Хорватський Гасперіні для Довбика. Чим загрожує українцю зміна тренера Роми
З моменту переходу до італійської Роми нападник збірної України Артем Довбик провів за новий клуб 4 матчі. У останній грі колишній футболіст Жирони забив за "вовків" перший м’яч. Ця ж, гра з Дженоа, стала фатальною і для вже колишнього головного тренера римлян Даніеле Де Россі. Новим наставником команди став Іван Юрич.
Тож у кар'єрі провідного гравця збірної України на клубному рівні починається нова сторінка. Чемпіон розставляє головні акценти у питанні подальшої долі Довбика в одному з провідних клубів Італії та перспектив його команди у контексті досягнення спортивних результатів.
Що сталося у "вовчій" зграї?
У міжсезоння Рома витратила на трансфери 92 мільйони євро. Це найбільша цифра за останні 3 роки, коли в сезоні-2021/22 клуб розщедрився на 132 мільйони. Та цього разу "вовки" не просто не пошкодували кругленьку суму на підсилення складу, а й при цьому зіштовхнулися з "обтяжуючими обставинами".
Для Роми кампанія-2024/25 має не просто велике, а ледь не вирішальне значення. Через неспівмірні із доходами клубу витрати римляни мусять рахувати гроші. Здавалося б, наведена вище сума вказує зовсім не на такий підхід "джаллороссі", але за такою активністю у придбанні нових футболістів та від'ємного сальдо в 65 мільйонів за підсумками літнього трансферного вікна насправді проглядається звичайнісіньке бажання зламати вже п’ятирічну тенденцію не потрапляння у головний єврокубок.
Однак Ліга чемпіонів для Роми – не просто солодка мрія та природне бажання бути в компанії найкращих клубів Старого Світу, а й питання виживання. Якщо за підсумками поточного сезону "вовки" знову пролетять повз ЛЧ, гучність їхнього "виття" буде зашкалювати. А тому відсутність перемог у перших 4 турах Серії А в тренера фактично без досвіду, який і без того спочатку був покликаний на роль не більш як "пожежника", викликала в босів "джаллороссі" аж таку нервову реакцію вже на старті сезону.
Хто такий Юрич?
49-річний наставник з хорватським паспортом має більш як 10-річний досвід роботи. Причому вся його кар'єра наставника пройшла саме в Італії. Він працював у молодіжній команді Дженоа, асистентом у Інтері та Палермо, а також на чолі Мантови, Кротоне, Дженоа, Торіно та Верони. З останніми трьома Юрич став відомою персоною для любителів кальчо та запам'ятався у Серії А.
- З Дженоа: 51 матч у чемпіонаті, +9=14-28
- З Вероною: 76 матчів, +23=25-28
- З Торіно: 114 матчів, +40=36-38
Найкращий результат Юрича на клубному рівні – дев'яті місця з Вероною та Торіно.
У який футбол грає хорватський наставник
Юрич — це про ефективну оборону, надійність на власній половині та бажання мати синицю в руках, а не журавля у небі. Однак його командам також притаманні й деякі специфічні риси. Коли в останні роки за підсумками сезону колективи Юрича пропускали більш як 1 гол у середньому за гру, це був нонсенс. Однак такою ж несподіванкою були й випадки, коли більш як 1 м’яч за матч його команди забивали.
Балканець надає перевагу вертикальному футболу. Його Верона й Торіно полюбляли звужувати активну ігрову зону, причому робили це, як перебуваючи з м'ячем, так і без круглого. Так Юрич змушував візаві своїх футболістів у фазі володіння здійснювати незручні паси. Перебуваючи ж у захисті, опоненти його колективів часто оборонялися аж надто кучно, надаючи супернику величезні коридори альтернативних варіантів переходу в атаку.
Крім того, Юрич – шанувальник персонально-орієнтованого пресингу. Своїх футболістів він навчає умінню слідкувати за призначеним опонентом ледь не тінню. Такий підхід — зовсім не щось новеньке від хорвата. Він не приховує, що захопився цим варіантом створення тиску на суперників у Джан П'єро Гасперіні, якого вважає ледь не своїм наставником, і прагне брати в італійця й багато іншого. Варто зазначити, що такий малюнок гри вимагає від підопічних Юрича високої базової фізичної підготовки та вміння "розтягувати" кондиції протягом матчу.
Вже не "серйозний проєкт"? Рома міняє вектор розвитку?
Якщо вірити провідним італійським виданням, Юрич не був єдиним вибором керівництва вовків. У нього було два конкуренти. Це Един Терзич та Стефано Піолі. Перший запам'ятався виходом до останнього фіналу Ліги чемпіонів з Боруссією та виграшем із Дортмундом Кубку Німеччини-2020/21. Другий, на відміну від молодшого німецького хорвата, знає італійський футбол не гірше Юрича, а головне – робив Мілан чемпіоном у розіграші-2021/22. Обидва – фахівці, яких можна назвати спеціалістами більш високого рівня, ніж пан Іван, саме через це – наявність досвіду роботи з топовими командами та трофеїв.
Угода з Юричем підписана до кінця сезону. Контракт буде продовжено автоматично у випадку, якщо Рома кваліфікується, правильно — у Лігу чемпіонів. Однак саме через зовсім інший багаж досвіду нового наставника – Юрич виконував значно скромніші завдання, а також вибір на користь найменш титулованого наставника, такі плани Роми викликають сумніви.
Повертаючись до Де Россі, варто зазначити й те, що однією з причин звільнення легенди Роми називали конфлікт з генеральним директором "вовків" Ліною Сулуку. Нібито синьйор Даніеле вимагав від клубу більшого на ринку в темі підсилення складу команди. Сулуку ж, своєю чергою, вказувала на необхідність давати результат із вже існуючим підбором виконавців. Зійтися "посередині" наставнику та функціонерці не вдавалося.
До чого тут новий тренер Роми? Вибір на користь Юрича виглядає тим більше дивним через те, що одного конфліктного наставника "вовки" поміняли на… іншого. Справа в тім, що в Торіно хорват запам'ятався не тільки перетворенням "биків" із претендента на виліт у міцного середняка, а й гучною бійкою з одним із топ-менеджерів клубу! В кінці липня 2022-го Юрич та спортивний директор Торіно Давіде Ваньяті зчепилися прямісінько на парковці клубної бази.
Важко уявити, що Юрич спробує влаштувати взаємний обмін ударами з дамою, але й мовчати у випадку, якщо її погляди не співпадатимуть із його баченням розвитку клубу, він точно не буде.
Як позначиться на долі Довбика футбол Юрича
Враховуючи, що Артем Довбик залишається одним з двох центрфорвардів "вовків", і це узбек Ельдор Шомуродов, який зірок з неба не хватає досить давно, вибір у Юрича невеликий. І шанси українця отримувати ігрові хвилини й надалі у великій кількості, досить високі. Однак говорити, що проявити себе у лізі, де традиції захисного футболу й тактична вишколеність оборонців на такому ж високому рівні, як щоденна загроза терористичних атак на Україну зі сторони Росії, стане легше, не варто.
Причина у тактичних схильностях Юрича та його команд. Його Торіно був останнім у Серії А за показником проникаючих передач, 16-м за катбеками, 15-м за спробами здійснення дриблінгу. Разом з тим, його команди полюбляли здійснювати кроси, які були ледь не ключовим козирем у завершальному розвитку атак. Та чи вистачить цього для того, щоб покращити скромні показники й нарешті заявити про себе у новому чемпіонаті в повен голос? Питання, яке може виявитися риторичним, а бачення вашого автора щодо перспектив Довбика у Ромі стане пророчим.