Історичний хеттрик Ван дер Пула на Париж – Рубе, вражаючий дебют Погачара
Гонки тижня
7 – 12 квітня – Тур Країни Басків (Іспанія)
У 2025 році Тур Країни Басків був боротьбою "простих смертних": ніхто з "великої четвірки" багатоденників (Тадей Погачар, Йонас Вінгегор, Ремко Евенепул, Прімож Рогліч) на Ітцулію не приїхав. Погачар готувався до Париж – Рубе, Вінгегор відновлювався після травми. Евенепул і Рогліч теоретично могли взяти участь, проте на старт не вийшли – можливо, через важкі спогади про минулорічну гонку, яка обом принесла падіння та важкі травми.
Боротьба "простих смертних" завершилася перемогою Жоау Алмейди. Гонщик UAE Emirates виграв загальний залік із перевагою в 1 хвилину і 51 секунду над найближчим переслідувачем: вражаюча цифра як для 6-денної багатоденки без жодного гірського фінішу. І найбільша перевага переможця над другим місцем у історії Туру Країни Басків. Португалець дійсно був найсильнішим, проте варто визнати, що везіння також було на його боці.
Стосується це, перш за все, заключного етапу. Головний суперник Алмейди по загальному заліку, Флоріан Ліповітц, зіткнувся з поломкою велосипеда за 40 км до фінішу під час проходження перевагу Ісуа. На цьому німець втратив приблизно хвилину. В момент поломки UAE Emirates повним ходом працювала в пелотоні та готувала атаку свого капітана, і Алмейда вирішив джентльменство не проявляти та не чекав на свого суперника, незабаром пішовши в атаку.
Ліповітц у підсумку так і не наздогнав групу лідерів і на фініші програв Алмейді 1 хвилину і 19 секунд. Навряд чи гонщик Red Bull Bora був готовий кинути виклик португальцеві в боротьбі за перемогу в загальному заліку, проте місце на подіумі він через цю поломку точно втратив. Зате на п’єдестал заскочив Енрік Мас. Капітан Movistar був єдиним, хто втримався на колесі Алмейди на заключному етапі та у підсумку в останній день піднявся одразу на 6 позицій.
Не пощастило і ще одному конкуренту португальця, Маттіасу Ск’єлмосе. Останній етап відбувався під сильним дощем, і капітан Lidl Trek впав за 16 км до фінішу на спуску з останнього категорійного підйому Тракабуа. В підсумку для потрапляння на подіум данцеві не вистачило 18 секунд. Ск’єлмосе цієї весни дуже не щастить: у березні з Париж – Ніцца він зійшов через падіння на передостанньому етапі, йдучи на той момент третім у загальному заліку.
За 2 км до фінішу впав і Гійом Мартен, проте отримав нейтралізацію відставання через правило 3 км, яке стосується усіх групових етапів з фінішем не в підйом. У підсумку гонщик Groupama FDJ отримав час групи, в якій ішов на момент падіння, і це дозволило йому фінішувати в загальному заліку на 8 місці замість 12-го.
Третім у загальному заліку в підсумку став Максімільян Шахманн. У перший день він виграв розділку на 16 км, менш ніж на секунду випередивши Алмейду та Ліповітца. Для німця це була перша перемога на рівні Світового туру з березня 2021 року. Здавалося, що старий-добрий Шахманн, який двічі поспіль вигравав Париж – Ніцца, повернувся, на перших горбистих етапах він виглядав вражаюче. Проте з кожним днем гонщик Soudal Quick Step ставав усе слабкішим: склалося враження, що зараз його головною проблемою є відновлення. Його партнер по команді Ілан Ван Вілдер у останній день в загальному заліку відступив із четвертого місця на шосте.
Класну гонку провів Алекс Аранбуру. Чемпіон Іспанії не лише здобув красиву перемогу зі скандальним присмаком на третьому етапі, а й став сьомим у загальному заліку: для гонщика Cofidis це перший у кар’єрі фініш у топ-10 генеральної класифікації багатоденки Світового туру.
Дуже сильну гонку провів і Бен Хілі. Ірландець не боровся за загальний залік, проте в розкішному стилі виграв п’ятий етап сольною атакою з відриву за 55 км до фінішу. Для гонщика EF Education EasyPost це лише друга в кар’єрі перемога на рівні Світового туру, проти обидві (першою був 8-й етап Джиро д’Італія-2023) були здобуті сольними атаками більш ніж за 50 км до фінішу.
Хілі перебуває у прекрасній формі, і буде одним із топфаворитів арденських класик. Чого не можна сказати про зірковий дует новачків Tudor Cycling – Жуліан Алафіліпп і Марк Хірші на Турі Країни Басків виглядали відверто погано.
Єдиний спринтерський етап упевнено забрав Калеб Юен, який наступного ж дня зійшов з гонки. Перша перемога австралійця у складі Ineos Grenadiers на рівні Світового туру. Проте обіграв Юен відверто слабке поле суперників, тому говорити про його повернення до найкращої форми ще дуже передчасно.
13 квітня – Париж – Рубе (Франція)
Париж – Рубе-2025 завершилася перемогою головного фаворита, Матьє Ван дер Пула, який виграв "Північне пекло" втретє поспіль, повторивши досягнення Октава Лапіза та Франческо Мозера. Банальний і закономірний підсумок, хоча сам хід гонки був зовсім нетривіальним, і виграв гонщик Alpecin Deceuninck не без частки везіння.
Падіння, поломки велосипеда, проколи – все це невід’ємні частини Париж – Рубе, проте вкотре вони переслідують головних конкурентів Матьє, при чому, в дуже непідходящі моменти. У 2023 році він боровся на рівних з Воутом Ван Артом, вони разом виїхали з Карфур де ль’Арбра, і саме Ван Арт виглядав явним фаворитом на випадок парного спринта за перемогу. Проте бельгієць одразу після Карфура отримав прокол колеса – доля подарувала Ван дер Пулу сольну перемогу.
Цього року форсмажори на Париж – Рубе переслідували практично всіх головних суперників Матьє. Звісно, падіння на гонці, де фактор навиків управління велосипедом грає настільки значну роль, форсмажором називати не може, проте поломок і проколів у топфаворитів було більш ніж достатньо.
Ще до в’їзду на перший сектор бруківки падали Яспер Стуйвен, Воут Ван Арт і партнер Ван дер Пула по Alpecin Deceuninck Яспер Філіпсен. На першому ж секторі бруківки проблеми з велосипедом виникли у Філіппо Ганни – у нього злетів ланцюг. У підсумку, вся ця компанія, разом ще й із Діланом Ван Баарле, опинилася у відвалі та була змушена наздоганяти пелотон. Переслідування це було тривалим і непростим – основна група чекати на них не збиралася. Сил довелося потратити чимало, особливо Ганні та його партнерам по Ineos Grenadiers.
У підсумку італієць, на відміну від Ван Арта чи Стуйвена, з боротьби за найвищі місця випав і фінішував лише 13-м, вигравши спринт із групи з 8 гонщиків. Безумовно, Ганні не пощастило з поломкою велосипеда, проте тільки цим пояснити таку невдачу не можна.
Тривалий час здавалося, що гонка зведеться до битви трьох титанів, які минулого тижня піднялися на подіум Туру Фландрії – Ван дер Пула, Погачара та Мадса Педерсена. Вони зуміли відірватися він пелотону після атаки Матьє за 88 км до фінішу, зачепилися за них лише Філіпсен і – доволі несподівано – Штефан Біссеггер.
Швейцарець довго їхати у ритмі таких монстрів не зміг і згодом відстав від групи лідерів, проте у підсумку фінішував сьомим – дуже гідний результат для 26-річного гонщика Decathlon Ag2r, який до цього на Париж – Рубе жодного разу не фінішував навіть у топ-20.
За 70 км до фінішу Погачар пішов у атаку на бруківці, закривав її Педерсен, проте у цей момент у Мадса стався прокол колеса. Данець був змушений зупинитися і змінювати велосипед. Всі шанси на перемогу були втрачені: Педерсен повернувся в другу групу і в підсумку забрав з неї третє місце на фініші.
Непоганий результат, але до проколу капітан Lidl Trek цілком справляв враження гонщика, який у цей день може здобути перемогу. Педерсен виглядав дуже сильно, він цілком міг витримати всі атаки Ван дер Пула на бруківці та потім виграти у нього фінішний спринт. Проте правди ми вже ніколи не взнаємо. Одне можна сказати точно: прокол Педерсена позбавив нас потенційно дуже цікавої кінцівки гонки.
Зазначимо, що не щастило того дня не лише Педерсену, а й усій Lidl Trek. Про падіння Стуйвена ми вже говорили, проте не пощастило не лише йому, а й ще одному віцекапітану команди, Джонатану Мілану, який отримав прокол в Аренберзькому лісі та випав із боротьби за високі місця.
Після проколу Педерсена в лідируючій групі залишилося три гонщики: Ван дер Пул, Філіпсен і Погачар. Чисельна перевага Alpecin Deceuninck робила шанси словенця на перемогу не надто великими: бельгієць та нідерландець могли як по черзі атакувати гонщика UAE Emirates, так і просто везти Філіпсена до вельми імовірної перемоги у фінішному спринті, сподіваючись не повторити долю Visma Lease a Bike на Дварс доор Фландерен.
Проте другий варіант не влаштовував Ван дер Пула: він явно хотів виграти сам, а не везти до перемоги свого партнера по команді. На другому 5-зірковому секторі бруківки, легендарному Монс-ан-Певель, він пішов у атаку, і зумів ізолювати Яспера, залишившись наодинці з Погачаром.
Філіпсену ця атака вартувала не лише шансів на перемогу, а й призового місця. Спершу його проковтнула група переслідувачів, яка перед Монс-ан-Певель програвала більше хвилин, а потім Яспер відстав і від неї, фінішувавши у підсумку лише 11-м. Слабкий результат для віцечемпіона двох попередніх версій Париж – Рубе. І можна лише здогадуватися, що саме спричинило таку кризу під кінець гонки: падіння на початку чи бельгієць заліз занадто глибоко в борг своєму організму, намагаючись їхати у темпі двох титанів.
У підсумку все звелося до третьої поспіль дуелі між Ван дер Пулом і Погачаром на Монументах у поточному сезоні. При цьому словенець справляв дуже дивне враження: йому було доволі важко закривати атаки Матьє на рівнинах, зате на бруківці він почувався значно краще і навіть намагався атакувати сам. Від дебютанта Париж – Рубе можна було чекати рівно зворотного.
Як би там не було, але й ця дуель, яка вже стала звичною, тривала недовго. Менш ніж через 10 км після Монс-ен-Певеля Погачар впав, не вписавшись у поворот на секторі бруківки Пон Тібо. Падіння було не надто складним, і від свого суперника Тадей відстав усього на 20 секунд. Ван дер Пул чекати на свого суперника не став, і рішення це було цілком логічним: впав Погачар цілком і повністю внаслідок своєї помилки, тим більше, що Париж – Рубе – гонка не лише про чисту фізичну силу, а й про вміння управляти велосипедом.
Повернувшись у сідло, Погачар імпульсивно кинувся наздоганяти Матьє. У певний момент Тадей скоротив відставання з 20 секунд до 11-12, проте заліз у резерв своєму організму, і незабаром почав відставати. Коли за 21 км до фінішу перед вирішальною зв’язкою секторів бруківки Камфен-ан-Певель/Карфур де ль’Арбр Тадей ще й зупинився для заміни велосипеда, стало остаточно зрозуміло, що на цьому боротьба за перемогу завершена.
У певний момент здавалося, що під загрозою навіть друге місце словенця, про гонщик UAE Emirates все ж зумів втриматися під натиском групи переслідувачів. Блискучий дебют Погачара на Париж – Рубе: не виключено, що уже за рік він вважатиметься головним передстартовим фаворитом. Словенцеві вже покорилося історичне досягнення: він став дев’ятим гонщиком у історії, який піднявся на подіум усіх п’ятьох Монументів і другий, хто зробив це на п’яти Монументах поспіль. До нього це вдавалося лише Шону Келлі у 1983 – 1984 роках.
Топ-5 замкнув ще один гонщик UAE Emirates, Флоріан Вермеєрш. А ось Нільсу Політту не пощастило: ще в Аренберзькому лісі він отримав прокол колеса і повернутися в боротьбу за високі місця вже не зумів.
Як тиждень тому на Турі Фландрії, четвертим став Воут Ван Арт, який на ранніх стадіях гонки виглядав не кращим чином, проте зумів додати під кінець і знову зупинився за крок від призового місця. Так, гонщику Visma Lease a Bike не пощастило опинитися у відвалі після першого сектору бруківки внаслідок падіння, проте, на відміну від того ж Педерсена, Ван Арт того дня не виглядав гонщиком, здатним поборотися за перемогу: це четверте місце і було його максимумом.
Що ж, не лише трійка призерів Париж – Рубе за своїм особовим складом виявилася ідентичною за особовим складом з Туром Фландрії, а навіть топ-4 – таке трапилося вперше в історії. Погачар і Ван дер Пул стояли поруч на подіумах усіх трьох перших Монументів сезону – такого раніше також ніколи не було.
Повертаючись до Visma Lease a Bike, в останній момент до складу команди на Париж – Рубе був включений 19-річний вундеркінд Меттью Бреннан, для якого це був дебют у "Північному пеклі". І до пори-до часу він виглядав просто блискуче. Проте останні 50 км дистанції далися британському таланту важко, і в підсумку він фінішував лише 44-м із відставанням у майже 9 хвилин.
Цілком зрозуміла криза, враховуючи юний вік Бреннана та повну відсутність досвіду їзди настільки довгих і важких гонок. Втім, Метью показав, що навики долання бруківки у нього чудові, і в майбутньому у нього є всі шанси вирости у претендента на перемогу в Париж – Рубе.
Попри те, що відрив дня наздогнали безпрецедентно рано (після Аренберзького лісу), одразу два його представники зуміли заїхати у топ-10: Йонас Руч і Маркус Хольгорд, які посіли 6 і 8 місця відповідно. А ось Ойєр Ласкано, який на папері був найнебезпечнішим із учасників відриву, фінішував 117-м – останнім з усіх, хто дістався фінішу та вписався у ліміт часу.
Вдруге за останні три роки заїжджає у топ-10 на Париж – Рубе Лауренц Рекс. Ніхто не здивується, якщо вже у наступному сезоні 25-річний бельгієць стане реальним претендентом на призові місця. Вкотре не пощастило Штефану Кюнгу, який дуже неприємно впав на бруківці і фінішував на 43 місце з закривавленим лицем.
Ван дер Пулу за три переможних Париж – Рубе в цілому відверто щастило, на відміну від його прямих конкурентів. Проте не можна сказати, що неприємні та форсмажорні ситуації повністю обходили його стороною. Під кінець долання Карфур де ль’Арбр Матьє також спіймав прокол колеса та був змушений зупинятися для заміни велосипеда. Втім, на той момент нідерландець уже мав комфортну перевагу над Погачаром, і його перемога не була під загрозою.
За 33 км до фінішу з гонщиком Alpedin Deceuninck трапився ще один неприємний інцидент. Під час долання сектору бруківки Темплев один із глядачів свідомо кинув йому в лице бачок із водою. Сам Ван дер Пул зізнався, що бачок потрапив йому прямо в носа, і було це дійсно неприємно. Винуватця інциденту почали розшукувати правоохоронні органи, проте наступного дня він сам з’явився у поліцію.
Виявилося, що це був бельгієць, житель Західної Фландрії. Сам чоловік заявив, що шкодує про свій вчинок, проте хочеться вірити у те, що покарання він не уникне. Хоча б одна така показова порка необхідна для того, щоби у інших ідіотів відпало бажання творити подібні речі.
Дайджест новин
– Колишній генеральний менеджер Soudal Quick Step Патрік Лефевр зізнався, що перехід Ремко Евенепула в Red Bull Bora, який обговорювали майже весь минулий рік, справді був на межі того, щоби стати реальністю. Лефевр розповів, що полювання на Евенепула розпочалося ще у 2022 році після його перемог на Вуельті та чемпіонаті світу, тоді підписати бельгійця хотів Ineos Grenadiers. Минулого року втримати Ремко вдалося лише після того, як спонсори виділили додаткові кошти на новий контракт для гонщика.
– Нинішній спортивний директор Soudal Quick Step Вілфред Петерс підтвердив, що Евенепул повернеться в гонки 18 квітня на Флеш Брабонсонн, після чого проїде всю трійку арденських класик і Тур Романдії (29 квітня – 4 травня). Після цього – місяць перерви в гонках і виступ на Критеріумі Дофіне в якості підготовки до Тур де Франс.
– Ineos Grenadiers зацікавлений у підписанні Маттео Москетті, якому перехід в Q36.5 дозволив перезапустити кар’єру. У поточному сезоні італійський спринт здобув уже 4 перемоги, а минулої середи фінішував третім на Схельдепрейсі – одноденці, яку називають "чемпіонатом світу" для спринтерів. Враховуючи ще й наявність у Ineos Grenadiers Калеба Юена схоже, що британська команда намагається перебудуватися і стати спринтерською.
– Арно Де Лі візьме паузу в гонках на два місяці через проблеми зі здоров’ям. Наступний старт, який запланований у гонщика Lotto – це червневий Тур Швейцарії.
– Травми, які Джон Дегенкольб отримав у результаті падіння на Турі Фландрії, виявилися дуже серйозними: переломи ключиці, ліктя та плеча. Німець пропустить орієнтовно два місяці. Черговий важкий удар долі для талановитого, проте дуже невезучого гонщика.
– Відновлення Фабіо Якобсена після операції на клубовій артерії ноги займе значно більше часу, ніж ті 6 тижнів. Про які йшлося спочатку. Нідерландський спринтер Picnic PostNL точно пропустить Тур де Франс.
Наступний тиждень
20 квітня – Астел Голд Рейс (Нідерланди)
Сезон північних класик позаду, настав час арденських. Наступної неділі відбудеться перша з них – Амстел Голд Рейс. У своїй нинішній версії маршруту, коли фініш відсунули на декілька рівнинних кілометрів після завершення заключного пагорба Кауберга (0,7 км, 5,9%) гонка стала більш сприятливою навіть для спринтерів широкого профіля. Поточна версія маршруту Амстела дає шанси на перемогу значно ширшому колу гонщиків, і цим головна гонка Нідерландів багато в чому нагадує Мілан – Сан Ремо.
Яким би широким не було коло потенційних претендентів на найвищі місця, проте фаворит у гонки очевидний – це Тадей Погачар, який цього року планує виступити в усіх трьох арденських класиках. Зміни маршруту, більше шансів для спринтерів… Словенця такі речі зазвичай не дуже цікавлять – він просто атакує, часто заздалегідь, і не залишає шансів суперникам. Так було, наприклад, у 2023 році, коли словенець Амстел виграв. І враховуючи феноменальну форму капітана UAE Emirates цієї весни, ніхто не здивується, якщо цього року сценарій повториться.
Хто може завадити Погачару здобути чергову перемогу? Перш за все, Ремко Евенепул. Хоча форма зіркового бельгійця залишається повною загадкою. Важкі травми, отримані в грудні минулого року на тренуванні, призвели до того, що лідер Soudal Quick Step розпочинає свій сезон лише у другій половині квітня. Амстел буде для нього другим гоночним днем у сезоні – двома днями раніше Ремко проїде Флеш Брабансонн. Оптимально готовий Евенепул може нав’язати Погачару реальну боротьбу за перемогу, проте поточна форма бельгійця наразі є повною загадкою.
Свій минулорічний чемпіонський титул захищатиме Том Підкок, який проводить дуже непогану весну. Проте торік британець переміг за відсутності таких монстрів, як Погачар чи Евенепул, тому виграти Амстел цього року лідеру Q36.5 буде значно важче.
Дуже сильний склад на чолі з вундеркіндом Тібо Нісом привезе Lidl Trek. При чому, з трьох арденських класик молодому бельгійцеві найбільше підходить, мабуть, саме Амстел. Ніс володіє величезним потенціалом і може вирости в гонщика, здатного на таких стартах кидати виклик Погачару чи Евенепулу. Проте чи готовий він це робити вже тут і зараз? Щодо цього є сумніви. Окрім нього, поборотися за високі місця у складі Lidl Trek можуть також Маттіас Ск’єлмосе (хоча йому більше підходить складніша за рельєфом Льєж – Бастонь – Льєж), Квінн Сіммонс і віцечемпіон Ломбардії 2023 року Андреа Баджолі.
Безумовно, одним із топфаворитів буде Бен Хілі – його перфоманси на Турі Країни Басків дійсно вразили. Нарешті пора починати виправдовувати сподівання новачку Red Bull Bora Максіму Ван Гілсу, для якого перші місяці у новій команді вийшли не надто вдалими через проблеми зі здоров’ям. Головною ставкою Ineos Grenadiers буде Магнус Шеффілд, який заради підготовки до арденських класик навіть пропустив Париж – Рубе.
На папері капітаном Visma Lease a Bike буде Воут Ван Арт, хоча здається, що нинішній його версії Амстел не дуже підходить. Тому не виключено, що головною ставкою команди буде інший бельгієць, Тіш Беноот.
Буде за кого повболівати французам. Дуже цікаво буде поспостерігати за Роменом Грегуаром, який на Мілан – Сан Ремо навіть намагався кинути виклик Погачару та Ван дер Пулу. Не варто списувати з рахунків і його партнера по Groupama FDJ Валентена Мадуаса. Цікавим буде і дует із Decathlon Ag2r – віцечемпіон Амстела 2022 року Бенуа Конефруа та Віктор Лафей, який у 2023 році на Тур де Франс виграв етап зі схожим рельєфом у очній боротьбі з тим же Погачаром. Хоча після переходу в Decathlon Ag2r кар’єра у 29-річного француза не складається – зокрема, і через травми. Дуже хороший сезон у XDS Astana проводить Клеман Шампуссен, який також полюбляє саме такий рельєф, як на Амстелі.
На випадок не надто селективної гонки головним фаворитом може бути Майкл Меттьюз. Альтернативою йому в складі Jayco AlUla буде Бен О’Коннор, хоча він нинішній сезон розпочав відверто слабко. Не вражає і дует зіркових новачків Tudor Cycling – Жуліан Алафіліпп і Марк Хірші, хоча для них саме арденські класики – найважливіший відрізок сезону. Дуже небезпечний дует гонщиків Bahrain Victorious – Матей Мохоріч і Пельо Більбао. Два претенденти на високі місця і у Cofidis – Йон Ісагірре та Ділан Тойнс.