Ганебна поведінка ексчемпіона світу: поїхав жити до Росії під час повномасштабної війни
За 33 роки незалежності нашої країни чемпіонами світу з професійного боксу стали 14 українців. Абсолютну більшість з них ми запам’ятаємо гідною поведінкою під час повномасштабної війни. Перший в нашій історії чемпіон світу Віталій Кличко як мер Києва в ключові стартові дні російської навали своїми діями демонстрував, що почався найважчий в його житті бій, в якому він готовий піти до кінця.
Володимир Кличко за декілька діб до початку повномасштабної війни вступив до Територіальної оборони Києва і став справжнім амбасадором України у світі, залучаючи великі обсяги допомоги нашій країні й не звітуючи про це у власних соцмережах. Олександр Усик за перший рік повномасштабної війни витратив на допомогу Україні більшу частину свого гонорару, який отримав за чемпіонський бій з Ентоні Джошуа.
Батько трьох дітей Сергій Дзінзірук вже понад два роки у складі відділення територіальної оборони розстрілює з кулемета ворожі шахеди. Уродженець тимчасово окупованого Краснодона Луганської області Денис Берінчик, який став чемпіоном світу вже під час війни, регулярно відвідує і підтримує наших хлопців зі ЗСУ. І тим контрастніше на цьому фоні поведінка бронзового призера Олімпійських ігор у Сіднеї-2000 та ексчемпіона світу Володимира Сидоренка, який більшу частину повномасштабної війни прожив у Росії, куди поїхав з тимчасово окупованого Криму у 2022 році.
Ще у 2000 році уродженець Енергодару переїхав жити до Севастополя. У 2001 році у складі німецької компанії Universum Box Promotion Володимир розпочав професійну боксерську кар'єру. У 2005 році став чемпіоном світу WBA, і цей титул утримував протягом 3 років. Після завершення активної боксерської кар’єри жив у Криму та Києві, де придбав собі квартиру. Певний час навіть працював генеральним секретарем Київської міської федерації боксу.
Судячи з усього, на той час Сидоренко мав покровителів у владних кабінетах. У квітні 2017 року його було призначено виконуючим обов’язки директора державного підприємства "Інформаційно-аналітичний центр", який заснувало Міністерство молоді та спорту України. У квітні 2019 року ексчемпіона світу було призначено виконуючим обов’язки директора державного підприємства "Спортивна аптека", яке відповідало за фармакологію збірних України з більшості видів спорту. На місцевих виборах у 2020 році Володимир навіть балотувався у мери Енергодару.
Але, судячи з усього, він був технічним кандидатом на виборах і зіц-головою на посадах в.о. директорів державних підприємств. На момент виборів Сидоренко вже розійшовся з дружиною і не мав власного житла у Києві. Проживав у столиці у заможного фана боксу, який надав йому притулок з поваги до його минулих боксерських досягнень. "Виявилося, що йому не можна поручити навіть найпростіше завдання — він його просто не міг виконати" — такий відгук стосовно професійних якостей Володимира у розмові з автором цих рядків надала відома боксерська функціонерка декілька років тому.
Ми були добре знайомі з Сидоренком ще під час його професійної боксерської кар'єри. Перед повномасштабною навалою росіян, проживаючи у нашого спільного приятеля, він роками чекав чергового "призначення" на посаду "директора". Пару разів з паузою у пів року я заводив з ними розмову стосовно його життєвих і робочих перспектив. Мовляв, про що ти, доросла людина, думаєш?! На що отримував одну й ту ж відповідь "Партнери сказали мені трохи почекати".
Повномасштабну війну Володимир зустрів у тимчасово окупованому Криму. Але через декілька місяців після цього переїхав до Росії. "У Криму, як і в Києві, він не міг себе реалізувати" — так пояснює його вчинок наш спільний приятель, який зараз служить в ЗСУ.
12 червня 2023 року президент України Володимир Зеленський позбавив Сидоренка державної стипендії, яку уродженець Енергодару отримував як призер Олімпійських ігор.
Зазначимо, що Володимир Сидоренко протягом 8 років виступав за збірну України з боксу (1993-2001) і навіть був капітаном команди на Олімпійських іграх у Сіднеї. Він двічі виграв чемпіонат Європи (Мінськ-1998, Тампере-2000) та був срібним призером чемпіонату світу 2001 у Белфасті. Також тричі вигравав чемпіонати світу серед військовослужбовців (1995, 1997, 1999).
А ось його рідний брат-близнюк Валерій Сидоренко, який теж тричі вигравав чемпіонат світу серед військовослужбовців та чемпіонат Європи в Тампере-2000, вибрав інший шлях. Після окупації росіянами його рідного Енергодару, Валерій виїхав до Польщі, де зараз працює тренером з боксу.
Під час війни Володимир, як український біженець, приїжджав до нього, але потім, за нашою інформацією, знову повернувся до Росії. З вірогідністю у 99 відсотків, окрім українського, Сидоренко має й російський паспорт. Його діти та колишня дружина також є громадянами Росії.
Ми зв’язалися з Володимиром Сидоренком. Він на наш запит відповів, що з 19 січня 2024 року переїхав жити до Норвегії.
Максим Розенко, Чемпіон
Відповідальний редактор — Денис Шаховець