Невдалий старт сезону від Марусяка, рекорди Глухової та друга поспіль перемога Ноеля. Підсумки лижного тижня
Стрибки з трампліна
Старти тижня:
П’ятниця, 22 листопада
Ліллехаммер (Норвегія), HS 140, змішаний командний турнір
Субота, 23 листопада
Ліллехаммер (Норвегія), HS 140, особистий турнір
Неділя, 24 листопада
Ліллехаммер (Норвегія), HS 140, особистий турнір
Україна: рекорди Глухової, Марусяк без очок
Прекрасний виступ Євгена Марусяка на фіналі Літнього Гран-Прі (ЛГП) в Клінгенталі (12 місце за майже оптимального складу учасників) змушував українських любителів стрибків з трампліна очікувати старту нового зимового сезону з оптимізмом. Проте у повній мірі виправдати сподівань Євгену не вдалося, і Ліллехаммер він покинув без жодного набраного очка.
У попередніх сезонах Марусяк часто додавав у кваліфікаціях і основних змаганнях після дуже слабких тренувань, бували випадки (особливо, у першій половині минулої зимової кампанії), коли після прекрасного результату в кваліфікації Євген виступав значно слабкіше в основному турнірі. Проте в Ліллехаммері лідер збірної України був незвично стабільним. На жаль, стабільність ця була на рівні, трішки занизькому для набору очок: 40 та 36 місця в основних змаганнях.
Зазначимо, що недільний особистий турнір відбувався в умовах сильного снігопаду, і були побоювання стосовно того, що сервіс збірної України може не впоратися з такими обставинами. Проте все вийшло рівно навпаки, і швидкості Марусяка на розгоні у порівнянні з суперниками були навіть кращими, ніж зазвичай, хоча з цим компонентом у лідера нашої команди часто виникають проблеми.
Лідер збірної України знову розпочинає Кубок світу невдало, проте це не слід вважати тривожним симптомом: у попередні два сезони Марусяк починав набрати очки лише наприкінці січня, коли сезон перевалював за екватор.
Євген Марусяк
Другий номер чоловічої команди, Віталій Калініченко, ключів до трампліну в Ліллехаммері підібрати так і не зумів, і, на жаль, виглядав у Норвегії неконкурентоздатним. Віталій двічі не пройшов кваліфікацію до особистих турнірів, не вразив і у п’ятничному міксті.
У змаганнях такого формату Україна дебютувала на Кубку світу, і посіла 11 місце з 11 команд-учасниць без будь-яких реальних шансів на топ-10. Так, збірній США наш квартет програв усього 4,4 бали, проте американці виконали лише три стрибки: Тейт Франц не зумів вийти на старт через проблеми з замком на комбінезоні.
Що стосується жінок, то Тетяна Пилипчук також, на жаль, виглядала статистом на рівні Кубку світу та двічі не змогла пройти кваліфікацію в особистих стартах. А ось 17-річна дебютантка Кубку світу Жанна Глухова в неділю пройшла кваліфікацію, після чого посіла 36 місце в основному турнірі, побивши два рекорди України. У кваліфікації вона стрибнула на 105,5 метри, і навіть такий скромний за дальністю політ став рекордним у історії українських стрибків з трампліна, як і 36 місце в основних змаганнях. І той факт, що таких скромних результатів достатньо для встановлення національних рекордів – найкраща ілюстрація того, що жіночі стрибки з трампліна в Україні перебувають в зародковій стадії.
Наступний етап Кубку світу відбудеться у фінській Руці та буде суто чоловічим. Збірна України планує його пропускати, як і минулого року. Повернення Марусяка та Калініченка на Кубок світу має відбутися 6 – 8 грудня на етапі в польській Віслі. Пропуски інших етапів у першій половині сезону не заплановані.
Лідерство Пашке, домінування Австрії
Для збірної Німеччини відкриття сезону в Ліллехаммері, на перший погляд, було просто ідеальним. У п’ятницю Бундестім виграв мікст, у суботу П’юс Пашке переміг у першому особистому старті, після чого посів друге місце у неділю і завершив перший вікенд Кубку світу лідером загального заліку.
Проте, якщо копнути трішки глибше, то для підопічних Штефана Хорнгахера все було не настільки добре. Загальний командний рівень залишав бажати кращого, розчарував лідер Бундестіму Андреас Веллінгер. Багато хто вважав його чи не головним фаворитом нового сезону, проте німець цей статус на першому етапі не виправдав. У п’ятницю в тренуваннях та в міксті він взагалі стрибав на рівні міцного середняка, проте по ходу вікенду трохи прибавив.
У суботньому турнірі Анді в другій спробі зробив рейд з 28 місця на 12-те, показавши другий результат чисто по другій спробі. Здавалося, Веллінгер нарешті підібрав ключі до "Лісгордсбаккен", проте в неділю він став лише сьомим. Непоганий результат, але рівню амбіцій Андреаса він точно не відповідає.
Після річної перерви повернувся на Кубок світу Маркус Айзенбіхлер, і його виступи в Ліллехаммері залишили максимально суперечливе враження. Розпочав він з другого результату в першому тренуванні, проте в подальшому стрибав усе гірше і гірше. У суботньому особистому турнірі Маркус став 24-м, в неділю ледве пройшов кваліфікацію (50 місце), після чого не потрапив до другої спроби основного турніру – 32-й результат. Так можна і місце в основі команди знову втратити – тішити Айзенбіхлера може хіба той факт, що Хорнгахер дуже не любить займатися ротацією складу.
Дебютував на Кубку світу завдяки додатковій квоті срібний призер останнього чемпіонату світу серед юніорів, Адріан Тіттель. І 20-річний німець зразу ж виявився конкурентоздатним у боротьбі за очки. У суботу він посів 28 місце, був здатен набрати залікові бали і в неділю, проте отримав дискваліфікацію за надмірну довжину лиж.
Зазначимо, що дискваліфікацій за порушення норм технічного регламенту було дуже багато. Хоча для старту сезону це явище нормальне: всі звикають до нових правил та експериментують, шукаючи способи обманути систему. Втім, на головних стартах сезону стрибуни так уже не ризикують, тому на Турне чотирьох трамплінів чи чемпіонаті світу ми такої кількості дискваліфікацій вже не побачимо.
Ну а Пашке завдяки суботньому успіху став четвертим найстаршим переможцем етапу Кубку світу в історії. У більш поважному віці перемагали лише японці Норіакі Касаї та Таканобу Окабе, а також словенець Роберт Краньєц. Захопивши лідерство в загальному заліку Кубку світу, Пашке став найбільш віковим володарем жовтої майки в історії – 34 роки та 188 днів. Попередній рекорд належав Сімону Амману – 33 роки та 165 днів.
П'юс Пашке
При цьому Пашке приміряв жовту майку вперше в своїй кар’єрі та сумарно здобув лише другу перемогу на Кубку світу. Перша датована груднем минулого року, і тоді П’юс став найбільш віковим стрибуном у історії, який здобув свою першу в кар’єрі перемогу на Кубку світу. Унікальна історія спортсмена, який пізно дебютував на Кубку світу та дуже пізно розкрився як стрибун найвищого рівня. Прекрасна ілюстрація того, наскільки "подорослішали" стрибки з трампліна за останні роки. Втім, якщо говорити про довгострокові перспективи Пашке, то вважати його серйозним претендентом на Великий кришталевий глобус (ВКГ), поки що не варто. П’юс відомий як яскраво виражений "декабрист", у якого, починаючи з Турне чотирьох трамплінів, завжди йде серйозний спад форми. Тому робити висновки стосовно шансів німця в загальному заліку варто не раніше середини січня.
Що стосується міксту в п’ятницю, то збірна Німеччини перемогла в турнірі такого формату на Кубку світу вперше в історії. І це при тому, що на чемпіонатах світу Бундестім бере золото у цьому виді програми вже на п’яти мундіалях поспіль!
Ну а беззаперечно найкращою командою етапу в Ліллехаммері була збірна Австрії: у суботу в топ-5 потрапили 4 підопічних Андреаса Відхьольцля, у неділю – троє. Зазначимо, що для австрійців етап у Ліллехаммері розпочався дуже невдало. Підчас четвергового тренування біль у коліні відчув один із лідерів команди, Даніель Хубер. У підсумку виявилося, що у нього розрив меніска: на 31-річного австрійця чекає операція та пропуск всього нинішнього сезону. Дуже шкода Даніеля, який лише наприкінці минулої зими подолав дворічну чорну полосу в кар’єрі, пов’язану з травмами, і здобув дві блискучі перемоги, завоювавши Малий Кубок світу з польотів.
На заміну Хуберу в Ліллехаммер терміново прибув резервіст Максімільян Ортнер, на рахунку якого до цього був лише один старт на Кубку світу: 28 місце на фіналі Турне чотирьох трамплінів-2023 в Бішосфхофені. І сказати, що 22-річний австрієць гідно підмінив Хубера – це не сказати нічого! У суботу, в своєму другому в кар’єрі старті на Кубку світу, від піднявся на подіум – третє місце. В неділю Ортнер виступив дещо гірше, проте восьме місце – чудовий доказ невипадковості суботнього успіху та вражаюча ілюстрація глибини складу збірної Австрії.
Двічі піднявся на подіум і головний талант молодого покоління австрійців, Даніель Чофеніг. Для нього Ліллехаммер взагалі можна назвати щасливим місцем: із семи особистих подіумів Даніеля на Кубку світу чотири були завойовані саме в столиці зимової Олімпіади-1994.
Недільний турнір виграв Ян Хьорль, який, окрім цього, став переможцем двох кваліфікацій та прекрасно виступив у п’ятничному міксті. Збій стався у Яна лише у першій спробі суботнього старту, коли він показав 12-й результат, після чого у другому стрибку прорвався на п’яте місце.
Двояке враження залишив виступ у Ліллехаммері Штефана Крафта. Форма чинного володаря Кубку світу перед стартом сезону викликала запитання, його результати на осінніх змаганнях не вражали. Найгірші очікування не підтвердилися, проте Крафт двічі залишився без подіуму. Обидва рази Штефан лідирував після першої спроби, проте у другій відступав на четверте місце. При чому, двічі від подіуму його відділило зовсім трішки: 1,1 бала в суботу та 0,7 – в неділю. Проблеми з другою спробою? Навряд чи, враховуючи, що обидва рази розриви у верхівці після першого раунду були мінімальними.
Багато уваги було приковано до господарів, збірної Норвегії, яка у міжсезоння змінила головного тренера. Маріус Ліндвік виграв усі три старти ЛГП, на яких виступав, блискуче виглядав на осінньому чемпіонаті Норвегії, і підходив до старту нового сезону одним із головних фаворитів, поряд із Веллінгером. І, як і німець, Ліндвік розчарував: 18 та 11 місця в двох особистих турнірах. Не вразив і Халвор Егнер Гранеруд, на відродження якого в Норвегії також дуже сподівалися: 11 та 12 місця.
Йоханн Андре Форфанг, який у розпал минулого сезону очолив бунт проти попереднього головного тренера команди, Александера Штокля, також вигоди від зміни наставника поки що не отримав – 9 та 14 місця. В лідери збірної Норвегії вирвався Крістоффер Еріксен Сундал, який запам’ятався не лише неймовірною стресостійкістю в екстремальній ситуації підчас суботньої кваліфікації, але й хорошими результатами – сьоме то шосте місця у двох особистих турнірах.
Анже Ланішек
Головним розчаруванням етапу в Ліллехаммері став не Веллінгер і не збірна Норвегії, а словенці. Абсолютно вся команда Роберта Хрготи підійшла до старту сезону в поганій готовності: це було видно і в тренуваннях, і в міксті, і в обох особистих турнірах. У суботу до топ-30 пройшов лише один словенець (Анже Ланішек), у неділю – двоє: той же Ланішек та Тімі Зайц. Втім, у неділю обоє фінішували лише в середині другого десятка. У суботу Ланішек замкнув топ-6, і, виходячи з його результатів у п’ятницю, це виглядало стрибком вище голови. Результати Анже в неділю це підтвердили.
Не щастило в Ліллехаммері Домену Превцу. Підчас суботньої кваліфікації він зірвав стрибок у найвищій точці та впав. На щастя, травм словенець не отримав, хоча виглядало все дуже страшно. В неділю він також не пробився до основного турніру, отримавши дискваліфікацію. Втім, результати Превца в п’ятничних тренуваннях (45 та 51 місця) говорять про те, що навряд чи він був готовий боротися за очки. Приблизно на такому ж рівні стрибав і Ловро Кос, який опинився у п’ятому десятку як в обох кваліфікаціях, так і в обох основних особистих стартах. Настільки слабкою збірну Словенії ми не бачили вже дуже давно – у процесі підготовки до нового сезону Роберт Хргота явно зробив чимало помилок, які тепер доведеться виправляти на ходу.
Слабко виглядала у Ліллехаммері збірна Польщі, проте до цього ми вже звикли у минулому сезоні. Лідером команди був переможець ЛГП Павел Вонсек, який обидва рази був найкращим у складі поляків в особистих турнірах – 14 та 23 місця. Сумарно за два особисті старти підопічні Томаса Турнбіхлера набрали лише 48 очок у Кубку націй: менше, ніж, наприклад, збірна США – 59.
Тейт Франц прекрасно виглядав у тренуваннях, проте зумів підтвердити свій високий рівень і в основних змаганнях – у минулому сезоні йому це вдавалося далеко не завжди. 19-річний американець двічі фінішував десятим, і поки що виглядає претендентом на звання відкриття сезону. Цілком можливо, що уже в поточному сезоні він дістанеться першого в кар’єрі подіуму на Кубку світу. Не виключено, що це трапиться вже за два тижні у Віслі, де він почувався дуже добре ще у минулому сезоні.
Наразі Франц посідає 10 місце у загальному заліку Кубку світу. Востаннє представник США йшов у топ-10 генеральної класифікації ще у грудні 2001 року. Йдеться про Алаба Елборна, і, ймовірно, вже у цьому сезону Тейт битиме один його рекорд за іншим.
Сильно виглядав у Ліллехаммері не лише Франц, а й уся збірна США. 24-м у суботу став Кевін Бікнер, міг поборотися за очки і Кейсі Ларсон, проте від двічі отримав дискваліфікацію: у суботу – в кваліфікації, в неділю – у першій спробі основних змагань. А ось інший молодий талант збірної США, який ще у минулому сезоні був лідером команди, Ерік Белшоу, розчарував: 38 місце у суботу на непрохід кваліфікації в неділю.
Рьою Кобаясі
Непростим виявився вікенд для Рьою Кобаясі. Зірковий японець захворів перед стартом етапу в Ліллехаммері, пропустив тренування так мікст у п’ятницю, після чого посів лише 16 та 17 місця у двох особистих турнірах. Зрозуміло, що хвороба сковувала можливості Рьою, залишається лише зрозуміти, наскільки суттєво.
Знову дуже сильно розпочав сезон Грегор Дешванден, хоча цього року такому старту не передували успіхи на ЛГП. У Ліллехаммері швейцарець посів восьме та п’яте місця у двох особистих стартах, і на даний момент іде шостим у загальному заліку. В неділю свою перше очко в новому сезоні набрав і легендарний ветеран Сімон Амманн. А ось молодий талант Фелікс Трунц виглядав досить слабко – 45 та 35 місця у двох особистих турнірах. Здається, Руне Велті слід задуматися над поверненням на Кубок світу Ремо Імхофа.
Довів невипадковість своїх літніх успіхів Валентен Фубер. У неділю він посів 21 місце в основних змаганнях, перед цим у кваліфікації взагалі показавши 11-й результат. У суботу у відбірковому раунді він отримав дискваліфікацію. За 21 місце у недільному старті Фубер заробив 10 очок в Кубку світу – це вже більше, ніж за всю попередню кар’єру 22-річного француза разом узяту.
А ось лідер збірної Італії, Алекс Інсам, дуже розчарував. Він провалився в п’ятничному міксті, після чого двічі навіть не пройшов кваліфікацію. Не вийшов не старт недільної кваліфікації лідер збірної Фінляндії Ніко Кютосахо. Причина досить оригінальна: покидаючи свій номер готелю, він помилково взяв із собою не той стартовий біб. Свою помилку фін зрозумів уже на території трампліну, і, поки працівники збірної привезли йому з готелю потрібний біб, Ніко не встиг на проходження технічного контролю.
Загальний залік Кубку світу:
Кубок націй:
Гірські лижі
Старти тижня:
Субота, 23 листопада
Гургль (Австрія), слалом, жінки
Неділя, 24 листопада
Гургль (Австрія), слалом, чоловіки
Перші подіуми Кольтурі та Раст
Для жінок цьогорічний слалом у Гурглі був дебютним, і це дуже важливий нюанс, коли мова йде про настільки специфічну та аритмічну трасу. Минулого року, коли на "Кірхенкарі" вперше виступали чоловіки, знання домашньої траси дало перевагу господарям: збірна Австрії забрала всі три місця на подіумі, а четвертим став британець Дейв Райдінг, який у Гурглі тренується. І австрійські фанати сподівались, що цього року фактор траси допоможе і жіночій команді.
Проте цього не трапилося: австрійки видали дуже посередній виступ. Могла врятувати команду Катаріна Лінсбергер, яка після першої спроби йшла третьою. Проте ексчемпіонка світу в слаломі в другій спробі відступила на сьоме місце. Жодна інша з господарок траси не потрапила до топ-10.
Ще за декілька днів до етапу в Гурглі були серйозні побоювання щодо стану снігового полотна, про наприкінці тижня на цьому курорті помітно похолодало, і траса була в просто чудовому стані. В набагато кращому, ніж тиждень тому в Леві, хоча ми звикли, що саме у Фінляндії у зв’язку з морозами траса тримається дуже добре. Проте минулого тижня в Леві карти сплутав снігопад підчас змагань, а в Гурглі небесна канцелярія повернула дівчатам борг.
Як зазвичай і трапляється в технічних дисциплінах за ідеальної готовності траси, у першій спробі було багато проривів наверх з пізніх стартових номерів. Проте у другому заїзді більшість з таких спортсменок свої позиції втримати не змогли. Але про все по порядку.
Другу поспіль перемогу в слаломі прогнозовано здобула Мікаела Шиффрін. За відсутності Петри Влхової нав’язати рівну боротьбу американці знову було нікому. Суботня перемога для Шиффрін стала 99-ю в кар’єрі на Кубку світу. Далі на дівчат чекає технічний етап у Кіллінгтоні, тому, існує дуже висока ймовірність того, що ювілейну, соту перемогу Мікаела відсвяткує на домашньому снігу.
Якщо винести за дужки перемогу Шиффрін, то жіночий слалом вийшов дуже цікавим і подарував зовсім небанальні результати. Другою стала Лара Кольтурі, яка принесла перший подіум на Кубку світу не лише собі, а й усій Албанії, під прапором якої вона виступає. При цьому, всім відомо, що Лара – італійка, донька олімпійської чемпіонки 2002 року в супергіганті, Даніели Чеккареллі. Кольтурі разом зі своєю мамою вибрала таку екзотичну країну, як Албанія, для старту професійної кар’єри для того, щоб не мати серйозної конкуренції за місце в складі та отримати можливість з ранніх років виступати на Кубку світу.
Подейкують, що у Кольтурі з Албанською лижною федерацією є домовленість стосовно того, що Лара зможе змінити спортивне громадянство на своє рідне, італійське, як тільки вийде на той рівень, коли зможе регулярно потрапляти в основу "Скуадри адзурри". Враховуючи, наскільки погані справи в італійок зараз у слаломі, можна констатувати, що цей момент уже настав. У гіганті у збірної Італії все прекрасно, проте навряд чи Кольтурі зараз би залишалася поза складом команди у цій дисципліні. Тому на зміну спортивного громадянства Лари можна очікувати вже найближчими роками. А поки що просто аплодуємо талановитій спортсменці за її перший подіум на Кубку світу. Кольтурі всього 18 років, проте вона проводить на дорослому рівні вже третій сезон, і встигла за цей час перенести навіть розрив хрестоподібних зв’язок коліна.
Що стосується італійок, то вони виступили дещо краще, ніж у Леві. Тиждень тому в другу спробу зуміла пробитися зуміла лише Мартіна Петерліні, цього разу до топ-3 першого заїзду потрапили також Беатріче Сола, Лара Делла Меа та Джорджія Колломб. При чому, останній це вдалося зробити аж з 64-м стартовим номером. Проте, у другій спробі і Колломб, і Делла Меа зійшли з дистанції. Особливо шкода Лару, яка після першої спроби замикала топ-10. Свого часу 25-річна італійка вважалася дуже талановитою, проте на Кубку світу ніколи не піднімалася вище 15-го місця. У Гурглі у Делла Меа був чудовий шанс встановити особистий рекорд, проте у результаті – чергове фіаско.
Третьою стала Каміль Раст, для якої це також перший у кар’єрі подіум на Кубку світу. Як і Кольтурі, швейцарка в молодості вважалась великим талантом, у 2017 році стала чемпіонкою світу серед юніорок у слаломі. Проте повною мірою виправдовувати видані аванси Раст почала лише у минулому сезоні. В другій його половині 25-річна швейцарка закріпилася у топ-10 у технічних дисциплінах і неодноразово бувала на підступах до подіуму. Тому, її потрапляння до топ-3 – ніяка не сенсація, а закономірний підсумок прогресу в 2024 році.
Каміль Раст
Приємно здивувала в Гурглі не лише Раст, а й її більш досвідчена та титулована партнерка по команді, Венді Холденер. Нагадаємо, у зв’язку з переломом гомілки вона пропустила майже весь минулий сезон, і нову зимову кампанію також розпочала невдало: 25 місце на гіганті в Зольдені, 16-й результат у слаломі в Леві тиждень тому. Здавалося, Холденер знадобиться чимало часу на набір оптимальної форми, проте, схоже, у неї цей процес пройшов у експрес-режимі. У першій спробі Венді боролася на рівних з Шиффрін, навіть випереджала її на першій половині дистанції, і у підсумку програла всього 0,12 секунди. У другому заїзді швейцарка відступила на четверте місце, проте, враховуючи всі обставини, результатом це можна назвати дуже гідним.
Вдруге поспіль фінішувала у топ-10 слалома і Мелані Мейяр. Будемо сподіватися, що і ця колись дуже перспектива швейцарка у солідному віці (26 років) нарешті почала виправдовувати всі видані в молодості аванси. Серії з двох поспіль фінішів у топ-10 слалома в одному сезоні у Мейяр не було з 2018 року!
Втім, було у збірній Швейцарії й одне гучне розчарування. Йдеться про Мішель Гізін, яка показала лише 36-й результат і до другого заїзду не відібралась. 30-річна швейцарка знову провалює старт сезону, і знову без якихось об’єктивних на те причин.
Перемога Шиффрін була не єдиною причиною для радості в збірній США: топ-6 замкнула Пола Мольцан. 11-ю після першої спроби йшла сенсація Зольдена Кеті Хенсін, проте у другому заїзді вона зійшла з дистанції. За Кеті все міцніше закріпляється репутація ризикової спортсменки, яка ходить за принципом "пан або пропав": часто помиляється і сходить з дистанції, проте в ті рідкісні випадки, коли помилок вдається уникнути – фінішує дуже високо.
В цілому, окрім подіуму Кольтурі, можна сказати, що всі інші головні молоді таланти жіночих технічних дисциплін у Гурглі розчарували. Дженіфера Германе, Емма Айхер, Ханна Аронссон-Елфман та Роза Похйолайнен зійшли на першій спробі, Зрінка Лютіч у першому заїзді показала лише 24-й результат. Щоправда, в другій спробі хорватка зуміла реабілітуватися: найкращий чисти час другого заїзду з блискучим фінішним відрізком і прорив на підсумкове дев’яте місце. А ось її більш досвідчена партнерка по команді Леона Поповіч все ніяк не може вибратися з ями, і у Гурглі показала лише 25-й результат.
З молодих талантів із позитивної сторони відзначимо хіба що іншу шведку, Корнелію Елунд: 14 місце. 17-ю стала її партнерка по команді Естель Альфан. А ось досвідчена та титулована Анна Свенн-Ларссон неприємно здивувала. Лише тиждень тому в Леві вона була четвертою, а у Гурглі в першій спробі показала лише 27-й результат. При цьому Свенн-Ларссон не допускалась якихось грубих помилок, а просто дуже багато програвала по темпу. У другому заїзді Анна зуміла прорватися на 15 місце, проте це все одно результат, який абсолютно не відповідає рівню її амбіцій. Після провалів у Зольдені та Леві перший солідний результат у сезоні показала лідер збірної Швеції, Сара Хектор – восьме місце.
Друга поспіль перемога Ноеля
Хоча чоловіки, на відміну від жінок, виступали на цій специфічній трасі в Гурглі вже вдруге, недільний слалом для них також став непростим випробуванням, особливо це стосується першої спроби. Причини тому дві. Перша – це досить непроста постановка воріт, друга – стан снігового полотна. У Гурглі панували мінусові температури, організатори переборщили з обробкою покриття водою, і на першій спробі воно було занадто крижаним. Особливо на це скаржився Хенрік Крістоффесрен, який заявив про те, що траса була занадто небезпечною та наражала гонщиків на ризик серйозної травми коліна.
Більшість навіть топових слаломістів не могли призвичаїтись до таких умов, і демонструвала доволі слабкі результати. Більш пізні стартові номери врахували помилки своїх зіркових колег, та й траса ставала більш розбитою та менш крижаною, що також спрощувало життя спортсменам. Саме тому багато грандів за підсумками першої спроби опинилися позаду спортсменів другого ешелону.
Єдиним з представників еліти, хто дійсно впорався з такими специфічними умовами в першій спробі, був Клеман Ноель. Він створив собі комфортний запас у першому заїзді, після чого в другій спробі, незважаючи на небездоганний прокат, зумів його зберегти та здобув другу поспіль перемогу в слаломі. Схоже, француз повернув собі швидкості 3-4-річної давнини, тепер залишається лише зрозуміти, чи набув він стабільності, якої Клеману не вистачало навіть в найуспішніші періоди кар’єри.
Вдало виступив у Гурглі не лише Ноель, а й уся збірна Франції. Як і тиждень тому в Леві, після першої спроби третім ішов Стівен Ам’єз. У Фінляндії в другій спробі він відступив на шосту позицію. Цього разу до першого в кар’єрі подіуму на Кубку світу забракувало ще менше: четверте місце. Успіхи Стівена виглядають абсолютно невипадковими, тому не виключено, що 26-річний француз закріпиться в еліті та стане одним із відкриттів сезону. Не можна не відзначити і 14 місце його партнера по команді Пако Расса – для ровесника Ам’єза це лише третє потрапляння в очки на Кубку світу.
Другим став Крістоффер Якобсен, який зумів прорватися з восьмого місця після першої спроби. Швед давно відомий як слаломіст з великим потенціалом, проте з величезними проблемами зі стабільністю. Якобсен їздить максимально ризиковано, тому часто помиляється та сходить з дистанції, проте у вдалі дні здатен показували дуже високі результати. Один із таких днів трапився в неділю, і Крістоффер вчетверте в кар’єрі піднявся на подіум на Кубку світу.
Третім став норвежець Атле Лі Макграт, для якого це вже другий подіум у поточному сезоні – на відкритті Кубку світу в Зольдені він також став третім. А ось переможець жовтневого гіганту, Александер Стеен Ольсен, після того з кожним разом виступає все гірше: восьме місце в Леві та лише 15-те в Гурглі.
Атле Лі Макграт
Хенрік Крістофферсен був одним із тих грандів, які у першій спробі не змогли як слід адаптуватися до специфічної траси, і в другому заїзді був змушений прориватися з 13 місця. У підсумку зірковий норвежець замкнув топ-6. Найкращий чистий час другої спроби видав Тімон Хауган, що дозволило йому піднятися з 26 місця на дев’яте.
Цю підсумкову позицію він розділив з Фабіо Гштрайном, який став найкращим у складі збірної Австрії. Господарі виступили значно гірше, ніж минулого року, коли забрали всі три місця на подіумі – фактор знання домашньої траси цього разу не допоміг. Втретє у трьох стартах у сезоні зійшов з дистанції Мануель Феллер. Здається, чарівний період у кар’єрі австрійця залишився позаду, і він повертається до звичної буденності з жахливою нестабільністю і частими сходами з дистанції.
Все ще не може повернутися на рівень сезону-2021/22 Йоханнес Штрольц. Крістіан Хіршбюель в другій гонці після повернення на Кубок світу знову залишився без очок. Втім, якщо тиждень тому в Леві він впевнено заїхав у топ-30, після чого отримав дискваліфікацію за страдлінг, то тут Крістіан зійшов у першій спробі, та й до сходу йшов дуже невпевнено і навряд чи мав шанси набрати очки. До речі, слід зазначити, що постановка воріт на другій спробі була значно простішою, і в результаті всі 30 учасників другого заїзді дісталися фінішу.
А ось британець Дейв Райдінг, для якого траса в Гурглі теж значною мірою домашня (він є амбасадором місцевого гірськолижного курорту та дуже часто тренується на цій трасі), виступив непогано – сьоме місце. Минулого року він тут запинився за крок від подіуму. Набрав очки і його партнер по команді Лорі Тейлор – 23 місце.
Як і тиждень тому в Леві, однією з головних сенсацій першої спроби був прорив з пізніх стартових номерів Едуарда Халльберга. Щоправда, якщо на домашній трасі 21-річний фін під тиском відповідальності перед домашньою публікою відступив з восьмого місця на 24-те, то в Гурглі, навпаки, додав і піднявся з 11-ї позиції на восьму. Друге потрапляння Халльберга в очки на Кубку світу та беззаперечно найкращий результат у кар’єрі. Невже у збірній Фінляндії вперше за багато років з’явився цікавий молодий талант?
Складні умови першої спроби стали непереборним бар’єром для багатьох зіркових слаломістів. Лінус Штрассер, який стартував першим, у підсумку показав лише 36-й результат. Першої осічки після повернення допустився Лукас Бротен, який зійшов з дистанції, проте і до сходу йшов за далеко не найкращим графіком. Те ж саме трапилося і з Марселем Хіршером, який дуже невпевнено виглядав на крутих схилах "Кірхенкара".
Схоже, що "медовий місяць" зіркових повернень залишився позаду, наступають суворі трудові будні. Особливо це стосується Хіршера, який і тиждень тому в Леві виглядав абсолютно неконкурентоздатним. Далі у чоловічому Кубку світу – двотижнева пауза та заокеанський етап у Бівер Кріку, який Марсель планує пропускати. Повернутися австро-нідерландець збирається у Валь д’Ізері (14 – 15 грудня). І тритижнева пауза в змаганнях для нього зараз буде дуже доречна.
Загальний залік Кубку світу (чоловіки):
Загальний залік Кубку світу (жінки):
