Поєдинок, що вирішив долю обох клубів: яким було протистояння Динамо та Чорноморця
Всіх киян вітаємо. Відтепер ваше серце буде зігрівати ще одна зірка. Чи яскрава? Не зовсім. Чи заслужена? Абсолютно.
Символічно, що вирішальний матч Динамо грало проти Чорноморця. Тут склалося одразу все: Динамо могло забезпечити себе чемпіонством, Чорноморець міг втратити шанси залишитись в еліті, а одесити вперше з 2022 року могли відвідати домашню гру.
Щодо останнього, є певне розчарування. Причому одразу з кількох причин.
1. Жодного натяку на гру. Я приїхав у Одесу за кілька годин до матчу, першою чергою пішов до стадіону… І нічого, абсолютно нічого не натякало на те, що невдовзі тут вирішуватиметься доля обох клубів.
Перший слід УПЛ трапився вже по дорозі до готелю. Біля однієї з будівель стояв автобус Динамо. Ще один "динамівський" автобус був біля парку, теж поруч зі мною. І все. Тобто в Одесі єдиним, що натякало на матч – були машини Динамо. А для Чорноморця це точно домашня гра?
2. Фанати сумували за футболом, але і відвикли від нього. Можна на пальцях перерахувати кількість кричалок, що лунали з трибун протягом першого тайму. Фанатів було дуже багато, але вони були інертні. Поодинокі вболівальники намагалися розігріти стадіон, але їхні вигуки зникали в тиші.
Це змінилося у другому таймі, а саме після голу Олексія Хобленка. Все, весь стадіон завівся та ні на секунду не стихав. Наче і приємно, але була одна серйозна проблема: ВСІ кричалки – російською. Серйозно, лише Гімн та "Одеса вперед" ще в дебюті гри були українською. За 90 хвилин зустрічі…
Яким був матч?
Як і більшість поєдинків Динамо у цьому сезоні – нудним. Так, третя зірка в логотипі абсолютно заслужена (команда все ж таки не програла ЖОДНОГО матчу в сезоні), але зовсім не яскрава. Динамо – про прагматизм, про економію сил. Таким воно було і сьогодні.
Кияни не дозволили суперникам майже нічого в атаці. Окрім гола можна згадати ще дальній удар того таки Хобленка. Проте й атака Динамо не вражала. Так, моментів було значно більше, але їх потрібно реалізовувати.
В цьому плані дуже виділявся Андрій Ярмоленко. Він знову показував майстер-класи з контролю м’яча та створення небезпечних моментів. Власне, Ярмоленко двічі забив, але один гол скасували.
"Хочу привітати в першу чергу наших уболівальників із цим заслуженим чемпіонством, також президента, всю нашу команду, всіх гравців, персонал. Цілий рік ми дуже важко працювали, і сьогодні нарешті повернули чемпіонство до Києва", - прокоментував чемпіонство Ярмоленко.
А ось Микола Шапаренко не сподобався. Майже всі передачі назад або поперек поля. А коли він грав вертикально, то зазвичай невдало. Так, хлопець працьовитий та свого часу був вкрай перспективним, але останнім часом запам’ятовується хіба емоціями та жовтими картками (як і сьогодні).
В Чорноморці ж бігали усі, але сенс від того був тільки у захисті. Скільки б команда не пресингувала відверто слабкий захист Динамо, кияни все одно без проблем виходили в атаку. Проте відзначити є кого: Хобленко був найяскравішим. І його гол подарував фанатам надію. Але…
Чорноморець прощається з УПЛ
Як би не старався Хобленко та його партнери по команді, нічиєї з уже чемпіоном не вистачило, щоб залишитися в еліті українського футболу. Постаралися Ворскла (нічия з ЛНЗ) та Лівий берег (перемога над Рухом). "Моряки" суто математично не зможуть врятуватися.
Сумно втрачати такий клуб: з іменем, з історією, з чудовим стадіоном та зголоднілою публікою, яка точно б підтримувала Чорноморець в еліті. Але така ціна поганого керівництва.
Що було після матчу
Знаєте, останні 20 хвилин гри весь стадіон засвистував будь-які дії футболістів Динамо. Тому яким було моє здивування, коли автобус киян оточила десь сотня людей. І всі вони хотіли автограф та селфі.
Гравці Динамо, які зовсім трохи посвяткували одразу після фінального свистка, були в гарному настрої, тому погоджувалися на величезну кількість прохань від юних і не тільки фанатів.
Але як же це довго тривало. Кожен футболіст проходив три метри до автобуса кілька хвилин. А в якийсь момент весь цей натовп зімкнувся, і пройти крізь нього можна було хіба силою.
Все ж, Одеса сумувала без УПЛ. А тепер УПЛ сумуватиме без Одеси.
