Українська правда

Забарному підійде Сіті Гвардіоли, а Довбик знайшов свого тренера в Ромі: Грозний – про українців за кордоном

Забарному підійде Сіті Гвардіоли, а Довбик знайшов свого тренера в Ромі: Грозний – про українців за кордоном

Постійні читачі давно знають, що Чемпіон приділяє особливу увагу виступам найкращих українських гравців у провідних першостях Європи. Ми поговорили із заслуженим тренером України, колишнім наставником Дніпра, Арсеналу, Тоболу, Говерли та інших клубів В'ячеславом Грозним. І дізналися думку наставника про перспективи та розвиток провідних українських футболістів, які роблять кар'єру за межами Батьківщини.

Розмову В’ячеслав Вікторович почав із фахових суб’єктивних висновків з питання, яке мало прямий стосунок до обраної теми.

– Перш, ніж ми поговоримо про наших хлопців, хочу пояснити своє бачення трансферів загалом, що на них впливає. Це допоможе і в подальшому в нашій бесіді. Трансфери – те, що цікаво всім. Вболівальникам, тренерам, фахівцям. Та не всі розуміють суть цього явища. Треба розуміти, що переходи гравців у футболі потрібні для вирішення турнірних завдань, створення конкуренції та довшої лави запасних. Крім того – для оперативної заміни серйозно травмованих футболістів. Це може бути також оренда.

Розглянемо конкретний випадок. Сака в Арсеналі отримав травму. Швидко треба знайти гравця і, безумовно, Арсенал піде цим шляхом, і знайде потрібну заміну. Візьме футболіста на півроку в оренду. Так само Родрі в Манчестер Сіті. Він травмувався надовго, а трансферне вікно закрите, вони не могли цього зробити. Зараз вони це роблять.

Що ще впливає на трансфери? Зміна власників клубу, і відповідно зміна стратегій і амбіцій. Особисте бажання гравців по зміні команди. Наприклад, недостатня ігрова практика. Той же Кайл Уокер має мало ігрової практики, а він капітан Ман Сіті, і хоче перейти в іншу команду, де постійно буде грати. Це нормально.

Зараз зима, й відкрите трансферне вікно. От, наприклад, Хвіча Кварацхелія. Це випадок конкретної фінансової складової – футболіст іде на кращі умови, а умови його переходу вигідні і його клубу. А от Дані Ольмо, коли він переходив із Лейпцига до Барселони – це інший випадок. Цей гравець відкидав усі пропозиції, й поставив конкретну умову – хочу тільки в цей клуб. І в цьому разі інші варіанти значення не мали. Навіть, якщо я не буду заявлений – зовсім інша позиція.

Ще один інший приклад – Сон із Тоттенгема. Він продовжив контракт. Йому там подобається. Йому там комфортно. А от Решфорд в Манчестер Юнайтед… Приходить Аморім, і каже – ні, він не відповідає моїм вимогам. І той шукає варіанти.

Не варто забувати, що січневі трансфери для України – досить важливі. В тому ж 2023-му році, в січні, Циганков з Динамо в Жирону перейшов, Малиновський – з Аталанти в Марсель, Мудрик – з Шахтаря в Челсі.

– Перейдімо безпосередньо до українців за кордоном. Андрій Лунін. Зважаючи на досвід усіх років його перебування в складі Реала та здобутки у минулій кампанії, чи бачите Ви доцільність перебування Луніна в Реалі й надалі?

– Треба розуміти специфіку ситуації Луніна. У нього був карколомний злет у кар'єрі. Дніпро, Зоря, і потім дуже швидко Реал. І я не пам'ятаю, щоб український футболіст колись в Реалі грав. Він уже багато в кар'єрі всього виграв, так. Ви скажете, що з 18-го до 20-го року він був в орендах. В Леганесі, Ов’єдо та Вальядоліді.

Але він уже 6,5 років у Іспанії. Мені для того, щоби щось сказати, треба розуміти – а чи хоче його родина з Мадрида виїжджати? Я не знаю. Влаштовує його роль другого воротаря? Ні! Чи розглядають його першим воротарем у Реалі? Знову ні! Поки Куртуа там є, нікого не будуть розглядати. Нікого, просто без шансів! Його люблять, поважають… Треба розуміти, чи може він знову піти в оренду, знаходячись на контракті, й чи влаштує це Реал. І чи влаштують його саме в топовий клуб. Йому треба клуб, який грає в Лізі чемпіонів. Він точно не піде в посередній клуб заради ігрової практики. Щоб Баварія, наприклад, Барселона, ще хтось… Але чи хоче він піти? Це треба питати в нього, в його агента… Але не думаю, що хоче. Але також я впевнений, що топовий клуб він розглядав би.

Однак також скажу, що, на мою думку, певний дискомфорт він відчуває. Так, він поважає Куртуа, поважає вибір Анчелотті, але це важко. Та й в Реалі багато чого змінилося після відходу Тоні Крооса – він був системоутворюючим гравцем.

– Олександр Зінченко. Мабуть, та фігура, яка з початку сезону розчарувала найбільше. Як Ви вважаєте, чи змінилося щось у підходах самого Зінченка, чи наставник Арсенала змінив думку про українця через причини, які не залежать від Олександра? Й чи підійде Зінченку Німеччина та Італія, куди "сватають" футболіста різні джерела?

– Він мені дуже подобається. Він працьовитий, він уміє створювати, від нього йде багато гостроти – причому і в клубі, і в збірній. Але зараз ситуація змінилася. Артета взяв на фланг оборони футболіста, який якісніше грає у відборі – Калафьорі, є ще в них інші гравці… Хоче він таких, так він бачить гру, має право на це.

Якщо говорити про можливі варіанти для Олександра, я б подумав про Наполі та Боруссію Дортмунд. В Неаполі класно працює Антоніо Конте, в Боруссії команда, в якій йому буде зручно проявити себе, вона йому підходить.

– Роман Яремчук. Буквально вчора нападник Олімпіакоса забив вперше з 26 серпня. Однак у цілому його трансфер до флагмана грецького футболу виглядає невдалим, як і всі спроби повернутися на колишній рівень після того, як він залишив Гент. Що вже не перший рік відбувається з Яремчуком?

– Коли Яремчук перейшов у Бенфіку, його хотів Жорже Жезуш. В Генті він класно працював, забивав багато. І тренер особисто його запросив. Але вийшло так, що інші нападники конкуренцію виграли. І Роман мав менше ігрового часу, хоча мав. Але Жезуш опинився в Туреччині, а Яремчук на контракті залишився. І тренер, який прийшов, Романа в команді не бачив.

Так він опинився в іншому клубі. Опинившись у Брюгге, він зіштовхнувся зовсім із іншою ситуацією – там було зовсім не так комфортно, як у Генті. Потім оренда у Валенсії… Зараз він у Олімпіакосі, і от тільки-но забив у грі на Кубок.

Для мене – він класний гравець. Він має все – і швидкість, і координацію, і головою грає… Але буває так, що от потрапляєш ти в команду… І перша його команда в Бельгії була для нього комфортною. Не завжди потрібно змінювати клуб. От повернемося до Сона з Тоттенгема. Чому він не хоче йти, маючи багато запрошень з інших команд? Він каже – ні, це моя команда, мені тут добре. Це як – моя родина тут. Багато гравців, класних гравців, переходячи з однієї команди в іншу, не можуть грати на тому рівні, на якому вони грали раніше.

– Ілля Забарний. Ексфутболіст Динамо не випадково визнаний футболістом року. Прогрес Забарного не помітити неможливо, як і наполегливі розмови про майбутню зміну клубу. На Вашу думку, Забарному краще залишитися в Англії, чи Ви бачите його в команді з іншої ліги? Можливо, назвете конкретний клуб, який найбільше "пасує" українцю?

– Ви абсолютно праві, говорячи про Забарного як нині дійсно того українського легіонера, який заслуговує найбільше уваги. Він дуже класний захисник, солідний, сильно додав. І йому треба йти з Борнмута вже зараз, коли він в самому соку.

Я вважаю, що йому варто залишитися в Англії. І бачу для нього дві команди. Перша – Ньюкасл. Це найбагатший клуб у світі, там грають добрі футболісти, в атаці по два виконавці на кожну позицію, виділяється Ісак.

Також на Забарного варто звернути увагу Манчестер Сіті. Там не найкращі захисники, той же Гвардіол – не Жозеп, а Йошко (сміється – прим.автора), виглядає слабко. Він не діє у відборі якісно, допускає позиційні помилки. Забарний з його класним першим пасом став би для них гарним підсиленням.

– Віталій Миколенко. Гра футболіста Евертона дещо нагадує відоме усім людям, які жили в Радянському Союзі, поняття "застій". Чи згодні Ви з тим, що Миколенко у клубі з Ліверпуля пересидів, чи, можливо, проблема в ньому самому?

– Ви застосовуєте слово "застій". Я би так щодо Миколенка не говорив. Він грає в АПЛ – найсильнішій лізі світу. В солідному клубі, який має свої традиції, свою історію. Те, що наші футболісти грають в Англійській Прем'єр-лізі – дуже корисно і для нашої збірної. І не один гравець.

Новий тренер Евертона (Девід Моєс – прим.автора) – досить серйозний, дисциплінований. До речі, і Шон Дайч дуже вимогливий. Моєс там уже працював, його тамз знають та люблять. Зараз ми з вами не зможемо сказати, що він дасть Миколенку. Важливо, що Миколенко може дати команді. Гравець повинен бути частиною системи командної гри. Звісно, Моєс гру бачить по-іншому, ніж Шон Дайч. Перше, що я точно можу сказати – він обов'язково говоритиме з кожним гравцем. В тому числі – з Миколенком. Думаю, що Моєс вивчить свою команду, він досвідчений тренер… Подивиться можливості на тренуваннях.

Для Миколенка дуже добре, що в нього є можливість постійно грати. Дай Боже, щоб кожен українець мав можливість грати в топових клубах.

– Артем Довбик. Незважаючи на останні успіхи, гра за Рому українському нападнику дається складно. Чи не виглядає так, що клуб з Вічного міста – не його команда, а Серія А – не його чемпіонат?

– Я підтримую призначення Клаудіо Раньєрі, й керівництво Роми, яке зробило цей крок. Чому став забивати Довбик? Тому, що він включений в систему гри Раньєрі. А не так, як було в Жироні, де його обслуговували, і він міг забивати. В Ромі такого нема. Він сам повинен бути частиною гри.

До приходу Раньєрі дуже багато критики було на Довбика. Дуже багато! Він не забивав… та й команда погано грала. Прийшов Раньєрі – подивився. Він подивився, як Довбик забивав у Жироні, як він грав за збірну України, можливості гравців Роми вивчив, і зрозумів, яким корисним може бути Довбик в системі досягнення результату. Я можу сказати, що Довбик точно став більш командним гравцем, ніж це було на початку, ніж при тому ж Івані Юричі… Він багато скидує партнерам, багато робить не те, щоб гольових… передгольових передач, чіпляється за м'ячі. Про що це говорить? Класний тренер. Клаудіо Раньєрі 73 роки, він бачить краще, що потрібно. Не применшуючи заслуг Юрича та Де Россі, але вони ще молоді порівняно з ним. Це й пішло на користь Довбику. На користь Роми. І на користь збірної!

Нам би хотілося, щоб Довбик забивав, і став найкращим бомбардиром Серії А, але ми це переносимо з Іспанії, з Ла Ліги, де з ним був Циганков, де були інші гравці. Мічел вибудував в Жироні такий футбол, за якого на центрального нападника, і ще раніше – того ж Стуані, грає вся команда. І Довбик такий же футболіст, такої моделі, він забивав. Я здивувався, що він не перейшов у Атлетико Мадрид. Мені здавалося, якби він там опинився, йому було б легше адаптуватись. Чому? По-перше, це той же чемпіонат, він знає захисників. По-друге, там дуже сильно обслуговують центрального нападника. Його розглядав головний тренер замість безпосередньо Морати, який пішов у Мілан. Ось чому я був здивований. Втім, мабуть, там агенти та інші радники зробили свою справу.

– Анатолій Трубін. Ми вже поговорили про Андрія Луніна, наразі ж №1 у збірній є футболіст Бенфіки. Наскільки Ви задоволені його грою за лісабонців, і чи є в Анатолія реальна перспектива переїхати у одну з п'яти провідних першостей Європи?

– Я чекав, що й по Трубіну будуть пропозиції. Але я не думаю, що він піде, йому там досить комфортно. Варто ж розуміти, що в Португалії досить важко воротарю грати і захисникам. Там дуже сильні бразильці у грі один в один, не всі допрацьовують на оборону, багато ударів по воротам... Його там добре прийняли, він стільки команду виручає, в Лізі чемпіонів грає… Наскільки мені відомо, йому там добре, і я маю сумніви, що він буде змінювати клуб.

– І на завершення. Якого українця за кордоном ми не згадали у нашій розмові, але хотіли б відзначити Ви?

– Однозначно варто сказати про Віктора Циганкова. Я вважаю, що він заслуговує більшого. Ще перед тим, як Довбик пішов з Жирони, я очікував трансферу Циганкова навіть більше. Думаю, йому було б комфортно в такому клубі, як Наполі. А от та ж Барселона йому не підійде – там перенасичення футболістів на його позиції.

Також вартий уваги Артем Степанов, але говорити про конкретні перспективи хлопця ще зарано.

Андрій Лунін Ілля Забарний Олександр Зінченко Віталій Миколенко Анатолій Трубін Роман Яремчук Артем Довбик Вячеслав Грозний Артем Степанов