3 роки Євроліга без РФ: проукраїнський Жальгіріс, провокації сербів, мовчання інших
28 лютого – рівно 3 роки з моменту "призупинення" участі команд Російської Федерації в Євролізі.
"Євроліга та її клуби підтверджують свою тверду прихильність до миру, проти будь-яких актів насильства чи війни, і продовжуватимуть використовувати свій голос для сприяння повазі, залучення та різноманітності цінностей, які лежать в основі організації та її команд", – зокрема йшлося в заяві.
Цього тижня виконавчий директор Ради тренерів Євроліги Горан Шашич заявив, що має впевненість щодо повернення російських клубів в Євролігу в наступному сезоні. Аргументацій він особливих не навів.
Це викликало радість у вболівальників з РФ, почалися обговорення, хто з команд отримає можливість. Все це змусило директора московського ЦСКА Андрія Ватутіна виходити в публічний простір з тезами, що про це зарано говорити.
Відреагував на це і генеральний директор Євроліги Паулюс Мотеюнас.
"Якщо ситуація повністю не зміниться... немає сенсу навіть говорити про повернення. Війна триває. Про яке повернення може йти мова", – сказав він.
Чи сильно вплинуло відсторонення російських клубів на найсильніший баскетбольний турнір Європи? Та ні. Топові легіонери знайшли собі нове місце роботи в інших командах, домашня відвідуваність ЦСКА, УНІКСа (Казань), Зеніта (Санкт-Петербург), а раніше й підмосковних Хімок, була ледь не найнижчою в лізі, та й конкуренція нікуди не поділася. За 27 турів цього сезону від першого до одинадцятого місця всього 5 перемог.
За ці три роки відбулося вдосталь подій, які пов’язані з війною в Україні.
Проукраїнський Жальгіріс
За всі 36 місяців війни литовці – і як народ, і як країна в цілому – продемонстрували непохитність у підтримці України. В Євролізі першість в адвокації нас і осуді росіян впевнено утримує каунаський клуб.
Відразу після повномасштабного вторгнення Жальгіріс першим оголосив, що не буде їздити у РФ на матчі, якщо Євроліга залишить клуби країни-агресора.
Керівники турніру ще не знали, що все це затягнеться на 1100 днів, тому не робили гучних заяв. Вони хотіли "протиснути" ідею, що команди з Росії свої матчі будуть грати на нейтральній території. Найтитулованіший клуб Литви це не влаштовувало. Представники Жальгіріса говорили про повне ігнорування поєдинків з УНІКСом, ЦСКА та Зенітом, навіть якщо за це буде технічна поразка 0:20. Згодом приєдналися й інші клуби, але про це пізніше.
За тиждень, 2 березня, Жальгіріс повідомив, що організував доставлення ліків в Україну на 18 тисяч євро. Клуб також закликав фанатів на наступні поєдинки брати не тільки атрибутику клубу, а й символіку України.
Ще за кілька днів "біло-зелені" презентували ексклюзивну форму в кольорах українського прапора для матчу проти Барселони, який припадав на День незалежності Литви, 11 березня.
Акції підтримки, фінансові збори, нагадування про війну для європейської авдиторії тривають на "Жальгіріс-Арені" й досі. А ось такі перформанси стали звичною справою.
З нещодавнього варто згадати "теплий прийом" для мера Каунаса Вісвальдаса Матійошайтіса. У кінці 80-х він працював у міліції. На початку 90-х почав підприємницьку діяльність, заснувавши продовольчу компанію Viciunai Group, яка займається виробництвом різноманітних продуктів харчування, зокрема, крабових паличок Vici. Оскільки у нього були бізнес-зв'язки у РФ, кожен, хоч і досить не частий протягом сезону, похід на домашню гру головної команди міста завершувався для мера свистом у його бік.
Апогеєм стала гра проти чинного переможця турніру грецького Панатінаїкоса. Місцеві ультрас скандуваннями нагадали йому про "бізнес з окупантами", називали "повією росіян". Градоначальник не побоявся підійти до сектору, але й самі фанати не мали страху перед ним.
Напевно, найбільш скандальним вийшов поєдинок 11 квітня 2022 року проти Црвени Звезди. Баскетболісти Жальгіріса продовжували перед кожною грою проводити позування з банером з написом "No War". Представники сербського клубу відмовилися брати полотно та демонстративно заховали руки за спини. У відповідь на це литовські вболівальники гучно освистали їх.
У стартовому складі "біло-червоних" було 3 серби й 2 американці. Один із легіонерів Аарон Вайт після гри заявив, що таке рішення "ухвалили нагорі".
"Нам як команді сказали не чіпати прапор. Я хотів би дати зрозуміти, що я не підтримую війну й хочу миру в нашому світі", – зізнався Вайт.
Можливо, на його одкровення вплинуло й те, що до переходу в бєлградську команду він мав досвід гри за Жальгіріс.
Взагалі, позиція клубу та фанатів була зрозумілою ще навесні 2014 року після анексії Криму.
Всі ці роки під час візитів ЦСКА чи інших клубів з Росії ультрас "біло-зелених" не соромилися нагадувати про терористичні дії цієї країни в Україні.
Гранд литовського баскетболу не забував допомагати й не тільки на матчах Євроліги. Влітку 2023 на аукціоні був проданий оригінальний чемпіонський кубок місцевої першості сезону-2014/2015.
Найближчими вихідними, 2 березня, команда проведе домашній матч проти Ювентуса з міста Утена. У соцмережах уже оголошено, що всі кошти від реалізації квитків будуть направлені організаціям, які допомагають Україні.
Іспанський сором на сербських аренах
Баскетбол у Литві – це спорт №1. У Сербії ця гра також займає провідну роль, трішечки поступаючись футболу. На жаль, Партизан і, особливо, Црвена Звезда стали повною протилежністю Жальгіріса.
Фанатські організації цих клубів мають теплі стосунки з різними "хул-колективами" РФ. Не раз на трибунах можна було помітити "рози" ЦСКА, футбольного Спартака та навіть прапори "ЛДНР".
Єднає Жальгіріс та Црвену Звезду послідовність. Литовський клуб і його фанати ще з 2014 року вибрали одну сторону, а вболівальники "біло-червоних" і "гробарів" – іншу.
У чвертьфіналі Єврокубку-2013/2014, який проходив у березні 2014 року, на центральній трибуні "Београдска арена" перед грою Црвена Звезда – Будівельник був розтягнутий величезний прапор Росії. Замість традиційних "кричалок" лунала "Катюша".
Партизан і Црвена Звезда є лідерами цього сезону за кількістю штрафів від Євроліги за свавілля фанатів. Балканські вболівальники то кинуть щось на паркет, то пронесуть забагато піротехніки. За прояв "проросійської позиції" організація ще не карала команди.
Певно, це розв’язало їм руки. Вчора, 27 лютого, фанати "зірки" вирішили зустріти й Жальгіріс "Катюшею". Був і прапор РФ, і пісня "Знаешь ли ты", яка є ледь не гімном "футбольних хуліганів" у Росії. Литовську команду це не знітило – перемога 86:80.
Нічого особистого або позиція інших клубів
Як зазначалося вище, каталізатором виключення став Жальгіріс. Згодом про своє небажання грати в Росії заявила Барселона. Тут також не обійшлося без візитки Правого Сектору литовського сліду. Тренером "блаугранас" був Шарунас Ясикявічюс. Публічно про це не говорилося, але, ймовірно, саме він був тим базисом, на якому ґрунтувалася позиція "синьо-гранатових".
Насправді, сезон 2021/22 був у чомусь проривним для російського баскетболу. На момент зупинки відразу три команди всерйоз претендували на вихід у плейоф. Тому позиція Барселони, Басконії, Баварії виходила не лише з міркувань людяності, а й з можливості відсторонити конкурентів. Nothing personal, it's just business.
Підтверджує байдужість клубів й те, що Фенербахче, Партизан, Црвена Звезда, Бешикташ (не клуб Євроліги) їздили грати товариські матчі до Москви й Санкт-Петербурга минулого і позаминулого літа.
У молодіжній команді Реала був росіянин Єгор Дємін, а цього сезону кілька хвилин за Басконію провів Павєл Савков.
Nothing personal, it's just business version 2.0.
Російські клуби відсторонені не тільки від Євроліги, Єврокубка, а й від турнірів під егідою ФІБА. Та за час війни на "жирні" чеки від БК Норнікель, БК Татнєфть чи БК Газпром спокушалися досить пристойні легіонери.
Найвідомішим з усіх є плеймейкер Тома Ертель. Федерація баскетболу Франції заборонила гравцям переходити в команди з Росії на час війни. Ертель пообіцяв, що такого не буде (а чутки були), відіграв Євробаскет-2022 і... став гравцем Зеніта. Звичайно, після цього двері в збірну для нього закрилися.
Такий фінт у стилі "всі ананаси, а я – Д'Артаньян" розбурхав французьких уболівальників, проте баскетболісту гроші добре затьмарили голову.
"До уваги тих людей, які критикують мене за рішення переїхати до Росії. Просто знайте, що мені зовсім начхати. Тож можете не вибачатися. Будь ласка, займіться своїм життям. Заздалегідь дякую", – писав француз у соцмережах.
Александр Зечевич, Майк Девіс, Малік Трент. Всі ці баскетболісти не мають досвіду виступів у Євролізі. Та їхнього рівня вистачало, щоб бути не на останніх ролях в українській Суперлізі. Ці виконавці не дограли сезон-2021/22 в Україні: хтось залишив країну після закликів американського посольства, хтось таки зустрів вторгнення. Та це не завадило їм через кілька місяців підписувати контракти з російськими клубами.
Ще можна згадати Калеба Агаду. Нігерієць грав за Прометей, коли команда вже базувалася в Латвії, проте двох років спілкування з українськими партнерами виявилося замало – влітку 2024 захисник посилив Автодор Саратов.
Реакція інших гравців і тренерів
Вілл Клайберн, Марюс Грігоніс, Майк Джеймс, Йоганнес Фойгтманн, Габі Люндберг, Торніке Шенгелія, Джоел Боломбой, Айзея Кенан, Лоренцо Браун, Марко Спіссу, Джаррел Брентлі, Джон Браун, Джон Холланд, Тоні Джекірі, О Джей Мейо, Артурас Гудайтіс, Міндаугас Кузьмінскас та Матеуш Понітка.
Це список баскетболістів, які залишили ЦСКА, Зеніт та УНІКС у перші дні після відсторонення. Більшість із них і зараз грають в Євролізі. Причому роблять це на високому рівні: Джеймс став MVP сезону, Грігоніс – чемпіоном із Панатінаїкосом, Шенгелія отримав кілька нагород найкращому гравцю туру.
Разом зі збірними досягли успіху Лоренцо Браун (тріумф з Іспанією на Євробаскеті-2022) і Йоганес Фойгтманн (золото ЧС-2023 з Німеччиною).
З них усіх найбільше виділяється кейс Джоела Боломбоя. Він народився у Донецьку в сім’ї українки та конголезця. У 1997 році, коли майбутньому баскетболісту було всього 3 роки, родина емігрувала до США.
На початку 10-х збірну України тренував Майк Фрателло. Цей американський фахівець активно шукав у коледжах та університетах гравців, які мали українське коріння, щоб залучити їх до лав національної команди. Одним із таких міг стати Джоел. Габаритний бігмен провів навіть кілька тренувань з українськими збірниками перед ЧС-2014.
Тоді конкуренція в команді на його місце була пристойна – на світову першість поїхали більш досвідчені В'ячеслав Кравцов, Ігор Зайцев, Максим Корнієнко, Кирило Натяжко та Артем Пустовий. 20-річному Боломбою без досвіду виступів на професійному рівні (тоді він грав за Вебер Стейт із NCAA) важко було виграти конкуренцію, так ще й в тренувальному таборі він зазнав пошкодження.
Тим не менш, двері в збірну для нього не були закриті. За ним слідкували, сам Боломбой ще в 2017 році записував вітання зі святами для українців, коли був на контракті з Ютою Джаз.
До дебюту в офіційній грі справ не дійшла. Цим вирішив скористатися ЦСКА у 2018 році, підписавши з ним контракт. Щоб Джоель не займав місце легіонера, його вмовили отримати російське громадянство. Він грав за московський клуб з 2018 до 2022 року, викликався до лав збірної.
Боломбой мав паспорт росіянина і ЦСКА тиснув на нього, аби той повернувся, проте сам баскетболіст не соромився конфронтацій.
"Відваліть від мене. Я вже сказав, що не повернусь. Погрози не допоможуть. У клубі сказали, що всі, хто хоче, може виїхати після ескалації росії в Україні", – писав він у соцмережах.
Після того він ніяк (публічно) не засуджував дії РФ в Україні. Ба більше, останні 2 сезони Боломбой є ключовим гравцем… Црвени Звезди.
На відміну від гравців, головний тренер ЦСКА грек Дімітріс Ітудіс, допрацював до літа 2022 року. Наразі він очолює Хапоель Тель-Авів.
Після гри Єврокубку проти вільнюського Вулвз у грудні минулого року литовський журналіст пригадав йому роботу в Росії, але фахівець розізлився на це.
"Ти серйозно? Задавай такі питання десь в іншому місці. Я не політик. Я баскетбольний тренер. Спорт поєднує. У мене купа гравців із різних країн із різними паспортами. Спорт поєднує. Ось що тобі потрібно уявляти своєю роботою", – емоційно сказав він.
Євроліга і клуби РФ. Що далі?
Останні тижні про мир/припинення вогню говориться найактивніше. Якщо він таки станеться, то Євроліга вимушена буде повернути ЦСКА.
Московський клуб був одним із засновників ліги, а також є володарем ліцензії А. Так, у баскетболі – не як у футболі. Власники цієї ліцензії мають право виступати в Євролізі незалежно від місця у національній лізі.
Наприклад, минулого року Басконія в іспанській лізі фінішувала лише дев'ятою. Наприкінці 10-х Олімпіакос взагалі два сезони не грав у грецькому чемпіонаті через конфлікти з федерацією, але демонстрував пристойний рівень у Євролізі.
Тому, як тільки-но буде якесь чергове "умиротворення тирана", то ЦСКА точно повернеться до виступів. Звичайно, якщо "мир" відбудеться до формування команд-учасників сезону-2025/26.
Шанси Зеніта та УНІКСа на повернення значно менші.