Незрівнянна міс Бурпл у ролі міс Мурпл: підсумки виступів збірної України у відборі до жіночого Євро-2026
Підсумовуємо друге вікно відбору до жіночого ЧЄ-2026, де збірна України зробила найважче – відчепила аутсайдера, який міг нам достроково закрити шлях на Євро
5 та 8 березня жовтня жіноча збірна України двічі мінімально переграла Литву. Спочатку у словацьких Михайлівцях – 30:29, а за три дні на виїзді – 26:25.
Ці перемоги дозволили нам залишатися у гонці за додаткові місця на Євро через конкурс третіх місць. Одразу чотири з шести збірних, які посядуть треті місця, потраплять у фінальну частину.
Нагадаємо, що у жовтні ми де-факто втратили шанси на пряме потрапляння на Євро-2026, очікувано програвши лідерам – Швеції та Сербії. Майже неможливими виглядають шанси здобути очки у заключному вікні відбору проти фаворитів, проте навіть без залікових балів ми маємо відносно серйозні претензії на Євро-2026.
І ми їх зараз проговоримо. Але перед тим, зазначимо головне: очки та голи в матчах проти Литви не враховуються у конкурсі третіх місць. Тобто у залік йдуть доробки у матчах проти першої та другої команди у групі.
Наразі в України 0 очок і різниця м'ячів "-19".
На перший погляд здається, що перспективи невтішні, але у так званій гонці третіх місць ми йдемо другими. Тільки у групі 4 (Чорногорія, Фарери, Португалія та Ісландія), де всі чотири збірні вже мають перемоги, третя команда де-факто матиме путівку на Євро.
Далі йде Україна (0; -19), а за нами – Північна Македонія (0; -24), Фінляндія (0; -25) та Італія (0; -35). Ще в одній групі третє місце визначиться між Ізраїлем (0; -25) та Грецією (0; -27).
Тобто в України є певний поулпозішн і умовний гандикап у шість м'ячів до червоної лінії, нижче якої неможна опускатися. Звісно, ця лінія буде рухатися і ми обов'язково повернемося до цієї специфічної калькуляції після п'ятого туру (в його межах 8 квітня пройде матч Україна – Швеція).
В те, що хтось із претендентів набере залікові очки у фейр-плей контурах віриться дуже важко, проте ризик неспортивних рішень все ж існує. І такі випадки раніше були вже зафіксовані.
Головна ж прикрість останніх абзаців, яка охоплює останнє десятиліття для збірних України, це рахування м'ячів при поразках...
Нагадаємо, що розширення континентального форуму з 16 до 24 команд відкриває двері карликам, до яких, на жаль, вже належить наша збірна.
Україна – Литва 30:29 (15:16)
Україна: Гладун (10/29, 34%), Пастеляк (1/11, 9%); Росоха (6/7), Оржаховська (6/10), Корець (4/5), Андрійчук (4/6), Смбатян (3/4), Шукаль (3/8), Мальована (2/2), Колодюк (1/1), Прокоп'як (1/2), Пархоменко (0/1), Фурман, Бондаренко (н.в.), Краснянська (н.в.), Скрипець (н.в.).
В.о. головного тренера: Панченко.
Литва – Україна 25:26 (10:16)
Україна: Гладун (15/38, 39%), Пастеляк (1/6, 17%); Смбатян (5/7), Колодюк (5/7), Шукаль (3/3), Мальована (3/3), Оржаховська (3/6), Росоха (2/4), Корець (2/4), Прокоп'як (1/1), Андрійчук (1/3), Пархоменко (0/2), Бондаренко (0/2), Фурман (1/2), Краснянська (0/1), Скрипець (н.в.).
В.о. головного тренера: Панченко.
Щодо матчів з Литвою, то безпосередньо гандболу було дуже мало. Типовий хаос, де діє тактика сліпого тасування гравців і спроба досягти успіху за рахунок індивідуальних дій.
Проте були два неймовірно емоційні поєдинки, які двічі могли завершитись в будь-яку з двох сторін, але двічі сильнішими виявлялися українки – і це дорогого коштує.
У першому матчі литовки у другому таймі мали перевагу у чотири м'ячі, проте зіткнулися з вінницькою стіною Марією Гладун, яка почала тягнути все, що летить у її бік. Навіть з шести метрів.
А одною з головних героїнь стала Анастасія Оржаховська. Її з натяжкою можна назвати навіть дебютанткою, адже у збірній вона грала рівно два роки тому на цьому ж етапі відбору Євро-2024.
Але грала – гучно сказано. Її двічі випустили на декілька секунд у млин, де діє калейдоскопічна ротація, і вона нічого не встигла навіть спробувати. Уявіть, що з того складу дворічної давнини залишились лише три(!) гравчині – Смбатян, Колодюк і така ж дебютантка Краснянська...
Розуміючи, що ситуація може повторитися, Оржаховська, вперше вийшовши у другому таймі, одразу ж взяла ініціативу у свої руки та без вагань почала атакувати. І так вдало, що запалила вогонь, який дуже швидко підхопила Любов Росоха і вже Україна вела у чотири м'ячі.
Кінцівка хоч і пройшла турбулентно, але реальних шансів зачепитися за нічию у гостей не було.
Проте перемога в один м'яч залишала Литві шанс взяти реванш у себе вдома. Але й тут зіграв наш головний козир. Неймовірний заділ у першому таймі – діло рук воротарки Марії Гладун. Вона відправила литовок в нокдаун, і "+6" мали б легко закриватися у другому таймі.
Але ж ми не забуваємо про ротацію. Доречна чи ні – вона має бути. Гладун сіла на "банку", а Литва з португальским наставником потроху стала наздоганяти у рахунку. У цей час важливими м'ячами відзначилась Вікторія Мальована та одна з найстабільніших гравчинь збірної Карина Колодюк.
У кінцівці дуже вчасно показала свої лідерські якості капітанка збірної Тамара Смбатян, яка зовні легко вскривала захист литовок хльосткими кидками з опори.
І хоча остання атака була у литовок, яку вони не довели до логічного завершення, головне завдання березня – відчепити Литву від боротьби за Євро і самим залишитися у ній – Україна виконала.
Звісно, після перемог слід відзначити роботу тренерського штабу. На папері командою керує Богдан Панченко, який також працює... у чоловічому Спартаку. Однак де-факто роль наставника команди виконують інші особи.
Насправді ж з тіні Панченка збірною займаються президент Федерації гандболу України Андрій Мельник, який самопризначив себе тренером у 2017 році, та Лілія Горільська, що окрім цього також тренує молодіжну збірну та жіночий Спартак.
У своєму роді унікальний випадок: головний тренер фактично не тренує збірну, не має задач, не веде гру, але вміє добре плескати в долоні та виконувати роль муляжу. Як у тому відеожурналі "Каламбур" незрозуміло, чи то міс Бурпл у ролі міс Мурпл, чи міс Мурпл у ролі міс Бурпл.
Цифри та факти після матчів України проти Литви
- Жіноча збірна України провела 244 офіційні матчі (+116=18-110; 6265:6092).
- Якщо у минулому вікні дебютували одразу шість(!) гравчинь, то зараз "лише" три. І всі – з базового клуба країни... київського Спартака: Анастасія Пархоменко, Надія Фурман та Марія Скріпець (остання – без виходу на майданчик).
- Всього до лав збірної цього раз було викликано шість(!) гравчинь Спартака, який не грає у єврокубках і йде на третій позиції у чемпіонаті України.
- Крайня Надія Фурман стала 131-ю гравчинею, яка відзначилась в офіційному матчі збірної України.
- Капітанка Тамара Смбатян за ці два ігрові дні відзначилась 8 разів (і зіграла важливу роль у перемозі в другому матчі) і тим самим увійшла вже до топ-15 бомбардирів за всю історію збірної (108 голів), обійшовши Ірину Шуцьку (106) та Анну Сюкало (107).
- Найдосвідченішою у збірній залишається Юлія Андрійчук, яка має в активі 43 офіційні матчі. До речі, Юлія досягла позначки у рівно 50 закинутих мʼячів.