Прогрес року. Чому Ярмолюк – локомотив майбутніх успіхів збірної України
Поки український футбол відпочиває, а ми підбиваємо підсумки 2024-го, що минає, найкращі земляки Івана Котляревського та Григорія Сковороди продовжують торувати свій шлях до успіху. А дехто з них – заслуговує на окрему увагу.
Чемпіон присвячує матеріал футболісту, який змусив говорити про себе не тільки на Батьківщини, а й на землі родоначальників футболу. Розповідаємо, з яких причин час хавбека Брентфорда Єгора Ярмолюка настав.
Найталановитіший футболіст свого покоління?
Молодіжна збірна України останній рік може занести собі в актив. Колектив іспанця Унаї Мельгоси впевнено вийшов на Євро-2025, а також доводила свої вміння та потенціал у іграх із провідними суперниками в своїй віковій категорії. І, враховуючи дуже непоганий підбір виконавців під боком в іспанця, дивуватися гарним результатам не варто. Руслан Нещерет, Арсеній Батагов, Ілля Крупський, Ігор Краснопір, Максим Хлань, Олександр Яцик, Ілля Квасниця – це тільки найвідоміші прізвища тих, хто грав із Єгором нога об ногу. Донедавна до команди U-21 належав і 20-річний Ярмолюк. Однак на фоні перелічених партнерів та інших футболістів Єгор виділявся не тільки клубною пропискою.
В команді Мендоси кількість легіонерів, які представляють сильніші за УПЛ ліги можна перелічити на пальцях однієї руки. Крім самого Ярмолюка, це Батагов з турецького Трабзонспора та, з натяжкою, Хлань, Царенко і В’юнник із польської Екстракляси. Однак всі вони точно не мають можливості зростати на фоні одноклубників, що представляють найсильніший чемпіонат Старого світу та земної кулі загалом. Саме тому осіннє "переведення" Ярмолюка в розташування головної команди країни було не тільки логічним, а й напрошувалося раніше.
Поступовий розвиток із невпинним поступальним прогресом
Коли в липні 2022-го англійський Брентфорд купував Ярмолюка за 1,5 мільйони євро, всередині АПЛ на цей трансфер не звернув увагу майже ніхто. І дійсно – Єгор, як і очікувалося, опинився в другій команді скромного, за мірками найкращої ліги, клубу. І навіть потрапляння в заявку на матчі першої команди "бджіл" для Ярмолюка було подією.
Було зрозуміло, що українець – не суперталант із дивовижними природними даними, який готовий вражати в АПЛ тут і зараз. Однак у випадку з Єгором терпіння вкупі з наполегливою працею давало свої плоди. За першими ігровими хвилинами в матчах першочергової важливості в найвідомішій Прем'єр-лізі сталися й перші високі оцінки від британської преси, приємні коментарі від головного тренера, а також невпинне зростання у ціні на ринку. Останнє у вимірі підвищеної конкуренції в професійному футболі – один із найважливіших чинників. Ярмолюк невпинно дорожчає із першого дня переїзду на Туманний Альбіон, і за 2,5 роки додав у ціні більш як в 12(!) разів. Наразі в активі Єгора 46 матчів за першу команду Брентфорда, й найвищий показник кар'єрного зростання – 4 поспіль виходи за "бджіл" із перших хвилин, 3 з яких – у матчах АПЛ.
Вчасний вихід на авансцену в час згасання(?) зірок Малиновського та Зінченка
Виклик Ярмолюка в головну команду країну співпав із появою неочікуваних проблем у "синьо-жовтих" в центрі поля. Кейс Тараса Степаненка в опорній зоні – окрема розмова, нас же більше цікавить позиція, на якій Єгор може бути корисний своїй країні вже в осяжному майбутньому.
Ще на Євро-2020, перенесеному на рік через пандемію, можливості та рівень Руслана Малиновського й Олександра Зінченка сумнівів не викликали. Ба, навіть більше – здавалося, зірки з клубів із провідних першостей Європи "забронювали" за собою місця в середній лінії вище опорного хавбека на багато років уперед. Втім, обидва провели блідий відбір уже на ЧС-2022, а у кваліфікації на першість континенту-2024 і поготів були не в своїй тарілці. Тож повільно, але впевнено, перекриття чи не найсильнішого за іменами та функціоналом доступних футболістів плацдарму для збірної України перетворилося на несподівану проблему. Пошук оптимального рішення триває й досі, бо ж ставка на Миколу Шапаренка та Георгія Судакова себе виправдовує хіба що частково. Тож не дивно, що рішення ребусу, від якого залежить як ефективність переходу від оборони в атаку, так і успіхи безпосередньо біля воріт суперників, у Реброва явно ще в процесі.
Ярмолюк – ключова ставка Реброва у відборі до ЧС-2026?
У такій ситуації використання півзахисника Брентфорда як реальної, а не ефемерної бойової одиниці в центрі поля, назріло. Так, Ярмолюк не дебютував за головну команду країни в осінніх матчах Ліги націй, хоча його "колега" по молодіжній збірній Олексій Сич таку можливість отримав. Тим часом справи "синьо-жовтої" команди в центрі поля краще аж ніяк не стали.
Як і раніше, Україні бракує не тільки креативних рішень у фазі доставки м’яча до центрфорварда та вінгерів, а й сміливих ідей щодо завершення атак самими центральними хавбеками. Покращити показники збірної в кожному з перелічених факторів гри Ярмолюку до снаги вже в наступному році.