Повернення до "Сепангу", або як малайзійська траса увійшла в історію Формули-1
Однією з найважливіших новин минулих вихідних стало повернення до календаря раніше скасованого Гран-прі Бахрейну. Однак, оскільки немає можливості безпечно провести гонку на пустельній трасі "Сахір", етап відбудеться на малайзійському автодромі "Сепанг", який у минулому протягом багатьох років приймав власний етап чемпіонату світу.
В історії Формули-1 вже траплялися випадки, коли одна країна приймала Гран-прі іншої, проте подібний випадок все одно виглядає чимось особливим. Втім, більшість шанувальників "королеви автоспорту" раді знову побачити саме цю трасу поблизу Куала-Лумпура. І сьогодні ми згадаємо, за що саме тропічна гонка так подобалася глядачам.
Довідка про трек
Побудований наприкінці 90-х трек "Сепанг" став першим повноцінним "Тількедромом" – тобто автодромом, спроектованим Германом Тільке ще до того, як легендарний інженер і архітектор знайшов свій фірмовий "безпечний" почерк.
Якщо говорити про технічні дані, довжина траси в конфігурації Формули-1 становить 5543 метри, а сама вона містить 15 поворотів. Головною її візитною карткою є дві довгі прямі, з'єднані крутим шпильковим поворотом.
Але особливе місце у спогадах глядачів трек посів не стільки завдяки своїй формі, скільки завдяки неймовірно "примхливому" тропічному клімату Малайзії. Дощові заїзди, як правило, часто викликають підвищений інтерес, але в Куала-Лумпурі це явище досягло абсолюту, і опади можуть початися абсолютно несподівано.
Втім, історія Формули-1 писалася незалежно від того, чи був асфальт мокрим чи сухим. І зараз ми пропонуємо вашій увазі добірку найпам'ятніших подій, що відбулися в Сепанзі.
Коли "господар" став "зброєносцем"
Коли легендарний "Червоний Барон" Міхаель Шумахер перейшов у Феррарі, він вимагав включити в контракт безпрецедентний пункт, який закріплював за ним статус "першого пілота" і передбачав повне підпорядкування з боку напарника.
Але перший в історії Гран-прі Малайзії, що відбувся у 1999 році, став єдиною та унікальною гонкою, в якій усе було навпаки.
Справа в тому, що німець був змушений пропустити аж шість етапів через перелом ноги, отриманий у "Сільверстоуні". А коли він повернувся в кокпіт боліда, що сталося саме на "Сепанзі", про боротьбу за титул вже не йшлося. Водночас інший гонщик "Скудерії", Едді Ірвайн, зберігав реальні шанси на чемпіонство.
У ситуації, що склалася, Міхаель прийняв благородне рішення допомогти своєму "зброєносцю" у боротьбі за титул. На одну гонку пілоти Феррарі фактично помінялися ролями, і протягом дистанції Шумахер двічі пропускав напарника вперед. Таким чином, Ірвайн став першим переможцем Гран-прі Малайзії.
Втім, історія того етапу не завершилася фінішем гонки – спочатку було прийнято рішення дискваліфікувати обох пілотів "Скудерії" через те, що дефлектори на їхніх болідах виявилися тоншими, ніж потрібно. Однак після апеляції гонщикам повернули командний дубль.
А про те, як продовжилася боротьба за титул на Гран-прі Японії, ви можете прочитати в біографічній статті про Едді Ірвайна.
Через пелотон на "проміжках"
Сезон 2001 року став роком, коли український телеканал УТ-1 почав вести прямі трансляції гонок Формули-1, а Гран-прі Малайзії стало тією неймовірною гонкою, яка прищепила любов до "королеви автоспорту" чималій кількості глядачів. І саме тоді світ швидкості на власні очі побачив, що таке малайзійська погода.
На третьому колі пара пілотів Феррарі, що лідирували, – Міхаель Шумахер і Рубенс Баррікелло – послизнулися на маслі від боліда Олів'є Паніса. Здавалося, що для обох пілотів гонка зіпсована остаточно.
Не встигли гонщики проїхати те коло, як почалася тропічна злива, що перетворила гонку на справжній хаос. А до проблем "Скудерії" додалося й те, що обидва її гонщики втратили на піт-стопі понад хвилину.
Але якщо раптовий дощ може випасти на дуже багатьох трасах, то ось так само різко закінчитися – це вже особливість "Сепанга". А спекотний клімат призвів до того, що асфальт почав висихати неймовірно швидко. На це й зробив ставку геній стратегії – Росс Браун.
Поки решта гонщиків у той момент мали дощові шини, Шумахер і Баррікелло їхали на проміжних. Цей вибір був настільки вдалим, що їхня перевага над суперниками становила близько п'яти секунд на колі.
Два пілоти Феррарі здійснили один із найстрімкіших проривів в історії Формули-1. Навіть на ділянках траси, де обгін неможливий, вони легко випереджали суперників, зокрема обганяли інших представників топгрупи "як стоячих".
І лише Йос Ферстаппен (батько Макса) на відстаючій машині Ерроуз цілих два кола обороняв свою позицію, перш ніж червоні боліди змогли вийти вперед.
Саме ця гонка показала, що дух траси "Сепанг" полягає не в конфігурації прямих і поворотів, а в тому, якою "примхливою" може бути тропічна погода. А Міхаель Шумахер здобув одну з найкращих перемог у своїй кар'єрі.
Другий прорив "Барона"
Гран-прі Малайзії 2002 року також не обіцяло німцеві легкого життя. Уже на першому колі сталося зіткнення з Хуаном-Пабло Монтойєю, через яке Міхаель був змушений заїхати в бокси для заміни переднього антикрила і відкотився в самий кінець пелотону.
До речі, "герой дня" теж вписав своє ім'я в історію: Монтойя став першим гонщиком, який отримав штраф у вигляді "порожнього" проїзду по піт-лейну, що на ті часи вважалося пом'якшенням покарання.
Шумахеру ж мав другий рік поспіль прориватися на "Сепанзі", тільки цього разу погода вже не могла прийти на допомогу. Слід зазначити й те, що Формула-1 тієї епохи відрізнялася неймовірною складністю обгонів. Доповнювало картину й те, що Міхаель виступав ще на торішньому шасі F2001.
У підсумку, провівши ще один яскравий заїзд, Шумі фінішував третім. Причому на призову позицію він вийшов лише на останньому колі, випередивши Дженсона Баттона.
Гран-прі Малайзії було лише другим етапом, тому вся історична значимість цього обгону стала зрозумілою лише наприкінці чемпіонату: у 2002 році "Червоний Барон" фінішував на подіумі у всіх гонках сезону – досягнення, яке досі не зміг повторити жоден новий домінатор. І саме на "Сепанзі" ця унікальна серія була "на волосині".
Половинна гонка
Сучасні глядачі Формули-1, які дивилися в прямому етері Гран-прі Бельгії 2021 року та Гран-прі Канади 2011 року, вже давно не дивують зупинки гонок під час дощу. Одні вважають це необхідним заходом безпеки, інші – що це позбавляє "королеву автоспорту" її найкращої складової, кажучи при цьому класичне: "Раніше було краще".
І ось тут виникає питання: а де саме була проведена та сама межа між "раніше" і "зараз"? У який момент історії було відкрито цю "скриню Пандори", що змінила обличчя дощових перегонів? І відповідь на це питання така: Гран-прі Малайзії 2009 року.
Перші краплі води почали з'являтися на трасі ще на 18-му колі. А до 30-го кола дощ посилився, що призвело до вильотів одразу кількох гонщиків. На трасі спочатку з'явився автомобіль безпеки, а потім було вивішено червоний прапор.
Через 50 хвилин було оголошено, що гонку не буде відновлено. Оскільки пілоти подолали менше 75% дистанції (31 коло із запланованих 56), у підсумку всі отримали половину очок.
Переможцем став Дженсон Баттон, який спочатку втратив кілька позицій на старті, проте повернув собі лідерство завдяки ідеально вчасно проведеному піт-стопу – навичці, яка пізніше став "візитівкою" британця.
Цей етап подарував і один момент, що став "народним мемом": поки всі гонщики очікували рішення дирекції, Кімі Райкконен спокійно дістав із холодильника морозиво, що лише підкреслило "холодний" характер фінського пілота.
За крок від мексиканської мрії
Крім усього іншого, ще однією особливістю, за яку багато глядачів люблять дощові гонки, є рідкісна нагода побачити гонщиків "другого ешелону" на високих позиціях. І час від часу дощова погода дійсно допомагає побачити на подіумі досить несподівані обличчя.
Гран-прі Малайзії 2012 року було дуже насиченим подіями і не обійшлося без вже звичних зупинок гонки. Але все ж заїзд відбувся, і пілоти подолали всі 56 кіл. А головною зіркою етапу несподівано став молодий мексиканець Серхіо Перес за кермом Заубера.
У тій гонці, фінішувавши другим, "Чеко" вперше в кар'єрі піднявся на подіум і тим самим "заявив про себе". Але що ще важливіше, крім незвично високої позиції, Серхіо серйозно боровся за перемогу з Фернандо Алонсо, постійно чинячи на нього тиск.
Всього за одну гонку Перес перейшов до категорії пілотів, які "викликають великі надії", і йому почали пророкувати велике майбутнє.
Мульті 21
Якщо одні перегони займають особливе місце в пам'яті глядачів завдяки цікавій боротьбі або несподіваним результатам, то інші входять в історію завдяки гучним скандалам. І саме таким стало Гран-прі Малайзії 2013 року, яке розпочиналося на трасі, що підсихала після ранкового дощу.
Основна драма розгорнулася всередині команди Ред Булл. На останньому відрізку гонки лідирував Марк Веббер, а другим їхав його напарник – Себастьян Феттель. Обидва гонщики отримали наказ перевести двигун в економічний режим, а знаменита команда "Мульті 21" означала порядок, у якому мали фінішувати пілоти: австралієць – попереду німця.
Але якщо Марк слухняно виконав наказ команди, то Себастьян залишив машину в "бойовому" режимі й обігнав свого напарника.
Звісно ж, після того, що сталося, Веббер відчував себе обдуреним. Для Себастьяна цей вчинок надовго став неприємною "плямою" на репутації. А сама фраза "Мульті 21" надовго перетворилася на "фанатський мем".
Зіпсований фінал сезону
Протистояння Льюїса Гамільтона та Ніко Росберга у 2014-2016 роках можна описати приблизно так: у прямій боротьбі "колесо в колесо" майже завжди сильнішим був Льюїс, але регулярні проблеми, з якими набагато частіше стикався британець, дозволяли й Ніко претендувати на титул.
У чемпіонаті 2016 року вплив фактора "щось пішло не так" вийшов на новий рівень – чи не в половині гонок на боліді Гамільтона виникали проблеми зі зчепленням, які коштували йому безлічі позицій на стартах.
Таким чином, попри явну перевагу Льюїса у швидкості, у турнірній таблиці до середини сезону спостерігалася приблизно рівність між ним і Ніко. А кульмінаційною точкою сезону став Гран-прі Малайзії.
Перші 40 кіл гонки, здавалося, вказували на те, що Гамільтон перехопить заслужене лідерство в чемпіонаті: він лідирував у гонці, тоді як Росберг відставав після зіткнення на першому колі з Себастьяном Феттелем. І Ніко ніяк не міг розраховувати на результат вище четвертого місця.
Однак потім сталася подія, яка фактично визначила результат усього чемпіонату: на боліді Льюїса згорів двигун. І потенційна перемога в гонці перетворилася на прикру відмову.
За одну мить британець втратив 28 очок: 25, які міг набрати сам, і ще 3, які отримав німець, піднявшись з четвертої позиції на третю.
Саме ці 28 залікових очок фактично знищили боротьбу в останніх чотирьох гонках сезону – Росберг спокійно фінішував позаду Гамільтона, не вступаючи в боротьбу з напарником і віддаючи по сім очок за гонку. І Ніко все одно вистачило цього запасу, щоб залишитися на першому місці.
Реабілітація "Краштаппена"
Якщо сьогодні багато глядачів та експертів вважають Макса Ферстаппена найкращим гонщиком сучасності, то десять років тому ситуація була зовсім іншою.
Звичайно, неймовірну швидкість і талант юний нідерландець демонстрував уже тоді. Однак на ранньому етапі кар'єри майбутньому домінатору бракувало стабільності, і він дуже часто стикався з суперниками в боротьбі, за що отримав іронічне прізвисько "Краштаппен".
Більше того, найяскравіша та найпам'ятніша аварія за участю Макса сталася на етапі, що передував візиту Формули-1 до Малайзії, – на Гран-прі Сінгапуру 2017 року. Уже на стартовому ривку до першого повороту гонка закінчилася як для самого Ферстаппена, так і для обох пілотів "Скудерії" – Кімі Райкконена та Себастьяна Феттеля, який боровся за титул.
Навіть через дев'ять років немає єдиної думки щодо того, хто винен у тому епізоді. Але, з огляду на тодішню репутацію нідерландця, саме на нього звалився найсильніший шквал критики. І гонщику потрібно було терміново реабілітуватися.
Загалом у тому сезоні головними дійовими особами були команди Мерседес і Феррарі, тоді як Ред Булл вважався лише "третьою силою", що розташувалася між лідерами та рештою пелотону.
Однак саме в Малайзії Макс зумів знайти свій темп. Уже на четвертому колі він обігнав на трасі Льюїса Гамільтона, після чого спокійно й упевнено довів гонку до перемоги.
Цей результат дозволив нідерландцю "відновити репутацію" в очах глядачів, а його агресивний стиль пілотування почав приносити позитивні результати.
Оскільки це був, на даний момент, останній Гран-прі Малайзії, на трасу "Сепанг" цієї осені Макс приїде в статусі чинного переможця автодрому.
Осінь і весна
Хоча опади випадали далеко не на кожному заїзді, саме тропічні зливи в сезонах 2001 та 2009 років стали головним символом траси "Сепанг". І, говорячи про погоду, варто також звернути увагу на те, що гонки проходили у двох порах року.
Перші два Гран-прі Малайзії відбулися восени, а в 2000 році цей етап взагалі завершував чемпіонат. Однак потім, починаючи з сезону 2001 року, календар було змінено, і Формула-1 стала традиційно приїжджати до Куала-Лумпура навесні. Так тривало п'ятнадцять років, і всі "мокрі" етапи припали саме на цей період.
У сезонах 2016-2017 "Сепанг" знову перенесли на осінню частину календаря. Так само буде й цього року. Але чи дозволяє статистика минулих років стверджувати, що дощу не буде?
Насправді – ні. Різниця між весною та осінню в тропіках не настільки істотна. І, незважаючи на зміну напрямку сезонних вітрів, будь-який із них може подарувати шанувальникам "королеви автоспорту" несподіване свято.