Новий король засніжених схилів. Одерматт – головна зірка чоловічих гірських лиж
Фінал гірськолижного Кубку світу-2020/21 у Ленцерхайде мав скандальний присмак. Господар фіналу, Марко Одерматт, відставав від Алексі Пінтуро всього на 31 очко в загальному заліку, та мав чудові шанси обійти француза. Проте в боротьбу за Великий кришталевий глобус втрутилася погода, через примхи якої були скасовані старти в обох швидкісних видах – саме там, де Одерматт і повинен був обходити свого суперника.
Шанси на титул у Марко залишалися, проте мінімальні: потрібно було обігрувати француза в гіганті та сподіватися, що в неділю він залишиться без очок у слаломі. Проте відміна швидкісних стартів підкосила Одерматта. Деморалізований швейцарець посів лише 11 місце, хоча ще тижнем раніше розгромив суперників у гіганті в Краньській Горі, випередивши найближчого переслідувача більш ніж на секунду.
Що цікаво, аналогічною ситуація була і в жінок – Лара Гут-Бехрамі через скасування швидкісних видів на фіналі втратила шанси обійти в загальному заліку Петру Влхову. Іронія долі: швейцарська погода похоронила шанси швейцарських лижників на завоювання Кубку світу.
11 місце Одерматта в гіганті означало, що Пінтуро достроково оформив перемогу в загальному заліку, і зробив це в день свого 30-ліття – ідеальний подарунок. Думки вболівальників щодо цієї ситуації розділилися. Одні шкодували швейцарця, який через примхи погоди та незбалансований календар Кубку світу не отримав заслужений Великий кришталевий глобус (ВКГ).
Інші раділи за Пінтуро – нехай і з часткою везіння, але він таки завоював омріяний трофей, який, безумовно, заслужив своєю кар'єрою. До того сезону Алексі 8 років поспіль фінішував у топ-6 загального заліку, 5 разів потрапляв на підсумковий подіум генеральної класифікації, проте взяти омріяний ВКГ усе ніяк не міг – французу не пощастило, що розквіт його кар'єри прийпав на епоху безроздільного домінування Марселя Хіршера.
Шлях Пінтуро до того тріумфу в Кубку світу був настільки довгим, складним і багатостраждальним, що після досягнення головної мети Алексі просто не знайшов у собі моральних сил і мотивації продовжувати змагатися на топрівні – його кар'єра стрімко пішла на спад.
Звісно, того спаду наперед спрогнозувати не міг ніхто, проте всі розуміли, що то був останній шанс Пінтуро виграти Кубок світу. Було очевидно, що всього через два роки після завершення кар'єри Хіршера в чоловічих гірських лижах наступає епоха нового домінатора, Марко Одерматта. Кар'єра швейцарця розвивалася плавно та поступово, він з року в рік наближався до вершини, і не було сумнівів у тому, що він на неї таки підніметься – стелею його потенційних можливостей були небеса.
***
"Вибач, Херманне. Цей рекорд дуже багато для мене значив. Останніми днями я повторював самому собі: "Ні, ні, це не так важливо, це лише цифри". Але сьогодні я відчув, що насправді це значно важливіше, ніж я говорив. І я щасливий, шо все вдалося", – сказав Одерматт 18 березня 2023 року після перемоги в гіганті на фіналі Кубку світу в Андоррі.
З моменту розчарування в Ленцерхайде минуло два роки. Всі прогнози щодо кар'єри Марко збувалися максимально точно. В сезоні-2021/22 він здобув 7 перемог на Кубку світу, вперше переміг у загальному заліку, а на Олімпіаді в Пекіні завоював золото в гіганті.
У наступному сезоні Одерматт знаходився уже в іншій лізі – рівних йому не було. Швейцарець перейшов від боротьби із суперниками до погоні за історією. А саме – за рекордом легендарного австрійця Херманна Маєра за очками за один сезон Кубку світу. За кампанію 1999/00 років "Хермінатор" набрав рівно 2000 очок, і Одерматт мріяв цей рекорд побити.
До завершення сезону для Марко залишалася лише одна гонка, гігант у Андоррі. В активі швейцарця було 1942 очки – для того, аби побити рекорд Маєра, достатньо було фінішувати третім. Але ж третє місце – не для Одерматта. Він виграв той гігант, і заодно повторив рекорд того ж Маєра, а також Інгемара Стенмарка та Марселя Хіршера за кількістю перемог на Кубку світу в одному сезоні – 13.
Стати одноосібним рекордсменом поки що не вдається – у наступному сезоні, 2023/24 років, Марко знову опинився на позначці в 13 перемог. Утім, в тій кампанії вся увага була прикута до іншої його погоні – за рекордом Стенмарка за кількістю перемог поспіль у гіганті. У легендарного шведа їх було 14, Одерматт зупинився на позначці в 12, зійшовши на фіналі в Заальбаху.
Проте і в тому сезоні Марко не залишився без чергової порції історичних досягнень. По ходу сезону він став рекордсменом Швейцарії за кількістю перемог на чоловічому Кубку світу, обійшовши досягнення Пірміна Цурбріггена в 41 перемогу. А в підсумку став четвертим гірськолижником у історії, який за один сезон взяв чотири глобуси – великий за перемогу в загальному заліку та три малих – у гіганті, супергіганті та швидкісному спуску. Аналогічне досягнення було повторене й у минулому сезоні.
***
Майбутній життєвий шлях Одерматта, схоже, був визначений наперед. Він народився 8 жовтня 1997 року в центральній Швейцарії (кантон Нідвальден) в дуже спортивній сім'ї. Вальтер і Пріска Одерматти самі були палкими шанувальниками активного відпочинку, а батько – ще й тренером із гірськолижного спорту в місцевій лижній школі. Звісно ж, свої тренерські навики відпрацьовував і на своїх дітях – Марко і Аліні.
Вже у 2-річному віці Марко вперше став на лижі, і хлопчика вони дійсно захопили. Можливо, тому, що підхід батька був обережним і терплячим – він не вимагав від свого сина швидких спортивних результатів, і хотів привити йому, перш за все, бажання кататися, а не перемагати. Проте згодом Одерматт-молодший вступив до лижного клубу Хергісвіль, у якому й працював його батько.
"Гірські лижі були чимось, що прийшло до мене природнім шляхом. Все почалося з сім'ї. Батьки зіграли ключову роль, вони навчили мене кататися, і показали мені красу цього спорту, при цьому абсолютно не тиснучи на мене.
Коли я приєднався до лижного клубу Хергісвіль, мені зразу хотілося перемагати. В дитячому віці я не завжди був найшвидшим. Гонки деколи бувають викликом, чи навіть джерелом розчарування. Але тепер я знаю, як впоратися з цим. Я завжди мріяв стати професійним лижником, але коли ти ще дитина, то важко зрозуміти, куди саме може привести тебе твоя пристрасть", – розповідає швейцарець.
З часом талант маленького Марко уже неможливо було не помітити – він усе частіше перемагав своїх ровесників у гонках. У 15-річному віці він потрапив у юнацьку збірну Швейцарії та почав брати участь у міжнародних змаганнях. Сходження майбутньої зірки почалося по-справжньому – тим більше, що поруч опинився такий наставник, як легендарний Дідьє Кюш. Він був дитячим кумиром Марко, та активно просував Оді у Швейцарській лижній федерації, де до його думки прислухалися.
"Я завжди був великим фанатом гірськолижного спорту. В дитинстві я дивився всі гонки, вболівав за збірну Швейцарії, але ні за кого не вболівав так, як за Дідьє Кюша. Коли він не перемагав, чи коли він програв Малий кришталевий глобус Ханнесу Райхельту всього 1 балом, я плакав цілий день. Я був справжнім фанатом, і він дуже мене надихав", – згадує Марко.
В 2016 році Одерматт стає чемпіоном світу серед юніорів у гіганті, а ще через два роки шокує всіх на домашньому юніорському мундіалі в Давосі. Там він завоював 5 золотих нагород із 6 можливих – не підкорився лише слалом. У той момент стало зрозуміло, що перед нами не просто перспективний гонщик, а головний талант покоління. Ну а далі все було за всім відомим сценарієм: дебют на Кубку світу, перший подіум, перша перемога та поступове становлення в статусі домінуючої сили в чоловічих гірських лижах.
Попри всі неймовірні таланти Одерматта, його успіхи – це в тому числі й важка робота та системний підхід. І йдеться не лише про фізичну працю, а й про ментальну. В листопаді минулого року Марко випустив свою автобіографічну книгу "Мій світ", у якій розповів, що приблизно 5 років тому почав вести свій щоденник гонок. Там швейцарець занотовує свої враження від пройдених гонок і готує для самого себе на майбутнє підказки щодо того, яким чином краще проходити ті чи інші траси.
"Ми щороку повертаємося в одне й те саме місце, і я почав фіксувати снігові умови та спорядження, яке використовував. Потім почав додавати свої думки та емоції. Тепер, приїжджаючи на гонку, я можу відкрити щоденник і налаштуватися на потрібну атмосферу", – розповів король сучасних гірських лиж.
І результати Одерматта – найкраще свідчення того, що такий підхід працює. Особливо на культових домашніх етапах, перемагати на яких було його дитячою мрією. Марко цього року вп'яте поспіль виграв гігант на "Хюнісберглі" у Адельбодені, а через тиждень здобув рекордну, четверту перемогу в швидкісному спуску на "Лауберхорні" у Венгені.
Цього сезону Одерматту підкорилися ще два вражаючих досягнення. Він подолав позначки в 50 перемог і в 100 подіумів на Кубку світу. І все це – у віці лише 28 років.
Розповів Марко в книзі й про своє особисте життя. Він уже 6 років перебуває в стосунках з лікаркою Стеллою Парпан. Вони знайомі ще з дитсадка, проте почуття між ними з'явилися значно пізніше. З весни минулого року пара живе разом.
Одерматт уже виграв у гірських лижах уже все, що можна – залишається лише повторювати та бити рекорди. В лютому минулого року він став першим із 2017 року гірськолижником, який за кар'єру вигравав золото чемпіонату світу щонайменше в трьох різних дисциплінах. До титулів зразка 2023 року в швидкісному спуску та гіганті додалося ще й золото в супергіганті.
Повторити таке досягнення на Олімпіадах поки що не вдається: у Італії на шляху Марко став його ж партнер по команді, Франьо Фон Алльмен. У Одерматта залишився єдиний, проте головний медальний шанс – його улюблений гігант. Покинути Олімпіаду-2026 без жодного золота? Це було би очевидною невдачею. Марко притиснутий до стіни – перемагати потрібно вже сьогодні.
Втім, потенційна Олімпіада без золота стане для Одерматта невдачею локального, а ніяк не стратегічного масштабу. Марко лише 28 років, для швидкісника – дитячий вік: попереду ще цілих два олімпійських цикли. Тому суперникам точно не варто розраховувати на те, що найближчим часом трон стане вакантним.
