Зірка Арсенала, новий Ларссон – і не обійшлося без Ісака: Швеція, що протистоятиме Україні в битві за ЧС-2026
Збірна України підходить до міжнародного плейоф у пригніченому настрої.
Вибули зірки: Олександр Зінченко, Микола Матвієнко, Роман Яремчук, а Артема Довбика вже й чекати перестали. Травмовані ті, хто, за ідеєю, мав замінити лідерів: той самий Арсеній Батагов, який чудово грає в Туреччині і міг замінити Матвієнка, теж травмований – як і Тарас Михавко. Не допоможе й той, хто допоміг з ісландцями: Руслан Малиновський дискваліфікований на гру зі шведами.
Але що, якщо я вам скажу, що у нашого суперника проблем не менше?
Воротарі: найкращий посварився зі збірною, троє середніх травмувалися
Уже на позиції номер один починаються проблеми, які можна назвати найбільшими в історії "тре крунур".
Шведські воротарі завжди були знаком якості. Томас Равеллі в одному поколінні, Андреас Ісакссон в іншому, Робін Ольсен у третьому – можливо, завдяки хокейній школі, але на останньому рубежі за шведів завжди було спокійно. Ключове слово – "було".
Починати треба з того, що Ольсен, який умів, наприклад, у матчах на ЧС двічі на нуль проти Італії (!) зіграти, посварився з тренером збірної і закінчив кар'єру у скромні як для воротаря 35 років. Важливо: Ольсен посварився з попереднім тренером, Томассоном, якого вже звільнили – але й за Грема Поттера до збірної не повернувся.
Здавалося б, не біда: у Ольсена є серйозна конкуренція. Але на шведських воротарів навалилився якийсь мор, через яку на найважливіший матч їдуть абсолютні дебютанти. Віктор Юханссон, який чудово грав за Сток Сіті, травмований; Олівер Довін, який був основним у шведській молодіжній збірній – теж; Якоб Віддель-Сеттерстрем, який колекціонував фантастичні сейви – теж.
Нагадує нашу ситуацію перед Євро-2012, коли вибула потенційна трійка воротарів цілком. Дискваліфікація Олександра Рибки та травми Андрія Диканя й Олександра Шовковського зробили учасниками турніру Макса Коваля та Олександра Горяїнова. Але у нас уже був Андрій Пятов, з досвідом гри й навіть перемог у єврокубках – а шведський Пятов, повторюся, зі збірної пішов.
Хто ж у воротах залишився?! Між іншим, не хто-небудь, а учасник ЧС-2018 і Євро-2020. Правда, у статусі запасного – і взагалі Крістоффер Нурдфельдт багато сидів на лаві. Найкращі роки він провів у запасі Свонсі – відповідно, теж найкращого, що грав в АПЛ. Зараз воротар, якому влітку виповниться 37 років, вже на явному спаді кар'єри: дограє в шведському АІКі і в попередні чотири роки за збірну не грав.
Може, не зіграє і цього разу – але хто буде замість нього? Ноель Тернквіст і Мелкер Ельборг, як двоє з скриньки: перспективні, з дуже-дуже хайпових клубів і... не грають. 24-річний Тернквіст сидить у запасі Комо, 23-річний Ельборг – у запасі Сандерленда, у обох 0 ігор за "тре крунур" – і, звичайно, обстановка не та, щоб випускати дебютантів без практики.
Лінія оборони: всі з топліг, але пропускають багато
Переходимо до тих, хто повинен захищати воротаря "тре крунур". Тут не будемо обманювати самих себе: за іменами та досягненнями оборона шведів краща за нашу.
Так, нікого немає з топ-клубів, але Ісак, думаю, перейде найближчим літом. Ні, я нічого не переплутав: свій Ісак у шведів є і зараз, він грає в обороні – і його звуть Ісак Гін. Неймовірне відкриття на ім'я Джанп'єро Гасперіні, центрбек декласував атаку, здавалося б, непереможних Байєра та Ліверпуля у сезоні перемоги в Лізі Європи, з часом став одним із найкращих захисників Серії А – і в нинішній Аталанті йому вже нічого робити.
Є у шведів і захисник з топ-клубу – але Віктора Ліндельофа навіть у запас вже відсувають, настільки хороший Карл Старфельт. Шведський захисник у Сельті вже дослужився до капітанської пов'язки, зовсім недавно допоміг зіграти на нуль на виїзді в Ліоні та пройти до 1/4 Ліги Європи – загалом, він у чудовому стані.
До речі, десь тут треба зазначити: якщо у нас без Ярмоленка, Матвієнка, Яремчука великі проблеми з лідерами (хто з пов'язкою вийде? Сваток? Циганков? Я назвав найстаршого гравця і лідера за кількістю матчів за збірну, якщо що), то у "тре крунур" все гаразд з морально-вольовими якостями. Старфельт став капітаном на третій сезон в Іспанії, тому що він готовий битися – іноді з картками на полі, але Сельта від такого гравця на полі тільки виграє. І таких бійців, вікінгів, у нашого суперника багато.
Ліндельоф може вийти праворуч, де він останнім часом грає і в Астон Віллі – та й загалом, ця опція для нього не нова. Гравець з величезним міжнародним досвідом (73 матчі за збірну, 69 у єврокубках) на полі потрібен. А зліва у "тре крунур" конкурують Габріель Гудмундссон з Лідса та Даніель Свенссон з Боруссії.
Загалом, потужний підбір захисників. Навіть у "золотих" складах найкращих часів не було стільки відомих оборонців: у "бронзовому" складі 1994 року більшу їх частину становили гравці з внутрішнього чемпіонату, про 1962 рік я вже й не кажу.
Трохи заспокоїти нас може те, що команди в цьому сезоні не блищать. Аталанті, з Гіном, Баварія забиває мало не десяток, Астон Вілла погана саме в обороні, Лідс теж захищається не дуже добре і бере своє атакою. А про Ліндельофа праворуч доводиться говорити, тому що хороших правих захисників шведська земля не виростила. Шанс для наших, хто б там у нас не вийшов.
Центр поля: один центрхав після травми, один – з покаліченого Тоттенгема
Переходимо до лінії атаки, якій страшний удар завдав перехід Ісака до Ліверпуля.
Форвард – найкращий, на мою думку, навіть у всьому світі за вмінням зміститися в глибину, отримати пас і віддати розрізний на партнерів. Нежадібний, при цьому швидкий і, природно, здатний і сам завершувати, Олександр був чіт-кодом для "Ньюкасла" і "тре Крунур". Ентоні Еланга добре влаштувався, ставши його партнером в обох командах.
І так вийшло, що втеча Ісака на Енфілд цього чіт-коду обидві команди позбавила. Ісак пропустив передсезонну підготовку, через це виглядав чужорідним тілом на полі – а потім і травмувався. Швеція на тлі цього навіть створити моменти не могла, програвала косоварам – і закінчила відбір на останньому місці.
Що ж, Грем Поттер для того й прийшов, щоб стабілізувати гру. З новим тренером вона стала простішою: класична схема 4-4-2, яку навіть важко назвати британською. Скільки команд в АПЛ так грає? Для скандинавів віддавати супернику м'яч і грати у вертикальний футбол вже звично – тим більше, що є виконавці і для такого футболу. Одним з них, на секунду, цікавиться сам Реал.
Важко, напевно, носити ім'я "Х. Ларссон" і викликатися до збірної Швеції – це відповідальність, яку треба виправдовувати. Від 21-річного Хуго Ларссона подвигів саме в "тре крунур" ще не було, але у франкфуртському Айнтрахті він уже один із лідерів. Центральний півзахисник, який входив до списків головних талантів Європи, Реал торгує, щоб доповнити Тчуамені з Камавінгою – і це серйозний суперник.
Еланга, залишившись без Ісака, проводить важкий сезон, але дубль на Камп Ноу – це дубль на Камп Ноу. До вирішальної частини сезону Ентоні підходить у хорошій формі. Реактивний гравець створює проблеми лівим захисникам навіть найкращих команд світу, і в цьому контексті на Віталія Миколенка чекає серйозне випробування.
Питання в напарниках Ларссона та Еланги – другому центральному півзахиснику та другому вінгеру відповідно. Ясін Аярі – чудовий центральний півзахисник Брайтона, ще один претендент на продаж за багато-багато мільйонів, щойно відновився після травми і в клубі виходить на лічені хвилини. Деян Кулушевскі, який міг би вийти як на фланзі, так і в центрі, травмований. Його у складі замінив товариш по команді з Тоттенгема Лукас Бергвалль... Але Тоттенгем зараз настільки поганий, що виступи в ньому я б взагалі не вважав знаком якості.
Айярі може не впоратися з тим обсягом роботи, якого вимагає найважливіший міжнародний матч. Один центр поля не виграє навіть Ларссон. До речі, це працює і з флангами: зі слабким напарником зліва може "поплисти" й Еланга. На лівому фланзі у "тре крунур" може вийти одноклубник Старфельта – Вілліот Сведберг, який, звичайно, запалює в Лізі Європи, але в цілому в Сельті скоріше запасний.
Атака: хто в пару до Дьокереша?
Про основного форварда збірної та лондонського Арсеналу Віктора Дьокереша на нашому сайті виходив окремий матеріал:
Немає жодних сумнівів, що Віктор вийде – питання, хто буде в парі з ним. Я б поставив на Беньяміна Нюгрена: гравця Селтіка, який з останніх 11 матчів Прем'єр-ліги забив у семи. Щось майже на рівні Пономаренка – і оцінювати потрібно саме в такій системі координат, тому що шотландська ліга (як і Селтік) давно нічого особливого собою не являє.
Додайте до цього, що Нюгрен – перекваліфікований центральний півзахисник, і ви зрозумієте, що на цій позиції у "тре крунур" серйозна пробоїна. І, звичайно, вона не зміниться, якщо замість Нюгрена вийде Густав Нільсон із глухого запасу Брюгге або Ісак Лідберг із Дармштадта. Шведи, звичайно, сильні, але слабкі місця у них є, і боятися їх не варто.