Збірна України на ЧС-2024: потужна кінцівка та перші медалі в історії
У неділю, 6 жовтня, у Ташкенті (Узбекистан) завершився чемпіонат світу 2024 з футзалу. Збірна України вперше в історії виграла медалі світової першості, тоді як команда Бразилії стала чемпіоном вшосте.
Наша команда вперше за 28 років, після Мундіаля-1996 дійшла до півфіналу чемпіонату світу і тим самим повторила свій найкращий результат в історії. Але четвертим місцем команда обмежуватися не стала, розгромивши у бронзовому фіналі зухвалих дебютантів планетарної першості з Франції.
Розгромна кінцівка
Матч із французами із самого початку був нелегким, та і якою могла бути гра за 3-тє місце. Навіть попри статус суперника – зухвалого дебютанта турніру, який з першого разу дійшов до гри за медалі. І спочатку перевага нашої команди була мінімальною. Перший тайм завершився з рахунком 1:0 завдяки голу Ігоря Чернявського. А після того, як Михайло Зварич подвоїв перевагу "синьо-жовтих" на самому початку другого тайму, француз Саадуї відразу відповів своїм влучним ударом.
А в середині другого тайму нашу команду "прорвало" – Євген Жук на 27-й та 28-й хвилинах оформив дубль, а Данило Абакшин добив суперника, зробивши хет-трик за 3 хвилини (два голи на 30-й, з різницею у 19 секунд, і гол на 33-й). Кінцівка матчу проходила у спокійній боротьбі, суперника було зламано, а українці просто контролювали хід матчу й чекали на фінальну сирену. У підсумку наша команда дісталася 3-го місця і вперше в історії здобула бронзові медалі.
Абсолютно логічна й заслужена перемога
Чи міг би цей матч скластися по-іншому? Звичайно ж ні, наша команда від початку гри володіла ініціативою і була націлена виключно на перемогу. А ось французи, скоріше, покладалися на випадок. Дебютанти світових першостей, які одразу дійшли до фіналу, хай і "малого" – за бронзові медалі, помітно нервували та, здається, просто намагалися збити наступальний порив збірної України.
Суперник суворо грав від оборони, а збірна України, яка бере участь у чемпіонатах світу з того самого 1996 року, коли сама бувши дебютантом одразу посіла 4-те місце, аж надто довго чекала на свою медаль і буквально "рвала і метала" цього дня на паркеті у Ташкенті.
І середина другого тайму, в якій дублем відзначився Жук та хет-триком Абакшин, була абсолютно заслуженою та логічною. Вона випливала і за перебігом гри, в якій французи лише боязко тулилися до воріт, не виявляючи жодного креативу в атаці. Так, можливо, триколірні не заслуговували на розгромний рахунок, але, повторюся, надто сильним було бажання підопічних Олександра Косенка виграти цей матч. І, відчувши слабкість суперника, буквально кожною своєю дією в тій самій середині другого тайму українські футзалісти наближали матч до перемоги.
Заради справедливості, не можна не відзначити, що збірна України мала перевагу в зайвому дні підготовки до гри за бронзові медалі. Півфінал Україна – Бразилія відбувся на добу раніше за матч Франція – Аргентина. Але це вже питання везіння та чинника жеребкування. Так, наприкінці гри у французів, у тому числі була банальна втома і нестача сил, але вирішальним це точно не стало. Наша команда виглядала сильнішою у всіх компонентах гри – й на початку, і в середині матчу. А п'ять голів поспіль у середині другого тайму, ближче до закінчення матчу, лише підтвердили перевагу українців у класі.
"Емоції такі, що немає слів"
Після гри на майданчику діявся суцільний сумбур, який був і в головах гравців. Автор дубля Євген Жук зазначив:
"Емоції – мабуть, не кожна людина може їх пережити. Я дуже радий – за себе, команду, країну та воїнів, які зараз нас захищають. Це просто щось неймовірне. Думаю, що ніхто до кінця не вірив у нас у країні, хіба що близькі люди. Не знаю хто вірив, але ми зробили те, що ніхто не робив до нас. Емоції – нема слів. Я так радий за хлопців, країну, за себе. Дякую всім за підтримку.
Що означає переписати історію на чемпіонаті світу? До кінця не розумію, та й завтра-післязавтра не зможу дати відповідь, хіба що через місяць зрозумію. Цілком зрозуміти зараз важко. Емоції такі, що немає слів.
Не міг вдумливо відповідати й завжди спокійний та розважливий Олександр Косенко. У тренера нашої команди також вийшли на перший план емоції:
"Поки що справді немає повного розуміння, але це насправді фантастика. Напевно, усвідомлення прийде трохи пізніше, а зараз якось важко видається, але це справді так. Ми – бронзові призери чемпіонату світу".
І тільки відповідаючи на запитання про фінал, про рівну гру Аргентини та Бразилії й про те, що на місці бразильців могли бути ми, вдумливо зазначив: "Справді, півфінал був рівним і шанси у нас були. Якби ми програли начисто, то таких думок, мабуть, і не було б. А так дійсно були моменти й такі думки іноді з'являються. Справді, дуже хотілося б бути на їхньому місці, але й бронзові нагороди, як на мене, це дуже вагомий результат. Не перестану дякувати всім, хто допомагав, грав і захищав".
А ось говорити про майбутнє головний тренер збірної України вважає передчасним: "Зараз немає таких думок. Зараз головне відпочити, а вже далі спілкуватимемося і відповімо на ці питання. Однак зараз сказати нічого не можу".
У топ-3 – не лише командою
Достойно оцінили українців і організатори турніру. За підсумками чемпіонату світу Ростислава Семенченка визнано третім найкращим гравцем турніру, за що він отримав бронзовий м'яч. 21-річний Семенченко став одним із наймолодших гравців Мундіаля, а також увійшов до списку лідерів за кількістю ударів – 56.
Ростислав Семенченко
Найкращим гравцем турніру визнано капітана збірної Бразилії Дієго, який і отримав "Золотий м'яч", а другим найкращим футзалістом та володарем "Срібного м'яча" – воротаря збірної Бразилії Вілліана.
"Ми дуже щасливі. Ми не входимо до десятки найкращих у світі в рейтингу ФІФА, але ми приїхали сюди і посіли третє місце. У нас був найкращий чемпіонат світу в історії України, і ми відчуваємо гордість. А ще нам дуже приємно дарувати щастя українському народу ", – зазначив Семенченко.
Друге місце в турнірі бомбардирів виборов українець Данило Абакшин. Він із сімома голами розділив другий рядок із двома гравцями команди Аргентини – Кевіном Арієттою та Аланом Бранді, але саме гравець української збірної отримав срібну бутсу – у Данила 7 голів та 6 результативних передач. Зокрема, Абакшин оформив по хет-трику у чвертьфіналі та матчі за третє місце.
Найкращим голеадором та бомбардиром – володарем Золотої бутси, став бразилець Марсел, який забив 10 голів. Також на його рахунку 5 результативних передач.
Шостий титул Бразилії
Збірна Бразилії вшосте в історії стала чемпіоном світу
Слідом за матчем за 3 місце відбувся фінал чемпіонату світу. Сил і емоцій на перегляд цієї гри у всіх, хто вболівав за збірну України, практично не залишилося, проте... фінал є фінал. І перше, що впало у вічі – тактика, яку обрали аргентинці. Вона мало чим відрізнялася від тактики збірної Франції, що трьома годинами раніше на цьому паркеті намагалася нейтралізувати атакувальний порив українців і зовсім не думала про свої атаки.
Своєю чергою для бразильців атакувальна гра – стихія. Вони повністю почувалися на майданчику у "своїй тарілці" і на 6-й хвилині Феррао відкрив рахунок, а на 13-й Рафа Сантос подвоїв перевагу пентакампеонів. Наприкінці першого тайму бразильці взагалі могли доводити цифри на табло до розгромних 3:0, але третій м'яч так і не залетів у ворота суперника.
А що ж аргентинці? Програючи 0:2, вони постаралися перебудуватися, але суперник виявився сильним не лише в атаці, а й в обороні. Єдина позиційна помилка, допущена бразильцями наприкінці 38-ї хвилини, призвела до голу Матіаса Роси – 2:1, але навіть фінального штурму як такого в аргентинців не вийшло. Суперник довів матч до логічної перемоги.
У підсумку збірна Бразилії стала 6-разовим чемпіоном світу, вигравши шість турнірів з десяти й повернувши собі титул найсильнішої після двох невдалих циклів поспіль.
Відповідальний редактор – Денис Шаховець