Шацьких: Судді мали дати шанс Беленюку
Напередодні на Олімпійських іграх у Парижі розпочали свої виступи обидва представники України в греко-римській боротьбі Жан Беленюк і Парвіз Насібов.
І Беленюк, і Насібов пробилися у півфінали, причому 33-річний олімпійський чемпіон Токіо-2020 зробив це більш ніж упевнено. Однак вийти у фінал Беленюку не вдалося, на його шляху в 1/2 фіналу став іранець.
Насібов же виграв і третю сутичку та ввечері, 8 серпня, боротиметься за золоту медаль.
Після півфінальних сутичок українських борців головний тренер збірної Володимир Шацьких відповів на питання журналістів.
— Дві сутички, двічі по 3:3, але це різні результати. Як оцінюєте ці два поєдинки своїх підопічних ?
— Парвіз сьогодні здобув перемогу на характері, як завжди. Хоча багато критиків казали, що фінал у Токіо був несподіванкою, але він довів, що заслуговує на Олімпіаду і я дуже хочу, щоб він виправив ту помилку в Токіо і здобув тут золото. Всі шанси для цього є, звісно, суперник непростий, але будемо налаштовуватися, працювати, він дуже хоче. Він винятково на бажанні відпрацював.
Жан стабільний був, але я так розумію, що трохи судді після сутички з Парвізом десь міркували… Тому що там нюанси із суддівством: Жан домінував при захваті, а той вибігав, це явно пасив і за такого рахунку 3:3, при тому, що Жан перший обрав партер. Мали б судді десь дати шанс, але, я так розумію, вони географію медалей не хочуть розширювати. Вони розуміють, що у нас вже є фіналіст, тим паче, що сутичку судив азербайджанець, представник країни, яку Парвіз переміг... А так, в принципі, дуже сильна сутичка, на високому рівні.
— Сьогодні усі сутички Насібов вирвав на характері …
— Парвіз взагалі майже найкращий у ваговій категорії. Серб позаминулого року чемпіонат світу виграв, азербайджанець теж того року у фіналі 7:0 перемагав, але припустився помилки й програв. Парвіз їх впевнено здолав.
— Перед півфінальною сутичкою Беленюка в Ірана теж був один, здобутий сьогодні фінал, тобто за фіналами рахунок був 1:1, чого б їм віддавати перевагу іранцям?
— Я бачив, що іранці дуже відчутно впливають на суддівство, для цього у них є всі умови та змоги. У нас був Роман Павлов, який працював міжнародним суддею і дбав не про те, щоби у наш бік підсуджували, а просто нейтрально, відстоював, щоби лояльно ставилися. Але його у нас забрали й не допустили.
— Коли був скандал ще гучний із Романом Павловим, думаєте, це було цілеспрямовано до Олімпіади?
— Так. Там і протест подали, але вони визнали, що там не так все погано було з його боку. Але залишили йому термін дискваліфікації, щоб він був поза ОІ.
— З приводу того, що не дали шанс, маєте на увазі, що вони могли б поставити іранця у партер? Скажімо, у Новікова був такий варіант, коли наприкінці сутички судді не дають очко, але ставлять у партер?
— Так. Коли Жан брав у захват, а іранець виповзав з-під нього, це - пасив. Він втікає від боротьби за рівного рахунку. Якби він зробив якусь технічну дію зі стійки, Жану потрібно було б теж її робити. Жан зробив поворот, він вже впав, Жан не наздогнав його.
— Жан сказав, що була допущена помилка, він мав на увазі технічну чи тактична?
— Ми знали, що він буде цю дію робити, це його коронка, ми Жана готували.
— Саме коли він накат виконував?
— Так. Ми знали, що іранець обманює, і з цього краю стартує, а в інший переходить в накат. Ми Жана готували, казали про цей перехід і те, що він має його зустріти там. І той так вгадав і в такий час, коли Жан таз повернув.
— Було видно, що іранець трохи вищого класу суперник, ніж попередні, бо Жан з іншими робив накати по три рази, а цього разу зумів лише раз…
— Іранець дуже гнучкий, Жан його вже скрутив, а він викручувався. Тому довелося міняти атаку, Беленюк перейшов на зворотний пояс, зробив захват, але більше не зміг набрати. Що ж, маємо те, що маємо.
— Як самопочуття у Парвіза, бо враження, що у нього одне око не бачить?
— Так, ми дали згоду, щоб його відкачали, бо до завтра він може заплисти дуже. Він вже не бачить цим оком.
— Ліктем вдарили чи чим?
— Головою, а може й ліктем. Ніс перебитий також.
— Але він боєць, думаєте, все буде добре?
— Подивимося.
— Іноземні журналісти часто запитують наших атлетів про те, як вони готуються і виступають, коли вдома війна. Як ви це все відчуваєте всередині колективу?
— Я бачу, як на тренуванні у кожного на телефоні звучить повітряна тривога і кожен хоче підбігти й набрати додому, бо вони хвилюються. Порівнювати останню Олімпіаду і цю, це як небо і земля. Ми раді, що ми тут, що хлопці здобувають, можуть конкурувати з іншими спортсменами. Звісно, рівень світового спорту вкрай високий і дуже важко зараз боротися нам. Багато хлопців роз’їхалися, ми бачимо, що наш Семен Новіков теж у фіналі, він у більш комфортних, спокійних умовах готується, тренується, ми за нього також радіємо. Жан йому дуже багато дав, так би мовити, виростив його та готував заміну собі в Україні. Ми так планували, що Жан на мажорній ноті завершить карʼєру і Семена заведе на своє місце. Але Семен так вирішив і це його право.
— Спочатку Жан вирішив, що продовжує карʼєру і Семен пішов чи спочатку Семен пішов, а потім Жан вирішив, що продовжує карʼєру?
— Жан спочатку, справді, Семена готував на своє місце, але Семен трохи себе якось так повів незрозуміло, ну, це більше його тренери, трапилася трохи неприємна історія. Але все одно Жан захищав його, мене заспокоював навіть, казав, що це не Семен, що на нього впливають. Я знав, що Семен планує від’їзд, ще до війни, і коли я з ним поспілкувався, його і Вадим Маркович вмовляв залишитися і говорив, що всі умови виконали б, і Жан його підтримував, але він зробив так, як зробив. Я не буду його засуджувати. А щодо Жана, я зрозумів, що Новіков уже переїжджає, а Беленюк відходить від спорту, то я попросив Жана, щоби він когось підтягнув. Беленюк молодець, йому важко було зібратися, здобути цю ліцензію. Всім важко, але у нього ще й вік, ще він у Раді працює і багато на ньому тримається. Я бачив, що йому все складніше було знаходити час на тренування.
