Українська правда

Перемоги Дель Торо та Вінгегора, падіння Аюсо на Париж – Ніцца. Підсумки тижня у велоспорті

Getty Images, Йонас Вінгегор
Перемоги Дель Торо та Вінгегора, падіння Аюсо на Париж – Ніцца. Підсумки тижня у велоспорті

Гонки тижня

9 – 15 березня: Тіррено – Адріатико (Італія)

З точки зору боротьби за загальний залік Тіррено – Адріатико виявилася значно цікавішою та напруженішою, ніж Париж – Ніцца, яка проходила паралельно. Втім, завершилося все прогнозовано – перемогою головного передстартового фаворита, Ісаака Дель Торо.

Як і на лютневому Турі ОАЕ, головним суперником Дель Торо був італієць. Якщо тоді це був Антоніо Тібері, то цього разу – ровесник і друг мексиканця, Джуліо Пелліццарі. Red Bull Bora приїхала на гонку з трьома потенційними капітанами, проте вже на другому етапі до Сан Джиміньяно всі питання щодо того, хто буде головною ставкою команди Ральфа Денка, були зняті.

Пелліццарі на гравійному секторі зумів втриматися за Матьє Ван дер Пулом і Дель Торо, та виграв у своїх партнерів по команді, Пріможа Рогліча та Джея Хіндлі, 17 і 57 секунд відповідно. Австралієць на цьому з особистими амбіціями розпрощався та перетворився на елітного грегарі. Рогліч у потрібні моменти також допомагав Пелліццарі, проте і про свої шанси не забував, фінішувавши у підсумку п'ятим у загальному заліку.

Що стосується самого Пелліццарі, то він завдяки боніфікаційним секундам на фініші четвертого етапу навіть на день перехопив синю майку лідера. Проте міні-криза на п'ятому етапі вирішила долю гонки на користь Дель Торо.

На шостому етапі Джуліо двічі атакував, проте лідер UAE Emirates дуже грамотно та зріло захищався, після чого провів свою гросмейстерську атаку та виграв етап, остаточно знявши всі питання щодо переможця загального заліку. Сам же Пелліццарі на ці атаки потратив надто багато зусиль, та у підсумку пропустив Маттео Йоргенсона на друге місце в генеральній класифікації – американець забрав 3 боніфікаційні секунди на проміжному фініші заключного етапу. До слова, Пелліццарі зізнався, що в останні дні його турбував дискомфорт у підколінному сухожиллі.

Що стосується Йоргенсона, то він мав у своєму розпорядженні такого елітного грегарі, як Воут Ван Арт, проте на четвертому етапі й сам працював на бельгійця. Щоправда, не допомогло – Воут надто рано почав спринт, і фінішував лише п'ятим. Що стосується самого Йоргенсона, то не виключено, що головним суперником для Дель Торо став би саме він, якби не падіння на гравійному секторі на другому етапі.

Як би там не було, Маттео довів, що перша половина березня – це його час. У попередні два роки він вигравав Париж – Ніцца, тепер же потрапив на подіум іншої надзвичайно престижної багатоденки.

Маттео Йоргенсон
Маттео Йоргенсон
instagram.com/jeredgruber

Що стосується згаданого вище Тібері, то він гонку провалив. Спершу лідер Bahrain Victorious намагався чіплятися за загальний залік, проте аритмія на пагорбах давалася йому дуже важко. Безумовно, маршрут Тіррено – Адріатико-2026 не дуже підходив італійцеві, проте тільки цим пояснити такий провал неможливо. Куди поділася прекрасна форма Антоніо, яку він демонстрував наприкінці лютого – важко сказати.

Джуліо Чікконе після минулорічної Вуельти говорив про те, що більше не буде пробувати себе як генеральщик. Вочевидь, це стосувалося лише Гран турів: на Тіррено – Адріатико гонщик Lidl Trek боровся за високе місце в загальному заліку та фінішував у підсумку шостим.

Перед стартом "Гонки двох морів" багато говорилося про те, що її маршрут сконструйований під Філіппо Ганну. Розпочиналося для італійця все чудово – з домінантної перемоги в розділці, де він привіз найближчому переслідувачу 22 секунди на 12 км.

Проте далі все пішло не за планом Ганни. Лідер Ineos Grenadiers несподівано слабко виглядав на гравії та програв на етапі до Сан Джиміньяно більше хвилини, відступивши на 8 місце в загальному заліку. Про синю майку на цьому можна було забути, проте за високе місце в генералі Філіппо ще міг поборотися.

Філіппо Ганна
Філіппо Ганна
x.com/TirrenAdriatico

Та вже наступного дня Ганна програв майже чотири хвилини на рівнинному етапі, і на цьому всі розмови про боротьбу за загальний залік завершилися. Виступ Філіппо на Тіррено – Адріатико залишив дуже двояке враження. З одного боку – вражаюча розділка та непогана здатність терпіти рельєф, яку він показав на четвертому етапі, з іншого – провал на гравії та рання втрата всіх шансів у загальному заліку.

Не пішло у загальному заліку й у партнера Ганни по Ineos Grenadiers, Таймена Аренсмана. Для нього все також розпочалося з сильного виступу в розділці (2 місце), після чого нідерландець впав на гравії на другому етапі. Аритмія панчерських горбистих етапів дизелю Аренсману давалася важко, і на рельєфі він програвав надто багато.

Лідери EF Education EasyPost, Річард Карапас і Бен Хілі, були дуже активними та більше цікавилися можливою перемогою на етапі, ніж високим місцем у загальному заліку. Хілі зумів фінішувати восьмим у генеральній класифікації, проте з перемогами на етапах не склалося в жодного з них. А ось Міхаель Вальгрен зумів із відриву виграти п'ятий етап, врятувавши гонку для команди Джонатана Вотерса.

Матьє Ван дер Пул також приїхав на Тіррено – Адріатико з метою боротися за окремі етапи, і свій план навіть перевиконав, здобувши одразу дві перемоги – на другому та четвертому етапах. До сезону весняних класик лідер Alpecin Premier Tech підходить у прекрасній формі.

Матьє Ван дер Пул
Матьє Ван дер Пул
Getty Images

Після прориву на якісно новий рівень минулого літа, продовжує тішити своїми результатами Тобіас Халланд Йоханнессен. Норвежець із UnoX був поряд із перемогою на всіх ключових етапах Тіррено – Адріатико окрім розділки, та фінішував у підсумку четвертим у загальному заліку.

Така конфігурація маршруту "Гонки двох морів" чудово підходила Леннерту Ван Етвелту. Проте за два дні до старту Тіррено – Адріатико він неприємно впав на Страде Б'янке, отримавши пошкодження. Лідер Lotto Intermarche все одно вирішив стартувати на багатоденці, проте його вистачило лише на один етап – після розділки він таки був змушений зійти з гонки.

Головним фаворитом спринтерських етапів цьогорічної Тіррено – Адріатико був Джонатан Мілан, у якого було два шанси на перемогу. Скористався він лише одним – на заключному етапі, де просто блискуче на італійця відпрацював Едвард Тьонс.

А ось на третьому етапі Мілан перемогти не зумів. Фінішували гонщики у невеличкий градієнт, і він став для Джонатана надто важкою перешкодою. Вочевидь, його форма ще не оптимальна – минулого року на Турі ОАЕ він перемагав і на складнішому за рельєфом фініші.

Джонатан Мілан
Джонатан Мілан
LaPresse

Хоча слід відзнати і той факт що Мілана надто рано виставили на першу позицію. В підсумку його обійшли Тобіас Лунд Андресен, Арно Де Лі, Яспер Філіпсен і Поль Маньє. Перемогу здобув Андресен, який дуже помітно додав після переходу в Decathlon CMA CGM і претендує на звання одного з головних відкриттів нинішнього сезону.

Що стосується Філіпсена та Маньє, то на заключному етапі вони потрапили в завал і не змогли поборотися у фінішному спринті. На щастя, Філіпсен обійшовся без травм, а ось у Маньє пошкодження цілком можливі.

8 – 15 березня: Париж – Ніцца

Порівняно з Тіррено – Адріатико Париж – Ніцца цього року вийшла значно менш цікавою. Вже на четвертому етапі вся інтрига в загальному заліку, за великим рахунком, вмерла. Етап проходив за дуже складних погодних умов – сильний вітер і дощ. Перший призвів до того, що доволі рано на рівнині сформувалися ешелони, другий – до великої кількості падінь, у тому числі серед генеральщиків. І за підсумками четвертого етапу в загальному заліку сформувалися настільки великі розриви, що змінити ситуацію було вже практично неможливо.

Перед стартом Париж – Ніцци всі чекали битви Йонаса Вінгегора, Жоау Алмейди, Хуана Аюсо та тріо капітанів Ineos Grenadiers. Проте всі ці сюжетні лінії дуже швидко розвалилися. Алмейда не вийшов на старт через хворобу, а Аюсо зійшов внаслідок падіння на четвертому етапі, хоча їхав у той момент у жовтій майці лідера. Іспанець отримав сильний забій стегна, проте, на щастя, обійшлося без перелому.

Хуан Аюсо
Хуан Аюсо
Getty Images

За відсутності Аюсо та Алмейди Вінгегор перетворився на вовка, що увірвався в курник – Йонас був на голову сильнішим за тих суперників, які залишилися в гонці. Він більш ніж впевнено виграв загальний залік, а на додачу до цього – ще й два етапи, зелену та горохову майки.

Вінгегор міг виграти Париж – Ніцца ще торік, проте тоді зійшов із дистанції внаслідок падіння. Цього ж року фортуна повернула борг капітану Visma Lease a Bike, уберігши його від усіх негараздів, які підстерігали учасників гонки на кожному кроці.

Другим у загальному заліку став Дані Мартінес. Він, як і Вінгегор, зумів опинитися в першому осколку пелотону в момент, коли на 4 етапі почали утворюватися ешелони. Саме Red Bull Bora була в чисельній більшості в лідируючій групі, і саме команда Ральфа Денка найбільше працювала попереду, нарощуючи перевагу над рештою суперників.

На заключному етапі форсмажори не оминули і самого Мартінеса. За 52 км до фінішу він примудрився впасти в підйомі, і впасти дуже неприємно. Через больовий шок Дані доволі довго не міг підвестися та продовжити гонку, і втратив на цьому півтори хвилини. Після падіння колумбієць і його партнери по Red Bull Bora вели важку погоню за пелотоном.

Дані Мартінес
Дані Мартінес
Instagram

Наздогнати групу прямих суперників по загальному заліку не вдалося, проте Мартінес зумів уникнути катастрофи та втримав своє друге місце в загальному заліку. Надто вже великим був той запас, який він отримав за підсумками четвертого етапу.

Чи можна сказати, що Дані був другим за силою гонщиком бодай із тих, хто дістався фінішу в Ніцці? Навряд чи. І той же четвертий етап це підтвердив. Попри те, що Тім Ван Дейке віддав усі сили на колумбійця, він у підсумку ледь не наздогнав Дані в останньому підйомі після того, як Вінгегор пішов у атаку.

Навряд чи входив у топ-3 за силою і Георг Штайнхаузер, який у підсумку фінішував третім у загальному заліку та завоював білу майку найкращого молодого гонщика. Запорукою цього успіху німця з EF Education EasyPost також стало те, що він зумів уникнути неприємностей на 4 етапі. Як би там не було – головний успіх у кар'єрі Георга, поряд із його перемогою на гірському етапі до Пассо Брокон на Джиро д'Італія-2024.

Об'єктивно другим за силою гонщиком на Париж – Ніцца був, напевне, Ленні Мартінес. Так, він знову проявив свою вразливість на рівнині та опинився у відвалі у момент, коли на 4 етапі утворилися ешелони. Проте у горах сильнішим за лідера Bahrain Victorious був лише Вінгегор.

Ленні Мартінес
Ленні Мартінес
x.com/TourDeRomandie

Сам Мартінес вів активну гонку, неодноразово атакував, і зумів виграти заключний етап. Ленні втримався за Вінгегором на Кот де Лінгадор, після чого обіграв данця у фінішному спринті.

Що стосується Ineos Grenadiers, то три капітани у команди було лише на папері. Боротьба Карлоса Родрігеса за загальний залік, схоже, і не передбачалася: на командній розділці він рано відстав і програв у підсумку майже 4 хвилини.

На доленосному 4 етапі Оскар Онлі спершу зумів пройти селекцію та опинився у першій групі. Проте згодом новачок Ineos Grenadiers впав, і наздогнати групу лідерів так і не зумів. Спершу він разом із кількома партнерами по команді довго висів у 30-35 секундах за лідерами, у той час як інші гонщики Ineos Grenadiers разом із Кевіном Вокленом очолювали погоню в наступній групі.

Оскар Онлі
Оскар Онлі
Instagram

Лише за 15 км до фінішу дві частини Ineos Grenadiers об'єдналися в одну групу, і то лише тому, що Онлі явно страждав від наслідків падіння і різко втрачав темп. Головною ставкою команди став Воклен, який у підсумку фінішував четвертим у загальному заліку, відставши він Штайнхаузера всього на 17 секунд. Цілком імовірно, якби в Ineos Grenadiers ухвалили вірне тактичне рішення та раніше об'єднали два осколки команди в один, Кевіна вдалося би довезти до підсумкового подіуму.

В UAE Emirates після хвороби не було очевидного капітана, тим більше, що Брендон МакНалті постраждав у одному завалі з Аюсо на 4 етапі. В підсумку на головну ставку команди перетворився Марк Солер, який замкнув топ-6 загального заліку. Непоганий результат, враховуючи, що похід іспанця на загальний залік був повною імпровізацією.

Сьомим став Йон Ісагірре, хоча баскського ветерана всі вже давно списали з рахунків. У топ-10 загального заліку багатоденки Світового туру він не потрапляв майже два роки – з квітня 2024 року, коли посів 9 місце на домашньому Турі Країни Басків. Разовий успіх чи друга молодість гонщика Cofidis? Відповідь дізнаємося на тій-таки Ітцулії наступного місяця.

Восьмим став 22-річний французький талант Матіс Рондель. Гонщик Tudor Cycling уперше гучно заявив про себе минулого року, коли посів 9 місце в загальному заліку Туру Романдії.

Чи не головним розчаруванням Париж – Ніцци став Біньям Гірмай, який не зумів проявити себе навіть на фоні дуже скромного спринтерського складу учасників. Еритреєць погано почувався у позиційній боротьбі, особливо це було помітно на 1 етапі, де він не захотів рано вириватися на оперативний простір і змістився вправо, та у підсумку не отримав можливості продемонструвати свої швидкості.

Біньям Гірмай
Біньям Гірмай
Instagram

А виграв перший етап Люк Ламперті, для якого ця перемога стала першою в кар'єрі на рівні Світового туру. Загалом тиждень для EF Education EasyPost виявився дуже вдалим: перемоги на етапах як на Париж – Ніцца, так і на Тіррено – Адріатико. У Франції команда Джонатана Вотерса ще й делегувала двох представників у топ-10 загального заліку: Штайнхаузер, як уже було сказано вище, потрапив на подіум, а Алекс Боден посів 9 місце.

Гідна аплодисментів і XDS Astana, яка виграла два етапи зусиллями Макса Кантера та Харольда Техади. Для Кантера перемога на 2 етапі, як і для Ламперті, стала першою в кар'єрі у Світовому турі. Що стосується Техади, то він не лише виграв етап, а й замкнув топ-10 загального заліку.

Попри те, що Ineos Grenadiers не вдалося завезти Воклена на подіум загального заліку, в цілому Париж – Ніцца була для британців успішною. Саме вони виграли командну розділку, а Доріан Годон у спринті виграв 7 етап, який через складні погодні умови був скорочений усього до 50 км без фінішного підйому. Того дня Доріан зумів випередити в очній боротьбі самого Гірмая, а днем раніше француз фінішував другим, вигравши спринт із пелотону позаду Техади, який здобув сольну перемогу.

Доріан Годон
Доріан Годон
Getty Images

Дайджест новин

Red Bull продовжує розширювати горизонти своїх інвестицій у світовий велоспорт. Тепер вони стануть спонсорами відомої команди FDJ United Suez, за яку виступає, зокрема, і зіркова Демі Воллерінг. Очікується, що офіційно про партнерство буде оголошено перед Тур де Франс.

Ineos Grenadiers знайшов ще одного титульного спонсора на наступний рік. Ним стане данська ІТ-компанія Netcompany. Очікується, що угода буде розрахована на 5 років, щорічний внесок компанії у бюджет команди становитиме 20 мільйонів євро. Це дозволить Ineos Grenadiers знову бути найбагатшою командою світу на рівні з UAE Emirates.

Хороші новини для фанатів британської команди. Ну а вибір самої Netcompany залишає багато запитань. Навіщо інвестувати в Ineos Grenadiers, якщо водночас нового спонсора шукає Visma Lease a Bike, за яку виступає головна зірка данського велоспорту, Йонас Вінгегор? Можливо, відповідь на це запитання криється в чутках про можливий відхід Йонаса з нідерландської команди наприкінці сезону.

RCS Sport розглядає можливість проведення жіночої версії Ломбардії. Вперше жіноча версія "Гонки опалого листя" може бути проведена вже у 2027 році. Загалом це логічний крок, враховуючи, що саме Ломбардія залишається останнім із п'яти Монументів, який досі проводиться лише серед чоловіків.

– Французько-російський гонщик Павел Сіваков близький до переходу з UAE Emirates у Decathlon CMA CGM, яка готова запропонувати йому трирічний контракт. Керівництво французької команди збирає сильних гірських грегарі під Поля Сейксаса та сподівається, що це допоможе втримати вундеркінда, на якого поклала око та ж UAE Emirates.

– Тібо Ніс переніс операцію з усунення препателярного тертя в лівому коліні. До тренувань він зможе повернутися лише за місяць. Весняна кампанія для талановитого бельгійського панчера з Lidl Trek завершена.

Прімож Рогліч
Прімож Рогліч
x.com/LeTour

– Прімож Рогліч заявив, що пропустить Тур де Франс-2026:

"Я не братиму участі в жодній гонці між Туром Романдії (старт 28 квітня) та Вуельтою Іспанії (старт 22 серпня), де я боротимуся за загальний залік. Я хочу трохи побути вдома, оскільки давно там не був. Хотів би провести час із родиною", – заявив словенець.

Відверто кажучи, звучить так, ніби нинішній сезон для Рогліча стане останнім у кар'єрі. Тим більше, що контракт із Red Bull Bora спливає саме наприкінці поточного сезону.

– Мадс Педерсен, який на початку лютого зламав ключицю та зап'ястя, таки не зможе виступити на Мілан – Санремо. В Lidl Trek сподіваються, що зірковий данець зможе відновитися до фламандських класик, проте оптимізму стає дедалі менше.

Тіррено - Адріатико Йонас Вінгегор Париж - Ніцца Ісаак Дель Торо