500 грамів – це ідеально! Райфл-контроль, транспондери, "сівідата". Пояснюємо технологічні особливості біатлону
Біатлон – вид спорту вкрай технологічний. Інакше й бути не може, адже він містить дві змагальних компоненти – біг на лижах та стрільбу. А це тягне за собою купу найрізноманітніших технологічних нюансів. І більшість з них, зазвичай, залишається поза кадром. Усілякі датчики для різних обчислень – це лише верхівка айсберга.
А снігу, снігу білого не сипала зима: традиційний зимовий біатлон лихоманить від глобального потепління
Ще біатлон – це певною мірою спортивна вища математика. А загальна обізнаність з її формулами та правилами допоможе розуміти цей популярний зимовий вид спорту краще, а відтак і отримувати ще більше задоволення від його перегляду.
Тож вриваємось в новий драйвовий сезон нашим черговим пізнавальним матеріалом.
Перед стартом контролюють зайву вагу
Увімкнули трансляцію, вже налаштувалися вболівати за своїх кумирів. Але до старту ще зо п'ять хвилин. На початку трансляції глядач часто бачить як біатлоністи з рушницями проходять "якусь" перевірку. Фахівець оглядає інвентар, робить певні замітки, каже "окей" і лише тоді заряджений на боротьбу атлет прямує в зону старту. Це "rifle control" – тобто перевірка гвинтівки на різні важливі параметри. І саме тут криються важливі технічні деталі.
Стволи у гвинтівках біатлоністів плюс-мінус однакові. А вже приклади підганяються під кожного індивідуально. Згідно з міжнародними вимогами його висота не має перевищувати 14 см.
Далі – вага гвинтівки! Чим вона легша, тим простіше з нею бігти. Навіть зайві 150 грамів неабияк відчуваються та помітно "б’ють" по ногах, що зрештою позначається і на результатах. Але, як кажуть самі біатлоністи, легка гвинтівка – це важка стрільба стоячи (в біатлоні стрільба виконується з двох положень – лежачи та стоячи). Полегшену зброю буде хитати вітер, посилене серцебиття та інші нюанси. І все це вплине на влучність. Тому тут потрібен баланс. Мінімальна вага гвинтівки – 3500 г. Перебрати можна, недобрати – зась!
Реклама – рушійна сила бізнесу, але є нюанси
Третє – рекламна площа гвинтівки та форми. Зазвичай, вони заліплені спонсорами, біатлоністи мають відпрацьовувати рекламу, бо це їхні гроші. Рекламні мінібанери дозволені міжнародним союзом біатлоністів на етапах Кубку світу та чемпіонатах, але потрібно дотримуватись ряду вимог.
На Олімпіаді – вже своя процедура. Там лише нашивки чи "набивки" від організаторів Ігор. До речі, саме з цієї причини під Ігри чотириріччя для команд виготовляються окремі комплекти форми. Зазвичай дозволяється розмістити лише назву компанії-виробника, але в межах певної кількості квадратних сантиметрів, і це жорстко контролюється!
Зазвичай ці нюанси перевіряються ще перед першим етапом КС. На команду виділяється кілька чи більше годин, і в цей час треба вкластись, аби потім уникнути передстартового хаосу, коли перевірити всіх на все буде складно. Якщо під час сезону в команді з'явився новачок – його обов'язково ретельно перевірять окремо.
Є ще й контроль лиж! Вони повинні бути промарковані. Це для того, аби атлет не міг їх змінити десь посеред лісу, відчувши що стартова пара "котить" не дуже. Виключення лише за умов форс-мажору, коли інвентар ламається під час гонки. Тому маркування можуть перевірити й після фінішу.
В останні кілька років дуже сильно контролюють змащення, адже заборонено використовувати сполуки зі фтором. У контролерів є спеціальні датчики, які перевіряють лижі в трьох місцях – носок, зона черевика, "п'ятка". Загориться датчик умовно червоним кольором – буде біда. Міжнародний біатлон в такий спосіб бореться з екологічними викликами.
Окрім того – дуже велика увага до безпеки, біатлон – змагання де є зброя та кулі. Тому в трансляції можна розгледіти ще одну спеціальну передстартову перевірку. Ретельному огляду підлягає спусковий гачок та його натяжка. Цей показник вимірюється в грамах і не повинен перевищувати 500 г! Стрілецький механізм дуже чутливий і величина менша норми може спричинити самостріл. Тому, зазвичай, біатлоністи роблять певний запас – 520-540 грамів, але не 600, бо стріляти буде важко. Встановити показник на рівні 500 певною мірою небезпечно. Бо якщо на перевірці не вистачить кілька грамів – відправлять назад, і про гонку можна буде практично забути.
Безпековий контроль відбувається і після фінішу. Фахівець відкриває затвор, він має переконатись, що там не залишилось набоїв. Ну, і звісно доведеться зняти та повернути часові транспондери. Про них – далі.
Електронні браслети на ноги – питання часу
Бачили, мабуть, як біатлоніст стає на спеціальну "тумбу". Там учасників перегонів чіпують спеціальними транспондерами. І це не жарт з ковідної ери! На ногу атлета кріпиться спеціальне обладнання, яке фіксує час проходження дистанції з точністю до тисячної секунди. А ви думали звідки на вашому екрані з'являється така детальна математика? Саме звідти – з електронних браслетів! Не почепити таку річ на ногу – і біатлоніст просто загубиться десь на трасі, в протоколі його не буде і жоден ручний секундомір його не врятує.
Цією процедурою займається спеціально навчена технічна команда. До роботи вона оперативно стає щойно завершиться жеребкування в переддень старту. Задача фахівців – запрограмувати кожен транспондер відповідно до стартового номера біатлоніста. І шансу на промах тут точно немає, інакше наслідки для учасника змагань будуть важкими!
Загалом, тут і велика відповідальність власне на спортсменові. Після "чіпування" він вже не може покинути зону старту, адже техніка зіб'ється. Тому хтось одягає розумну техніку під час розминки, хтось вже ближче до старту. Головне – не забути! Бо в кожного біатлоніста передстартова година розписана ледь не похвилинно. А "мандраж" іноді творить з людиною дива.
Це реально віртуально! Дивитись гонку можна без телекартинки
Siwidata. У цьому заморському слові ледь не весь дух біатлонного технологічного прогресу. І саме цей цифровий помічник тісно пов'язаний зі згаданими датчиками.
Протягом вже багатьох років перегони можна дивитись і без картинки. Помічних глядача – масивна онлайн-система, яка показує біатлон в усіх деталях у режимі реального часу. Хто коли стартує, на якій позиції йде по дистанції, скільки має промахів на стрільбі, стрільба в режимі онлайн, швидкість на колах, швидкострільність.
Там є безліч всього навіть окрім перерахованого!
І якщо ви не маєте змогу увімкнути телетрансляцію, то цей сервіс для вас. Хоча користуються "Сівідатою" і тренери, і організатори. Зрештою, саме ця система формує офіційні протоколи гонок.
До речі, чимало любителів біатлонної математики часто навіть віддають перевагу саме цьому сервісу, а не телепоказу.
Система щоразу вдосконалюється, додаються нові опції. Зараз вже навіть журналісти можуть отримати через неї акредитацію на змагання!
А яка ж це знахідка для коментатора! Коли він видає в етері, що Дмитро Підручний взув на останньому колі Себестьяна Самуельсона аж на пів хвилини, а Юлія Джима, виявляється, стріляла швидше за Франциску Пройс на пів секунди – то це все її величність Siwidata! Ця цифрова "леді" дійсно суттєво полегшила роботу телевізійникам і не лише коментаторам. Хоча продуктивно користуватися нею, швидко реагувати на поточні зміни й при цьому це все розповідати наживо – це ще той виклик. Повірте коментатору, який скаже, що після гонки з чотирма вогневими рубежами в нього "квадратна" голова, а око сіпається.
Компанія Siwidata, до речі, базується в Італії, а її співпраця з IBU розпочалася ще в далекому 1999 році.
Окрема технологічна історія – це біатлонна стрільба. Про неї ми розповімо в нашому наступному технологічному матеріалі...
