Остання велика велогонка сезону. Прев'ю Ломбардії-2024
В суботу, 12 жовтня на півночі Італії відбудеться легендарна велоодноденка Ломбардія-2024. Вона традиційно є останньою топ-гонкою сезону в календарі шосейного велоспорту і заключним із Монументів – серії із 5 найпрестижніших одноденних велогонок, перші чотири з яких відбуваються ще навесні.
І хоча Ломбардія не є останньою гонкою в календарі Світового туру (на наступному тижні у Китаї відбудеться Тур Гуансі), для багатьох велофанатів саме вона ознаменовує собою закриття сезону шосейного велоспорту. У зв’язку з термінами проведення Ломбардію називають "La classica delle foglie morte" – класикою опалого листя. Гонку проводить компанія RCS Sport, яка є організатором і всіх інших топових італійських велогонок, включаючи Джиро д’Італія, Мілан – Санремо та Тіррено – Адріатико.
Маршрут
Ломбардія – найважчий за рельєфом із п’яти Монументів: за перемогу щорічно боряться в основному гірники топового рівня. Складність маршруту робить її більш прогнозованою. Порівняно з іншими Монументами, тут частіше перемагають передстартові топ-фаворити: на "Класиці опалого листя" легше вигравати чистою силою, якщо ти найсильніший на даний момент, фактори везіння та тактичних нюансів відходять на другий план.
При цьому, маршрут Ломбардії – найменш "класичний" серед п’ятірки Монументів. В той час як на Париж – Рубе, Турі Фландрії, Мілан – Санремо та Льєж – Бастонь – Льєж маршрути змінюються вкрай рідко і не радикально, на "Класиці опалого листя" експериментів завжди вдосталь.
До 1960 року гонка стартувала і фінішувала у Мілані, з 1961 до 1984 року в якості фінішної локації використовувався Комо, після чого протягом 5 років гонщики їхали у зворотному напрямку – із Комо в Мілан. А далі почалися масові експерименти: в якості стартових чи фінішних точок маршруту з’являлися також Монца, Варезе, Канту, Бергамо, Лекко і навіть швейцарський Мендрізіо, де Ломбардія стартувала у 2004 – 2006 роках.
В останні 10 років заключний Монумент сезону або стартує в Комо і фінішує в Бергамо, або навпаки. При цьому, учасники "Класики опалого листя" не долають одну і ту ж дистанцію в прямому або зворотному напрямку, маршрути Комо – Бергамо і Бергамо – Комо зовсім різні.
В 2024 році спортсмени стартуватимуть у Бергамо і фінішуватимуть у Комо, сумарна дистанція гонки складе 252 км. При цьому, порівняно з класичною версією цього варіанту маршруту є одна суттєва зміна: відсутній підйом Чівільо (4,1 км з середнім градієнтом в 10%), який традиційно є передостаннім перевалом на дистанції, його вершину долали за 17 км до фінішу. Чівільо виключили з маршруту тимчасово і вимушено – через зсуви грунту в середині травня. Очікується, що ремонтні роботи на пошкодженій ділянці дороги будуть завершені до кінця листопада.
У зв’язку з відсутністю Чівільо маршрут Ломбардії буде дещо простішим за рельєфом ніж зазвичай. Це може вплинути на хід гонки, проте не забере у "Класики опалого листя" статусу найважчого за рельєфом Монумента.
На 252 км дистанції гонщикам доведеться подолати такі перевали як Форчелло-ді-Бріанцано (6,3 км, середній ухил – 5,1%), Пассо-ді-Ганда (9,2 км, 7,3%), Колле-ді-Бербено (4,5 км, 6,2%), Вальп’яна (10,4 км, 6,1%), Селла-ді-Озіго (5 км, 5,7%), Мадонна-дель-Гізалло (6,3 км, 4,1%), Кольма-ді-Сормано (12,9 км, 6,4%) і Сан-Фермо-делла-Батталья (2,7 км, 7,2%). Вершина останнього підйому розташована всього в 5,3 км від фінішу, після чого на гонщиків чекає доволі небезпечний і складний технічно спуск до Комо.
Історія та факти
– Ломбардія проводиться з 1905 року. Першим переможцем гонки став італієць Джованні Гербі.
– На відміну від більшості топових спортивних подій в Європі, "Класика опалого листя" безперервно проводилась підчас Першої світової війни і переривалась лише на два роки – 1943 і 1944 – підчас Другої світової війни. Таким чином, Ломбардія-2024 стане 118-ю в історії.
– Найуспішнішим гонщиком в історії гонки є легендарний італієць Фаусто Коппі. "Іль Кампіоніссімо" вигравав "Класику опалого листя" 5 разів: у 1946, 1947, 1948, 1949 і 1954 роках. Чотири рази переможцем ставав його співвітчизник Альфредо Бінда.
– Відразу 7 гонщиків вигравали Ломбардію тричі за кар’єру. Є серед них і Тадей Погачар, який перемагав на останньому Монументі сезону у попередні три роки.
– Найчастіше вигравали Ломбардію господарі, італійці – 69 разів. По 12 звитяг у представників Франції та Бельгії.
– Українські гонщики на Ломбардії не перемагали жодного разу. Найкращий результат – сьоме місце Сергія Гончара у 2003 році.
Дійові особи
В статусі беззаперечного фаворита №1 до Ломбардії підходить Тадей Погачар, який, як уже було зазначено вище, виграв попередні три версії "Класики опалого листя". З трьох попередніх перемог словенця на Ломбардії лише остання була сольною і тягнула на епітет домінуючої: у 2021 та 2022 роках гонщик UAE Emirates вигравав лише у парному фінішному спринті – у Фаусто Маснади та Енріка Маса відповідно.
Проте зараз Погачар проводить найкращий сезон у своїй кар’єрі і важко уявити, що може завадити йому виграти останній Монумент сезону вчетверте поспіль. Після тріумфу на Тур де Франс словенець відпочив і знову набрав фантастичну форму, яка наприкінці вересня принесла йому титул чемпіона світу в груповій гонці.
Тадей Погачар
Після цього Тадей вже встиг здобути свою першу перемогу в веселковій майці: минулої суботи він виграв іншу престижну італійську одноденку, Джиро дель Емілія. При чому, переміг гонщик UAE Emirates знову в домінуючому стилі, скинувши з колеса усіх суперників ще за 38 км до фінішу підчас першого проходження підйому Сан-Лука. Після цього у вівторок словенець вийшов на старт Тре Валлі Варезіне, проте через важкі погодні умови цю гонку спочатку скоротили з 200 до 170 км, а потім, по ходу дистанції, взагалі скасували.
Погачар може стати першим гонщиком з часів Паоло Беттіні (2006 рік), хто виграв Ломбардію у веселковій майці чинного чемпіона світу. І можна не сумніватися, що словенець захоче додати до свого послужного списку і таке досягнення.
У складі UAE Emirates допомагати Погачару на Ломбардії будуть такі люди як Марк Хірші, Ян Крістен, Павєл Сіваков та Адам Єйтс, які і самі можуть поборотися за високе місце на фініші. Особливо це стосується Хірші, який переживає справжній ренесанс у своїй кар’єрі. Програти гонку за такої форми і при такій підтримці – це ще треба постаратися. Відсутність у маршруті Ломбардії-2024 Чівільо може змусити Погачара іти в доволі ранню атаку – навряд чи він захоче доводити вияснення стосунків до останнього пагорба Сан-Фермо-делла-Батталья. Тому ми цілком можемо побачити чергову домінуючу перемогу словенського монстра ранньою атакою.
Гонщиків, здатних нав’язати Погачару реальну боротьбу за перемогу, зовсім небагато. Особливо після того, як Прімож Рогліч вирішив достроково завершити сезон. Хоча після переможної Вуельти форма капітана Red Bull Bora не вражала. Втім, навіть за його відсутності німецько-австрійська команда привезла дуже сильний склад, в якому достатньо потенційних претендентів на призові місця: це і Джей Хіндлі, і Флоріан Ліповіц, і Дані Мартінес, і Алєксандр Власов. Хоча кожен з них цієї осені далекий від своєї бойової форми.
Джей Хіндлі
Нелогічним виглядає рішення Матьє Ван дер Пула пропустити Ломбардію. Нідерландця, поряд із Погачаром, можна вважати найкращим одноденником сучасності, а "Класика опалого листя" – той Монумент, де його шанси на перемогу завжди здавалися найнижчими. Проте цього року Ломбардія простіша за маршрутом, ніж зазвичай, а сам гонщик Alpecin Deceuninck знаходиться у своїй найкращій гірській формі в кар’єрі. В процесі підготовки до чемпіонату світу Ван дер Пул скинув декілька кілограмів ваги, що принесло йому бронзу в груповій гонці на трасі, яка в плані складності рельєфу цілком співставна із Ломбардією зразка 2024 року. Проте нідерландець своїм, імовірно, найкращим в кар’єрі шансом виграти осінній Монумент вирішив не користуватись.
Саме тому чи не єдиним, хто може кинути виклик Погачару, є Ремко Евенепул. Втім, ні на чемпіонаті світу, ні тиждень тому на Джиро дель Емілія капітану Soudal Quick Step нав’язати реальну боротьбу словенському домінатору не вдалося. Не варто забувати також складні стосунки Евенепула з Ломбардією. У 2020 році тоді ще зовсім юний бельгієць на "Класиці опалого листя" полетів в обрив на спуску з Муро-ді-Сормано і зазнав дуже складних травм (перелом тазової кістки та пошкодження легень), через які весь сезон 2021 року вийшов за його мірками невдалим.
Ремко Евенепул
Другим слідом за Погачаром на Джиро дель Емілія фінішував Том Підкок, тому його шанси на призове місце на Ломбардії також оцінюються дуже високо – навіть незважаючи на те, що це був чи не єдиний проблиск хорошої форми британця у другій половині нинішнього сезону.
Не списуємо з рахунків також Нілсона Паулесса, який у четвер за відсутності Погачара виграв Гран П’ємонте, хоча ця італійська одноденка за своїми характеристиками мало чим схожа на Ломбардію. Втім, американець і на такому важкому рельєфі, як на "Класиці опалого листя", почуває себе дуже комфортно.
Здатен поборотися за високі місця дует із Cofidis – Гійом Мартен та Йон Ісагірре. Останній в середині вересня замкнув топ-5 на Гран-Прі Монреаля. Одна із найкращих команд нинішнього сезону, Decathlon Ag2r, сподівається на Орельєна Паре-Пентра, який став сьомим на Коппа Агостоні. Потенційно цікаве тріо привіз інший французький клуб, Groupama FDJ, проте Давід Годю, Валентен Мадуас та Ленні Мартінес цієї осені нічим хорошим не відзначились.
Окрім Погачара, на старт Ломбардії-2024 вийдуть лише два гонщики, які уже вигравали цю гонку, і один із них – Якоб Фугльсанг, який тріумфував у 2020 році. Втім, зараз данського ветерана згадувати в контексті претендентів на високі місця можна хіба що зі колишні заслуги. А ось його партнер по Israel Premier Tech, Майкл Вудс, восени знаходиться у відмінній формі: перемога на етапі Вуельти (хоча чисто формально здобута вона була ще наприкінці літа – 30 серпня), восьме місце на Гран-Прі Монреаля і четверте – на Джиро дель Емілія.
Майкл Вудс
Інший екс-чемпіон Ломбардії, чиє ім’я присутнє у старт-листі – Бауке Моллема, який перемагав у 2019 році. Він восени знаходиться у дещо кращій формі, ніж Фугльсанг – шосте місце на Гран-Прі Квебека і 12-те – на чемпіонаті світу. Окрім нього, Lidl Trek розраховує на дует італійців – Джуліо Чікконе та Андреа Баджолі. Останній на чемпіонаті світу насмілився відповісти на атаку Погачара за 100 км до фінішу. Завершилося все це сходом з дистанції, проте здатність повисіти на колесі у словенця хоча б кілька кілометрів підчас його рішучої атаки вже говорить про непоганий рівень готовності.
Окрім двох гонщиків Lidl Trek, італійські вболівальники також будуть сподіватися на Лоренцо Фортунато із Астани, третього призера Емілії Давіде Піганцолі та дует із VF Group Bardiani CSF – 41-річного ветерана Доменіко Поццовіво та 20-річного таланта Джуліо Пелліццарі. Спроби Антоніо Тібері проявити себе на поприщі одноденок поки що нічого хорошого йому не принесли, тому Bahrain Victorious більше розраховує на Пельо Більбао, який дуже сильно виглядав у середині вересня на канадських гонках.
У непоганій формі – хоч це і не завжди підкріплялося високими результатами на фініші – знаходиться в останній місяць Маттео Йоргенсон. Також не забуваємо про одне із головних відкриттів сезону, Максіма Ван Гілса, який на чемпіонаті світу віддав всі сили роботі на Ремко Евенепула, хоча до цього у Канаді виглядав досить сильно. У 2022 році до останнього боровся із Погачаром за перемогу на Ломбардії Енрік Мас, і зараз форма іспанця цілком співставна із тим, що ми бачили два роки тому. Не варто списувати з рахунків Саймона Єйтса, який на Джиро дель Емілія замкнув топ-5, а також французький дует із DSM Firmenich – Ромена Барде та Варрена Баргіля.
Українці
Отримала вайлд-кард на Ломбардію італійська Проконтинентальна команда Corratec – Vini Fantini, у складі якої виступають всі три найкращі українські велогонщики сучасності – Андрій Пономар, Марк Падун та Кирило Царенко. І перший з них, Пономар, вийде на старт "Класики опалого листя" під 67-м номером.
Андрій Пономар
Андрій взагалі їде всю серію осінніх італійських одноденок: Джиро дель Емілія, Коппа Агостоні, Тре Валле Варезіне та Гран П’ємонте. На Емілії 22-річний українець до фінішу не дістався, на Коппа Агостоні посів 44-те місце. Тре Валле Варезіне, як уже було зазначено вище, скасували по ходу гонки.
Найкраще Пономар проявив себе у четвер, 10 жовтня на Гран П’ємонте. Там Андрій відібрався у відрив дня і найдовше чинив супротив пелотону. Основна група наздогнала українця за 53 км до фінішу, після чого він посів підсумкове 54-те місце.
Боротися за найвищі місця на Ломбардії Пономарю не до снаги, тому яскраво проявити він себе може тільки якщо відбереться у відрив дня. Хоча зробити це вдруге за три дні буде непросто.