Побачити Париж і вижити: прев'ю матчу Франція – Україна
У четвер, 13 листопада, на збірну України чекає матч із топ-суперником. Франція о 21:45 за київським часом прийме наших на паризькому стадіоні "Парк де Пренс" у п'ятому турі відбору на чемпіонат світу 2026. "Чемпіон" підготував анонс поєдинку.
Диспозиція
У Франції 10 очок, в України 7, в Ісландії 4, а в Азербайджана – тільки одне. До фінішу, при цьому, залишилося тільки два тури – і це формує для наших дуже приємну новину, яку чомусь недооцінюють.
Уже завтра наші можуть собі гарантувати місце, щонайменше, у плейоф! Для цього потрібно лише зіграти з французами на їхньому полі краще, ніж ісландці зіграють з Азербайджаном. Якщо збірна Реброва, як ті козаки, виграє в Парижі, а остров'яни не виграють в Азербайджані, то можна буде боротися і за пряму путівку на ЧС – рахувати голи в останньому турі за 10 пунктів у двох команд. Якщо ж наші здобудуть у Парижі нічию, а азербайджанці програють, то той же розклад (щоправда, тоді потрібно буде обіграти ісландців із розгромним рахунком і сподіватися на програш французів азербайджанцям).
Усе це, звісно, ненаукова фантастика. Ісландці в першому колі винесли азербайджанців 5:0, і неможливо будувати якісь власні плани без розуміння, що вони й на "Нефтчі Арені" (навіть фартовий стадіон Тофіка Бахрамова завтра відпочиває – надії ще менше) виграють. Будь-який їхній неуспіх, якщо що, буде приємною несподіванкою, а нашим потрібно битися за результат на "Парк де Пренс".
Тим більше що значення цієї гри вище, ніж багато хто думає. В Ісландії різниця м'ячів навіть зараз "+2", а у наших "+1". Якщо збірна України програє Франції, а ісландці перемагають в Азербайджані, то вони наздоганяють нас за очками, ще більше перевершують за різницею м'ячів – і саме цей фактор є першим додатковим у відборах на ЧС! На відміну від відборів на Євро. Таким чином, ісландці, які нехай і програли нам на своєму полі, можуть уже завтра опинитися в положенні, коли з Україною їх влаштує і нічия.
Ще раз: у разі програшу наших у Парижі та перемоги ісландців в Азербайджані нам буде потрібно перемагати ісландців вдруге. Безвідносно "наших" і "не наших": дурниця якась – те, що першим додатковим показником стає, хто більше забив "карлику". Азербайджан – куди не йшло, але в інших групах це може вилитися в сюр, адже для Румунії вирішальним фактором може стати 10 голів у ворота Сан-Марино.
Кадри вирішують усе
Перед вирішальними матчами отримав травму Артем Довбик. Дуже шкода, що європейські пригоди так позначаються на його фізичному стані: до від'їзду до Жирони він мав таке здоров'я, що цілком можна було відкинути з прізвища три перші літери. За всі роки до 2023-го – один розрив "хрестів", від якого не застрахований ніхто, і кілька міні-травм, через які він сумарно пропустив менш як десяток матчів. А ось за якихось 2,5 сезони в топ-лігах уже дев'ята (!) травма – і нехай вони всі несерйозні, але сумарно Артем недоступний часто.
Про можливі опції для заміни Довбика я писав раніше:
Додам, що такого "імпакту", такої користі, як у клубах, Артем і раніше не показував. 11 голів до 28 років – і найважливіший був у статусі практично юніора. Потрібні додаткові опції, і символічно, що Ребров навіть не став кликати форвардів замість Довбика – Яремчук і Ванат удвох можуть подарувати достатню кількість опцій в атаці.
Натомість довелося викликати Михавка і Назариу, адже травмувалися Батагов і Бражко. Іронічно, що травма Батагова може призвести до переїзду Михавка, так би мовити, і на постійній основі – Тарасом цікавиться Трабзонспор – але як же страшно за оборону в суперництві з Мбаппе і Ко.
Матвієнко "привозив" і з Ісландією, і в безлічі матчів за Шахтар. Батагова, судячи з усього, тому й викликали, щоб шукати додаткові варіанти в обороні – але, повторюся, він травмувався. Михавко? До захисників Динамо восени ще більше питань, ніж до шахтарських, Сваток мало грає за Остін... Проблема, і на рівні кадрів (простим "викликати тих, а не інших") її не вирішити.
Решту проблем краще з самого початку розглядати в контексті суперництва з "ле бльо".
У тилу ворога
Франція – як завжди, одна з версій збірної світу. Лідери топ-клубів приїжджають до збірної, щоб смиренно посидіти на лавці, та й потрапляють до неї далеко не всі. Братам Тюрамам, наприклад, не допоміг і родовід: хоч би як багато матчів зіграв поруч із їхнім батьком Дідьє Дешам, обидва вони на цю міжнародну паузу залишилися в клубах. І це ми говоримо про топ-клуби: Ювентус та Інтер у випадку з Тюрамами, Реал у випадку з Чуамені, Мілан у випадку з Рабьо і Калюлю.
І тим не менш, навіть на сонці є плями. По-перше, цього разу без голденбоя: Усман Дембеле травмований. Компанію в лазареті ПСЖ Усману складає Дуе, а ще Коло Муані, який травмувався в матчі з нашими в першому колі, так досі хворий. У лазареті й Веслі Фофана – захисник, якого навіть дивно було б згадувати в контексті проблем "ле бльо" ще пів року тому. Але не зараз.
Перед минулими матчами збірної я писав, що Матвієнка в збірну викликають багато в чому тому, що він капітан. Поганий приклад заразливий: французи теж викликають свого центрального захисника через те, що його біцепс зовсім нещодавно обплутувала пов'язка. Ібраїма Конате жахливо грає за Ліверпуль цього сезону, кращі за нього щонайменше десять захисників із французьким паспортом – але Дешам довіряє йому через досвід і статус.
У "ле бльо" зараз капітан – досить ефемерне поняття (за останній рік ними побували і Меньян, і Мбаппе, і Конате). Нам важливіше, що центр захисту суперника особливо вразливий. Навіть неважливо, отримає Ібраїма місце на полі чи ні – з парою Саліба-Упамекано французи пропустили два від ісландців і втратили очки. Питання, хто отримає шанс від наших. Ідеального рішення немає: Яремчук через травму дуже непомітно розпочав сезон, Ванат в принципі слабо себе проявляє в міжнародних матчах.
Інша проблема французів – це, скажімо так, роль камео всієї середньої лінії. "Покажи мені півзахист – я скажу, яка у тебе команда" – це команди Дешама не стосується абсолютно. У французів у принципі з півзахисників викликані Канте з Саудівської Аравії, Коне з Роми, 19- річний Заїр-Емері, Камавінга (тут немає запитань, прекрасний "собака" з Реала)... І все!
Навіть Олісе, якого багато порталів відносять до півзахисту, явно атакуючий гравець. У Дешама 9 гравців викликані для атаки, вісім для оборони, а в центрі поля не вистачає, здавалося б, навіть просто кількісно. Дешам грає в чотири захисники, атаку віддає на відкуп чотирьом гравцям (і плутанина з Олісе пов'язана саме з цим: він може зіграти як "десятку", так і вінгера), а для двох позицій у центрі поля вистачає і тих півзахисників, що названі вище.
Україна може як виграти центр поля, так і взяти його без бою. Не виключено, що Дешам взагалі без проблем дасть володіти м'ячем з розрахунком на швидкі атаки через фланги. Але в будь-якому разі це шанс – і велике щастя, що Судаков проводить хороший відрізок за Бенфіку. Можливо, від Калюжного в цьому плані залежить навіть більше, але, в будь-якому разі, потрібен максимум від кожного гравця, щоб мати якісь шанси.
Тренування французів під Едіт Піаф і Майкла Джексона
І не можна не сказати про атаку, яка виглядає сузір'ям. Мбаппе – зараз, можливо, найкращий гравець Іспанії, тільки закрита модель гри Реала заважає йому змагатися за результативністю з Кейном. Олісе – "найкращий серед людей" у Німеччині, Шеркі та Екітіке чудово почали в Англії, Нкунку запалює в Італії... Дембеле? Та навіщо він потрібен? Супертоп-рівень суперництва нашій обороні гарантований і так.
Що кажуть букмекери
Коефіцієнти на перемогу французів коливаються в районі скромних 1,20. Перемога України йде за приблизно 14, нічия – за 7,40.
Прогноз "Чемпіона"
Перемога Франції – 3:1.
