Епідемія травм і складний вибір форварда: аналіз складу збірної України перед плейоф відбору на ЧС-2026
Розбір поточного складу збірної України на плейоф відбіркового етапу чемпіонату світу-2026 відрізняється від будь-якого іншого оптикою.
Як аналізують склад нашої (та й будь-якої іншої) національної команди зазвичай? Чи заслужив один, чи достатньо зробив інший? Зараз же кадрова ситуація склалася так, що потрібно шкребти по засіках, шукати нові імена.
Склад збірної України
- Воротарі: Анатолій Трубін (Бенфіка Лісабон, Португалія), Дмитро Різник (Шахтар Донецьк), Руслан Нещерет (Динамо Київ);
- Захисники: Віталій Миколенко (Евертон, Англія), Ілля Забарний (ПСЖ, Франція), Олександр Сваток (Остін, США), Максим Таловеров (Сток Сіті, Англія), Валерій Бондар, Юхим Конопля (усі – Шахтар Донецьк), Олександр Тимчик (Динамо Київ), Богдан Михайличенко (Полісся Житомир);
- Півзахисники: Єгор Ярмолюк (Брентфорд, Англія), Руслан Малиновський (Дженоа, Італія), Віктор Циганков (Жирона, Іспанія), Георгій Судаков (Бенфіка Лісабон, Португалія), Олександр Зубков (Трабзонспор, Туреччина), Олег Очеретько (Шахтар Донецьк), Микола Шапаренко, Олександр Піхальонок, Назар Волошин (усі – Динамо Київ), Олексій Гуцуляк, Борис Крушинський (усі – Полісся Житомир), Іван Калюжний (Металіст 1925 Харків);
- Нападники: Владислав Ванат (Жирона, Іспанія), Роман Яремчук (Ліон, Франція), Матвій Пономаренко (Динамо Київ);
- Резерв: Євген Волинець, Сергій Чоботенко, Едуард Сарапій, Олександр Назаренко, Ігор Краснопір (усі – Полісся Житомир), Костянтин Вівчаренко, Володимир Бражко (усі – Динамо Київ), Олексій Сич (Карпати Львів), Єгор Назарина (Шахтар Донецьк).
Травмовані Микола Матвієнко, Артем Довбик, Олександр Зінченко, пропускає черговий збір Андрій Лунін, дискваліфікований на матч зі шведами Руслан Малиновський. Усі "найзаслуженіші", фактично головні особи збірної: Матвієнко, Зінченко та Малиновський посідають три перших місця за кількістю ігор у більш-менш актуальному ростері.
При цьому і серед більш "зелених" втрат вистачає: Арсеній Батагов, яким пів Європи цікавиться, травмований, Юхим Конопля на шведів дискваліфікований.
Ось і доводиться шукати, що називається, найменші приводи викликати. В іншій ситуації поява в списку Бориса Крушинського викликала б питання, але тут, на мій погляд, навіть сперечатися про щось дивно. Людина, яка в клубі зараз грає лівого захисника, але взагалі може зіграти і атакувального півзахисника, і опорника, і лівого вінгера – це новий гравець чи "реген" Зінченка?
Щоправда, з таким "Ctrl+C, Ctrl+V" копіюються і проблеми: зліва у збірної готовий грати Миколенко, а на інших позиціях Крушинський у цьому сезоні не виходив. Але що вже тут робити – проти "тре крунур" доводиться грати команді із зовсім уже низькою конкуренцією.
Добре хоч, команді без непотизму. Андрій Ярмоленко не потрапив навіть до резервного списку – і це правильно. Запасному Динамо зараз нема чого робити в збірній – і добре, що навіть статус колишнього партнера по команді не став для Реброва приводом піти проти спортивного принципу.
Утім, і партнерами Ярмоленко і Ребров були вельми умовними: Андрій ще грав за дубль, коли Сергій проводив останній сезон у Києві... Прошу вибачення, я відволікся.
Виклик Пономаренка питань викликати, напевно, не повинен. Щоб людина стала лідером бомбардирських перегонів, граючи вдвічі менше за всіх конкурентів – таких форвардів у Динамо не було з часів Шацьких, якщо не Шевченка. Форвард категорії "монстр" (100 кілограмів бойової ваги!) поки розкидає всіх можливих захисників в УПЛ і, до речі, органічно замінює Довбика за функціоналом.
Нещерет у заявці – схоже на шлях найменшого опору. Зрозуміло, що третій воротар грати не буде – а в збірній багато динамівців, у Руслана є досвід великих матчів (і не тільки в Динамо – він на Олімпіаду їздив!), без проблем увіллється в колектив...
Усе це, втім, не скасовує головного: у половини команд УПЛ воротарі сильніші. Усі говорять про кумівство в контексті Суркіса-молодшого, але чомусь ніхто не говорить, що позиції Нещерета може хитати й абсолютно середній воротар.
У центрі оборони у нас напрочуд серйозний підбір. Таловеров, Бондар, Забарний і Сваток – схоже навіть на гідний вибір. Щоправда, Таловеров у своєму Стоці грає на фланзі, а Забарний у ПСЖ де завгодно грає мало – але зараз нам не до того, щоб перебирати харчами. Ось справа з урахуванням дискваліфікації Коноплі Михайличенко, судячи з усього, безальтернативний. Та навіть і без урахування – Юхим усе щільніше сідає в запас Шахтаря.
У центрі поля, мабуть, незамінний Калюжний. Сила суперника і, скажімо м'яко, простота футболу за Реброва не залишають інших варіантів, крім того, де є класичний опорник. Питання до будь-яких творців: Малиновський, повторюся, проти шведів грати не зможе, Судаков у Бенфіці давно запасний, Ярмолюк теж став грати менше...
Давно, загалом, виклик динамівців не викликав так мало запитань, давно Шапаренко з Піхальонком не були такими потрібними.
Судаков, мабуть, буде знову зсунутий на фланг – це єдина можливість пояснити ту (даруйте) нісенітницю, яка відбувається з вінгерами. Судіть самі: викликані Гуцуляк, Зубков, Волошин і Циганков. Гуцуляк у цьому сезоні виходить праворуч майже завжди, Волошин майже завжди, Зубков просто завжди – і це при тому, що Циганков у Жироні такий прекрасний, що, по ідеї, від нього можна чекати 90 хвилин на полі.
Зліва вакуум. А Назаренко в резервному списку. Гуцуляка бояться викреслити, як найрезультативнішого гравця збірної-2025? Або як гравця, якого Буткевич у Поліссі заради збірної залишив?
Зрозуміло, що Олексій по ходу кар'єри грав і лівого вінгера, але в останні роки це буває дуже рідко, і такі його вміння не перевірені. Мабуть, Ребров відразу планує захисну модель гри, і креативу Судакова готовий довіритися тільки на фланзі – чимось іншим я такий вибір пояснити не можу.
І, традиційно для України останніх років, найскладніший вибір: форварди. Здавалося, що складнішого вибору, ніж Довбик-Яремчук, не буде, але на тлі травми Артема все стало ще важче.
Якщо в чиємусь місці на всю команду сумнівів і немає, то це позиції Циганкова. Це найкращий футболіст України просто зараз, він допомагає Жироні обігравати Барселону, колекціонує асисти – і дуже ефективний у зв'язці з Ванатом.
Мати працюючу, адаптовану на рівні клубів зв'язку – це перевага, іспанці так чемпіонат світу виграли, і акції Владислава після серпня 2025-го зросли.
Яремчук непомітно, можливо, навіть для самого себе став найдосвідченішим гравцем команди. Роками він максимально ефективно використовував кожен шматочок ігрового часу – які б проблеми не були в клубах. А зараз і в клубі все добре: у Ліоні встиг відзначитися і голом, і асистом.
До речі, аргумент про малу кількість часу, який я ж кількома абзацами раніше використовував стосовно Забарного і Судакова, не стосується Яремчука. Мало в клубах він грає вже п'ятий рік, це не заважає йому бути одним із найкращих у збірній.
Ну і Пономаренко. Так, дебютний виклик. Так, ще місяць тому він до умовного Малиновського міг підійти, хіба що, щоб автограф взяти. І що? Форма у Матвія просто неймовірна: вісім голів у шести матчах, при тому що пенальті він не б'є.
Колись Андрій Шевченко дебютував за збірну в матчі відбору на Євро-1996, проти дуже сильних хорватів. Колись Мілевський зіграв перший матч за "головну команду" відразу на ЧС. Удача супроводжує хоробрих, і в такій кадровій ситуації, можливо, нас врятує саме таке авантюрне рішення, як абсолютний новачок на вістрі атак.
Орієнтовний склад на матч зі Швецією
Трубін – Михайличенко, Забарний, Бондар, Миколенко – Калюжний, Ярмолюк, Піхальонок – Циганков, Ванат, Судаков