з тенісу в категорії 35+, зараз – тренер збірної України з паделу. У який момент ухвалили для себе рішення перейти в падел і чому?

– Падел у моєму житті з'явився доволі спонтанно, десь два з половиною роки тому. Я був у Дубаї, куди поїхав працювати. Там зараз багато українців і там падел вже тоді був розвинений – на той момент там було більше 1000 кортів для гри в падел. Друзі запросили мене пограти в падел, я погодився.

Перший раз мене не зачепило, як то кажуть, бо я грав проти слабких суперників. Потім я познайомився ще з одним українцем, він записався до мене на тренування з тенісу, і розповів, що він ще грає в падел. Він запросив мене зіграти турнір. Я взяв участь, виграв, і після цього мені захотілось позмагатись на вищому рівні.

– Як швидко опанували правила?

– Пізніше я почав брати участь у багатьох турнірах, але не міг там перемогти. Моя проблема була в тому, що я грав там у теніс, а всі інші – в падел, я не розумів, як це працює.

У Дубаї велике ком'юніті з паделу, тож я почав знайомитись з іноземцями, і всі мені казали: "ти дуже крутий, тобі треба грати в падел, але тобі треба переналаштуватись, бо ти граєш, як тенісист". Один зі знайомих подарував мені сертифікат на 5 занять із тренером, сказавши, що він хоче, щоб я зрозумів, як все працює в паделі.

Я позаймався з тренером і після почав інвестувати в себе, займався в різних тренерів і набирався досвіду. Вже після цього почав прогресувати і перемагати тих, кого раніше не міг здолати.

– Що було найскладнішого в переході з тенісу на падел?

– Гра від стінок, дуже важко тенісисту дозволити долетіти до стіни. У тенісі немає стін, і ти завжди граєш перед собою, якщо ти не встиг зіграти перед собою – програв розіграш, у тебе вже як рефлекс напрацьований. Дуже важко було перелаштуватись, що в паделі скло дає тобі ще більше можливостей і часу.

– Якщо взяти спортсмена, який ніколи не займався ракетковими видами спорту, і тенісиста. Хто швидше опанує падел?

– Звісно, тенісист. У нього вже є база ракеткового виду спорту, яка дає йому відчуття м'яча, відчуття підходу до м'яча. Сам м'яч – той самий, колір той самий, розмір майже такий же, як у тенісі. В тенісі ти можеш відбити сильно, а в паделі це навпаки працює: там потрібно вибрати момент, коли тобі потрібен сильний удар.

У тенісі, якщо ти б'єш швидко, сильно і влучаєш в корт, це супер. У паделі – зовсім інша гра з погляду на техніку та стратегії.

– Чи не було у вас хвилювань, що в Україні цей вид спорту поки зовсім на іншому рівні, порівнюючи з тенісом?

– Страшно не було. Перший час я поєднував падел і теніс, але з кожним днем тренувань з паделу ставало більше, і мені цей новий вид став цікавішим за теніс. З 1 січня 2025 року я ухвалив рішення взагалі не брати тренувань із тенісу, і перейшов виключно на падел.

Сказати, що я шкодую – ні. Я в тенісі був протягом 30 років: постійна зміна країн, було важко. Падел дав мені нове дихання, я записався на курси з цього виду спорту. Я багатодітний батько, тож можу виїжджати за кордон – вдалось поїхати у Дубай і пройти там курс.

– Розкажіть детальніше про курси, і як вони вплинули на вас?

– На цих курсах є градація: бронзовий рівень, срібний рівень і далі. Тож я пройшов спочатку бронзовий рівень, отримав сертифікат, потім диплом, склав екзамени. Далі пройшов silver курс в Іспанії, теж отримав сертифікат та диплом. Після чого почав їздити по різних академіях: тренуватись із професійними тренерами.

Я продовжую навчатись – у квітні знову поїду, аби прокачувати себе. Розумію, що мого досвіду за 2,5 роки поки недостатньо. Тому потрібно ще більше знань, які я б міг тут передавати українцям.

– Порівняймо рівень паделу в Україні та закордоном. Наскільки ми відстаємо?

– Ми на початковому рівні. Навіть країни Балтії, такі як Литва, Латвія та Естонія, уже краще і більше знайомі з паделом, ніж ми. В Україні падел десь два роки як набирає обертів. Але у нас дуже талановиті хлопці – ми молоді й прогресивні. Чого нам не вистачає? Гравців, які будуть вмотивовані в своєму розвитку.

Зараз багато гравців роблять ставку на падел як заробляння грошей. Треба трохи більше знаходити часу на командні збори, тренування. Це піде лише на користь. На жаль, навіть коли наш головний тренер Аугусто Експозіто приїжджає з Іспанії в Україну, не всі хлопці знаходять час приїхати і потренуватись разом. Мене, як тренера, це засмучує.

– Ви згадали фінансову складову, якщо порівняти гонорарну систему в тенісу та паделі, різниця – велика?

– Різниця в сотні разів на користь тенісу, якщо ми говоримо про міжнародний рівень. Я думаю, це поки що. Падел зараз не настільки популярний як теніс, але, швидше за все, він стане одним із найбільш популярних видів спорту у світі. Він видовищний, легкий та цікавий. Я думаю, що з часом гонорари виростуть, і падел буде приносити багато грошей професійним спортсменам.

– Скільки часу потрібно українським спортсменам, аби вони увійшли в топ-100 рейтингу?

– Я думаю, не більше, ніж 5 років. Але для цього потрібно стабільно тренуватись. У нас багато талановитих хлопців, у них є тенісна база. Якщо вони будуть постійно тренуватись, їздити на збори, то зовсім скоро ми побачимо їх спочатку у топ-100, потім у топ-50. Якщо ж говорити про топ-10, то тут все складніше, бо у топ-10 на даний момент знаходяться космонавти, люди з іншої планети. Це дуже талановиті спортсмени, які мають щось магічне.

– Хто з наших спортсменів може дійти до цього рівню космосу?

– Я б виділив Владислава Городинського, це дуже хороший гравець. Він швидкий, з класною реакцією, гарним відчуттям м'яча, у нього хороший смеш, це дуже важливо в цьому виді спорту. Він дуже розумний. Є ще Артем Авдєєв, він шульга, зараз тренується в Марбельї, він супер-гравець. Ще хотів би відзначити Богдана Левчука та Марка Білика. Із дівчат хочу відмітити Аліну Єрошенко і Тетяну Дичку, а також швидкий прогрес Каті Вовк.

– У якому віці спортсмен виходить у свій прайм у паделі?

– Пікова форма у спортсмена – це 30-35 років, десь після 35-ти спортсмен йде на спад. Саме тому у наших хлопців та дівчат ще є час, і дуже хочеться вірити, що вони зможуть прославити Україну на міжнародній арені.

– Наступного року відбудуться Європейські ігри в Туреччині, де буде представлений падел. Які шанси побачити українців на цих змаганнях?

– Ми будемо робити все можливе, щоб туди потрапити. На мою думку, ми зобов'язані там бути. У нас вимальовується непоганий склад, зараз багато українських гравців тренуються в Європі на постійній основі, і на них велика ставка. Також будемо сподіватись на інших хлопців, головне – їхнє серйозне ставлення до себе, до справи.

– Які головні старти для збірної України в 2026 році?

– У 2026 році, на жаль, у нас немає жодного чемпіонату – ані Європи, ані світу. Ми поїдемо на тренувальні збори за кордон і поєднаємо це з міжнародними турнірами, для того, аби хлопці зіграли на цьому рівні і зробили для себе висновки, як тренуватись далі.

– Ви професійно займались тенісом. Якщо згадати всю вашу тенісну кар'єру, які найяскравіші моменти можете виділити, і чи вдалось реалізувати все, що планували?

– Це перемоги на чемпіонатах світу, я вигравав там двічі: один раз у Португалії, інший – в Туреччині. Це були важкі матчі, і вигравати там було дуже приємно. Що стосується поставлених перед собою цілей, то не вдалось реалізувати всього, чого я хотів, і про що мріяв.

На той час, коли потрібно було переходити з юніорського в професійний теніс, у моїх батьків стались деякі проблеми, після чого я був змушений закінчити свою кар'єру в професійному спорті. Це проблема багатьох спортсменів у нашій країні, їм банально не вистачає коштів на те, аби йти далі, їздити на міжнародні турнірі, займатись із європейськими тренерами.

– Зараз перша ракетка України Еліна Світоліна стрімко йде вгору у світовому рейтингу, чи слідкуєте за нею?

– Звісно, слідкую. У нас топові тенісистки – Світоліна, Ястремська, Костюк, Стародубцева. Два роки поспіль я їздив на Australian Open, де ходив на всі матчі наших тенісисток. Дуже пишаюся ними, вони молодці.

– На вашу думку, чи побачимо ми Еліну Світоліну з чемпіонським кубком Гренд Слему?

– У неї дуже сильні суперниці. Для того, аби це сталось, треба щоб поєдналось багато факторів, у тому числі фарт. Еліні дуже важко, бо конкуренція надзвичайно висока: Сабалєнка, Касаткіна, Швьонтек. Багато дуже сильних гравчинь, конкуренція в тенісі нереальна.

– Можливо, доводилось грати з Еліною Світоліною в теніс чи падел?

– Ні, не грав. Але я пам'ятаю її ще з дитинства. У неї є старший брат Юліан Світолін. Він мене запрошував до себе в Одесу на тенісні збори, і я приїжджав туди, нам тоді було по 13-14 років. Була там і Еліна. Вона була ще дуже маленькою, але вже тоді з кепкою назад бігла і тримала в руках ракетку. Ми робили вправи з фізичної підготовки, і вона робила їх з нами. Уже тоді Світоліна мала цей стержень, характер.

– З ким із українських спортсменів грали в теніс чи падел?

– Спарингував із Лесею Цуренко. З Мартою Костюк трохи грали в теніс. Також грав у падел проти Андрія Шевченка, у парі з Євгеном Хачеріді, Денисом Гармашем.

– Як вам рівень Андрія Миколайовича в паделі?

– Якщо взяти до уваги те, що він футболіст, а не тенісист, то грає він дуже класно. Грає як тенісист, який не дуже довго грає в падел. Він розуміється на цьому спортові, гарно грає від стінок. У нього прекрасна робота ніг.

– Чи зможе падел стати одним із найбільш популярних видів спорту в Україні?

– Думаю, так. Наш вид стрімко розвивається, набирає обертів. Це дуже драйвовий та корисний вид спорту. Люди тут отримують все: від задоволення до фізичного навантаження, нові знайомства, бізнес, вечірки. Тут відбувається все на одному корті. Тому є всі шанси, що падел стане спортом №1, або одним із найбільш популярних видів спорту в Україні.