Французький месія, який скине Погачара з трону. Поль Сейксас – нова суперзірка велоспорту
"Едді Меркс протримався в статусі найкращого велогонщика в історії 50 років. Погачар, схоже, не протримається і десяти", – пожартував нещодавно ваш покірний слуга у спілкуванні з іншим любителем велоспорту. Втім, з кожною наступною гонкою Поля Сейксаса все це стає дедалі менш схожим на жарт.
Сьогодні ми поговоримо про тінейджера, на якого вже молиться вся Франція, і на вибір наступної команди якого намагається вплинути сам президент Республіки, Емануель Макрон. У свої 19 років Сейксас уже став явищем, про яке заговорив увесь світ, і з цим явищем слід познайомитися ближче.
Перші кроки
Поль Сейксас народився 24 вересня 2006 року в Ліоні у доволі інтернаціональній сім'ї з португальським і чеським корінням. Його прадід по батьковій лінії був португальцем – саме звідси і доволі нетипове для француза прізвище, яке багато хто читає на португальський манер – Сейшас. Сім'я Поля була спортивною – батько та мати професійно займалися карате, при чому батько, Емануель, досягнув чималих успіхів, головний із яких – срібло чемпіонату Франції.
Також батьки Поля займалися скелелазінням, і з ранніх років брали сина з собою в походи. Сейксасу подобалося, певний час він навіть відвідував секцію зі скелелазіння, проте пристрастю всього життя для Поля став велоспорт, і це заслуга не батьків, а діда. Змалечку він "підсадив" свого онука на перегляд велогонок по телебаченню, а потім всіляко сприяв тому, щоби Поль і сам осідлав залізного коня. Дід Сейксаса в молодості мріяв про кар'єру професійного велогонщика, тому онук для нього став якоюсь мірою інструментом для втілення нереалізованих власних дитячих мрій.
У віці 8 років Поль записується у місцевий дитячий велоклуб Lyon Sprint Evolution, по-справжньому ступаючи на дорогу до професійного велоспорту. На ранніх етапах Сейксас поєднував заняття на шосе із велотреком. Все ж займатися велошосе у такому великому місті як Ліон, непросто на деколи просто небезпечно.
У віці 12 років Поль разом із сім'єю переїжджає у сільську місцевість – містечко Анс на північ від Ліона. Вибравшись подалі від урбанізованої зони, Сейксас отримав ідеальні умови для заняття велоспортом. Значно менше автомобілів на дорогах і чимало пагорбів для того, щоби розвивати свої гірницькі здібності.
З перших кроків Сейксаса у велоспорті, ще у секції в Ліоні, тренери помічали його інтровертивний характер. Поль був дійсно особливим в плані природного таланту, проте мало спілкувався з товаришами по команді. Велоспорт допоміг хлопцеві розвинути свої комунікативні навики, без яких потенційному лідеру команди не обійтися.
Сейксас виробив свій власний стиль "тихого лідерства": мінімум слів, проте максимум авторитету серед ровесників. А ще – повага до тренерів і їхніх настанов, чого дітям у такому віці часто бракує.
"У нього завжди був виважений підхід, що враховував інтереси команди. Коли він залишав команду, підійшов до мене і сказав, що ніколи не забуде того, що я для нього зробив. Він добре вихований і з вдячністю ставиться до тих, хто з ним працював", – згадує спортивний директор дитячої команди Сейксаса, Жан Берні.
Матьє Ван дер Пул і Воут Ван Арт створили у сучасному шосейному велоспорті новий тренд: дедалі більше зірок велошосе проходять через кар'єру у велокросі, який дозволяє розвивати чимало технічних і фізичних навиків, які потім будуть безцінні на асфальтових дорогах. Розумів це і Сейксас, який поєднував заняття на шосе з велокросом.
При цьому про освіту Поль також не забував: після переїзду з Ліона в Анс він записався на онлайн-курси з бізнес-адміністрування. Хтозна чи пригодяться йому ці знання у майбутньому, проте Сейксас з підліткових років виділявся максимально науковим підходом до власного розвитку як спортсмена: строгий розпорядок дня, де неодмінно повинно було знаходитися 8-10 годин для сну, та бажання різносторонньо розвиватися як велогонщик за допомогою занять велокросом.
Уже зараз, у свої 19 років, Сейксас вражає всіх журналістів своїми неймовірно виваженими, зрілими та змістовними інтерв'ю після гонок. Проте, якщо знати про ось такий бекграунд французького вундеркінда, то дивуватися тут нічому.
Такий науковий підхід до побудови власної кар'єри швидко почав приносити свої плоди. Успіхи приходили до Сейксаса один за одним. В 2021 році він стає національним чемпіоном у віковій категорії U-17 на велошосе, роком пізніше – у велокросі. Про Поля почали говорити як про одного з головних талантів Франції.
На прогрес вундеркінда не могла не звернути увагу головна велокоманда країни, Decathlon Ag2r. І на сезон 2023 року Сейксас підписує контракт із проєктом Венсана Лавеню, відправляючись у юніорську команду U-19.
У перший же сезон Поль здобуває 4 перемоги, змагаючись здебільшого із суперниками, які старші за нього на 1-2 роки. А вже наступного року стало очевидно, що Decathlon Ag2r вдалося вихопити не просто перспективного юніора, а того, кого в англомовних спільнотах заведено називати "generational talent".
В 2024 році Сейксас здобуває 11 перемог, серед яких – юніорська Льєж – Бастонь – Льєж, два золота чемпіонату Франції та титул чемпіона світу серед юніорів у гонці з роздільним стартом. Після такого вражаючого сезону керівництво Decathlon Ag2r наважується на доволі ризикований крок: дати юнаку, якому щойно виповнилося 18 років, перший професійний контракт і перевести його в дорослу команду.
Дебют у професіоналах
Проте з самого початку сезону-2025 стало очевидно, що рішення керівництва Decathlon Ag2r було вірним. Після кількох доволі блідих виступів на старті сезону в квітні Сейксас приїжджає на багатоденку Тур Альп, яка вважається генеральною репетицією Джиро д'Італія та однією з найпрестижніших гонок, які не входять до календаря Світового туру.
Ряд високих місць на етапах дозволили Сейксасу очолити спринтерський залік, проте до першої перемоги дотягнутися не вдавалося. Заключний етап до Лінца давав ідеальний шанс для цього. Поль відібрався у відрив дня, і разом із партнером по команді Ніколя Продомом розібрав усіх попутчиків. На фініш вони приїхали разом, і, знаючи спринтерські навики Сейксаса, навряд чи він програв би спринт.
Проте Поль подарував перемогу партнеру по команді. Для 28-річного Продомма вона стала першою в кар'єрі на дорослому рівні. Юнаки, які щойно з'явилися у професійному велоспорті, зазвичай неймовірно голодні до перемог, прагнуть виграти все і одразу, але ж Поль завжди відрізнявся від своїх ровесників.
Дарувати перемоги іншим гонщикам – жести, на які йдуть здебільшого досвідчені, зрілі гонщики, які чимало вже виграли та розуміють, що будувати хороші стосунки з товаришами по пелотону часто важливіше, ніж виграти якусь гонку. У Поля це розуміння вже було у 18-річному віці, в його перший сезон у професіоналах.
Неймовірна зрілість як для тінейджера. А ще – здорова впевненість у собі. Сейксас усвідомлював власну силу та розумів, що перемоги від нього нікуди не подінуться. А у Продомма іншого шансу може й не бути.
У червні Поль посідає 8 місце в загальному заліку Критеріума Дофіне, куди зазвичай з'їжджаються зірки першого гатунку для підготовки до Тур де Франс. Погачар, Вінгегор, Ліповітц, Евенепул, Йоханнессен, Йоргенсон, Мас – список гонщиків, яким Поль програв на Дофіне, просто вражає. Вже тоді було зрозуміло, що французький вундеркінд на топ-рівні. Це він підтвердив і на чемпіонаті Франції серед дорослих – бронза в розділці та 9 місце в груповій гонці.
А у серпні Сейксас їде на "молодіжний Тур де Франс", Тур де ль'Авенір, найпрестижнішу багатоденку на молодіжному рівні. І виграє її. Цілком імовірно, через багато років Тур де ль'Авенір-2025 називатимуть найсильнішим в історії. В очній боротьбі Поль випередив таких талантів, як Ярно Відар, Йорген Нордхаген, Лоренцо Фінн, Пабло Торрес, Якоб Омржел і Сімон Далбю – вражаючий список із гонщиків, кожному із яких під силу стати зіркою екстра-класу.
Неймовірно насиченою видалася кінцівка сезону. Три вікенди поспіль – три безжальних як за дистанцією, так і за рельєфом одноденки: чемпіонат світу в Руанді, домашній чемпіонат Європи у Франції та Ломбардія.
На мундіалі Сейксас став 13-м, і вже сам факт того, що 18-річний юнак фінішував у настільки складній гонці в такому ранньому віці, шокував багатьох. Проте найцікавіше було попереду: на чемпіонаті Європи він взагалі бере бронзу, програючи лише титанам – Погачару та Евенепулу. А завершує сезон вундеркінд із Decathlon Ag2r сьомим місцем на Ломбардії. З'являлися навіть побоювання, що так експлуатувати юного хлопця в настільки юному віці не варто.
Становлення суперзірки
Прогрес Сейксаса по ходу 2025 року кидався в очі – було зрозуміло, що всі величезні аванси йому видавалися не дарма. А вже з самого початку сезону-2026 Поль почав по-справжньому наводити страх на суперників. У лютому він їде на португальську багатодегку Вольта Альгарве, і саме там здобуває свою першу перемогу на дорослому рівні, вигравши другий етап з гірським фінішем на Фойя. Символічно, що саме на цій вершині в 2019 році свою першу перемогу в професіоналах здобув і Тадей Погачар.
Порівнянь і паралелей уникнути було неможливо. І з кожною наступною гонкою Сейксаса ці порівняння ставали дедалі актуальнішими. У загальному заліку Вольти Альгарве Поль став другим, випередивши таких гонщиків як Жоау Алмейда, Оскар Онлі, Кевін Воклен, Флоріан Ліповітц і програвши лише Хуану Аюсо.
А далі була перемога на французькій одноденці Фон-Ардеш Классік, на якій Сейксас просто стер у порошок таких людей як Ленні Мартінес, Маттео Йоргенсон, Маттіас Ск'єлмосе та Еган Берналь, продемонструвавши при цьому в підйомах показники потужності на рівні переможців Гран турів. Перфоманси Поля стали дійсно лякаючими для всіх зірок на чолі з Погачаром.
Перша очна зустріч із Тадеєм відбулася на Страде Б'янке. Сейксас намагався відповісти на вирішальну атаку словенця, проте не втримався у нього на колесі та повернувся в групу переслідувачів, забравши у підсумку 2 місце. Вражаючий виступ як для 19-річного юнака.
В квітні ж Сейксас здобув свою першу перемогу на рівні Світового туру, при чому, це було домінування в стилі Погачара: три виграних етапи та загальний залік Туру Країни Басків. Після цього – більш ніж переконлива перемога на Флеш Валлонь та 2 місце на Льєж – Бастонь – Льєж. Сейксас знову програв Погачару, проте був уже значно ближчим до нього за рівнем, ніж на Страде Б'янке: Поль прогресує такими темпами, що це кидається в очі навіть на такому короткому відтинку часу, як півтора місяці.
Французький месія
Уже зараз абсолютно очевидно, що жоден велогонщик в історії у 19-річному віці не був на такому рівні, на якому перебуває Сейксас на даний момент. За такої динаміки його розвитку момент, коли француз уже буде боротися з Погачаром на рівних – це перспектива максимум двох років.
Франція не знає перемог у загальному заліку Тур де Франс уже більше 40 років – з 1985 року, коли свій п'ятий Тур виграв легендарний Бернар Іно. Просто катастрофічні цифри для історично однієї із найбільш успішних націй у світовому велоспорті. При чому, в період між 1997 і 2014 роком французи навіть на подіум домашньої гонки не потрапляли жодного разу!
Безумовно, таке становище – трагедія національного масштабу. Зрозуміло, що за такого відчаю французькі вболівальники вбачали "нового Бернара Іно" в кожному молодому співвітчизнику, який крутить педалі бодай трохи швидше за бабусю, яка виїхала за покупками до магазину. Титул "нового Іно" свого часу приміряли навіть на таких персонажів як Санді Касар чи Сільвен Кальзаті – багато з вас взагалі згадають таких гонщиків?
Втім, у той момент, коли маленький Сейксас разом із дідусем починав дивитися Тур де Франс по телебаченню, все було вже не настільки погано. У французів з'явилися Тібо Піно і Ромен Барде – вони принаймні почали підніматися на подіум загального заліку. Саме вони і стали кумирами юного Поля.
На Піно та Барде також вішали титули "нових Бернарів Іно", проте в їхньому контексті це вже виглядало не настільки гротескно, як щодо згаданого вище Касара. Втім, такого таланта як Сейксас, Франція дійсно не мала з часів Іно. Те, що Поль вже зробив у свої 19 років, не дає гарантії того, що він дійсно досягне тих же вершин, що і його легендарний попередник, проте вже дозволяє говорити, що цього разу такі порівняння дійсно не притягнуті за вуха.
З огляду на всі названі вище обставини та шалену популярність велоспорту у Франції, той тиск і тягар очікувань, який впав на плечі 19-річного Сейксаса, важко описати словами. Сказати, що співвітчизники дивляться на нього як на месію, не буде перебільшенням. Зламатися під таким тиском у такому віці дуже легко, проте не по роках зрілий і розсудливий Поль – саме той, хто може втриматися.
"У ЗМІ на перший план часто виходять молоді спортсмени, і медіа дуже цим захоплюються. Найголовніше — викладатися на повну. Гарантій просто немає. Якщо моїм найкращим результатом у кар'єрі буде п'яте місце на Тур де Франс, то так воно й буде. Але я зроблю все можливе, щоб досягти успіху. Потрібно прислухатися до правильних порад із правильних джерел і уникати помилок, підходити до всього з холодною головою", – говорить Сейксас.
Сам Іно також намагається знизити рівень напруги навколо свого спадкоємця, закликаючи не кидати його одразу в пекло "Великої петлі":
"40 сезонів без перемог — це, звісно, ненормально, але давайте поки що залишимо Поля в спокої та дозволимо йому дебютувати на Вуельті. Зовсім не обов'язково відразу відправляти його на Тур де Франс", – каже 5-разовий чемпіон Туру.
Що далі?
У команді Decathlon CMA CGM дійсно планують у поточному сезоні заявити Сейксаса на його дебютний Гран тур у кар'єрі. Проте, найімовірніше, це дійсно таки буде Вуельта, а дебют на "Великій петлі" відкладуть на сезон-2027.
Утім, значно більше французів зараз хвилює довгострокове майбутнє Сейксаса. Його контракт із Decathlon CMA CGM діє до кінця 2027 року. UAE Emirates, яка в останні роки є беззаперечним лідером у боротьбі за головних талантів світового велоспорту, уже зараз всіляко намагається переманити Поля до себе та заходить із усіх можливих боків. Наприклад, навіть запрошує у свій тренувальний табір 16-річного молодшого брата Поля, Ніно Сейксаса.
Decathlon CMA CGM, звісно ж, намагається зберегти свій діамант усіма силами. Подейкують, що команда Венсана Лавеню готова запропонувати Сейксасу контракт із зарплатою в 8 мільйонів євро на рік – це майже стільки, скільки заробляє сам Погачар в UAE Emirates.
В ситуацію втрутився навіть особисто президент Франції Емануель Макрон, який є знаним фанатом велоспорту та щорічно відвідує етапи Тур де Франс. І він дуже хоче, щоби в найближчі роки француз таки виграв "Велику петлю", при чому, зробив це саме в складі французької команди. Макрон уже зв'язувався і з самим Полем, і з його менеджером, переконуючи гонщика залишитися в Decathlon CMA CGM.
Ймовірно, для того, щоби зберегти Сейксаса, Decathlon CMA CGM доведеться перестати бути французькою командою – принаймні, на папері. Керівництво проєкту всерйоз розглядає зміну реєстрації на швейцарську – там податкове навантаження буде не таким безжальним, як у Франції. Реалії сучасного велоспорту такі, що по-іншому боротися з фінансовою могутністю UAE Emirates вкрай важко.
Безумовно, фанати велоспорту, не лише французькі, дуже не хотіли би переходу Сейксаса в UAE Emirates: його дует із Погачаром в одній команді має потенціал знищити конкуренцію у велоспорті на багато років наперед. Світу потрібне їхнє безкомпромісне протистояння, а не випалене поле без жодної конкуренції.
Та й чи потрібен цей перехід самому Сейксасу? Decathlon CMA CGM, звісно, за бюджетом і підбором виконавців не може тягатися з UAE Emirates, проте команда Венсана Лавеню в останні роки заслужила реноме однієї з найефективніших команд у Світовому турі за співвідношенням бюджету до результату. Це дійсно одна із небагатьох команд світу, яка дає гонщикам можливості для росту та прогресу, цілком співставні з UAE Emirates. Тим більше, що бойові дії на Близькому сході вже впливають на світ велоспорту. У Bahrain Victorious уже виникли фінансові проблеми, не виключено, що незабаром вони з'являться і в UAE Emirates.
Чи на руку такий трансфер самому Погачару? Теж не факт. Ні, звісно, логіка зрозуміла: "Тримай друзів близько, а ворогів – ще ближче". Набагато вигідніше мати найнебезпечнішого суперника у своїй команді, при цьому завдяки авторитету та статусу зберігаючи місце на вершині внутрішньої ієрархії, ніж опинитися з ним по різні сторони барикад.
Проте побічних ефектів від такого потенційного трансферу для Погачара може бути багато, і самому Тадею вони не сподобаються. Декілька десятиліть провалів і страждань зробили французьке велоком'юніті, напевно, найбільш токсичним і ворожим до іноземців. Ленс Армстронг, Кріс Фрум, Альберто Контадор – всі вони відчували на собі "теплу любов" французьких фанатів. І це при тому, що ні в кого з них у головних суперниках не було французів.
Погачар, який уже не один рід стирає всіх суперників у порошок на головних гонках сезону, французьким фанатам і так набрид. Засвистування, середні пальці в обличчя – все це ми бачимо вже зараз. В разі потенційної дуелі Тадея з Сейксасом на Тур де Франс цей конфлікт лише загостриться – можна лише поспівчувати тому гонщику, який стоятиме на шляху до мрії французьких фанатів про "Марсельєзу" на подіумі Туру на Єлисейських полях.
Якщо ж Погачар із Полем стануть партнерами по команді, і словенець буде стримуючим фактором для розвитку нового французького месії, ситуація може взагалі вийти з-під контролю, як в епохи Джино Барталі чи Едді Меркса, коли французькі фанати доходили навіть до рукоприкладства. Тому резюме просте: об'єднання Сейксаса та Погачара в одній команді буде жахливим рішенням, від якого програють абсолютно всі.
Безумовно, реалії сучасного велоспорту такі, що гонщики виходять на топовий рівень у значно молодшому віці. Проте в цьому є і зворотна сторона медалі: вони значно раніше впираються в стелю своїх можливостей – приклади Хуана Аюсо чи Ремко Евенепула в цьому плані дуже показові. Де знаходиться стеля можливостей Сейксаса – не знає ніхто. Проте зараз здається, що момент, коли він вийде на рівень Погачара чи навіть скине словенця з трону, обов'язково настане – це лише питання часу.
Чи зможе Поль стати таким же універсалом, як словенець, і вигравати ледь не всі можливі типи гонок у календарі? Ось тут є питання. В здібностях Сейксаса як гірника, роздільника, багатоденника та панчера сумнівів немає ніяких. А ось із північними класиками можуть виникнути проблеми.
На даний момент Поль виглядає для них надто худорлявим. Аби виграти Париж – Рубе, ймовірно, доведеться набирати м'язову масу, проте в такому випадку можуть постраждати гірницькі здібності. Зріст Сейксаса – 186 см, і в такому віці Поль може вирости ще на кілька сантиметрів. При наборі м'язової маси він може стати надто важким для високих гір. У цьому плані Погачар зі зростом 176 см володіє ідеальною тілобудовою для велогонщика без слабких місць.
Як би там не було, поява на небосхилі світового велоспорту такого суперталанта як Сейксас обіцяє нам епохальні події в найближчі роки – здається, цей хлопець прийшов всерйоз і надовго, а сам Погачар віддавати свій трон наміру не має. What a time to live!