Українська правда

На колесах – в асфальтний період. На чому катаються біатлоністи в міжсезоння

На колесах – в асфальтний період. На чому катаються біатлоністи в міжсезоння

Пішов в історію ще один літній чемпіонат України з біатлону. Атлети традиційно у цей період тренувалися та змагалися на лижеролерах. Саме час повідати про особливості лижеролерної індустрії. Адже від багатьох тонкощів залежить результат тих, за кого ви вболіваєте.

Лижники на колесах ще з 30-х років

Цукерково-букетний період – то про відносини пари. А в біатлоністів літній період – асфальтний! У зимових спортсменів у цей час вже починають "грати" гормони у передчутті основного сезону, який зазвичай стартує наприкінці листопада і триває до середини березня. Лижеролери, з погляду техніки, не заміна лижам, але без них у підготовці ніяк. Пауза занадто довга, щоб обходитись кросами, велосипедом та тренажеркою. Треба на чомусь їхати! Тим паче у цей період практично закладається основа на виснажливий сезон.

Цьому інвентареві майже 100 років! Перші лижеролери створили ще в 30-х роках минулого століття в Італії. Вже з 50-х, коли почав набирати обертів лижний спорт, літні лижі на колесах почали застосовувати активно, щоб снігові гонщики влітку могли активно готуватись до зими.

Моделі були відверто древні, якщо подивитись з висоти нашого хайтек віку. Ролик мав два задніх колеса, аби тіло атлета було більш непохитним під час їзди. Ще в семидесяті роки в Україні тренувались на такому залізяччі.

Кераміки – для динаміки

Сьогодні лижні ролики різні для різних стилів. Для "класики" одні, для конькового – інші. Біатлоністи на змаганнях переважно застосовують конькові. А тренуються на обидвох.

Загалом, поспілкувавшись з фахівцями, дійшли висновку, що найкращими є фінські, шведські, німецькі та французькі виробники.

В Україні їх виготовляли у Харкові. Є кілька приватних майстрів, але це дуже невеликий сегмент. Натомість у нас виробляють компоненти, а у Європі з них народжується новенький лижероллер і сюди їде вже як імпортний. Діапазон ціни 200-300 євро за пару. Плюс кріплення – орієнтовно півсотні. Ціна на "літні лижі" залежить від багатьох характеристик. Про них нижче.

Надважливий елемент – колесо і гума. Тут своя "Формула-1". Внутрішнє начиння теж впливає на технічну характеристику та ціну. Наприклад, у швидких моделях є навіть керамічні підшипники. І це робить різницю. Хоча дуже швидкий девайс ще не гарантує перемоги.

Сама ж основа, рама – з алюмінію або композиту.  З останнього, до речі, виготовляють і фідерні вудилища – привіт фанатам рибосмику!

Українським біатлоністам переважно закуповують алюмінієві лижеролери. Композитні швидші, але алюмінієві більш живучі. І вони краще підходять для ритмічної роботи. Алюмінієм легше управляти. Тобто, це така собі стабільність. А композит – "некерована" швидкість, вибуховість, певною мірою "романтика". Одному біатлоністу, кажуть фахівці, на сезон три пари лижеролерів має вистачити "з головою".

Лови момент, лови прокат

На чемпіонатах України та й світу всі біжать на однакових лижеролерах, аби всі були в рівних умовах. Кожну пару нумерують, а представники команд тягнуть жереб. Кожну пару перед стартами ще потрібно "відкатати", протестувати.

"Ще в кінці 90-х та на початку 2000-х біатлоністи щось самі мудрували: розбирали колесо, діставали підшипники, знежирювали різьбу, клей "момент" використовували, щоб гайка краще сиділа, гасом деталі промивали. Тоді це було дозволено, а в нинішні часи спортсмену заборонено лізти всередину техніки.
Взагалі, в ті часи перегони могли перетворюватись на змагання техніків, а тепер змагаються біатлоністи", – розповідає Сергій Седнєв, призер чемпіонату світу, а нині керівник відділу зимових видів спорту в Мінмолодьспорту.

До речі, якщо бачите як біатлоніст дуже яскраво виступає в літньому біатлоні – не поспішайте робити глобальні висновки. Є багато таких, хто класно виглядає на роликах, але зникає на снігу. Хоча, звісно робити висновки про загальну фізичну форму можна.

"На лижеролерах техніка інша. В лижах треба краще ловити момент прокату, ковзання, багато є важливих технічних дрібниць, які суттєво різняться", – додає колишній біатлоніст.

І ще раз до речі! Помітили як біатлоніст влітку біжить та стріляє в рукавицях у спеку!? Ні, вони не "мерзляки", а дівчата не бережуть ніжну шкіру. Рукавиці для того, аби не втрачати зимові навички стрільби. Адже під час холодного сезону стріляти точно доведеться не голими пальцями. Тому й працювати влітку на стрільбищі треба з максимальною імітацією зими.

Рукавиці, палиці, і навіть ремінці до них – це теж ціла наука, а нюанси допомагають виграти на фініші тих декілька секунд чи навіть десяток.

Розповімо вам більше про біатлонний інвентар у наступних публікаціях.

біатлон Сергій Седнєв