Редактор Чемпіона: Нехай Ломаченко й надалі хворіє "православ’ям головного мозку"
Денис Шаховець вважає, що професійна кар’єра Василя здається недостатньо яскравою лише через ідеальну призму його досягнень в олімпійському боксі.
Відомий боксерский інсайдер Майк Коппінджер нещодавно повідомив, Ломаченко може завершити кар’єру. У розмові із заступником головного редактора Чемпіона Денисом Шаховцем ми спробували розібратися, чи час Василю йти, які помилки він допустив впродовж боксерської кар’єри та що чекає Ломаченка в майбутньому.
– Пане Денисе, чи варто Василю вішати рукавички на цвях прямо зараз? Чи є сенс провести ще один бій у ранзі чинного чемпіона світу?
– На мою думку, мотивувати Ломаченка на ще один бій можуть виключно гроші. Він був чемпіоном світу у трьох дивізіонах, тримав одночасно три престижні пояси в легкій вазі, двічі бився за абсолютне чемпіонство... Успішний захист виграного чемпіонства, що він вже неодноразово робив, суттєво не вплине на його боксерську спадщину. Ба більше, вважаю, що останній бій із Камбососом зацікавив Василя перш за все через те, що можна було перемогти нехай і колишнього, але все ж таки абсолютного чемпіона. Тож якщо Лома заробив достатньо грошей для безбідного життя, він не повертатиметься до поєдинків.
– Якщо підсумувати кар’єру Василя, де він себе проявив більше: в аматорському боксі чи на професійному рингу?
– Без сумніву, аматорська кар'єра Ломаченка вийшла більш видовищною, адже на любительському рівні він проявив себе ідеально й став одним із найкращих боксерів в історії. Через цю ідеальну призму аматорської кар'єри від Ломаченка-професіонала були завищені очікування – не лише в уболівальників, журналістів та експертів, а й, мабуть, в самого Василя та його батька. І саме на фоні двох ідеальних олімпійських циклів професіональний етап кар'єри Василя може здатися недостатньо яскравим.
Як на мене, загалом Ломаченко як спортсмен реалізувався чудово. Якби він отримав об'єднавчі поєдинки в напівлегкій вазі, то обов'язково став би там абсолютним чемпіоном. І тут вже ім'я, яке наводило страх на суперників, зіграло з українцем злий жарт. Утім, на відміну від багатьох титулованих аматорів, Ломаченко зміг реалізуватися на обох рівнях. І, що не менш важливо, заробив дуже хороші гроші за своє ремесло.
– Те, що Ломаченко лишився на другий олімпійський цикл (2008-2012) в аматорському боксі, завадило йому продемонструвати кращі результати на професійному рингу? Чи можна сказати, що це була стратегічна помилка Василя з його батьком?
– Це дуже складне питання і правильної відповіді ми на нього ніколи не дізнаємось. Я вважаю, що якби після Пекіну-2008 Ломаченко пішов на профі-ринг, він би мав хороші шанси стати абсолютним чемпіоном – за умови, що йому б вдалося отримати бій за всі пояси на декілька років раніше, аніж він зустрівся з Теофімо Лопесом. З іншого боку, не виключено, що в більш молодому віці Лома більше б помилявся і таких поразок, як від Орландо Салідо, могло бути дві-три, що б дуже негативно позначилося на його перспективах.
– Чи потрібно було Ломаченку з переходом в професійний бокс змінювати батька-тренера? Ми пам’ятаємо, як свій другий бій на профі-рингу, на кону якого стояв чемпіонський титул, Василь програв – багато у чому через недосвідченість Анатолія Ломаченка як тренера, який тоді робив свої перші кроки в професійному боксі.
– Вважаю, що саме для Василя "Папаченко" – ідеальний тренер. Навряд чи з кимось іншим він би зміг стати тим, ким став. Однак, можливо, співпраця зі ще одним досвідченим тренером могла принести ще кращі результати – за тієї умови, якби Ломаченки знайшли спільну мову з іншим фахівцем. Утім, це все "ворожіння на кавовій гущі".
– Що чекає на Ломаченка в Україні? Він залишиться маргіналом із "православ’ям головного мозку", чи здоровий глузд візьме гору, як це трапилося з початком повномасштабної війни з Олександром Усиком?
– Виключати нічого не можна, адже люди змінюються. Інколи навіть дуже суттєво. Якби не сталося повномасштабного вторгнення, то, швидше за все, різниці між Усиком та Ломаченком для багатьох українців не було б і досі. А що чекає на нас у майбутньому – невідомо. Для того, щоб Ломаченко рішуче висловив проукраїнську позицію і засудив дії Росії, потрібно, щоб сталася якась непересічна подія зі знаком мінус для нашої країни. Тому краще нехай Ломаченко й надалі хворіє "православ’ям головного мозку". Є багато гірших за нього людей, насправді світогляд Ломаченка – одна з найменших проблем українського народу.
Максим Розенко, Чемпіон