Лень у Лейкерс: українець і Дончич – ідеальний союз для обох
Олексій Лень подавав великі надії. Він виділявся за молодіжку Дніпра, тому не даремно ще 18-річним перебрався до США. За два роки він чудово себе проявив у складі Меріленда, демонструючи гарну оборону свого кошика, мобільність, роботу під щитами.
Перепоною була лише худорлявість – 102 кг на той момент при 216 сантиметрах. Це не завадило йому добре продемонструвати себе скаутам і його обрали під №5, що і на сьогодні є найкращим результатом для українських баскетболістів.
Якщо узагальнювати, Меріленд – це посередня команда NCAA (хоч і було 4 чемпіонства, а останнє в 2002). Терапінс і близько не Дьюк, Канзас, Аризона, Флорида, Джорджтаун чи Коннектикут. Тому високий вибір Леня став найкращим і для університету з часів Стіва Френсіса – плеймейкер був обраний під №2 на драфті-1999. Як бачимо, не так і часто гравці Меріленда обираються на ярмарці таланту.
Можна сказати, що як для п’ятого вибору драфту кар’єра в Леня невдала, але серед лотерейних (1-14) піків того набору є такі персонажі: Ентоні Беннетт, Коді Зеллер, Нерленс Ноел, Трой Берк, Шабазз Мухаммед і Майкл Картер-Вільямс. Так, останній став новачком року, але почав регресувати відразу, як тільки Філадельфія почала претендувати хоча б на 20 перемог за сезон.
Не хочеться зациклюватися детально, чому не вдалося, що завадило. Просто приймемо той факт, що Олексій все ще в НБА.
Ба більше, він тепер у найсильнішій команді за свою кар’єру.
Ба більше, тепер він у команді, яка дуже потребує функціоналу та скілл-сету, який є в українця.
Лука Дончич і бігмени. Секс. Наркотики. Рок-н-ролл. Вихід на дугу. Заслон. Пік-н-ролл
Даллас із моменту приходу словенця в колектив мав проблеми з бігменами: Двайт Павелл, Салах Межрі, постпраймовий ДеАндре Джордан, мемний Бобан Мар’янович, списаний Віллі-Коулі Стайн, старенький Джавейл Макгі.
Крістапс Порзінгіс, Максі Клебер і Крістіан Вуд за габаритами – центри, але їхня гра у фарбі (можливо, окрім латвійця, але той занадто часто лікувався) каже, що вони явно не "п’ятірка" у тому класичному значенні. Причому гра під кошиком страждала, як на своїй половині, так і на чужій.
Схожі проблеми Лука мав і в збірній. Не вирішила це і натуралізація не останніх у Європі Майка Тобі та Джоша Нібо.
Зате… розквітнув Лука, коли отримав мобільного на ногах і з високим IQ Дерека Лайвлі, а згодом і олдскульного рім-протектора Деніела Геффорда. Так, вони абсолютно "безпечні" для суперника на відстані 3 метри від кошика і далі, але свою роль зрозуміли ідеально: піднятися на дугу для скріна, що Лука мав/міг
А) простір для свого проходу/розміну в більш габаритного/менш рухливого опонента
Б) стягувати на себе увагу та накидати алей-уп
Пік-н-ролли – це одна з баз баскетболу, але ідеально вони запрацювали в Маверікс, лише коли прийшли центрові, які порозумілися зі словенцем.
Леню не треба придумувати велосипед. Відпрацьовуй це з Дончичем і отримуй свої хайлайти.
Так, українець від природи не такий атлетичний як Геффорд, але вищий на 8 см (216 проти 208). Через вік Алекс не відзначається швидкістю переміщення Лайвлі, та компенсує (повинен) цей недолік досвідом.
Cимволічно, що найкращий період Олексія в кар’єрі припав на виступи за Атланту Гокс, де на м’ячі був Трей Янг, який, певно, менш талановитий, ніж словенець, але така ж "світла голова" з чудовим периферійним зором.
І немає нічого дивного, що працювала така взаємодія в "яструбах" у Янга з українцем не менш ефективно, ніж у тріо техасців.
Менш популярний пік-н-поп. І Лень тут кращий за колишніх партнерів Дончича в Далласі
При розіграші цього елементу бігмен не біжить під кошик, а відкривається на дузі.
У Лайвлі є потенціал розвити дальній кидок. Ймовірно, він не стане Бруком Лопезом, який влучив 3/31 з-за дуги в перші 8 сезонів, а надалі 1029/2912 (35%), але демонстрував, що вміє влучати.
Геффорд і близько не снайпер. Basketball Reference каже, що у Деніела за 372 гри була лише одна дальня спроба і, звичайно, ж невдала.
Хоч за останні 2,5 сезони українець також не використовує це (1/11), не варто виключати, що Джей Джей Реддік та його штаб пригадають, що Алекс вміє влучати (111/345 за кар’єру).
Новачок Лейкерс показував це в грі й проти нинішнього клубу після класичного кетч-енд-шут.
Але міг і покарати після "зівків" в обороні.
45 чи 90 градусів? З кутів також може.
Справа в тому, що Лень для Сакраменто – це була не опція в атаці, а 5-10 хвилин (іноді більше) хорошого захисту/перепочинку для основного центрового.
Ніхто і не говорить, що в "фіолетово-золотих" різко для нього щось зміниться. Але ясно одне: Хейз – не Сабоніс. Хвилин в українця буде більше, а значить, буде більше й можливостей.
Він вам не Максі Клебер
У Далласа функції розтягуючих бігменів виконували Максі Клебер, Давіс Бертанс, Крістіан Вуд. Так, у них відсоток покраще, проте на фоні оборонних навичок – вони (увага! гучна заява!) аматори проти українця.
Олексій Лень: 11654 хвилини в НБА, 613 блок-шотів.
Максі Клебер: 9827 хвилин, 378 блок шотів.
Крістіан Вуд: 7858 хвилин, 295 блок-шотів.
Давіс Бертанс: 8546 хвилин, 167 блок-шотів.
Можна апелювати, що уродженець Антрацита банально вище. Так, зріст для блокування важливий, але без вмінь, без відчуття темпоритму блокувати суперників складно.
Наприклад, 206-сантиметровий Бен Воллес за 1088 матчів поставив 2137 блоків, а опікав він часто центрових. 198-сантиметровий Чарльз Барклі також вмів блокувати.
Безумовно, Леню буде складно проти різкого Шенгюна, талановитого Вембаньями, чи Ніколи "я можу все" Йокича. Та проти тих же Лайвлі та Геффорда, чи Зубаца та Зака Іді він може стати ідеальним стоппером.
Перший млинець глевкий. А чи могло бути інакше?
Виїзна гра проти Юти стала для Олексія дебютною за Лейкерс. Гості провалилися, українець також продемонстрував себе не найкращим чином.
Стоп. А могло бути інакше? Розуміємо, є професіоналізм, розуміння принципів гри в баскетбол, але плейбуки кожної команди відрізняються. Від офіційного оголошення про підписання до першої гри Олексія за клуб пройшло менше доби. Де він мав тренуватися разом з одноклубниками? В літаку до Солт-Лейк Сіті? Чи на консолі, граючи в NBA2k25?
Звичайно, нюанси комбінацій йому пояснювали. Та тут не варто забувати, що Лейкерс і крім Леня солідно оновилися. Залишили колектив Ентоні Девіс, Макс Крісті, Далтон Кнехт був "баскетболістом Шредінгера", Клебер на травмі, Вандербілт тільки-но повернувся після тривалого простою (майже рік!), Лука ще не в своїй тарілці. Тобто, фактично це нова команда, яка не мала 4-5 спарингів напередодні сезону.
Хейтери Лейкерс смакують ось цей момент за участі Лаурі Маркканена.
Я не розумію, Лаурі - це ноунейм? Чи, можливо, це хлопчина зростом 185 см. Ні, Лаурі габаритний і рухливий форвард. Фінський баскетболіст принижував і Йокича.
І Вучевича.
І Зубаца.
І Гобера.
Гобера, до речі, не раз.
А француз, якщо хто забув, чотириразовий DPOY.
Lost but won. Перспективи Олексія Леня
Його добре потрясло в трейд-дедлайн. У Спарті слабких хлопчиків скидали в яму, в НБА таких чи списаних скидають у Візардз. Та навіть беззаперечний аутсайдер ліги вирішив відмовитися від 31-річного центра.
Були чутки про Індіану. Рік Карлайл цього сезону більше приділяє уваги захисту, але загалом Пейсерс це "ран-енд-ган". Не та стилістика гри для Леня. І тут з'являються Лейкерс.
Що Лука, що Леброн, граючи на м'ячі, притримуються у більшості випадків спокійного темпу, дозволяючи партнерам спокійно зайняти свої "точки", щоб потім розіграти комбінацію чи знайти для себе "айзо".
У складі лос-анджелесців у Леня буде чітке розуміння, що має робити бігмен. Яким би Лука не був "меджик", виступи за Даллас чітко показали, що класичний центровий дозволяє йому відчувати себе ще більш розкуто в атаці.
Лень поєднує в собі все найкраще, що мали Геффорд, Лайвлі, Клебер та Вуд. Як казалось вище, немає в нього атлетичності Деніела, розуміння майданчику Дерека чи кидка німця та Крістіана. Немає на їхньому піковому рівні, але є на такому, щоб зібрати в собі все від них по трохи: вміння відкриватися після скріна, підіграти в розіграші, вийти на дугу і закинути три, поставити блок-шот.
Та навіть якщо подивитися історію травм цієї легендарної ліверпульської четвірки з Маверікс (нагадємо, що Клебер уже також грає за Лейкерс), то Лень на фоні них – термінатор. Олексій загалом провів менше 50% матчів у складі Сакраменто за ці роки, але переважна більшість через DNP coach decision (не грав за рішенням тренера).
Більш молодшого Хейза навряд чи вдасться потіснити зі старту та більшості хвилин, однак його конкурент – це не еліта. Для українського гравця 12-18 хвилин – досить реальна позначка.
Так, буде грати на "п'ятірці" і Клебер, і навіть Доріан Фінні-Сміт, та без класичного бігмена не обійтися. Німець не дає той рівень захисту кошику, а ДФС не праймовий Пі Джей Такер часів Рокетс.
Ганс Циммер подарував світу чимало композицій. Його Lost but won із неймовірної "Гонки" – абсолютний шедевр. Краще, ніж "програв, але виграв" не опишеш і ситуацію для Леня. Турбулентність привела його в найсильнішу команду за потенціалом протягом кар'єри, і українець матиме в ній роль.