Австрійські стрибуни врятувалися від провалу, золото Мейяра у слаломі. Підсумки лижного дня на Олімпіаді
Стрибки з трампліна
Старт дня:
Парний командний турнір (SuperTeam), чоловіки
Стрибкову програму Олімпіади-2026 завершував перший в історії парний командний турнір – SuperTeam. Від класичного він відрізняється не лише тим, що стрибають дуети замість квартетів, а й тим, що змагання проводяться в три раунди замість двох.
Проте перший млинець виявився глевким: третю спробу довести до кінця не вдалося через складні погодні умови. За 6 стрибків до завершення, перед стартом Домена Превца, у Предаццо раптово почав падати сильний сніг, а напрямок вітру змінився кардинально – із сильного попутного на не менш сильний зустрічний.
Через зміну напрямку вітру журі вирішило скоротити розгон – з 15-ї лавки до 13. На додаток до цього головний тренер збірної Словенії, Роберт Хргота, запросив пониження ще на одну сходинку. Його підопічні йшли лише шостими, і Хргота вирішив іти у ва-банк. Рішення виявилося невдалим – Превц не долетів 9 метрів до необхідних 95% від потужності трампліна і не отримав компенсації за додаткове скорочення розгону на 1 сходинку тренерським рішенням.
Після цього Філіпп Раймунд видав блискучий як для таких умов стрибок на 136 метрів, який цілком міг вивести збірну Німеччини в призери. Але після стрибка Раймунда журі вирішило перечекати пориви зустрічного вітру. Так, звісно, вітер трішки випадав за рамки дозволеного коридору, проте це рішення було жахливим: сніг активно падав на гору розгону, і, скільки би місцеві працівники не прочищали лижню за допомогою спеціальних пневматичних апаратів, врятувати ситуацію вони не могли: умови ковзання погіршувалися катастрофічно.
Після цієї паузи Кацпера Томасяка таки наважилися випустити на стрибок, проте його швидкість на столі відриву була більш ніж на 1 км/год нижчою, ніж у Раймунда. Провалу уникнути було неможливо – ні про які рівні умови не йшлося.
Чи було скасування третьої спроби було єдиним вірним рішенням? Важко сказати. Проводити змагання у тих погодних умовах, які панували на трампліні на момент скасування, дійсно було неможливо. Проте журі критикують за нетерплячість і поспішне рішення: згідно з прогнозом синоптиків, снігопад мав припинитися за 10-12 хвилин, і його можна було просто перечекати.
Найбільше від скасування третього раунду постраждали збірні Японії та Німеччини, які залишилися без медалей. Японці завдяки блискучому стрибку Рена Нікайдо в першій групі третьої спроби прорвалися на друге місце, проте ці зусилля Рена виявилися марними. Залишається лише шкодувати про те, що перші два стрибки Нікайдо не були настільки ж класними. Рьою Кобаясі також не виблискував, проте це було логічним продовженням його виступів у Предаццо в попередні дні.
Головними ж бенефіціарами скасування третьої спроби стали збірні Польщі та Норвегії, які завдяки цьому завоювали срібло та бронзу відповідно. Поляки в першій групі третьої спроби випали з топ-3 через скромний стрибок Павела Вонсека, та цілком могли туди вже не повернутися. Як би там не було, Кацпер Томасяк завершив Олімпіаду-2026 з трьома медалями – результат, про який поляки перед стартом Ігор навіть не мріяли.
Норвежці ж ішли третіми і після 4, і після 5 стрибків. Проте, знаючи нестабільність Крістоффера Еріксена Сундала, цілком могли втратити медаль, якби заключна спроба таки була доведена до кінця. У підсумку ж вони випередили Німеччину всього на 0,3 бала. Цього вечора на боці скандинавів були і небесна канцелярія, і лічені десяті бала.
Німці ж можуть шкодувати про те, що Веллінгер виявився трішки заслабким партнером для Раймунда, хоча відвертих провалів у виконанні Андреаса не було. Сам же Раймунд після невдалого особистого турніру повернув собі медальний рівень стрибків, який демонстрував і на нормальному трампліні, і в тренуваннях на великому.
На долю ж збірної Словенії скасування фінального раунду, за великим рахунком, не вплинуло ніяк – медалей підопічні Роберта Хрготи не здобули би за жодних обставин. І звинувачувати в цьому вони можуть лише самих себе. Розрахунок на те, що Анже Ланішек, як і у міксті, помітно додасть порівняно з особистим турніром, виправдався лише частково. У першій спробі Ланішек дійсно видав топовий стрибок, проте після цього повернувся до того скромного рівня, який демонстрував у попередні дні.
Не бездоганним був і Домен Превц. Через складні погодні умови всерйоз аналізувати третій стрибок словенця неможливо, проте його перша спроба була дуже неохайною з технічної точки зору. Там була і нестабільність у польотній фазі, і погане приземлення.
У чому не варто сумніватися за підсумками такого проблемного командного турніру, так це у заслуженості перемоги збірної Австрії. Так, після особистого турніру на великому трампліні підопічні Андреаса Відхьольцля не вважалися головними фаворитами, проте в самому SuperTeam вони були бездоганні.
Ян Хьорль нарешті зумів перенести свій топовий тренувальний рівень на основні змагання, та видав три топових спроби. А ось Штефан Ембахер до цього такого рівня стрибків не демонстрував ні в змаганнях, ні у тренуваннях. Австрійцям таки вдалося уникнути безмедальної Олімпіади, а головний тренер команди, Андреас Відхьольцль, тепер може не хвилюватися за свою посаду.
Збірна України реабілітуватися у своєму останньому старті на Олімпіаді-2026 за попередні невдачі не змогла, припинивши боротьбу вже у першій спробі та посівши у підсумку 14 місце. Євген Марусяк виконав дуже непоганий стрибок у першій спробі та залишав команду в боротьбі за топ-12 і потрапляння в другу спробу. Проте Віталій Калініченко свій стрибок відверто провалив, хоча всього годиною раніше в трайл-раунді стрибнув навіть на метр далі, ніж Марусяк.
Тепер же у всіх стрибунів є майже повних два тижні для того, щоби перезавантажитися та відпочити перед заключною частиною кубкового сезону. Там від українців ми можемо чекати значно кращих результатів. Попереду – польоти у Вікерсунді та Планіці: улюблена територія Марусяка.
Гірські лижі
Старт дня:
Ще вчора були великі побоювання, що чоловічий слалом на Олімпіаді-2026 перетвориться на лотерею. По-перше, ця дисципліна – взагалі найбільш непередбачувана у сучасних гірських лижах, по-друге – синоптики обіцяли складні погодні умови, що мало лише посилити фактор рандому.
Перша спроба проходила в умовах сильного снігопаду, і це призвело до величезної кількості сходів із дистанції. Фінішу першого раунду дісталися менше 50% учасників – 46 із 96. Серед невдах було і чимало фаворитів: свіжоспечений олімпійський чемпіон у гіганті Лукас Бротен, француз Пако Расса, талановитий фін Едуард Халльберг, лідер збірної Австрії, Мануель Феллер, і головна надія Італії, Алекс Вінатцер.
Зазвичай, коли змагання відбуваються в умовах снігопаду, перші стартові номери невигідні. Спортсмену доводиться йти по трасі, на якій багато свіжого снігу, і він "розчищає" маршрут для своїх суперників. Проте якщо снігопад по ходу гонки лише посилюється – то, навпаки, ранній стартовий номер стає подарунком долі.
Саме так трапилося у першій спробі олімпійського слалому. Першим стартував Атле Лі Макграт, і в підсумку норвежець виграв раунд із великою перевагою над суперниками. Звісно, не можна сказати, що такий результат обумовлений лише погодними умовами – Макграт дійсно один із найкращих слаломістів світу.
Проте дуже нестабільний і нестійкий психологічно. І в другій спробі, яка проходила вже за ідеальних погодних умов, усі ці проблеми норвежця проявилися повною мірою. Атле стартував, одразу почав припускатися помарок, а через декілька секунд взагалі зійшов із дистанції. Скільки разів уже таке траплялося з ним – і ось знову, та ще й на Олімпіаді.
Макграт не приховував свого розчарування. Він кричав, у пориві гніву викинув свої палиці, зняв лижі, пішов подалі від траси та тривалий час лежав у снігу, намагаючись переварити все, що з ним трапилося. Із психологом норвежцеві точно потрібно працювати.
Тут навіть не можна говорити про те, що Атле втратив золото через страдл. Він явно перегорів до старту, і ще до сходу з дистанції стрімко втрачав свою перевагу. Найімовірніше, і без сходу норвежець втратив би перемогу. А, можливо, і подіум.
Ну а невдача Макграта принесла золото Лоїку Мейяру – підсумок, у який мало хто вірив після невдалого виступу швейцарця у слаломі командної комбінації. Як би там не було, швейцарець покидає Борміо з повною колекцією нагород – золото, срібло та бронза. Щонайменше впродовж року Мейяр буде одночасно чинним і чемпіоном світу, і олімпійським чемпіоном у слаломі.
Ну а Клеман Ноель свій титул захистити не зумів, провівши дуже слабку гонку. В першій спробі він показав сьомий результат, програвши Макграту майже півтори секунди, в другій – взагалі зійшов із дистанції на самому початку заїзду. Провалилася вся збірна Франції, у якої було одразу три претенденти на медалі. Ноель і Расса зійшли з дистанції, а Стівен Ам'єз посів лише 18 місце.
Для збірної Норвегії після першої спроби все складалося просто прекрасно: Макграт лідирував, Хенрік Крістофферсен і Тімон Хауган ішли в топ-10 та претендували на медалі. У другій спробі прекрасний заїзд видав і четвертий номер команди, Ерік Хюстад Сольберг, який прорвався з 14 місця на сьоме. Проте схід Макграта миттєво перетворив усе з бенефісу скандинавів на доводі посередній виступ.
Хауган фінішував четвертим, а Хенрік Крістофферсен завоював бронзу. Непоганий результат, але по справжньому збагатити вражаючий послужний список легендарного норвежця могла лише перемога. А так – Крістофферсену вже 31 рік, нинішня Олімпіада, ймовірно, була його останнім шансом таки завоювати олімпійське золото. А бронза? Її Хенрік завойовував ще у Сочі-2014, будучи 19-річним тінейджером.
Срібло ж завоював Фабіо Гштрайн – друга медаль для чоловічої збірної Австрії на цій Олімпіаді. Вкотре у австрійців на Олімпіаді яскраво вистрілює слаломіст не зовсім елітного рівня. Чотири роки тому золото сенсаційно завоював Йоханнес Штрольц, для якого сезон-2021/22 був єдиним топовим у кар'єрі. Тепер же срібло взяв Гштрайн, який протягом багатьох років тримається просто на хорошому, але не суперелітному рівні.
Тангі Неф, який дуже приємно здивував своїм виступом у слаломі командної комбінації, принісши золото собі та Франьо Фон Алльмену, в особистому слаломі виступив значно слабкіше, лише замкнувши топ-6. П'ятим став бельгієць Арман Маршан, хоча його виступи на Кубку світу в поточному сезоні не дозволяють вважати такий результат сенсаційним.
Дмитро Шеп'юк завдяки цій епідемії сходів зумів фінішувати на 32 місці – найкращий результат в історії України на Олімпіадах у чоловічому слаломі.
