Шарль Леклер: від головного невдахи Монако до героя князівства
11 травня 1997 року. Міхаель Шумахер на своїй Феррарі мчить вулицями Монте-Карло до своєї третьої перемоги на Гран-прі Монако. У той самий час у лоні матері рев моторів слухав майбутній герой Скудерії та Князівства, що приймає найпрестижніші автоперегони світу з 1929 року.
Через 5 місяців у сім'ї Ерве та Паскаль Леклерів народиться первісток Шарль, що пізніше стане першим місцевим переможцем Гран-прі Монако за понад 90 років. І хоча успіх монегаска був феєричним, шлях, що він пройшов був тернистим та сповненим болю, розчарувань та невдач.
Монако, батько і Жуль Б'янкі
Із самого дитинства "королева автоспорту" була для Шарля Леклера як на долоні, щодня він ходив вулицями, які раз на рік приймали одну з найпрестижніших гонок у світі автоспорту. Його батько, Ерве Леклер, у 80-х змагався у французькій Формулі-3, однак значних успіхів не досяг після чого почав працювати на компанії його вітчима з лиття пластиків під тиском.
Саме батько привів юного Шарля в автоспорт. Одного дня Ерве разом із сином відвідав картодром свого хорошого друга Філіпа Б'янкі, батька Жуля Б'янкі, який в подальшому стане для Леклера хрещеним батьком. Доступ до картингу був великою перевагою і для Жуля і для Шарля, які попри різницю у 8 років гасали по автодрому, коли трек закривався для публіки.
У 2009 році Жуль Б'янкі став першим учасником молодіжної програми Феррарі – один з найбільших талантів того часу. У 2013 році француз дебютував у Формулі-1, проте не за Феррарі, а за один з найслабших колективів чемпіонату Маруссію. Попри невтішні результати колективу саме Жулю вдалось заробити єдині в історії команди очки – Б'янкі приїхав дев'ятим... на Гран-прі Монако. Але його шлях у Формулі-1 закінчився трагедією.
На етапі в Японії 2014 року Жуль Б'янкі врізався в евакуаційний трактор, отримавши важку травму мозку. Через 9 місяців коми його не стало. Шарлю Леклеру на той момент було 17 років, він змагався у Формулі-3…
…і доволі успішно. Монегаск посів підсумкове 4 місце в чемпіонаті, поступившись старшим на 4-6 років Феліксу Розенквісту (переможець Інді 500-2026), Антоніо Джовінацці (колишній гонщик Формули-1, переможець чемпіонату світу на витривалість, переможець 24 години Ле Ману-2023) та Джейку Деннісу (чемпіон Формули-E 2022/2023).
Пізніше Леклер розкаже, що саме підтримка від Жуля Б'янкі була вирішальною в його подальшій кар'єрі та приєднання до молодіжної програми Феррарі.
Зародження прокляття і біла брехня батьку
Після четвертого місця в Ф-3 Леклер пішов далі і прорив був беззаперечним. Уже в статусі гонщика академії Феррарі Шарль упевнено виграв серію GP-3 залишивши позаду Александра Албона (гонщик Вільямс), Алекса Палоу (4-разовий чемпіон Індікар) та інших пілотів, що згодом вигравали титули в Формулі-E або ставали переможцями 24-годин Ле Ману.
2017 рік і монегаск розпочинає сезон Формули-2 з перемог у Бахрейні і Іспанії – далі рідне Монако і перший шанс здобути перемогу вдома.
Шарль завоював упевнений поул і лідирував першу половину заїзду, але через зіткнення позаду і сейфті-кар, що виїхав із запізненням, Леклер спочатку відкотився на 4 сходинку, а потім зійшов – під час піт-стопу на лівому передньому колесі зламалась одна з деталей підвіски. У спринті прорватися не вдалось – схід через зіткнення і 18 місце в протоколі.
"Я вважаю, що це найгірший момент у всій моїй кар'єрі, адже я вперше виступав у Монако", – сказав Леклер тоді. Він ще не знав, що його чекає попереду.
Монегаск виграє той чемпіонат, однак головна подія 2017-го в житті Леклера станеться раніше.
Вже перед наступним етапом в Баку юний гонщик втратив батька. Ерве Леклер пішов у засвіти 20 червня 2017 року через рак. Невдалий заїзд у Монако – останнє, що бачив Ерве у виконання сина на трасі, однак помер Леклер-старший точно щасливим.
Перед смертю Шарль навідався до батька та збрехав, запевнивши, що він уже має контракт у Формулі-1, що їх спільна мрія здійснилась.
І хоча на той момент це було неправдою вже за 4 дні Леклер здобув перемогу на етапі в Азербайджані після чого впевнено і з першого разу став чемпіоном Формули-2. Вишенькою на торті того сезону став фантастичний спринтовий заїзд в Абу-Дабі, де монегаск після піт-стопу зумів з 14 місця прорватися на перше.
Дебют у Формулі-1 і продовження прокляття
Перший сезон у "королеві автоспорту" Шарль Леклер провів у колективі Заубер і провів його більш ніж успішно. 39 очок, 13 місце в загальному заліку і впевнена домінація над партнером Маркусом Ерікссоном, для якого цей сезон у Ф-1 був уже п'ятим у кар'єрі. Але домашній етап єдиному монегаску в пелотоні не підкорився.
Кваліфікувавшись 14 Леклер намагався прорватися у залікову зону, однак у боротьбі з Брендоном Гартлі в монегаска відмовив гальмівний диск – знову зіткнення, схід і знову Монако без очок.
У 2019-му Леклеру випала честь приєднатися до Феррарі, замінивши останнього чемпіона світу в складі Скудерії Кімі Ряйкконена. І перший же сезон у топ команді видався для Шарля напрочуд вдалим. Якщо в першому заїзді монегаск поступився однією позицією лідеру команди Себастьяну Феттелю, то вже на етапі в Бахрейні монегаск мав здобувати першу перемогу в кар'єрі, однак через проблеми з болідом довелося обмежитись третім місцем позаду двох Мерседес.
У Монако ж у Шарля Леклера все знову пішло шкереберть. Після першої спроби у кваліфікації і шостого місця з 20 гонщиків Феррарі вирішили не випускати монегаска на другу спробу, однак це стало фатальною помилкою, яку потім визнала Скудерія. Абсолютно всі почали пришвидшуватись саме на другому швидкому колі і саме Феттель, партнер Леклера, останнім перетнув фінішну лінію, що вибило Шарля з боротьби за високі місця у кваліфікації.
У гонці монегаск щодуху намагався прорватися, здійснюючі обгони, що за мірками Гран-прі Монако вважались героїчними, однак один з таких маневрів став фатальним – Леклер задів стіну, що в підсумку змусило його зійти з дистанції.
Третя поспіль гонка без фінішу в рідних стінах…
У 2020 році через пандемію COVID-19 уперше з 1954 року не проводився заїзд у Монте-Карло, можливо й на краще, враховуючи тотальне невезіння місцевого улюбленця тут.
Уже через рік Леклер не те що був близький до завоювання перших очок, на обрії майоріла перемога. Хоча так здавалось після суботньої сесії, яка в Монако вважається головною.
Шарль Леклер упевнено перекваліфікував усіх, випередивши другого Макса Ферстаппена на 2 десятих секунди – можна було б сказати про перший майстерклас від монегаска в рідних стінах, але в останній спробі Леклер задів стіну чим зупинив сесію завчасно. Навряд хтось перебив би його результат, але осад нечесної боротьби залишився. Ще гірше все стало в неділю, в день гонки.
Перед стартом перегонів на боліді монегаска виявили поломку привідного валу, що була спричинена зіткненням у кваліфікації.
Знову схід, знову без очок, знову розпач у Монако
2022 рік, Леклер уперше в кар'єрі веде боротьбу за можливий титул. Перед 7 етапом, Що проходив у Монако монегаск поступався лише 6 очками лідеру Максу Ферстаппену. У кваліфікації Шарль знову виглядав упевнено, а Феррарі загалом краще за конкурентів – Леклер випередив усіх майже на 3 десятих, його напарник Карлос Сайнс став другим. Ферстаппен водночас поступився навіть своєму партнеру по Ред Булл Серхіо Пересу.
Але як ви розумієте на цьому невдачі Шарля Леклера в Монако не завершились. Перед гонкою в Монте-Карло пройшов рясний дощ і пілоти стартували на дощовій гумі. Усі ми розуміємо, що етап в Монако сам по собі доволі небезпечний (чого вартує заїзд 1996 року, коли на фініш приїхали лише 4 боліди), дощ лише ускладнював ситуацію. Попри це наш герой упевнено лідирував першу частину заїзду, але далі в діло вступили стратеги Феррарі…
Спочатку вони закликали Леклера за проміжною гумою, а вже через 2 кола монегаск заїхав знову, вже за сліками, ще й на подвійний піт-стоп з напарником. У підсумку попереду Шарля опинився і Сайнс, і Перес, і Ферстаппен. У такому порядку лідери і завершили Гран-прі Монако… Чергова перемога, що вислизнула з рук Леклера.
Що цікаво, перед та після домашнього етапу Шарль Леклер двічі сходив через проблеми з болідом… у обох випадках монегаск лідирував у гонках. Після цього мови про боротьбу за титул уже не велось.
У 2023 такої драми не було, але без казусів не обійшлось. Кваліфікувавшись третім, Леклер отримав штраф у три позиції за блокування Ландо Норріса, через що стартував лише шостим. У гонці за дощових умов Феррарі на цей раз зволікали зі зміною гуми, через що обидва пілоти втратили шанси на боротьбу за найвищі місця – Леклер фінішував там, де і стартував, а Сайнс відкотився з 4 місця на 8-е.
Довгоочікувана перемога та надії на світле майбутнє
Сезон-2024 виявився одним з найцікавіших і найрізноманітніших у Формулі-1 з погляду на конкуренцію серед провідних команд за перемоги. Відразу 7 пілотів щонайменше двічі перетинали фінішну лінію першими і як ви розумієте одна з них для нашого героя була домашньою.
Шарль Леклер знову дарував надії своїм уболівальникам, будучи лідером у 2 та 3 практичній сесії, що робило його фаворитом напередодні кваліфікації.
У суботній баталії за перший ряд монегаск змусив місцевих уболівальників похвилюватися, адже ні в першому, ні в другому сегменті кваліфікації він не був навіть у топ-3.
Але коли було необхідно проїхати на межі він це зробив – 1:10.270, найкраще коло всієї кваліфікації, 2 десятки переваги над Оскаром Піастрі, що був другим та третя спроба виграти Гран-прі Монако.
Вже на старті заїзду відбулась масова аварія, однак на щастя для Леклера зіткнулись аутсайдери – червоні прапори і всі замінили гуму навіть без заїзду на піт-стоп. А далі одна з найбільш нудних гонок останніх років – жодної зміни позиції в топ-10, купа критики на адресу сучасної Формули-1, але жодної в бік переможця. Ідеальні слова для завершення цього заїзду підібрав коментатор Алекс Жак:
"У 2017 році Шарль Леклер втратив батька, і в останні дні його життя він сказав йому білу брехню. Що він потрапив до Формули-1, що він підписав контракт. Тоді це було брехнею, але його пілотаж зробив це правдою зараз, і подивіться, що він зробив з цією можливістю!
Трибуни, які він бачив, коли зростав дитиною, тепер здіймаються на його честь. Уперше за 93 роки цю гонку виграє один з них! Шарль Леклер виграв Гран-прі Монако, досягнувши своєї мрії – перемоги вдома".
Netflix присвятив цьому "прокляттю" цілий випуск у щорічному серіалі "Жени, щоб вижити" про сезон Формули-1. Там Леклер сказав прямо, що не вірить у прокляття, але зазначив – розмови про невдачі в Монако його дратують. Єдиним виходом їх припинити було виграти заїзд.
Шарль Леклер здійснив їх спільну з батьком мрію та став першим в історії "королеви автоспорту" монегаском, що тріумфував удома.
Вже через рік Феррарі після 2 місця в Кубку Конструкторів змінять
кардинально свій болід і зроблять усе лише гірше, але навіть за умов
одного з найгірших сезонів для Скудерії Леклер був близьким до того, щоб
знову здійснити диво в Монако.
Менше однієї десятки розділило підсумкового чемпіона 2025 року Ландо Норріса та місцевого пілота. У гонці Шарль втримав позаду іншого претендента на титул Оскара Піастрі. Друге місце в домашніх стінах Леклера стало для Феррарі найкращим результатом сезону.
У 2026-му Скудерія збудувала не такий безнадійний болід. Наразі італійський колектив поступається лише за потужністю мотора і цілком ймовірно, що цими вихідними ми знову побачимо червоно-білий прапор та Князя Монако, що вручає трофей одному зі своїх громадян.
