Лукас Бротен – новий герої Бразилії: складне дитинство, завершення кар’єри в 23 роки та історичне золото Олімпіади
27 жовтня 2023 року, Зольден. До старту нового сезону Кубку світу з гірських лиж залишалося менше 48 годин. Під час традиційного передстартового медіадня зіркові гірськолижники зазвичай розповідають про те, як пройшло їхнє міжсезоння та які в них очікування від нової кампанії. Проте того дня всі ці розмови вже нікому не були цікаві. Всі обговорювали шокуючу новину: чинний володар Малого Кубку світу в слаломі та просто один із найколоритніших гірськолижників світу, Лукас Бротен, оголосив про завершення кар'єри у віці 23 років.
Не можна сказати, що таке рішення взялося нізвідки. Протягом останніх місяців Бротен активно конфліктував із Норвезькою лижною федерацією щодо спонсорських контрактів. Лукас хотів рекламувати своїх персональних спонсорів, які пропонували йому значно вигідніші умови, ніж спонсорський пул федерації. Будь-який спортсмен, який хоче виступати за збірну Норвегії на міжнародних змаганнях, повинен підписати спонсорський контракт із федерацією, а не рекламувати під час гонок своїх особистих спонсорів.
Такі строгі порядки завжди викликали обурення зірок норвезького лижного спорту. Петтер Нортуг, Аксель Лунд Свіндал, Хенрік Крістофферсен, Йоханнес Клебо – всі в той чи інший момент намагалися кинути виклик встановленим порядкам і йшли на конфлікт із Норвезькою лижною федерацією. Але завершити кар'єру? Настільки далеко конфлікт із федерацією ще не заходив ні в кого. Бротену ж вистачило сміливості піти до кінця.
Проте через рік він повернувся. Щоправда, вже не в складі збірної Норвегії, а… Бразилії – країни для гірських лиж абсолютно екзотичної. Повернувся Лукас на своїх умовах: зі своїми особистими спонсорами та персональною командою тренерів і сервісменів, яку набирав його батько Бьорн. Вибір нової збірної не був випадковим. Справа в тому, що мати Бротена – бразилійка по імені Алессандра.
Його батьки розлучилися, коли Лукасу було три роки. Він із матір'ю покинув Осло та переїхав у Бразилію. Той факт, що його батько та матір – представники настільки різних культур, створював чимало проблем Бротену з раннього дитинства. Кожен із батьків намагався виховувати сина за своїми, абсолютно не схожими один на одного, лекалами, і Лукаса буквально розривало від внутрішніх протиріч.
"Я люблю обох своїх батьків, але з обома в мене було багато труднощів. Рости було непросто та навіть страшно. У тебе завжди неправильний акцент, ти не так одягаєшся… Ти стаєш майстром із підлаштовування самого себе, а в результаті – втрачаєш свою ідентичність. Згадуючи своє дитинство, перше, що спадає на думку – це невпевненість і тривога", – зізнається зірковий слаломіст.
Після розлучення батьків Бротен переїхав із матір'ю до Бразилії, де почав, немов губка, вбирати місцевий стиль життя: пляж, танці, футбол. Як би маленький Лукас не старався, але норвезькі коріння були помітні. Для ровесників у Бразилії він був білою вороною. І лише футбол допомагав руйнувати ці культурні бар'єри.
"У Бразилії я був чужаком. Але щойно ти стаєш грати у футбол – більше не має значення, як ти виглядаєш, звідки ти родом і у що ти одягнутий", – розповідає Бротен, чиїм першим дитячим кумиром став неперевершений Роналдінью.
Проте у віці 6 років життя Лукаса різко змінюється. Батько через суд виборює право опіки над ним, і повертає сина до Норвегії. Та намагається перекувати юного бразильця на справжнього норвежця. Чергове випробування для Бротена.
Виховання справжнього норвежця, звісно ж, передбачає й катання на лижах. Тим більше, що батько Лукаса – тренер з гірськолижного спорту. Бротен-старший часто змінював місце роботи, в дитинстві майбутній слаломний чемпіон більше 20 разів змінював місце проживання. Дитині, що звикла до сонячної Бразилії, все це давалося непросто, і заняття гірськими лижами жодного ентузіазму не викликали.
"Мій батько був лижним безхатьком. Він переїжджав із одного гірськолижного курорту на інший, щойно знаходив нове місце роботи. Я ніде не почувався як вдома. Як тільки ми десь облаштовувалися – ми знову переїжджали.
Я постійно адаптовувався до нового місцевого акценту, імітував їхню поведінку. Але потім я навіть перестав намагатися. Я зупинився та навчився бути самим собою. Я говорив батьку: "Я – бразилець, лижі – це не для мене. Я захворію на таких низьких температурах. Мої ноги створені для пляжів, а не для жорстких гірськолижних черевиків", – згадує Лукас.
Але коли Бротену було 8 років, усе раптово змінилося. Він побачив, як на засніженому схилі тренуються старші хлопці, і його немов перемкнуло.
"Я був вражений тим, наскільки швидко вони їдуть. Я сказав батькові, що хочу вміти кататися як вони. Наприкінці тієї зими мені вже настільки подобалося тренуватися, що я не хотів зупинятися", – розповідає спортсмен.
Лукас нарешті знайшов свою справжню пристрасть, при чому, істинно норвезьку. Мрії стати новим Роналдінью залишилися в минулому, тепер Бротена цікавили лише лижі. Тим паче, він досягав усе більших успіхів у гірськолижному спорті, виходячи на загальнонорвезький рівень. І одного літа, під час тренування на льодовику Хінтертукс у Австрії, він перестав відчувати себе білою вороною.
"Тренувальний табір зібрав хлопців з усіх куточків Норвегії. Кожен говорив на якомусь дивному діалекті, який інші не розуміли. Раптово бути іншим стало чимось крутим. Гірські лижі дозволяли мені бути самим собою – ось чому я по-справжньому закохався у цей спорт, а не через трасу, сині та червоні ворота", – зізнався Бротен.
В 2018 році Лукасу вдалося заявити про себе на всю країну. Він посів друге місце в гіганті на національному чемпіонаті серед дорослих. 17-річний Бротен програв усього 0,02 секунди Расмусу Віндінгстаду та випередив зірок калібру Хенріка Крістофферсена.
На Лукаса звернув увагу 4-разовий олімпійський чемпіон К'єтіль Андре Омодт, який порекомендував тренерам взяти хлопця до національної збірної якомога швидше. А до думки такої легенди в Норвегії прислухалися.
Уже в грудні 2018 року Бротен дебютував на Кубку світу, посівши 26 місце в гіганті у Валь д'Ізері. То було єдине потрапляння в очки для Лукаса в тому сезоні. А вже у наступній кампанії почалися регулярні потрапляння у топ-10 – Бротен дуже швидко почав доводити, що Омодт у ньому не помилися.
Старт сезону-2020/21 у Зольдені приніс Лукасу першу в кар'єрі перемогу на Кубку світу. Втім, той сезон норвежець був змушений завершити достроково через прикру травму. Він впав на останніх метрах дистанції гіганту в Адельбодені на початку січня, та порвав медіальну колатеральну зв'язку коліна.
У олімпійському сезоні-2021/22 Бротен повноцінно закріпився в статусі гонщика топрівня. Ще чотири подіуми на Кубку світу, в тому числі – перемога на слаломі у Венгені. Та перемога стала, без перебільшень, епічною. Після першої спроби Лукас посідав лише 29 місце та здійснив найбільший рейд в історії гірськолижного Кубку світу. Втім, дебютну Олімпіаду Бротен провалив, не діставшись фінішу ні в слаломі, ні в гіганті.
Наступний сезон став для Лукаса найкращим у кар'єрі. 2 перемоги та сумарно 6 подіумів у слаломі принесли йому Малий кришталевий глобус, а також 4 місце в загальному заліку Кубку світу. Саме тоді, вже в статусі суперзірки, Бротен пішов на конфлікт із норвезькою федерацією.
Коли Лукас оголосив про завершення кар'єри – йому повірили не всі. Хтось був упевнений, що він просто блефує, хтось – що план повернення в спорт через рік під бразильським прапором був запущений вже тоді.
Але сам Бротен запевняє, що це не так. Він перебував у жахливому психологічному стані. На яскраво вираженого індивідуаліста тиснули суворі колективістські підходи норвезької федерації – це було питання не грошей, а принципово іншого підходу до життя. А важке дитинство Лукаса навчило його завжди ставити свою особисту ідентичність на перше місце.
Бротен впав у депресію, розлучився зі своєю дівчиною, та вирішив розпочати життя з чистого аркушу. Тим більше, що захоплень поза гірськими лижами у нього було вдосталь – танці, музика, модельєрство. При чому, на цілком професійному, а не любительському рівні.
"Лижі були причиною всього лайна, яке було в моєму житті. Мені довелося пройти через багато успіхів у житті, перш ніж я зрозумів, що, навіть коли я стою на подіумі, мені чогось бракує", – зізнався норвежець.
Але за півроку він передумав. У першу чергу тому, що знайшов спосіб займатися гірськими лижами без посягань на особисту свободу.
"Я вирішив повернутися, бо знайшов спосіб зробити це на своїх умовах. Мені не потрібен спорт, у якому я можу бути найкращим. Мені потрібен спорт, у якому я можу бути найкращим, залишаючись при цьому самим собою", – пояснює Лукас.
Бразильська лижна асоціація (саме існування такої організації тоді стало для багатьох несподіванкою), яка навіть помріяти не могла про те, що під їхнім прапором виступатиме гонщик такого калібру, охоче надала Бротену всю так потрібну йому свободу.
І Лукас віддячив сповна. Так, за рік відсутності він низько впав у світовому рейтингу. Спершу доводилося стартувати з незручними, пізніми стартовими номерами, проте вже в грудні Бротен приніс Бразилії перший в історії подіум на гірськолижному Кубку світу. До завершення сезону-2024/25 він ще 4 рази фінішував у чільній трійці. А на початку поточного сезону приніс Бразилії першу перемогу.
Недавно Бротен переїхав жити у Мілан. Такий крок ніяк не пов'язаний з Олімпіадою – просто це місто йому підходить ідеально. Світовий центр моди, якою Лукас так захоплюється. Місце, де, на відміну від строгої Норвегії, можна спокійно носити екстравагантний одяг, який він так любить, і не почуватися при цьому білою вороною. Зовсім поруч – Альпи для тренувань і другий дім у австрійському Альтенмаркті. А ще – три аеропорти для зручних подорожей по світу. В дитинстві постійні подорожі були причиною стресу для Лукаса, з часом вони стали ще однією його пристрастю.
Своїх батьків – таких різних – він також не забуває. Батько є членом його тренувальної команди та подорожує разом із Лукасом по Кубку світу взимку. До мами він ще з дитинства щороку приїжджає влітку. Бразилія стала його другою батьківщиною, рівноправною половиною його ідентичності.
Останнім часом у Бротена з'явилася ще одна вагома причина регулярно відвітувати Бразилію. Влітку 2025 року він оголосив про те, що зустрічається із відомою бразильською кіноакторкою Ісадорою Круз. І схоже, що така творча друга половинка ідеально підходить Бротену, який поєднує жорсткий спортивний світ боротьби за кожну соту секунди з любов'ю до танців, музики та моди.
18 січня поточного року Лукас посів 2 місце в слаломі на культовому етапі Кубку світу в Венгені, програвши лише колишньому партнеру по команді, Атле Лі Макграту. Бротен не засмутився – він радів успіху Атле так, як радів би своєму власному. Все тому, що Макграт – не просто його колишній партнер по команді, а найкращий друг з дитинства. І рішення Бротена змінити збірну на їхні стосунки ніяк не вплинуло. Через кілька годин після слалому в Венгені вони вже разом насолоджувалися пивом і гірськими швейцарськими пейзажами в ресторані.
"Ми познайомилися, коли нам було по 12 років, і з того часу разом каталися на лижах щодня аж до 2023 року. Ми пройшли через хороші та погані моменти. Такі як травми в один день у Адельбодені, які вибили нас обох зі змагань до кінця сезону. Все це дозволило нам вибудувати дружбу, яка стоїть вище за будь-які спортивні результати. І я вдячний за це", – розповідає про їхній "броманс" Макграт.
Вони завжди були немов братами-близнюками.. Ровесники, найкращі друзі, зі схожим життєвим шляхом. Вони одночасно прорвалися в основу збірної Норвегії та почали досягати успіхів на Кубку світу, виступаючи в одних і тих же дисциплінах. Вони навіть травмувалися синхронно – їхні долі немов би зв'язані невидимою ниткою.
Сьогодні Лукас переписав історію. Він змусив забути свою невдачу на Іграх у Пекіні та приніс 200-мільйонній Бразилії першу в історіїмедаль зимових Олімпіад. І одразу золоту! Історичне досягнення для всього південноамериканського спорту, а не лише для Бротена. Даруйте, Пінейро Бротена. Після зміни спортивного громадянства Лукас всіляко намагається підкреслювати свою бразильську ідентичність, і поставив прізвище матері на перше місце.
