Зіпсував Сочі Путіну, піднялася після падіння, підкорив Пекін: список найтитулованіших українських зимових паралімпійців
Ось і настав старт зимових Паралімпійських ігор у Мілані. Українці завжди добре виступали на цих змаганнях, маючи загалом аж 141 медаль (38 + 51 + 52).
Паралімпіада-2022 стала для представників України найрезультативнішою – 11 золотих, 10 срібних і 8 бронзових нагород. Цього року "синьо-жовті" матимуть найбільше представництво в історії, тому є надія, що рекорд може бути побитий.
Безумовно, кожен, хто завойовував нагороди чи навіть просто виступав, – уже герой, людина, яка реалізувалася. Але сьогодні зосередимося на найтитулованіших представниках України на Winter Paralympic Games.
Віталій Лук'яненко. Король біатлону, який здолав улюбленця Путіна
У 5 років отримав діагноз – атрофія зорового нерва. Спочатку це не ставало на заваді – тренувався разом зі звичайними дітьми, але з часом зір погіршувався дедалі більше.
"У харківському "Динамо" десять років тренувався поруч зі здоровими спортсменами.
Чи важко було? Була тоді поставлена планка – і ти її виконував. Виконав перший дорослий розряд, був у збірній області, але мій зір погіршувався, і я перейшов у паралімпійську збірну", – казав він у 2018-му для "Радіо Свобода".
На Паралімпіаді дебютував ще в 1998-му, утім 19-річний спортсмен тоді медалей не здобув. Через чотири роки Лук'яненко виборов бронзу в лижних гонках, а з 2006-го став справжнім лідером команди.
У Турині, Ванкувері, Сочі, Пхьончхані та Пекіні колекція Віталія поповнилася ще 14 медалями (8 + 4 + 2). У лижних гонках найвищу нагороду взяти не вдалося, зате в біатлоні харків'янин був просто нестримним.
Особливо вирізняється успіх 2014 року. Усі прогнозували "золото" російському атлетові Миколі Полуніну. Цього спортсмена хотів привітати особисто президент Росії Володимир Путін, але неочікувано для росіян Віталій Лук'яненко випередив Полуніна на 11 секунд і здобув "золото". Російський диктатор тоді й передумав виходити вручати медалі.
Після Паралімпіади в Сочі у 2014 році він вирішив завершити спортивну кар'єру. Але, пропустивши майже два роки тренувань, не витримав і повернувся в команду. Менш ніж за рік йому довелося схуднути на 27 кілограмів, аби знову набрати форму та брати участь у змаганнях.
Буде він і в Італії – але цього разу вже в тренерському амплуа.
Оксана Шишкова. Падіння під час виступу – не причина зупинятися
Однією з підопічних Лук'яненка буде Оксана Шишкова. Щоб зрівнятися з Віталієм за кількістю медалей, їй потрібно лише раз піднятися на п'єдестал. Поєднує їх і те, що успіх вони мали і в лижних гонках.
- Медалі Шишкової в біатлоні: 3 + 2 + 3
- Медалі Шишкової в лижних гонках: 2 + 2 + 2
У дитинстві вона займалася гімнастикою, кунг-фу і обожнювала футбол. У 10-річному віці відбулося стрімке погіршення зору. Через це почала займатися в харківському "Інваспорті". Щоправда, спочатку не зимовими видами спорту.
Оксана мала хист до бігу, де за кілька років отримала звання майстра спорту. Коли тренери паралімпійської збірної України з лижних гонок і біатлону приїхали до школи, де навчалася Оксана, і запропонували спробувати себе у лижах, вона спершу відмовилася.
Минув рік – і вдруге спортсменка вже не відмовила. Як бачимо, і для себе, і для України вона зробила правильний вибір.
Оксана має справжній бойовий характер і завжди бореться до кінця. Особливо показовим був виступ у Ванкувері-2010, який залишився без медалі.
"Наша спортсменка Оксана Шишкова, яка практично нічого не бачить, йшла по трасі і впала з висоти близько п'яти метрів у сніг… Благо, що на віражі був сніг.
Ви думаєте, вона піднялася і пішла лікуватися? Вона стала на лижі і продовжила дистанцію. Оксана потрапила в кваліфікацію фіналу сьомою, а в самому фіналі – п'ятою.
Ви знаєте, медалі немає, але те, що ця спортсменка боролася до кінця і здобула п'яте місце, говорить про те, як боролися наші паралімпійці", – згадував у 2010-му Валерій Сушкевич, президент НПК України.
Олена Юрковська. Від волейболу й настільного тенісу до зимових видів
Саме Олена ще у 2014 році утримувала умовний титул найтитулованішої українки на зимових Паралімпіадах. На чотирьох Іграх вона зуміла здобути 14 нагород (4 + 5 + 5).
У три роки Олена захворіла на вітрянку. Типова для дітей хвороба призвела до нетипових і трагічних наслідків – у дівчинки розвинулася гангрена, яка закінчилася ампутацією обох ніг. Однак це не стало перешкодою для спортивної кар'єри. Навпаки – саме спорт допоміг їй знайти силу та мотивацію рухатися вперед.
В інтерв'ю вона зізнавалася, що не любить, коли її жаліють, адже вважає і себе, і решту паралімпійців сильними людьми.
"Ціль для мене – довести багатьом людям, що спортсмени-паралімпійці так само працюють і досягають певних результатів. Просто хочеться, щоб люди менше нас жаліли, бо часто буває так: в очі говорять – ой, мені так тебе шкода. А мені це дуже неприємно.
Спортсмени і вся наша команда сильна – то навіщо нас жаліти? Якби ми не були сильними та мужніми, то не прийшли б у спорт".
Була срібною (1999) та бронзовою (1998) призеркою чемпіонату України з волейболу сидячи, бронзовою призеркою (1998, 1999) чемпіонату України з настільного тенісу. Виступала за збірну України з волейболу сидячи на літній Паралімпіаді-2004.
Паралельно присвячувала себе і зимовим видам. Найяскравішим моментом її кар'єри стала Паралімпіада-2006 у Турині – там українська спортсменка здобула чотири золоті медалі, а також срібло і бронзу. За ці результати її визнали найкращою спортсменкою тих Ігор.
За видатні досягнення у 2006 році спортсменці присвоїли звання Героя України. Таке звання мають ще два паралімпійські спортсмени – плавці Віктор Смирнов і Максим Крипак.
Перший у 2004 році в Афінах на дебютних для себе Іграх виборов 5 золотих, 1 срібну та 1 бронзову нагороди.
Другий отримав це звання у вересні 2021-го. На Паралімпіадах у Ріо та Токіо плавець зібрав 15 нагород. Відразу після початку повномасштабного вторгнення Крипак призупинив кар'єру і став волонтером.
Григорій Вовчинський. Чоловік із подружжя чемпіонів
Він народився на Черкащині, у селі Білоусівка Драбівського району. З дитинства мав ураження руки, однак батьки виховували його активним і наполегливим. Ще у шкільні роки він займався різними видами спорту, а будучи студентом обрав лижі та біатлон.
До національної паралімпійської збірної України Вовчинський приєднався наприкінці 2000-х років і з 2008 року регулярно бере участь у міжнародних змаганнях.
Перші значні успіхи прийшли на Паралімпійських іграх 2010 року у Ванкувері, де спортсмен здобув одразу чотири нагороди – дві срібні та дві бронзові медалі.
На Паралімпіаді-2014 у Сочі Вовчинський став чемпіоном, здобувши золоту медаль у біатлоні на дистанції 15 км. Ця перемога стала одним із найяскравіших моментів у його кар'єрі.
У 2018 році на Іграх у Пхьончхані спортсмен поповнив свою колекцію ще однією срібною медаллю, а на Паралімпіаді-2022 у Пекіні здобув повний комплект нагород – золото, срібло та бронзу.
Виступ у столиці Китаю він вважає емоційно найскладнішим, адже в ті дні почалося повномасштабне вторгнення РФ в Україну.
"Мені було суперскладно. Ми там весь час дивилися новини, не спали, на тренування було вже важко ходити", – казав він в інтерв'ю.
Та Григорій переборов себе. Особливо яскраво йому вдався спринт, де українець випередив друге місце аж на 45 секунд. На тих Іграх це була перша для України медаль.
Виступить Григорій і в Мілані, тож рекорд Лук'яненка може перевершити не лише Шишкова.
Його дружиною є парабіатлоністка Ірина Буй, яка в Пекіні виграла індивідуальну гонку на 10 км, а цьогоріч спробує поповнити свій здобуток.
Дегелація України на Паралімпійських іграх-2026
Лижні перегони та біатлон (з ураженнями опорно-рухового апарату): Григорій Вовчинський, Дмитро Середа, Сергій Романюк, Серафим Драгун, Олександр Алексик, Павло Баль, Василь Кравчук, Тарас Радь, Григорій Шимко, Ірина Буй, Людмила Ляшенко, Олександра Кононова, Богдана Конашук
Лижні перегони та біатлон (з порушеннями зору): Олександр Казік, Анатолій Ковалевський, Ярослав Решетинський, Дмитро Суярко, Максим Мурашковський, Ігор Кравчук; Романа Лобашева, Ілона Казік, Оксана Шишкова, Олександра Даниленко; спортсмени-лідери: Сергій Кучерявий, Дмитро Драгун, Артем Казарян, Олександр Мукшин, Олександр Ніконович, Андрій Доценко, Віталій Труш, Микита Стахурський, Дарина Ковальова, Анастасія Шабалдіна
Гірськолижний спорт: Максим Гелюта
Сноубординг: Владислав Хільченко
Де дивитися Паралімпійські ігри 2026
Офіційним мовником зимових Паралімпійських ігор в Україні є Суспільне мовлення. Транслятор покаже більшість змагань у прямому етері на платформах.
Мова про телеканал Суспільне Спорт, а також ютуб-канал та офіційний сайт. При цьому Суспільне не буде транслювати церемонію відкриття змагань через участь у ній прапорів Росії та Білорусі.
