Драйвовий захисник та забивний нападник. Кого дарма не викликав Ребров на Албанію та Чехію
Національна збірна України готується провести перші матчі у новому розіграші Ліги націй-2024/25. У вересневій спайці суперниками "синьо-жовтих" будуть команди Албанії та Чехії.
До табору головної команди країни Сергій Ребров викликав 23 футболісти. Список став коротшим після того, як стало відомо про пошкодження Дениса Попова та Артема Довбика.
Тренерський штаб заповнювати "вакансії", які з'явилися через незаплановані обставини, не став. Як не став і викликати футболістів, які на думку Чемпіона, зайвими на цьому зборі аж ніяк не були б, ще до втрати центрбека та нападника. До вашої уваги — 4 гравці, які здатні додати нових барв складу збірної України вже сьогодні.
Олександр Назаренко
Хавбек Полісся — безсумнівно, найкращий футболіст стартового відрізку нового сезону в УПЛ. Назаренко забив 5 м'ячів та віддав 3 результативні передачі. Ексфутболіст Дніпра-1 зарекомендував себе не просто лідером "вовків", а й гравцем, який здатен, як розганяти й направляти атаки у потрібне русло та віддавати вирішальні паси, так і бути ефективним завершувачем. Такі якості вказують на сучасного ефективного вінгера, який може бути корисним у різних ситуаціях.
У випадку з Назаренком не менш важливим фактором є ситуація з крилами атаки у таборі "синьо-жовтих". Якщо на лівому фланзі Михайло Мудрик є, по суті, безальтернативним, а що собою представляє у футболці збірної Владислав Кабаєв, ми поки не знаємо, то на протилежному краї Ребров розраховує на Віктора Циганкова та Андрія Ярмоленка. Зважаючи на вік капітана, пошук варіантів залучення свіжої крові з прицілом на майбутнє виглядає логічним вже зараз.
Олексій Сич
23-річний футболіст Руха — найсильніший правий захисник УПЛ з початку сезону. Сич давно у горнилі збірних України різних вікових груп, й показав якісний футбол на Олімпійських іграх. Серед футболістів "чорно-жовтих" він є одним з найцінніших активів Григорія Козловського, який точно планує зробити гарний бізнес на своєму "дитячому садку".
На вересневий збір Ребров запросив традиційну пару Конопля-Тимчик. Представники Шахтаря й Динамо відповідно мають свою "стелю" можливостей, і у свої роки стрибнути вище нинішнього потенціалу вже зможуть навряд чи. Сила Олексія Сича як кандидата на підсилення правого флангу оборони збірної очевидна. Це той гравець, який ще прогресує, й готовий всотувати ідеї сучасного футболу, як губка. Сич виглядає захисником, що може однаково успішно діяти, як на своїй половині поля, так і підтримувати починання своєї команди у фазі атаки. А ще — перебуває у тих кондиціях та формі, які точно стали б у нагоді національній збірній.
Тарас Михавко
Про Миколу Матвієнка у контексті безальтернативності й водночас проблемах у грі цього футболіста на позиції лівого центрального захисника ми говорили не раз, і востаннє — у матеріалі про Арсенія Батагова. Та поки захисник Трабзонспора вибороти місце у складі турецького клубу не може, й просунутися у кар’єрних сходинках вище за останні місяці точно не зумів, на внутрішній арені вельми гучно про себе заявив ще більш молодий футболіст.
19-річний Тарас Михавко став справжнім відкриттям початку сезону-2024/25. Цікаво, що при цьому Михавко починав нову кампанію аж надто невпевнено, й після того, як отримав шанс у старті Динамо через травму Максима Дячука, не "втомлювався" помилятися, раз за разом віддаючи неточні передачі під тиском опонентів. Та швидко заспокоївся і знайшов у собі впевненість. А після геніального асисту Владиславу Ванату у матчі з Зальцбургом про Михавка дізналися й на високому клубному міжнародному рівні. Зважаючи на вподобання Реброва-тренера, який цінує центрбеків, які вміють не тільки захищатися, свій шанс Михавко може дочекатися вже у найближчому майбутньому.
Ігор Краснопір
Нападник Руха — серед тих гравців, про яких ми говорили у контексті не менш важливої й актуальної для українського футболу теми. Ігор Краснопір вкотре довів, що здатен адаптовуватися до нових умов максимально швидко, й бути ефективним у будь-яких ситуаціях. А головне — відповідати завданням футболіста його позиції, які покликані вирішувати долю епізодів на користь своєї команди.
Здавалося б, після тимчасової втрати Довбика необхідність залучення ще одного центрфорварда в національну команду очевидна, та Ребров вирішив інакше. Та що б там не було, 5 голами з початку сезону Краснопір робить виклик усім, хто сумнівається в його можливостях. Цей хлопець не боїться брати гру на себе, регулярно прочавлює опонентів за рахунок підходящих габаритів, а також додає у грі на другому поверсі. І якщо до наступного збору в провідних виконавців центру атаки "синьо-жовтих" знову виникнуть проблеми із здоров’ям, ігровою практикою та реалізацією, Краснопір сподіватися на виклик може.