Помста за брата, кривава рубка з легендою та фантастичний камбек: 10 найкращих боїв Віталія Кличка
Сьогодні, 19 липня, меру Києва Віталію Кличку виповнюється 55 років. "Чемпіон" пропонує повернутися до його яскравого спортивного минулого, коли він виходив на професійний ринг під ніком Доктор Залізний Кулак.
Отже, найважливіші поєдинки в кар'єрі нашого чемпіона.
Віталій Кличко – Гербі Гайд
26 червня 1999 року. Лондон, "Нью Лондон Арена". Бій за титул чемпіона світу за версією WBO. Перемога Кличка (КО 2)
На старті професійної кар'єри братів Кличків німецький промоутер Клаус-Пітер Коль вкрай обережно підбирав для них суперників, віддаючи перевагу простішим бійцям. Абсолютно нормальна, до речі, практика. Так відбувалося практично у всіх великих. Ну а першим по-справжньому серйозним і небезпечним опонентом Віталія став британець нігерійського походження Гербі Гайд.
Цей важковаговик народився в тому ж 1971 році, що й Кличко-старший, але у професіонали пішов набагато раніше – ще в 1989-му, тож досвіду у нього було більше. А ще Гайд, який володів на той момент поясом чемпіона світу за версією WBO, вважався жорстким нокаутером. 31 перемога (30 нокаутом) при одній поразці (авторитетному Ріддіку Боу) – таким був його послужний список до зустрічі з українцем.
Перед боєм Гайд поводився зухвало: обіцяв, що вже до п'ятого раунду перетворить обличчя претендента на відбивну, а на пресконференції навіть поліз у бійку. Загалом, як міг, робив шоу, і свого, в принципі, досяг – поєдинок викликав чималий інтерес.
Але все, що вдалося Гербі в рингу – це невелика перевага у першому раунді. Британець непогано уникав ударів Віталія, явно випереджаючи нашого боксера у швидкості, і навіть провів кілька вдалих атак. Ось вони, мабуть, і вилізли боком: увірувавши, що все йде за його планом, Гайд уже на початку другого раунду трошки втратив пильність і пропустив потужний правий крос у виконанні Віталія. Це був нокдаун. А незабаром і нокаут підійшов – за хвилину Кличко провів громоподібну комбінацію, і Гайд рухнув.
Перший чемпіонський титул Кличка: випередив Майка Тайсона, 100 тисяч фанів у Києві та одіозний суперник, який потім опинився у в'язниці
Вигравши цей бій, Віталій не лише завоював свій перший пояс чемпіона світу, а й оформив рекорд – 25 дострокових перемог поспіль. Причому нікому з його суперників не вдалося протриматися більше шести раундів, а перші десять були повержені не пізніше другої трихвилинки.
Віталій Кличко – Кріс Берд
1 квітня 2000 року. Кельн, "Естрел Конвеншн Центр". Бій за титул чемпіона світу за версією WBO. Перемога Берда (RTD 9)
Це був третій захист титулу для Віталія. Претендент, в принципі, викликав не більше побоювань, ніж двоє попередніх – Обед Салліван (здався в дев'ятому раунді) та Ед Махоун (опинився в нокауті в третьому), тим більше, що Берд, як і Гайд, значно поступався Кличку у габаритах. Але того вечора з Віталієм трапилася біда. Впевнено лідируючи за очками, приблизно на екваторі поєдинку він травмував плече (як показало обстеження, виникла серйозна проблема із сухожиллям), фактично втративши свою головну зброю – джеб. Через це українець почав різко втрачати ініціативу і змушений був відмовитися від продовження поєдинку після дев'ятого раунду. Точніше – таке рішення ухвалив його тренер Фріц Здунек.
Здунек розумів: у тій ситуації шансів у Віталія було небагато, до того ж, залишаючись у рингу, він міг посилити травму, і невідомо як це позначилося б на його подальшій кар'єрі. Коротше, холоднокровний Здунек із двох зол вибрав менше.
Пізніше тренер розповів, що плече почало боліти у Віталія ще перед поєдинком з Гайдом. Але Кріс Берд ставив травму Кличка виключно в заслугу собі. Що ж, треба віддати належне й американцю. Він дійсно виявився дуже незручним суперником. Скажімо так: занадто спритним та технічним для Кличка-старшого, який занадто часто цього вечора промахувався. А коли акцентований удар іде в порожнечу, м'язам справді не дуже добре.
Немає сумнівів: якби не травма, Віталій довів би бій до перемоги. А так – критика преси і навіть звинувачення в боягузтві.
Віталій Кличко – Росс П'юрітті
8 грудня 2001 року. Обергаузен. "Арена Обергаузен". Бій за титул Інтерконтинентального чемпіона WBA. Перемога Кличка (ТКО 11)
Особливо принциповий поєдинок для Віталія. І справа зовсім не в тому, що потрібно було захищати пояс, який він здобув у січні того ж року, нокаутувавши американця Орліна Норріса. Фішка в тому, що П'юрітті в грудні 1998-го сильно образив Кличка-молодшого – завдав йому першої поразки в кар'єрі, та ще й на очах київської публіки.
Помста за брата пройшла успішно. Віталій домінував у рингу, розстрілюючи суперника з дальньої дистанції і практично нічого не пропускаючи. Втім, і простою цю перемогу назвати не можна. 35-річний аризонець підтвердив реноме дуже стійкого хлопця. Як і в поєдинку з Володимиром, він терпляче приймав удари і чекав на свій шанс. Але цього разу не дочекався, заробивши розсічення, через яке арбітр зупинив бій.
Віталій Кличко – Ларрі Дональд
23 листопада 2002 року. Дортмунд, "Вестфаленхалле". Рейтинговий бій. Перемога Кличка (ТКО 10)
У цьому бою вирішувалося питання, хто з них стане офіційним претендентом на титул чемпіона світу за версією WBC. Віталій вважався фаворитом пари, але Дональд мав свої козирі – багатий досвід, хороша техніка, уміння в'язати суперника у клінчі.
Кличко вів бій у класичному для себе стилі – тримав американця на дистанції, успішно працюючи джебом і поступово нарощуючи перевагу. У сьомому раунді Дональд спробував переломити ситуацію, закріпивши свою активність потужним ударом з правої. Але розвинути успіх йому не вдалося.
Кульмінація припала на 10-й раунд. У Кличка пройшла блискавична "двійка" – і це був нокдаун, після якого Ларрі підвівся, але відновитися не встиг. Тим більше, що Віталій, відчувши, що американець поплив, влаштував справжнє бомбардування, ще чотири рази збивши Дональда з ніг. Загалом, кінцівка у цього поєдинку вийшла дуже вражаючою.
І ще один момент. Цей бій став для Віталія Кличка особливо пам'ятним – адже за кілька годин до виходу в ринг боксеру повідомили, що у нього народилася донька. Чи треба уточнювати, кому було присвячено цю перемогу?
Віталій Кличко – Леннокс Льюїс
21 червня 2003 року. Лос-Анджелес, "Стейплс Центр". Бій за титули чемпіона світу за версіями WBC, IBO та The Ring. Перемога Льюїса (ТКО 6)
Напевно, мало хто пам'ятає, що бій, який, безперечно, став головним у кар'єрі Віталія, було організовано спонтанно. Так би мовити, зірки зійшлися.
Льюїс вважався в той час королем гевівейту і готувався до добровільного захисту титулу WBC проти канадця Кірка Джонсона, а суперником Віталія в рамках того ж вечора боксу мав стати американець Седрік Босвелл. Але за два тижні до призначеної дати Джонсон зазнав травми, і в організаторів не залишалося іншого варіанту, окрім як запропонувати Віталію Кличку замінити канадця. Українець на той момент посідав перші рядки в рейтингах і давно вимагав поєдинку з Ленноксом. Так що умовляти його не прийшлося.
У підсумку – неймовірно яскраве видовище, найкращий бій десятиліття за версією журналу The Ring. Два великі хлопці практично без розкачки почали обмінюватися важкими ударами, і безстрашний Кличко в цьому розміні явно досягав успіху – бив частіше, бив точніше, кілька разів змусивши чемпіона рятуватися в клінчі. Але ось проблема – у третьому раунді Віталій отримав розсічення брови. Досвідчений суперник, ясна річ, цим скористався, і незабаром розсічення перетворилося на криваву рану.
У перерві після шостого раунду лікар, який уважно вивчив травму Кличка, ухвалив рішення зупинити поєдинок. Швидше за все, це було правильне рішення. Хоча Віталій, напевно, і сьогодні з ним не згоден.
Таким чином було зафіксовано перемогу британця технічним нокаутом при тому, що українець вів за очками (судді віддали йому чотири раунди з шести) і завдав у півтора раза більше ударів. Загалом, дуже неоднозначна ситуація: формально наш боксер програв, але левова частка овацій публіки та компліментів від ЗМІ дісталася саме Кличку, чия репутація за один вечір зросла в рази.
Звичайно, тут просилася "друга серія", яка викликала б величезний ажіотаж. І спочатку Леннокс обіцяв Віталію матч-реванш, але в підсумку ухвалив рішення завершити кар'єру.
Віталій Кличко – Коррі Сандерс
24 квітня 2004 року. Лос-Анджелес, "Стейплс Центр". Бій за титули чемпіона світу за версіями WBC та The Ring. Перемога Кличка (ТКО 8)
У 2012 році Коррі Сандерс загинув від куль бандитів у ресторані міста Брітс (ПАР), закривши своїм тілом доньку. Він завжди був справжнім воїном і в рингу, що продемонстрував зокрема в бою з Віталієм Кличком за титули, які залишилися вакантними після відходу Льюїса на пенсію.
Це був дуже жорсткий поєдинок двох нокаутерів. Сандерс виграв перший раунд, та й потім кілька разів пристойно діставав Віталія своєю ударною лівою. Тільки запалу надовго не вистачило. Після п'ятого раунду, коли південноафриканець підсів фізично, бій перетворився на справжнє побиття. Але Коррі демонстрував вражаючу стійкість. Це здавалося чимось нереальним – триматися на своїх двох під максимальним бомбардуванням Віталія Кличка. А Сандерс же не просто стояв, закрившись, він ще відмахувався до останнього, хоча влучав вже виключно по повітрю.
У якийсь момент його стало шкода. Адже, на відміну від переважної більшості суперників братів Кличків, Сандерс перед боєм поводився дуже шанобливо – не грубіянив, говорив правильні речі, мило посміхався. І навіть якось забулося, що роком раніше він буквально знищив Кличка-молодшого, відібравши у Володимира пояс WBO.
Історія дня. Нокаутував Кличка, трагічно загинув, а його родина отримала фінансову допомогу від українських братів
Загалом, коли суддя в рингу зупинив бій, особисто я зітхнув з полегшенням. Ну а Віталій Кличко отримав у нагороду найпрестижніший пояс світового боксу. Заодно за брата ще раз помстився.
Віталій Кличко – Денні Вільямс
11 грудня 2004 року. Лас-Вегас, "Мандалай Бей". Бій за титули чемпіона світу за версіями WBC та The Ring. Перемога Кличка (ТКО 8)
До того як вийти проти українського чемпіона, Вільямс примудрився побити самого Майка Тайсона. Звичайно, це вже був не той Тайсон, що у 1980-х, та й травма Майку завадила, але з усім тим Денні зарекомендував себе непогано.
Та й Віталію Кличку він програв ну дуже гарно – продемонструвавши стійкість, характер і до останнього випромінював загрозу.
Отже, претендент хвацько почав, але незабаром опинився в нокдауні. Потім пропустив ще. І ще… Якщо чесно, то взагалі було незрозуміло, як Вільямс "дожив" до перерви. У другому раунді американець ще кілька разів підтвердив реноме бійця зі сталевим підборіддям, і ось що цікаво – пропустивши купу важких ударів, він, як ні в чому не бувало, підтримував високий темп, пресингував, намагався атакувати... У третьому раунді Денні навіть перехопив був ініціативу, проте незадовго до гонгу знову опинився на підлозі, вставши на рахунок "сім".
На початку сьомого раунду Вільямс, який уже наче "наївся", і зовсім змусив понервувати шанувальників Кличка – міцно зачепив українця хльостким ударом з лівої. Тільки розвинути успіх не вдалося: Віталій пішов у клінч, а перед самою перервою знову збив претендента з ніг.
Все закінчилося у восьмій трихвилинці: Кличко вчетверте послав Вільямса в нокдаун, англієць на рахунок "дев'ять" підвівся, але знаменитий суддя Джей Нейді вирішив зупинити цей дуже цікавий та напружений бій, який, якщо хто пам'ятає, цілком міг виявитися останнім у кар'єрі Віталія.
Справа у тому, що при підготовці до наступного захисту – проти Хасіма Рахмана – він порвав хрестоподібні зв'язки і поставив кар'єру на паузу. А керівництво WBC наділило Кличка статусом почесного чемпіона світу, який дозволяв у будь-який момент повернутися і провести титульний поєдинок.
Віталій Кличко – Семюел Пітер
11 жовтня 2008 року. Берлін, "О2 Арена". Бій за титул чемпіона світу за версією WBC. Перемога Кличка (RTD 8)
Перший поєдинок Віталія після чотирирічної перерви. Багато хто не вірив в успішний камбек Кличка – все-таки він занадто довго не виходив у ринг, та й суперник на нього чекав серйозний – молодий шафоподібний Сем Пітер на прізвисько "Нігерійський кошмар", один лише зовнішній вигляд якого наводив на суперників жах. У 2005-му він тричі відправив у нокдаун Володимира Кличка, але в підсумку поступився за очками. Потім розібрався з Джеймсом Тоні та Джамілем Макклайном і розгромив Олега Маскаєва, знявши з росіянина пояс WBC.
Загалом, якось тривожно було того вечора. І наче хотілося знову побачити Віталія у справі, але внутрішній голос шепотів: "Ой, даремно він це затіяв...".
Не даремно! 37-річний Кличко провів зразково-показовий бій. Він не став вв'язуватися в бійку, бездоганно вибудувавши поєдинок з тактичної точки зору. Приголомшливо легкий у ногах українець (так він не рухався навіть у молодості!) кружляв навколо суперника, наче шуліка, завдаючи десятків стінобитних ударів і взагалі (!) не пропускаючи серйозних ударів у відповідь. Пітер елементарно не міг підібратися до Віталія, раз за разом наражаючись на фірмовий кличковський джеб чи просто не встигаючи.
До восьмого раунду обличчя нігерійця нагадувало ту саму відбивну, про яку колись розповідав Гербі Гайд. І на дев'ятий раунд він просто не вийшов. Так до Віталія повернувся пояс WBC, а заодно здійснилася їхня давня з Володимиром мрія – одночасно володіти престижними чемпіонськими титулами.
Віталій Кличко – Кріс Арреола
26 вересня 2009 року. Лос-Анджелес, "Стейплс Центр". На кону – титул чемпіона світу за версією WBC. Перемога Кличка (RTD 10)
Цей американець мексиканського походження подавав великі надії. Потужний та агресивний панчер, до своїх 28 років він мав актив із 27 перемог, чудово проявивши себе в поєдинках із Чаззом Візерспуном, Тревісом Волкером та Джамілем Макклайном.
Але з Кличком номер не пройшов. Так, кілька разів Арреолі вдалося розірвати дистанцію і дістати чемпіона акцентованим ударом. Але загалом Віталій досить упевнено контролював хід поєдинку. Це був показовий майстер-клас великого чемпіона. З кожним раундом його перевага зростала, і коли кількість доведених до цілі ударів перевалила за три сотні, тренер претендента ухвалив рішення зняти підопічного з "пробігу". А Кріс, який зазнав першої поразки в кар'єрі, був настільки розчарований, що... розплакався.
Віталій Кличко – Дерек Чісора
18 лютого 2012 року. Мюнхен, "Олімпіагалле". Бій за титул чемпіона світу за версією WBC. Перемога Кличка (UD 12)
Після Арреоли Віталій провів ще 7 поєдинків і в усіх здобув перемоги. За його словами, найважче довелося в бою з Шенноном Бріггсом, який протримався всі 12 раундів. Але все ж таки виділимо поєдинок проти Дерека Чісори – нахабного, швидкого, молодого бійця з дуже незручним стилем і кепськими манерами. Під час традиційної "битви поглядів" він відважив Віталію... ляпаса, а вже в рингу безпосередньо перед початком поєдинку набрав у рот води і плюнув в обличчя Володимира Кличка, який за традицією знаходився поруч зі старшим братом.
Таку поведінку можна було пояснити старими рахунками – свого часу у Чісори був підписаний контракт на поєдинок з Кличком-молодшим, но в останній момент усе зірвалося через травму українця. Ось Дерек, який даремно витратив круглу суму на підготовку, і образився.
Ну і можна припустити, що англієць своїм хамським перформансом спробував вивести чемпіона з психологічної рівноваги. Тільки з нервами у Віталія завжди був повний порядок. Він не повівся на провокації, не став гарячкувати, а спокійно слідував плану на поєдинок.
Чісора досить активно пресингував чемпіона: як боєць, який добре тримає удар, він настирливо шукав можливості для щільних обмінів, постійно наступаючи і намагаючись прорватися на зручну дистанцію. Іноді, треба сказати, у нього дещо виходило. Але Кличко, який дуже точно працював на відходах і демонстрував відмінну для своїх 40 років фізику, влучав набагато частіше.
Звичайно, Віталій хотів нокаутувати Дерека. Але по ходу поєдинку в українця знову виникли проблеми з лівим плечем, тому довелося боксувати гранично раціонально. У підсумку бій розтягнувся на всі 12 раундів, а судді одноголосно зафіксували явну перевагу Кличка за очками: 118:110, 118:110, 119:111.
Це був передостанній поєдинок у кар'єрі Віталія та його 44-та перемога. Крапку він поставив у вересні 2012-го, розібравшись із німцем Мануелем Чарром.
І так – пізніше Чісора вибачився перед братами за свою поведінку, а у 2022-му, коли почалося повномасштабне вторгнення РФ в Україну, він публічно висловився на підтримку нашої країни та закликав британську владу конфіскувати все лондонське майно російських олігархів для допомоги українським біженцям. Загалом, насправді Дерек виявився не таким уже й поганим хлопцем, яким здавався в молодості.