Допомога Андрію Шевченку. Хто заслуговує стати тренером збірної України?
Збірна України все-таки ухвалила рішення змінити головного тренера. "Чемпіон" прикидає всі реальні варіанти і намагається допомогти Андрію Шевченку, як президенту Української асоціації футболу, ухвалити рішення про наступника Сергія Реброва.
Перед тим, як обговорити реальних претендентів, хочеться сказати: як же все-таки шкода, що людина, по-перше, смертна, а по-друге, раптово смертна. Мірча Луческу виглядав ідеальним варіантом: вже переключився на збірні, прекрасно знає наш контекст, покинув збірну Румунії – і просто дуже-дуже талановитий. На жаль...
Що ж, вибираємо з тих, хто живий, здоровий і готовий допомогти.
Паулу Фонсека
Місце роботи: Ліон
Досягнення: три золоті дублі в Україні (-2016/17, -2017/18, 2018/19), Кубок (2015/16) і Суперкубок Португалії (2013), Суперкубок України (2017)
Багато ви назвете тренерів, які самі оголошували про бажання працювати зі збірною України? А із затребуваних, а не тих, хто роками (якщо не десятиліттями) сидить без роботи? А з тих, хто вигравав титули? Чесно, самовисування чинного тренера Ліона виглядає якоюсь казкою.
Паулу пам'ятає нас добрим словом. Він одружився з українкою, зустрів початок повномасштабного вторгнення в Україні, першу пресконференцію в Мілані провів зі значком українського прапора – і в недавньому інтерв'ю сказав:
"Я хочу повернутися в Україну, щоб працювати, щоб допомогти цій країні, розвивати футбол, який має величезний потенціал. Дуже хотів би очолити збірну України або повернутися в Шахтар. Це мої мрії на майбутнє. Я не знаю, коли саме це станеться, але я люблю Україну, українців. Відчуваю, що повинен якось віддячити за все, що вони мені дали".
Що може стати на заваді. І все ж цей варіант виглядає саме казковим. У Фонсеки цікавий проєкт у Ліоні, він нещодавно видав серію з 12 перемог поспіль – на нього з досить великою ймовірністю чекає Ліга чемпіонів.
Крім того, клуб такого тренера дешево не відпустив, а кидатися мільйонами за тренера зараз навряд чи "на часі". Тож припущу, що такі слова португальця стосуються віддаленої перспективи.
Ігор Йовічевич
Місце роботи: –
Досягнення: перемога в чемпіонаті України (-2022/23) і Болгарії (-2024/25), Кубок (-2024/25) і Суперкубок Болгарії
Його язик не повертається назвати іноземцем. Перший україномовний тренер в історії Шахтаря, який і тренувати почав у Карпатах, а не десь у Хорватії. І, головне, найкращі проєкти Йовічевича були саме в нас.
Лудогорець, у якого 14 чемпіонств поспіль, привести до титулу на кшталт обов'язкової програми – а ось від Шахтаря, який втратив майже всю основу, у перший рік повномасштабного вторгнення нічого серйозного не чекали.
А Йовічевич приніс не тільки чемпіонство УПЛ, а й розгром Лейпцига в Лізі чемпіонів! Його звільнення досі виглядає сумнівним: Шахтар після цього втратив цілий рік, видавши найгірший сезон за 20 років.
Що може стати на заваді. Чи не багато сумнівних звільнень у кар'єрі Ігора? Він і з Карпат ішов на тлі нерозуміння, чому такого чудового фахівця міняють на Володимира Беззуб'яка (ви взагалі пам'ятаєте, хто це такий?) – але загалом, за 12 років тренерської кар'єри Йовічевич ніде не затримався більше, ніж на півтора сезони.
Словенія, Саудівська Аравія, Болгарія, Польща – у Йовічевича цікава географія кар'єри, але він ніде не працює довго, а збірна, в принципі, передбачає працю на дистанції. Ну і останній досвід вийшов явно невдалим: з Відзева його звільнили після чотирьох місяців роботи, коли Ігор не показав нічого.
Олександр Петраков
Місце роботи: –
Досягнення: перемога на молодіжному чемпіонаті світу-2019
Найдосвідченіший працівник системи збірних, творець дива в Польщі, коли Супряга, Булеца, Попов показували той футбол, який не показували ні до, ні після.
Так, із головною збірною він програв вирішальний матч Уельсу – але за теперішніх часів у пояс треба вклонитися за той футбол, який показали в тій же Шотландії. І після цього Петраков часу не гаяв: очолив збірну Вірменії, з якою показав прогрес, помстився тому ж таки Уельсу красивою перемогою 4:2.
Що може стати на заваді. Збірна Вірменії в даному випадку більше дискредитує, ніж рекламує. У цю команду Петраков постійно викликав представників російської першості. У збірну України після такого двері можуть бути зачинені.
Олександр Шовковський
Місце роботи: –
Досягнення: перемога в чемпіонаті України-2024/25
Чемпіонський титул СаШо чомусь недооцінюють, але пройти сезон без жодної поразки і навіть шансу не залишити Шахтарю дорогого коштує. Костюк, як бачите, програє ще частіше – і, думаю, Шовковський тільки радий, що йому не доводиться возитися з юніорами не першої свіжості.
Можливо, ті ж Ванат, Шапаренко, Піхальонок, але вже із Забарним і Миколенком, а не Поповим і Дубінчаком на підхваті краще допоможуть тренеру реалізувати свої ідеї?
Олександр Шовковський
Що може стати на заваді. Судячи з його свіжого посту у фейсбуці, Шовковський вирішив поки що взяти паузу в тренерській роботі і зайнятися підвищенням кваліфікації.
Руслан Ротань
Місце роботи: Полісся
Досягнення: друге місце з Олександрією (-2024/25)
Треба сказати, з кожним тижнем ті срібні медалі виглядають дедалі більшим успіхом. Те, як Олександрія пробиває дно зараз, тільки додає штрихів чудовому минулорічному портрету.
Зараз Ротань цілком добре працює в Поліссі, за збірну він зіграв 100 матчів – може, час допомогти в новому статусі?
Що може стати на заваді. У тому й річ, що Ротань надто вже затребуваний на клубному рівні. Я скоріше повірю в його працевлаштування в Динамо, ніж у те, що людина на зльоті кар'єри піде в команду з трьома важливими іграми на рік. Ротань занадто енергійний і має настільки цікавий проєкт тут і зараз, щоб іти у футбол збірних.
Юрій Вернидуб
Місце роботи: Нефтчі
Досягнення: два чемпіонства в Молдові (-2020/21, 2021/22)
...Але, звісно, цінніша за чемпіонство перемога над Реалом. Вернидуб узагалі зробив собі ім'я не з командами, які беруть титули. Зоря, яка брала медалі, була просто прекрасною, Кривбас – щонайменше, дуже гідним.
У Вернидуба за 15 років тренерської кар'єри не було справжніх провалів: навряд чи таким можна вважати 4-5 місця із Зорею і Кривбасом, які були такими і за ресурсами. А "стеля" їхня з цим тренером була вищою: навіть у єврокубках були перемоги над Лестером і Брагою.
Що може стати на заваді. Плюс-мінус те саме, що і для Петракова, тільки у квадратному ступені. Працюючи в Азербайджані, він уже встиг потиснути руку Курбану Бердиєву – тренеру, який не просто відвідував окупований Маріуполь, а й пожертвував 2 мільйони рублів солдатам російської армії!
Можливо, звісно, Вернидуб про це не знав (для кого, для кого, а для нього тема війни не чужа: у 2022-му він повернувся в Україну і служив у ЗСУ), але вибачень за це рукостискання поки не було.
Унаї Мельгоса
Місце роботи: молодіжна збірна України
Досягнення: –
Шлях найменшого опору. Мельгоса працює з юніорами, багато з яких будуть скоро в "головній команді". Він возив команду на Олімпійські ігри, там встиг познайомитися з багатьма людьми, які зіграли вже проти Швеції з Албанією, добре знає всі надводні та підводні течії в нашому футболі.
Що може стати на заваді. Ну, напевно, для роботи з Довбиком, Забарним, Луніним треба мати якісь досягнення?
Мельгоса поки що нічого хорошого не показав, Олімпіаду провалив – а заглибленість у внутрішні процеси взагалі більше виглядає недоліком, враховуючи "ефективність" системи на всіх рівнях.
Андрій Шевченко
Місце роботи: президент Української асоціації футболу
Досягнення: чвертьфінал Євро-2020
І, з урахуванням наших особливостей, не можна не згадати і про такий варіант. Вибір самого себе в нашій історії вже був: так вчинив Михайло Фоменко, який показав найкращий відсоток перемог в історії збірної. Ну а Шеві, з урахуванням його просто фантастичних заслуг, і дозволено більше, ніж навіть Фоменку.
Якщо Петракову за футбол його збірної зараз можна кланятися в пояс, то Шевченку взагалі соромлюся думати, що робити, за той перфоманс, що він показував у 2018-21 рр..
Та збірна дійшла до чвертьфіналу Євро, але в її випадку справа була навіть не в результаті. Смілива, сучасна гра, яка дозволила по 5:0 громити Сербію, була ковтком свіжого повітря для вболівальників.
Що може стати на заваді. За останні п'ять років у Шевченка тільки провал у Дженоа. Не те щоб робота в глибоко кризовій команді значила багато, але в тому й річ, що більше судити легенду нема за чим. Не виключено, що його самого більше приваблює управлінська кар'єра – ось що він відповів на Конгресі УАФ:
– Не хотіли б ви повернутися в тренерство?
– А що, я не справляюся зі своєю роботою? (Посміхається – прим.) Зараз великі виклики стоять перед нами – підтримувати і будувати відносини зі стейкхолдерами, розвивати футбол. Ми реформували зараз юнацьку лігу, працюємо в усіх напрямках. Є команда, я бачу в ній потенціал. Такий час, а хто, як не ми?
Шевченко тягнувся до політики давно. Не про всі спроби доречно згадувати в пристойному суспільстві, але зараз, коли Шева – радник президента, йому може бути нецікаво знову мокнути під дощем у різних Македоніях.