Перемога до стартового свистка. Швидкі підсумки матчу АЗ – Шахтар
Донецький Шахтар домігся прийнятного результату в Алкмарі з місцевим АЗ і пройшов у півфінал Ліги конференцій. "Чемпіон" ділиться думками за мотивами гри.
У Шахтаря нарешті сформувався оптимальний склад
Здавалося б, уже кінець сезону скоро – але "гірники" рекордно довго тримали інтригу щодо того, яких гравців вважати основними, а яких – ні. Склад на 30 осіб, активна ротація, дитячий рівень складності в Лізі конференцій – це все довго залишало під питанням, який склад Туран вважає найсильнішим.
АЗ, на мій погляд, дав відповідь. Стартові склади на обидві гри відрізнялися тільки на одного гравця: якщо в Алкмарі в центр поля вийшов Назарина, то в домашній грі відзначався Педрінью. Решта десять гравців були тими самими: Різник у воротах, четвірка Конопля – Матвієнко – Бондар – Педро Енріке перед ним, Очеретько та Ісаке в центрі поля, бразильська трійка Аліссон – Еліас – Невертон в атаці.
Частково з волі випадку (Ісаке, звісно, феноменальну стійкість показав: після такого удару в першій грі відновився одразу для основи), частково з огляду на обставини (упевнений, якби не небажання Коноплі продовжувати контракт, він би грав постійно), але склад сформувався – і локальне завдання, як бачимо, вирішив.
Цікаво, що жодні голи не роблять основним Траоре, а Бондаренка просто шкода: був час, коли він мав вигляд не гірше за Судакова.
Але, здається, за інших рівних Туран робить ставку на бразильський кістяк. Хтось хоча б запитував бразильців, чи вчать вони українську? Її і Срна не вчить, роздаючи всі інтерв'ю російською...
Для адаптації на полі і за його межами корисно мати ментально близьких людей, і Вінісіус, Невертон (і, гадаю, все ж таки Педрінью, а не Назарина) додаються до оптимального складу нібито в комплект до Аліссона, Педро Енріке, Еліаса.
АЗ здався без бою
А взагалі, це все неважливо. Якщо в попередньому матчі склади команд я охарактеризував як "молодо-зелені", то тепер в АЗ взагалі вийшла мало не юніорська команда.
З 11 гравців, які розпочали матч, лише троє (!) старші за 22 роки. І ті – запасний 25-річний форвард Ібрагім Садік, запасний 28-річний захисник Ріон Ітіхара та 35-річний воротар Єрон Зут, який, звісно, зараз грає постійно, але тільки через травму основного. Решта – просто юніори, які набагато частіше грають не за АЗ, а за Йонг АЗ.
Причини? У алкмарців у неділю фінал Кубка Нідерландів, який має особливо велике значення. Перш за все, клуб просто нічого не вигравав з 2013-го – влітку в ньому змінюється керівництво, і зовсім без перемог йти не хоче ніхто.
При цьому суперник по фіналу - скромний Неймеген, і двічі поспіль програвати трофей (у 2025-му віддали трофей Гоу Ехед Іглз) андердогу точно не можна. Ну і скромне шосте місце в Ередивізії мотивує вигравати один матч і парадним матчем виходити в Лігу Європи, а не довго і нудно битися за Лігу конференцій.
Приємна атмосфера
Наведу витяг із представлення АЗ:
"Якщо в чомусь Алкмар і дисонує зі стереотипами, так це в контексті фанатів. Усі звикли уявляти помаранчеве море, справжнє буйство емоцій – але фанати "сирних фермерів" до того розчарували одного тренера, що удостоїлися публічної критики.
Той самий Ко Адріансе, який запам'ятався українським уболівальникам за донецьким Металургом, одного разу назвав публіку на трибунах "сирними глядачами". Ко мав на увазі, що цікавіше дивитися, як визріває сир, ніж на вболівальників, які сидять у вальяжному стані."
І нехай стадіон з часів Ко і Ко вже побудували новий (у 2006-му переїхали), але обстановка в Алкмарі вийшла порівняно з битвами проти Леха просто райською. Шахтар, перш за все, і на полі почувався привільно, забрав у свої ноги м'яч – і його шанувальники, які дісталися до Алкмара із сусідніх міст і країн, без проблем перекрикували голландців. Зокрема й легендарною кричалкою:
5:2 за сумою не повинні застити очі: проблем у грі ще багато
І коли Аліссон красиво переграв Зута, здавалося, що цей матч буде такою собі фестивальною виставою на радість українській діаспорі Нідерландів, Німеччини та інших прилеглих країн. Але незабаром Бондар привіз штрафний із розстрільної позиції – і нервово стало вже тоді.
Очевидно ж, що за таких вихідних даних АЗ міг проводити заміни, які посилюватимуть гру. Замість юного 21-річного Матео Гарсії вийшов досвідчений 22-річний Єнсен – і реалізував штрафний без шансів для Різника. А ось 20-річний Уфкір і 19-річний Ковач навіть знизили середній вік, але поліпшили культуру пасу.
Другий гол АЗ вийшов красивим, причому три останні дії перед голом Шина оформили "джокери". Пас Роббемонда в центрі, подача Уфкіра в штрафний майданчик, скидка Ковача прямо під удар – усе це були дії свіжих гравців.
З точки зору боротьби за півфінал це все одно було несерйозно. У Шахтаря своїх "джокерів" вистачає: Мейреліш не просто забив, а міг ще й перемогу приносити: Зут класно виручив. Оборона у цього, вибачте за велику кількість великих літер, АЗ Б, дуже наївна і боротися не могла – але це не скасовує факт, що навіть із першим складом цієї ж команди "гірникам" просто пощастило і забити за один вдалий відрізок відразу три.
Огляд матчу АЗ – Шахтар на медіасервісі MEGOGO:
З Кристал Пелас так не вийде – "орли" самі кого хочеш покарають за наївність в обороні. Вони далеко не дрімтім і дуже мучилися із заштатним АЕКом (Ларнака), але проти них не можна йти в дриблінг і втрачати м'яч, як це робив Аліссон. Там буде потрібно максимум від кожного, хто вийде на поле.