Цей конфлікт має руйнівний характер, – міністр спорту Бідний розповів деталі скандалу в українській федерації гімнастики
Останній місяць тема спортивної гімнастики України залишається однією з найбільш гарячих в спортивному середовищі. Перший спалах стався 6 травня, коли гімнасти зі збірної України оголосили про бойкот чемпіонату Європи та звинуватили віцепрезидентку Федерації гімнастики України Стеллу Захарову в "розправі над тими, хто справді працює".
Після цього було певне затишшя, проте після турніру Олег Верняєв, Назар Чепурний та Геннадій Сартинський вийшли в інфополе та озвучили всі претензії до Захарової зокрема, та федерації загалом.
Чемпіон вирішив розібратися, що відбувається у цьому виді спорту та звернувся за коментарем до міністра молоді та спорту України Матвія Бідного. Він розповів деталі конфлікту між сторонами та повідомив, як Міністерство може вплинути на ситуацію.
– Розкажіть про інцидент між Сартинським та Лаврухіним, з якого і розпочався цей конфлікт у спортивній гімнастиці.
– Я думаю, що все почалося набагато раніше. І цей конфлікт є лише логічним продовженням того, що відбувається вже кілька років. Це перманентний конфлікт в середині федерації, який в принципі має зараз руйнівний вплив на ситуацію в спортивній гімнастиці.
Якщо ви питаєте моєї думки, то наша команда виступає за підвищення автономії федерацій. І в цьому випадку це означає, що федерації повинні самі ухвалювати рішення, щодо складу збірної, хто має тренувати, куди вони мають їздити на змагання та інші кадрові рішення. І важливою та необхідною умовою такої автономії має бути відповідальність за прийняття таких рішень.
Цей підхід не є нашою забаганкою. Це ситуація, яка є у світі. І ситуація з цим відрядженням на чемпіонат Європи може здаватись комусь парадоксальною. Головний тренер був включений в наказ Міністерства молоді та спорту на відрядження, але не був включений у заявку на акредитацію, яка може подаватися виключно федерацією.
Ми ще будемо оцінювати вплив цього рішення на результат виступу, як і інших факторів. Теж не знімаю відповідальності з команди. Ці фактори й зумовили результат, який точно ніяк не можна назвати успішним. Очевидно одне – конфлікт у середині федерації має абсолютно точно руйнівний вплив на всю гімнастику, які б кроки Міністерство не робило, як би ми не забезпечували умови.
– Щодо умов, у розмові зі ЗМІ гімнасти жалілися, що снаряди, закуплені Міністерством перед Олімпіадою, Захарова віддала, а спортсмени продовжили займатися на старих приладах.
– За минулий рік було закуплено два повні комплекти обладнання для чоловічої збірної зі спортивної гімнастики. Вони встановлювалися на нашій олімпійській базі в Конча-Заспі повністю на вимогу головного тренера. І це обладнання далі використовується у підготовці збірної.
Головний тренер визначає, що де стоїть. Точно в нас у залі в Конча-Заспі стоїть сучасне нове обладнання, закуплене ще минулого року. Звісно, все обладнання, яке закуповується Укрспортзабезпеченням не може лежати на складі. Ми розуміємо, що сьогодні в нас брак спортивної інфраструктури. І спорт має розвиватися в регіонах. Сьогодні в цьому виді спорту в нас фактично немає резерву, і це теж величезна проблема.
Давайте так, подивимося на склад національної збірної. А хто за ними? Це є великим викликом і сьогодні це обладнання має працювати. Має працювати на гімнастику, в регіонах. І на ньому має готуватися наша молодь, наші діти, наш резерв, по суті ті, хто прийде на зміну сучасному складу.
Чи віддавали його кудись? Я не можу зараз прокоментувати де що знаходиться, мені потрібен додатковий час. Але так, дійсно, цим оперує федерація. Міністерство не може визначати, в якому регіоні, хто має тренувати дітей та молодь. Це також завдання федерації. Як виконується ця робота сьогодні? Моя оцінка – незадовільно.
Але Міністерство не може самостійно тренувати. Чиновники не готують спортсменів, ми можемо створювати умови. А вони всі створені. Бачимо конфлікт в середині федерації, бачимо неузгодженість. І це абсолютно точно має руйнівний вплив.
– Міністерство може якось вплинути на ситуацію, коли, як зараз, конфлікт між сторонами руйнує вид спорту?
– Ситуація полягає в тому, що нам у спадок від СРСР дісталася система національних збірних команд. Дійсно, Міністерство зі свого боку формує склад збірної та фактично призначає головних тренерів. Але ж ми бачимо наслідки. Головний тренер, який призначений комісією Міністерства, не був включений у заявку федерації, а тільки вона має взаємодію з Міжнародною федерацією, яка є організатором змагань.
І ця невідповідність далі буде випливати все більше і більше, бо це загальний світовий тренд. А ми лишаємося в минулому. Але повторюся, в нас є певне протиріччя, яке стосується не лише гімнастики: чи готова федерація реально брати на себе відповідальність, вести за собою національну збірну, формувати свою команду.
Але робити це так, щоб всі рішення були легітимними, сприймалися усією спортивною спільнотою та давали результат. Тим більше, якщо має місце державна підтримка, відповідати також за видатки по бюджетних коштах. Це привід для широкої дискусії. І це той виклик, перед яким сьогодні стоїть українська спортивна сфера.
– Але повернімося до інциденту між тренерами. Чи були у Міністерстві розгляди цієї справи?
– Деталей там нема ніяких. Я, так само як і ви, чув, що була якась сутичка, яка переросла в штовханину, і її дуже швидко розтягнули. Я не думаю, що це був інцидент, якому треба надавати якогось великого значення.
– Але Сартинського після цього тимчасово відсторонили та у підсумку не дали акредитацію на чемпіонат Європи. У вас була комунікація з федерацією щодо цього?
– Цілком зрозуміло, чому він не отримав акредитацію. Федерація подає заявку сама, не узгоджуючи її з Міністерством. Вона на власний розсуд ухвалила таке рішення. Ще що хотів зазначити – ми зверталися до федерації щодо того, яким саме рішенням, якого органу федерації було відсторонено головного тренера. Відповіді наразі, на жаль, не отримали. Я думаю, що ми ще до цього повернемося.
– Сартинський казав, що Захарова вже два роки ходить до Міністерства, щоб прибрати його з посади головного тренера…
– До мене в Міністерство може прийти будь-який спортсмен, функціонер, тренер. І до мене за вирішенням питань приходять майже всі, я відкритий для всіх. Тому звісно за ці кілька років у мене було декілька фактів спілкування з кожною зі сторін. Коментувати ці розмови я б не хотів.
Але доповню, як ви розумієте, це є і в медійній площині, така протидія має місце. На жаль, основні зусилля обох сторін в цьому конфлікті спрямовані не на покращення та розвиток гімнастики в Україні, а на протидію одне одному. Оце факт, який я можу підтвердити, як людина, що знаходиться в безпосередній близькості до цього.
– Пан Гутцайт вчора сказав, що "нам потрібно об'єднатися з Міністерством і ухвалити якесь рішення, щоб команда могла спокійно готуватися". Як Міністерство та НОК України можуть вплинути на федерацію?
– Взаємовідносини між Міністерством та федерацією проходять у межах того договору, який є між нами. Теоретично ми можемо розірвати угоду про надання федерації національного статусу. Але тут же треба враховувати, що мова йде про всю гімнастику. Бо підписантом угоди є президентка федерації гімнастики України Ірина Дерюгіна.
Якщо Міністерство вирішить, що умови угоди порушуються, вид спорту не розвивається, або у федерації немає спроможностей розвивати його, теоретично ми можемо розірвати угоду та надати федерації повну автономію. І вони взагалі ніяк не будуть залежати ні від держави, ні від державного фінансування, ні від державної підтримки.
Зрозуміло, що сьогодні федерація не готова до такого розвитку подій, як і українська гімнастика, як така. На жаль, сьогодні це не тотожні речі. Ми маємо бути зваженими в таких діях. Міністерство не може собі дозволити безвідповідальної поведінки. Тут передусім мають враховуватися інтереси наших спортсменів та тренерів. Але, звісно, такий захід впливу є в арсеналі Міністерства.
Чи настав час його використовувати? Знову ж таки, нам треба аналізувати принаймні виступ на цих змаганнях, що пройшли.