Аюсо виграв Тіррено – Адріатико, проблеми Вінгегора на Париж – Ніцца. Підсумки тижня у велоспорті
Гонки тижня
10 – 16 березня – Тіррено – Адріатико (Італія)
Тіррено – Адріатико завершилась прогнозовано – перемогою головного передстартового фаворита, Хуана Аюсо. Іспанець показав другий результат в розділці на першому етапі, був уважним у ешелонах на четвертому етапі, після чого оформив свою перемогу в загальному заліку, вигравши гірський етап до Фронтіньяно у передостанній день "Гонки двох морів".
Як і торік, Аюсо дуже сильно розпочинає сезон, проте минулого року після цього була відверто провальна друга його половина. Втім, цього разу у талановитого іспанця зовсім інший гоночний календар, він не перетинатиметься з Тадеєм Погачаром, а в травні дебютує на Джиро д’Італія, куди поїде в статусі одноосібного капітана команди.
Якщо перемога Аюсо була прогнозованою, то друге місце Філіппо Ганни в загальному заліку – невелика сенсація. Зумовлена вона, перш за все, відносно простим маршрутом Тіррено – Адріатико в поточному сезоні, хоча не варто недооцінювати і той факт, що в горах італієць захищався дуже гідно. На важкому рельєфі настільки сильного Ганну ми не бачили, напевно, з часів Джиро д’Італія-2020, коли він із відриву виграв один із гірських етапів, нехай і далеко не найскладніший.
Ключовою для подіуму гонщика Ineos Grenadiers у загальному заліку стала перемога в розділці на першому етапі. На середині дистанції Філіппо йшов другим, програючи 2 секунди Аюсо, проте друга половина у виконанні італійця була просто фантастичною, і на фініші він випередив іспанця на 23 секунди. На старт останнього етапу Ганна виходив третім у загальному заліку, проте зумів забрати 2 боніфікаційні секунди на проміжному спринті та піднятися на другу позицію.
Третім у загальному заліку став ще один італієць, Антоніо Тібері. Як і у випадку з Ганною, призове місце йому приніс, перш за все, хороший результат у розділці – четверте місце з відставанням у 28 секунд від Ганни. У горах капітан Bahrain Victorious не вразив, підйом до Фронтіньяно він йшов відверто від оборони у рівному темпі. Тібері зумів дуже грамотно розкласти сили та пройшов декількох суперників на останньому кілометрі підйому. Втім, якби маршрут Тіррено – Адріатико був трохи складнішим – у Антоніо виникли б дуже серйозні проблеми з потраплянням у топ-3. На Джиро д’Італія з такою гірською формою потрапити на подіум Тібері буде вкрай важко.
А ось хто продовжує приємно дивувати, так це Том Підкок. Британець провів дуже активну гонку, в горі виглядав другим за силою після Аюсо, проте слабкий виступ у розділці (49 місце із відставанням у 1 хвилину та 7 секунд) залишив його без подіуму загального заліку. Так чи інакше, Підкок після переходу в Q36.5 виглядає просто блискуче. Тому дійсно вдалося перезапустити свою кар’єру та почати реалізовувати свій величезний потенціал. Черговий привід задуматися: що не так з Ineos Grenadiers?
Разом із Підкоком на вирішальному гірському етапі фінішував Джей Хіндлі – йому для потрапляння на подіум також не вистачило сильного виступу в розділці. Втім, тішить, що австралійський гонщик Red Bull Bora повертається в хорошу форму після невдалого минулого сезону.
Дві секунди на вершині Фронтіньяно Хіндлі та Підкоку програв Мікель Ланда, який став сьомим у загальному заліку. Для баскського капітана Soudal Quick Step все могло бути значно гірше – він опинився серед тих грандів загального заліку, які не відібралися в першу групу на четвертому етапі, коли пелотон порвався на ешелони. Проте розвинути перевагу втікачам на чолі з Аюсо та Ганною тоді не вдалося.
Четвертим у загальному заліку став відкриття минулого сезону, Дерек Джі. Канадський гонщик Israel Premier Tech не просто підтверджує невипадковість своїх минулорічних успіхів, а, можна навіть сказати, зробив ще один крок уперед, враховуючи ще й недавню перемогу в загальному заліку іспанської багатоденки Гран Краміньо.
Втім, було на нинішній Тіррено – Адріатико і багато розчарувань. Наприклад, це стосується Джуліо Чікконе. Ще наприкінці лютого він став другим у загальному заліку Туру ОАЕ, програвши лише Тадею Погачару, а на "Гонці двох морів" виглядав вкрай слабо, не потрапивши навіть у топ-10 генеральної класифікації.
Провалила Тіррено – Адріатико Visma Lease a Bike. У команди було одразу три потенційних претенденти на високе місце в загальному заліку, проте жоден із них не потрапив навіть у топ-10. Невдалою вийшла перша гонка в складі нової команди для Саймона Єйтса. Поки що сподівання на те, що перехід у Visma Lease a Bike дозволить йому вийти на якісно новий рівень, не справджуються. Що стосується його брата-близнюка Адама з UAE Emirates, то він також не вразив. Так, британець працював на Аюсо, проте в оптимальній формі Єйтсу це не заважає й самому боротися за високі місця в загальному заліку.
Повертаючись до Visma Lease a Bike, то нічого не вийшло і у Аттіли Вальтера, хоча на нього сподівань було значно менше. А ось ситуація з Кіаном Уйтдебруксом відверто тривожить. Тіррено – Адріатико він провалив, після гірського етапу до Фронтіньяно талановитий бельгієць поскаржився на нестандартні проблеми з серцем. Навіть на піку навантажень його пульс не піднімається вище 150 ударів за хвилину, що заважає Кіану працювати на максимумі можливостей організму: він відчуває "ватяність" і оніміння в ногах.
Дана проблема проявилася у Уйтдебрукса ще по ходу минулого сезону, проте за міжсезоння вирішити цю проблему медицинському штабу Visma Lease a Bike так і не вдалося. На заклбчному етапі він взагалі був змушений зійти з дистанції. Дуже непроста ситуація, тому сльози бельгійця після фінішу у Фронтіньяно можна зрозуміти.
Тіррено – Адріатико-2025 проходила за складних погодних умов, було багато дощів, які призвели до великої кількості падінь та травм. Серед жертв "Гонки двох морів" опинився Давід Годю, який зійшов на другому етапі, зазнавши четвертого падіння за два тижні. Останнє з них було доволі серйозним, гонщик Groupama FDJ отримав серйозну травму кисті руки та був змушений перенести операцію. Точні терміни повернення Годю в гонки не відомі.
На тому ж другому етапі зламав ключицю Міхаель Вальгрен. Дуже шкода данського гонщика EF Education EasyPost, який минулого тижня став восьмим на Страде Б’янке та, здавалося, почав повертати собі найкращу форму. Через застуду зійшов з Тіррено – Адріатико Альберто Беттіоль – чорна полоса в його кар’єрі триває.
Що стосується спринтерських баталій, то тут головним героєм прогнозовано став Джонатан Мілан, який виграв другий та сьомий етапи. Цих перемог могло бути і більше, проте неприємне падіння гонщика Lidl Trek на третьому етапі на два дні вибило італійця з боротьби за перемоги. На четвертому етапі цим скористався Олав Коой, який, на відміну від Мілана, зумів втриматися в пелотоні в непростих підйомах на першій половині етапу. Втім, в очній боротьбі з італійцем спринтер Visma Lease a Bike не був конкурентоздатним. Статус нідерландця як спринтера топрівня викликає певні сумніви.
Невдалою вийшла гонка для Ділана Груневегена – для нього все почалося з падіння наприкінці другого етапу та продовжилося серйозними проблемами в позиційній боротьбі. Чисті швидкості у гонщика Jayco AlUla хороші, проте на цій Тіррено – Адріатико він просто не мав можливостей повною мірою їх проявити.
Нічого не зумів показати і Поль Маньє. Талановитий француз із Soudal Quick Step справляє враження гонщика, який трішки губиться при максимально високій конкуренції та краще проявляє себе на другорядних гонках. Нинішня Тіррено – Адріатико для нього завершилася ще й неприємним падінням на фінішній прямій сьомого етапу.
9 – 16 березня – Париж – Ніцца (Франція)
Париж – Ніцца цього року свого прізвиська "Гонка до сонця" не виправдала. Погодні умови були дуже поганими впродовж усієї багатоденки, і точно не покращувалися на шляху до Лазурного узбережжя Середземного моря. Все це вилилося навіть у нейтралізацію з подальшим рестартом четвертого етапу, а також у велику падінь, сходів та травм, в тому числі серед топових гонщиків.
Це стосується, наприклад, капітана Bahrain Victorious Сантьяго Буйтраго, а також Маттіаса Ск’єлмосе, який на момент свого вкрай неприємного падіння на сьомому етапі йшов третім у загальному заліку. Втрата потенційного призового місця в загальному заліку – це, звісно, неприємно, проте данському капітану Lidl Trek пощастило уникнути серйозних травм: спершу падіння виглядало дуже серйозним, у практично не залишалося сумнівів у тому, що ключицю він зламав.
Ще однією жертвою цьогорічної Париж – Ніцца став головний фаворит гонки, Йонас Вінгегор. Данець, який на той момент їхав у жовтій майці лідера, впав і отримав травму зап’ястя на п’ятому етапі. Капітан Visma Lease a Bike попри біль дістався фінішу етапу, проте наступного ранку після консультацій з лікарями вирішив зійти з гонки.
Чи можна сказати, що те падіння позбавило Вінгегора потенційної перемоги в Париж – Ніцца? Сказати складно. Все же до падіння, навіть попри лідерство в загальному заліку, Йонас на "Гонці до сонця" не вражав і точно не здавався непереможним. Це найкращим чином проявилося на четвертому етапі з гірським фінішем на Лож де Гард. Данець атакував за 2,3 км до фінішу, проте відправити своїх суперників у нокаут не зумів.
Йонас не розвинув свою перевагу до чогось більшого за 10-15 секунд, після чого на останньому кілометрі його наздогнав і пройшов Жоау Алмейда. Безумовно, до Тур де Франс ще дуже далеко, проте на Париж – Ніцца Вінгегор не виглядав гонщиком, здатним обіграти Тадея Погачара на "Великій петлі".
Проте навіть схід Йонаса не завадив Visma Lease a Bike перемогти в загальному заліку. Вдруге поспіль у Ніцці тріумфував Маттео Йоргенсон. Він став лише десятим гонщиком в історії, якому вдалося захистити титул чемпіона Париж – Ніцца. На заключному етапі американця атакували зі всіх сторін, проте за 26 км до фінішу на Коль д’Ез Маттео вирішив, що найкращий спосіб захисту – це напад, і пішов у атаку сам, скинувши всіх своїх суперників.
Варто зазначити, що доля загального заліку Париж – Ніцца цього року вирішувалася на рівнині не меншою мірою, ніж у горах. Мова йде не лише про командну розділку, а й про шостий етап, де через сильний боковий вітер вдалося створити ешелони. До цього приклали руку, перш за все, Visma Lease a Bike та Ineos Grenadiers. Вони відібралися до першої групи практично повними складами, окрім них, потрапити у це формування з грандів загального заліку зуміли лише Ск’єлмосе, Флоріан Ліповітц і Максімільян Шахманн. Втім, останній цього року виявився зовсім не готовим до боротьби за високі місця.
Розриви на шостому етапі виявилися серйозними, пелотон програв групі Йоргенсона та компанії майже дві хвилини. У підсумковому загальному заліку найкращим серед гонщиків, яких не було у першій групі на шостому етапі, став Майкл Сторер – п’яте місце. Такого результату австралійський гонщик Tudor Cycling досягнув здебільшого завдяки перемозі з відриву на сьомому етапі, коли йому вдалося відіграти у пелотона хвилину та більше.
Для UAE Emirates Париж – Ніцца, на відміну від паралельної Тіррено – Адріатико, склалася не кращим чином. Жоау Алмейда виграв четвертий етап у боротьбі з Вінгегором, проте у загальному заліку лише замкнув топ-6. З чуток, в останні дні португалець їхав з хворобою. Хто точно захворів у UAE Emirates, так це Брендон Макналті – американець був змушений зійти з гонки на останньому етапі.
Другим у загальному заліку став Флоріан Ліповітц, у той час як його партнер по команді, Олександр Власов, гонку провалив і ожив лише на останньому етапі. Топ-3 замкнув Таймен Аренсман, який став лише другим нідерландцем у ХХІ столітті, який піднявся на подіум Париж – Ніцци. Першим у 2012 році був Люве Вестра. Таким чином, Ineos Grenadiers, незважаючи на всю критику на свою адресу, вдруге в історії (вперше це трапилося в 2013 році) делегувала свого представника на подіум обох престижних тижневих багатоденок, які проходили паралельно.
І цим успіхи британської команди не обмежилися. Заключний етап сольною атакою виграв Магнус Шеффілд, що дозволило американцеві піднятися на четверту позицію в генеральній класифікації. Для Шеффілда недільна перемога стала першою в кар’єрі на рівні Світового туру. Загалом же Ineos Grenadiers перемогла в груповій гонці в Світовому турі вперше з червня минулого року, коли Карлос Родрігес виграв етап Критеріума Дофіне.
Доволі неоднозначну гонку провів Ленні Мартінес. У новачка Bahrain Victorious нічого не вийшло з точки зору загального заліку: в ешелонах на шостому етапі він замерз і програв майже 9 хвилин, після чого провалив і останній етап до Ніцци. При цьому, талановитий француз провів гонку яскраво та активно: на четвертому етапі він намагався відповісти на атаку Вінгегора і ненадовго зачепився за його колесо, після чого виграв горбистий п’ятий етап – перша перемога в складі нової команди, і зразу настільки гучна!
Непогану гонку провела XDS Astana. Клеман Шампуссен і Харольд Техада на тому ж п’ятому етапі посіли друге та четверте місця відповідно, і у підсумку фінішували сьомим і восьмим у загальному заліку, заробивши дуже важливі очки в боротьбі за збереження прописки в Світовому турі.
А ось хто гонку провалив, так це Бен О’Коннор. Він програв час у ешелонах, слабко виглядав на усіх етапах зі складним рельєфом. І те ж саме було з ним і на Вуельті Валенсіані на початку лютого. Поки що після переходу в Jayco AlUla австралієць дуже розчаровує. Якщо у минулому сезоні він у жодній багатоденці не фінішував нижче за п’яте місце, то у поточному поки що не може піднятися вище за десяте.
Безумовно, минулого року Бен стрибнув вище голови, на багатьох гонках (зокрема, на Вуельті) обставини складалися на його користь, проте і чиста фізична форма у нього зараз значно гірша, ніж торік. Розчарував і Ілан Ван Вілдер, який отримав рідкісну можливість побути капітаном Soudal Quick Step на крупній гонці, і виступив досить слабко, лише замкнувши топ-10 загального заліку.
Що стосується спринтерських баталій, то перші два етапи прогнозовано виграв Тім Мерлір, який продовжує – цього разу заочну – боротьбу з Джонатаном Міланом за звання найкращого спринтера світу на даний момент.
Вразив на Париж – Ніцца Мадс Педерсен, який за міжсезоння просто колосально додав у вмінні терпіти рельєф. Ексчемпіон світу виконував величезний об’єм роботи в горах, а на останньому етапі до Ніцци навіть пішов у сольний відрив і в цілому продемонстрував здатність боротися з гірниками найвищого рівня.
Втім, варто визнати, що такий прогрес у горах дався ціною часткової втрати спринтерської різкості. На шостому етапі Педерсен у момент формування ешелонів відібрався у першу групу, де окрім нього не було жодного сильного спринтера. Проте на фініші він ледве випередив Джошуа Тарлінга. Як би там не було, Мадс у міжсезоння дуже додав, і виглядає одним із головних фаворитів сезону весняних класик, починаючи з Мілан – Сан Ремо, яка відбудеться вже наступної суботи.
Дайджест новин
– Майбутнє команди Total Energies під великим знаком запитання. Титульний спонсор команди веде переговори щодо інвестицій у Ineos Grenadiers починаючи з 2026 року. Проекту Жана-Рене Бернадо, найімовірніше, доведеться шукати нового титульного спонсора.
– Арно Де Лі пропустить Мілан – Сан Ремо-2025. Спринтер Lotto заявив, що не готовий на 100% та не зможе боротися за перемогу на "Классічіссімі". Замість цього він 19 і 20 березня проїде Нокере Курсе та Гран-Прі Денена в якості підготовки до головних фламандських класик сезону.
– Нідерландський гонщик команди Groupama FDJ Ларс Ван дер Берг оголосив про завершення кар’єри у віці всього 26 років. Причина такого рішення – проблеми з серцем.