У Турині розпочала, у Мілані (не) завершила? Рекорди Аріанни Фонтани

Взяти участь в Олімпійських іграх – мета кожного спортсмена. Здобути медаль – мрія. Дві – ознака класу. Три – стабільність найвищого рівня.

А чотири? П'ять? А якщо шість Олімпіад поспіль фінішувати в медальній зоні? Фантастика?

Для більшості – так. Але для Аріанни Фонтани це реальність.

Уперше вона піднялася на олімпійський п'єдестал ще у 2006 році, коли Ігри проходили на її батьківщині – в Турині. А тепер, два десятиліття потому, у Мілані вона знову творить історію – цього разу вигравши "золото" змішаної естафети, а потім доповнила все це "сріблом" на 500 м і в жіночій естафеті на 3000 м. І це ще не все – Фонтана сьогодні змагатиметься за медалі на дистанції 1500 м.

Її олімпійський доробок – 14 медалей. Це один із найкращих результатів в історії зимових Ігор. Більше лише у легендарної норвежки Маріт Бйорген – 15 нагород (8 золотих).

"Чемпіон" розповідає історію спортсменки, яка не вміє зупинятися.

Читайте також :

Відео Фото Франческа Лоллобріджіда: 3 роки боролася з "хворобою поцілунків", виграла два золота Олімпіади у 35 та затьмарила зіркову родичку

Жага тренувань попри відстань

Аріанна Фонтана народилася 14 квітня 1990 року в Сондріо та виросла в невеликому містечку Бербенно-ді-Вальтелліна в родині, що всіляко підтримувала її спортивні мрії.

Вона рівнялася на старшого брата Алессандро. У чотири роки вперше стала на ролики. Так, звичайні літні ролики, проте згодом повністю зосередилася на шорт-треку.

Щотижня батьки возили її на тренування до Борміо – година дороги лише в один бік. Турбота лягала на плечі матері Марії Луїзи та батька Ренато, іноді допомагав дядько Мікеле. Витримка родини дорівнювала амбіціям самої Аріанни. Її характер і жага до перемог вирізнялися змалку.

І результат не змусив чекати.

У 15 років і 314 днів вона стала бронзовою призеркою Олімпіади в Турині – у складі естафетної команди на дистанції 3000 метрів. Школярка – і вже з медаллю Ігор. Не золота медаль за відмінне навчання, але в школі вже було чим хвалитися.

Поступове дорослішання

Сезон 2006-2007 приніс перші подіуми на Кубку світу, особливо на дистанції 500 метрів та в естафеті. Італійська команда тоді навіть виграла залік Кубоку світу в цій дисципліні.

Втім, індивідуальна стабільність приходила поступово. Підлітку було складно на рівних змагатися з досвідченими суперницями, які за плечима мали велику кількість стартів і сформоване тіло.

Тому бронза на 500 метрів у Ванкувері-2010 стала якщо не сенсацією, то точно проривом. На інших дистанціях вона не претендувала на нагороди – 14-те місце на 1000 м, 9-те на 1500 м. Естафета для збірної завершилася шостою позицією.

Але це був лише етап становлення.

Аріанна Фонтана на церемонії нагородження Ванкувера-2010

Getty images

Кохання, що здійняло до небес

У 2012 році Фонтана розпочала стосунки з американським шорт-трекістом Ентоні Лобелло. За рік вони заручилися, а у 2014-му зіграли весілля.

Лобелло – призер чемпіонатів світу у складі збірної США – навіть змінив спортивне громадянство та виступав за Італію на Іграх-2014. Але не її вплив чи краса його зачарували. В американця були конфлікти з місцевою федерацією.

Згодом Ентоні завершив кар'єру й став тренером Аріанни.

Чи то його вплив, чи просто пік спортивної форми, як зараз говорять, прайм – але саме тоді Фонтана перетворилася на справжню машину з видобування медалей. Кубки світу, чемпіонати Європи, чемпіонати світу – скрізь вона стабільно підіймалася на подіуми.

На Олімпіаді-2018 у Пхьончхані наша героїня стала прапороносцем Італії. Таку честь вона підтвердила виступами: "золото" на 500 м, "срібло" в естафеті та "бронза" на 1000 м.

Як Італія ледь не втратила свою зірку?

Її авторитет зростав. Фонтана стала однією з амбасадорок заявки Італії на проведення зимових Олімпійських ігор у Мілані та Кортіна-д'Ампеццо. Згодом МОК підтримав цю заявку.

Втім, були й непрості періоди. Через конфлікти з федерацією (схоже, це справа сімейна) певний час вона тренувалася з угорською командою та переїхала до Будапешта. Перед Пекіном-2022 напруга у відносинах з федерацією лише зростала. Попри це – золото та два срібла в Китаї. Феномено!

Після Ігор суперечка з FISG та партнерами по збірній загострилася. У 2023 році вона фактично не виступала за національну команду. З'явилися навіть чутки про можливу зміну громадянства – серед варіантів називали США та Угорщину.

Та зрештою конфлікт вдалося владнати за посередництва CONI (Comitato Olimpico Nazionale Italiano) та його президента Джованні Малаго.

Фонтана повернулася – і знову з медалями. Бронза чемпіонату світу-2024 на 1000 метрів, а наступного року – золото та срібло чемпіонату Європи.

Фінал? Чи лише нова глава?

35-річна Фонтана й досі залишається зіркою світового шорт-треку. І домашня Олімпіада в Мілані – ще один доказ її феноменальної витривалості та жаги до перемог.

У неї тепер 14 медалей, що робить її найтитулованішим представником Італії на Олімпійських іграх. 

Чи стане ця історія завершеною після цих Ігор? Сама Аріанна не поспішає ставити крапку.

"Мені подобається проводити час на сонці, біля води… Ми з Ентоні любимо риболовлю. Але ще більше мені подобається перемагати – на човні (мова при риболовлю – прим.), в карти, на змаганнях.

Це може бути ідеальний фінал… Я насправді не думаю про завершення кар'єри після Ігор. У мене ніколи не було відчуття: "Гаразд, ти можеш закінчити". Можливо, я відчую це після цих Ігор. Я скажу вам після 22 лютого", – з усмішкою сказала вона в інтерв'ю NBC напередодні старту Олімпіади.

У Турині вона почала свою олімпійську казку. Чи завершить її в Мілані – дізнаємося за лічені дні.

Читайте також :

Фото Мама-тиран, жахлива витівка чоловіка та бокс проти зірок: талант і трагедія Тоні Гардінг