Франческа Лоллобріджіда: 3 роки боролася з "хворобою поцілунків", виграла два золота Олімпіади у 35 та затьмарила зіркову родичку
Італійська ковзанярка Франческа Лоллобріджіда зробила сенсацію на Олімпійських іграх в Мілані. 7 лютого, в перший день змагань та у свій 35-й день народження вона перемогла у забігу на 3000 м з першим олімпійським рекордом на Іграх-2026.
А 11 лютого здобула другу золоту медаль – у бігу на 5000 м. Перемогу вона присвятила своєму маленькому синові.
Розповідаємо голлівудську історію Франчески, яка 3 роки боролася з "хворобою поцілунків", у 33 роки народила дитину, а після цього двічі досягнула олімпійського олімпу та затьмарила своєю славою легендарну родичку.
Зіркова родина
Прізвище Франчески стало всесвітньо відомим задовго до її народження, і тим паче до її виступу на Іграх-2026. У далеких 1950-60 роках однією з найбільших світових кінозірок була її родичка Джина Лоллобріджіда.
Її небезпідставно називали найкрасивішою жінкою у світі, вона успішно знімалася в Європі та в Голлівуді та була секс-символом свого часу – в одному ряду з Софі Лорен та Бріжітт Бардо.
А ще Джина була дуже популярною в Радянському Союзі, де в прокаті побували її фільми "Фанфан-Тюльпан", "Хліб, кохання та фантазія" та "Собор Паризької Богоматері", де вона виступила неперевершеною Есмеральдою.
Безумовно, таке прізвище, гучне та досить рідкісне (зустрічається лише в області Лаціо), завжди викликало питання до Франчески. Але до свого успіху на ОІ-2022 у Пекіні вона ніколи не бачила свою зіркову бабусю.
"Мене навіть за кордоном запитують, чи я родичка Джини, – розповідала тоді спортсменка. – Насправді я є її далекою родичкою: наші бабусі та дідусі були кузенами. Але я її ніколи не знала: у моїй уяві вона – це насамперед Блакитна Фея з казки про Піноккіо. Уявіть, яке б селфі вийшло, якби ми зустрілися, коли я мала блакитне волосся..."
Так, такої цікавої сцени не було.
Але в житті Джини Лоллобріджіди була інша знаменита сцена: коли у липні 1961 року під час II Московського кінофестивалю вона з'явилась в однаковій білій сукні від Діора з Елізабет Тейлор. То був сенсаційний конфуз, але обидві зірки вийшли з нього з гумором, фотографуючись разом.
По закінченні кар'єри в кіно талановита Джина Лоллобріджіда стала відомим фотографом, скульптором, а також – журналісткою. Зокрема, вона взяла інтерв'ю у кубинського диктатора Фіделя Кастро, що було майже дивом.
Після вдалого виступу на Олімпіаді-2022 Франческа нарешті зустрілася з великою бабусею. На щастя, встигла, поки та була жива (померла 16 січня 2023 року у віці 95 років).
"Для мене честь мати таку зірку в моїй родині, і я ніколи не досягну її рівня слави. Однак я сподіваюся, що зможу зробити у спорті те, що вона зробила для Італії у світі розваг", – сказала вона, згадуючи ту незабутню зустріч.
Життя показало, що таки змогла.
Крім зіркової бабусі, у чемпіонки є ще й відомий кузен – Франческо Лоллобріджіда, 53-річний міністр сільського господарства Італії (з 2022 року), впливовий політик з партії Брати Італії.
Впливовий ще й тому, що є близьким соратником прем'єр-міністра Італії Джорджі Мелоні та чоловіком її сестри Аріанни. До речі, Джорджа Мелоні відразу після перемоги Франчески 7 лютого публічно привітала її.
Втім, Франческа Лоллобріджіда є зіркою у своєму праві та сьогодні цікава і знаменита сама по собі.
Коли хвороба ледь не завершила кар'єру
"Всі сміються, коли я це кажу, але я дуже боюся холоду!"
Складно повірити, але спортивна історія Франчески Лоллобріджіди розпочалася, коли їй було трохи більше року. У 14 місяців дівчинка вже стала на ковзани – постарався батько Маурісіо, який раніше був ковзанярем і роликобіжцем.
Окрім цього в ранньому дитинстві дівчинка займалася плаванням, гімнастикою та танцями. Але серце лежало до роликів та ковзанів. Її спортивний дебют був успішним – низка нагород на юніорських змаганнях, участь на юніорському чемпіонаті світу, дебют на Кубку світу.
Проте у 2008 році Франческа захворіла на мононуклеоз – "хворобу поцілунків". Боротьба з хворобою тривала майже 3 роки, і якби не батько, хто зна, як би склалось майбутнє дівчини.
"Я виступала завдяки впертості мого батька, який водив мене на змагання, де я ледве трималася на ногах і мене обганяли. Це був перехідний період між юніорською та дорослою категоріями: я приїхала на чемпіонат світу з роликових ковзанів, ледве підіймаючись по сходах, було дуже спекотно, і я була єдиною, хто носив термобілизну.
Попри це, я привезла додому медалі. Мені знадобилося три довгих роки, щоб повністю відновитися, і, зізнаюся, я не раз думала про те, щоб кинути це заняття, боячись, що вже не зможу повернутися на найвищий рівень. Я була розлючена, бо не впізнавала себе. Але саме ці невдачі та виснажливі тренування дали мені ту рішучість, з якою я змагаюся сьогодні", – згадувала Лоллобріджіда.
Майбутня зірка повернулася ще сильнішою. За наступні кілька років Франческа стала багаторазовою чемпіонкою Європи та світу з бігу на роликах і отримала право стати прапороносцем збірної Італії на Всесвітніх іграх ролерів 2017.
Однак невдовзі роликова історія Лоллобріджіди завершилася – Франческа остаточно перейшла в ковзанярський спорт.
Боротьба з часом, яку виграла Лоллобріджіда
"На роликах змагаєшся з суперниками, а на ковзанах – з часом", – в історії Франчески ця фраза має два сенси.
Спортивна кар'єра – доволі швидкоплинна штука. І вкрай рідко спортсмени, які заходять за позначку 30 років, досягають більших висот, ніж до цього.
Франческа дебютувала на Олімпійських іграх ще у 2014 році, проте фінішувала на 23 місці. Італійка трохи краще провела Ігри-2018 – топ-10 на дистанції 1500 метрів та 7 сходинка у масстарті.
Проте значно більш успішною була Олімпіада-2022. Ще б пак, Лоллобріджіда виборола "срібло" на дистанції 3000 м, "бронзу" у масстарті, зупинилася за крок від медалі на 5000 м і була 6-ю на 1500 м.
Здавалося, що це пік її кар'єри, який перевершити буде неможливо. Тим паче, що у травні 2023 року Франческа народила сина Томмазо.
На рік молодша суперниця Ірен Схаутен, що виграла 4 медалі (3 "золота" та "бронзу") в Пекіні-2022, у 2024 році також стала матір'ю, і два роки тому завершила кар'єру.
Але Лоллобріджіда не здалася.
Історія знає тисячі чемпіонів, але найбільше запам'ятовуються ті, що здобувають медалі, проявляючи той самий "чемпіонський характер". І Франческа саме з таких.
Головний тріумф, розділений із сином
Франческа Лоллобріджіда народилася 7 лютого 1991 року. Рівно за 35 років, 7 лютого 2026-го, в італійському Мілані розіграли перший комплект олімпійських нагород в ковзанярському спорті – забіг на 3000 метрів серед жінок.
Символічно, що перемогу сенсаційно здобула саме наша героїня. Ще й як!. Італійка не просто виграла перше італійське золото на домашніх Іграх-2026, вона поставила олімпійський рекорд – і побігла на трибуни, щоб розділити тріумф із сином.
А за 5 днів Франческа здобула і друге золото – стала найкращою на 5000-метрівці, подолавши дистанцію за 6:46,17, випередивши найближчу суперницю на 0,10 секунди!
У 35 років!
"Я хотіла, щоб цей сезон був найкращим, але він виявився найгіршим, я постійно плакала: я хотіла здатися і не приїжджати сюди в такому стані. Ймовірно, я заразилася вірусом, який Томмазо підхопив у дитячому садку, це не залежало від мене. Моя родина і тренер Мауріціо Маркетто попросили мене не здаватися.
Мілан-Кортіна для мене був способом довести, що я можу бути мамою і повернутися сильнішою. І я виграла золото. В Італії у нас немає власної ковзанки, і моє життя нелегке, ми живемо в готелях, і мій син часто їздить зі мною", – говорила чемпіонка після першої перемоги у Мілані.
…
Лоллобріджіда стала справжньою героїнею нації на Олімпійських іграх 2026. Вона – перша олімпійська чемпіонка Італії в ковзанярському спорті. Та й два золота Франчески в цьому виді – стільки ж, скільки італійці здобули за всю історію.
Франческа повернулася тріумфально, засяяла як ніколи яскраво і вийшла з тіні своєї зіркової родички. І тепер сучасне покоління буде казати: о, це та чемпіонка, у якої, кажуть, бабуся колись була відомою акторкою.
