Українська правда

Ванат у Жироні: команда на дні, тренер вірить в українців та ідеальний бізнес від Динамо

Владислав Ванат, Getty Images
Ванат у Жироні: команда на дні, тренер вірить в українців та ідеальний бізнес від Динамо

Жирона завершила трансфер з Динамо нападника Владислава Ваната, що стало найбільшою угодою киян від початку повномасштабної війни.

Навіщо Ванат каталонцям? Що на нього чекає? Чи варто надіятися на повторення подвигів Артема Довбика?

Чемпіон розповідає усе про головний поки трансфер літа в Українській Прем'єр-лізі.

***

Як все було?

Досить швидко.

Перша згадка про інтерес Жирони до Ваната на каталонському Mundo Deportivo з'явилася 24 серпня, а вже 29-го усі топові інсайдери повідомили – угода закрита.

Між цими подіями Ванат ще пропустив ключовий матч Динамо з Маккабі в Лізі Європи, що трохи здивувало, бо він є вихованцем киян, і це могло бути його прощальне шоу.

Але вже як є.

За інформацією Фабріціо Романо, Жирона виплатила клаусулу – 20 млн євро.

Іспанська Cadena SER стверджує, що сума – 15 млн євро плюс 20% від наступного перепродажу, а заминку в переговорах пояснює суперечкою навколо структури платежів. Нібито іспанці хотіли переводити по 5 млн кожні півроку, а Ігор Суркіс вимагав два транші по 8 та 7 млн. 

Динамо торгувалося і вперто, і виправдано, бо його позиція була сильнішою. Після 1:8 в двох стартових турах Ла Ліги Жирона поспішала з пошуком форварда. Тим часом її центрбек Ладислав Крейчі оформляв перехід до Вулвергемптона за 30 млн євро.

Суркіс склав ці два факти докупи – і отримав за Ваната навіть більше, ніж його оцінює Transfermarkt.

Щодо самого Влада, то його зарплата не розкривається, але навряд чи вона перевищує 1,4 млн євро на рік, які заробляє на "Монтіліві" Віктор Циганков.

Внизу таблиці Ла Ліги вже давно оклади не космос, і для Ваната цей трансфер – про кар'єрне, а не фінансове зростання.

Це найбільший продаж Динамо?

Від початку повномасштабної війни з Росією – так.

Якщо ж брати всю історію клубу, то це шостий найбільший продаж киян.

Більше, ніж за Ваната, вони отримали за Александара Драговича від Баєра у 2016-му (21 млн), за Віталія Миколенка – від Евертона у 2022-му (23,5 млн), за Андрія Шевченка – від Мілана у 1999-му (23,9 млн), за Андрія Ярмоленка – від Борусії у 2017-му (25 млн). 

Ну, і найвигідніший поки трансфер в історії Динамо – перехід Іллі Забарного до Борнмута в 2023-му, по якому вони вже заробили понад 30 млн євро завдяки у тому числі ПСЖ.

Ванат, прямо скажемо, у хорошій компанії.

Чим особливий Ванат?

Голами.

51 гол в 119 матчах за Динамо; 2 голи в 11 матчах за збірну в 23 роки – гідний результат.

При цьому він не на спаді, а стабільно росте. Два роки тому Ванат забив 12 голів в УПЛ, рік тому – 14, а в минулому чемпіонаті – вже 17. 

А Динамо ж далеко не Шахтар в плані атаки; навпаки, це вкрай непривітне місце для центрфорвардів. Хто не вірить – запитайте у Еріка Раміреса, Владислава Супряги, Артема Бесєдіна, Іллі Шкуріна, Назарія Русина, Франа Соля. Так виходить, що Ванат вирішив для киян проблему, яка тягнулася багато-багато років.

І аргумент, що "забивав тільки дворовим командам" не працює, бо й саме Динамо нині недалеко втекло від двору, і хави обслуговували Ваната зовсім не елітно.

Тому-то більшість його голів досить складні для виконання. Так, щоб викотили на пусті ворота – такого вкрай мало.

Ось тут Влад вдало закрив м'яч корпусом і пробив з-під захисника. 

Тут – класична робота нападника 1 в 1 на швидкості. 

Тут – вдала гра на випередження при подачі. 

Тут – щільний удар з лівої. Хоча він може і правою так вгатити. 

І такого чимало. Він не форвард штрафного, не стовп і не дриблер, але може грати кожну з цих ролей епізодично. Ці скіли не елітні, але, може, вони розвинуться до елітного рівня в елітній лізі? Щонайменше спробувати треба, бо в УПЛ він вперся в стелю – виграв золото, став найкращим бомбардиром і найкращим гравцем сезону навіть не навчившись як слід пресингувати й рухатися в глибині поля.

Ну нема кому зараз в Києві цьому навчити!

Останнім був Мірча Луческу, при кому Ванат дебютував, і він ще в 2024-му називав якраз Влада й Шапаренка "єдиними в Динамо, хто вже готовий до топліг".

Хто стане конкурентом Владислава в Жироні?

Це такі "конкуренти Шредінгера" – вони є, але їх і нема.

Абель Руїс – 25-річний вихованець Барселони, який блискуче розуміє гру, багато працює на команду, мав класну кар'єру на молодіжному рівні, але – не смійтеся! – не вміє забивати. Навіть у португальській Бразі, де Руїс грав найкраще, він забив 20 голів у 123 матчах. Минулого сезону в Жироні було геть кепсько – 4 в 27.

Ймовірно, майбутнє Абеля в Жироні – відтягнутий форвард у схемі 4-4-1-1, яку вже награвав Мічел цього літа. Тягатися з Ванатом перед воротами він не зможе. 

Ну, а щодо 39-річного Крістіана Стуані, то ця історія варта книги. Уругваєць грає на "Монтіліві" з 2017 року і забив вже 141 гол, що на 103 більше за Порту, який на 2-му місці в списку найкращих бомбардирів клубу.

Стуані якось відмовив навіть Барселоні, аби лишитися в Жироні.

Минулого сезону, коли все йшло шкереберть, саме ветеран десь знайшов сили, забив 11 голів і врятував команду від вильоту.

У місті його обожнюють і встановлять статую, як закінчить кар'єру – і Стуані відповідає взаємністю. Ось його слова перед першою перемогою в ЛЧ над Слованом:

"Сьогодні ми маємо виграти заради наших людей, наших фанів і нас самих. Сьогодні я гратиму за Хуанпе і його дітей, а він гратиме за моїх. Жота, я зіграю за вас і всіх, хто провів тут багато років. За тебе, Галі. Ми маємо бути єдиними. Данжу, ти де? Я буду грати за й тебе, і так ми маємо зробити всі".

Про таку людину Ванату краще анекдоти не розповідати. Правильніше, якщо той стане українцю наставником і допоможе розвиватися на полі.

У своєму віці Крістіан витримує 25-30 хвилин у високому темпі, тож зі старту виходитиме тільки у разі великих проблем у Владислава.

Ну, і ще у Жирони є Дауда Камара – місцевий хлопець з мігрантів, але геть без досвіду високого рівня, та ще й після розриву хрестів. Його поки головне досягнення в кар'єрі – вивів дубль Жирони з 5-го дивізіону в 4-й. Навряд чи варто переживати щодо нього.

Криза Жирони – наскільки вона глибока?

Аби ви зрозуміли, процитуємо тренера Мічела:

"Два роки тому все йшло гладко й легко, але зараз настали важкі часи. Мені треба відчуття командного духу, яке втрачене. Ми вже не та Жирона, що була. Той сон минув. Я закликаю всіх до концентрації".

Ще б пак.

У 1-му турі його Жирона вдома програла 1:3 Райо Вальєкано після комічних дій та вилучення голкіпера Гассаніги. 

В 2-му турі – 0:5 на полі Вільярреала, причому 4 голи Жирона пропустила за перші півгодини. 

3-й тур – і ще одна поразка; 0:2 вдома від не менш кризової Севільї.

Уся статистика жахлива. В Жирони друга найменша кількість ударів по воротах (12), найнижчий в лізі коефіцієнт очікуваних голів xG (0,88); вона також друга з кінця за перехопленнями (4,5/90 хвилин) та офсайдами (0,5/90 хвилин). При цьому Жирона 7-ма за кількістю спроб дриблінгу (8,5), що промовисто – усі грають на себе, а колективу нема.

Це почалося ще в другій половині минулого сезону. З січня по травень Жирона у Ла Лізі виграла лише 4 матчі при 13 поразках.

Коли ж настало літо, всі лідери побігли хто куди. Гутьєррес опинився в Наполі, Крейчі – у Вулвз; Янхель Еррера просто зараз домовляється з Вільярреалом.

Бог його знає, як менеджмент Жирони не помітив слона в кімнаті, але цим він дуже підставив Мічела. От як грати, коли всі навколо розбігаються? Лише після приниження у Вільярреалі Кіке Карсель та компанія зачухалися і вийшли на ринок.

Ванат не єдине поповнення. У ці години ведуться також переговори з Ліверпулем щодо Стефана Байчетича, з Тоттенгемом – щодо Браяна Хіля, з Марселем – щодо Азеддіна Унахі. 

Хтозна, може, Мічел ще зліпить з них бойовитий колектив.

А от та Жирона, що є зараз, – об'єктивно найгірша команда в Ла Лізі. Ванат переїжджає в топлігу, але також і до кота в мішку.

Епілог

Жирона остаточно стає найбільш українським клубом у топлігах.

Довбик вигравав тут Пічічі; Циганков проводить вже четвертий сезон; на воротах освоюється Влад Крапивцов.

Тепер-от ще й Ванат. 

Велику роль у цьому відіграє Мічел, який божився, що ставитиме Циганкова в основу навіть на чолі Барселони, а Крапивцова нахвалює на тлі невиразних перфомансів. Здається, цьому уродженцю Вальєкаса подобаються українці. 

Також це той кейс, де ми хвалимо Ігоря Суркіса, який все зробив вчасно – витиснув із Ваната максимум на рівні УПЛ, а тоді продав за 2 роки до завершення контракту за суму, що перевищує річний бюджет клубу. Десь так балканці й виживають останні 30-35 років.

Ну, і щодо перспектив Ваната, то тут все просто і складно водночас.

Просто – бо шансів проявити себе в нього буде предостатньо. У Жироні нема голеадора, і саме Влада взяли заповнити цю нішу.

А складно – бо діяти доведеться приблизно, як у Динамо, коли ти один на вістрі, а півзахист та фланги грають у щось своє. Це не ситуація Довбика, на якого грали нинішні футболісти Ман Сіті, Борусії, Наполі. Минулого сезону трьома найкращими асистентами Жирони були Гутьєррес (5), Циганков (5) та Еррера (3). Тепер-от лишився один Віктор і, виходить, на нього хіба надія. І ще більше – на себе.

Динамо Київ Жирона Віктор Циганков Владислав Ванат Мічел Санчес Владислав Крапивцов