Дзеркало хронічних проблем українського футболу. 4 висновки з виступу збірної на Олімпіаді

Збірна України поступилася Аргентині у заключному матчі групового раунду Олімпійських ігор-2024. І покинула турнір, провівши лише три поєдинки.

Чемпіон вбачає у такому виступі закономірний підсумок. Пояснюємо, чому.

Забіг було програно на початку дистанції

На превеликий жаль, приклад національної збірної на Євро не став для олімпійців дзвіночком, на який варто звернути увагу. Ба, навіть більше — "інфікував" команду Ротаня, що не зуміла налаштуватися на боротьбу з першого свистка першого матчу на турнірі.

Фото: Віталій Клюєв

Будьмо чесними з собою — путівку у чвертьфінал Олімпіади Україна програла у поєдинку з власною психологією. І цей вирок є актуальним для українських збірних не перший день, і може принести безліч проблем і в подальших виступах. Будь-яких колективів, незалежно від вікового цензу.

Команда стала жертвою обставин. Та недалекоглядності керівництва УАФ?

Про неможливість залучення не те що усіх найсильніших футболістів, які могли виступити на ОІ, а хоча б гравців із числа представників клубів УПЛ, сказано-пересказано. Проте для того, щоб збірна будь-якого вікового призову не повторила такої долі в майбутньому, з ситуації, що склалася, треба винести правильні уроки.

Getty Images

Те, що боси УАФ вирішили не втручатися в перебіг подій із формуванням складу прем’єрного в історії збірної участі в надзвичайно престижному змаганні, може викликати різне трактування. Однак очевидно одне — Андрій Шевченко та компанія пустили тему відносин головного тренера й клубів хоча б УПЛ, на які за бажання знайти важелі впливу федерація може завжди, у "вільне плавання". За такого відношення до долі команди на Олімпіаді не може не поставати питання доцільності участі в змаганні як такому. Чи наївне "головне не перемога, а участь" і є нашим кредо в реальному житті?..

Розчарували ті, на кого було найбільше надій

На щастя для Руслана Ротаня та українських уболівальників, олімпійська команда "синьо-жовтих" зовсім без "важкої артилерії" не обійшлася. До такого "десанту" для команди можна зарахувати одразу трьох виконавців. Та всі вони провели турнір відчутно нижче своїх можливостей.

Фото: Віталій Клюєв

Захисник Максим Таловєров був у таборі національної збірної на першості Європи у Німеччині. І "привіз" пенальті вже в першому матчі з Іраком. У другому турі з перших хвилин вже не грав, а у подальшому з'являвся на полі вимушено, і надійною грою не запам'ятався. Хавбек Дмитро Криськів з роллю лідера центру поля й конструктора атак явно не впорався, не продемонструвавши і половини потенціалу, придбаного в матчах УПЛ та єврокубків. Нарешті, ще один футболіст Шахтаря — нападник та капітан команди Данило Сікан — не тільки не забив, що визначає ефективність центрфорварда як таку, а й не зміг стати корисним хоча б у якості асистента.

Готові кандидати в основну збірну: Ребров отримав корисну інформацію для роздумів

Та результати збірних будь-яких вікових категорій покликані посилити лише одну команду — головну. На щастя, за підсумками турніру у Франції Сергій Ребров партнеру по колективу на ЧС-2006 може подякувати: до лав національної команди "постукали" одразу кілька виконавців.

Фото: Віталій Клюєв

Якісний турнір провели футболісти-"крила" атак "синьо-жовтих". І тепер обидва Максими — Хлань і Брагару — можуть розраховувати на увагу тренерського штабу вже "дорослої" збірної. Враховуючи, що на Євро-2024 тема вінгерів збірної України знову вийшла на перший план через безальтернативність та неефективну гру Михайла Мудрика та непереконливий виступ ще й Андрія Ярмоленка, вдалий виступ молодшої генерації — більш ніж вчасний. І якщо вже на вересневі матчі Ліги націй у складі будуть кадрові сюрпризи, дивуватися не варто.