Аліна Дмитрук: Олімпіада 2028 – одна з моїх найбільших мрій і цілей
Українська спортсменка Аліна Дмитрук стала срібною призеркою Юнацьких Олімпійських ігор 2026 року, які проходять у столиці Сенегалу Дакарі.
Українка продемонструвала впевнений виступ на шляху до фіналу, де в боротьбі за золоту нагороду зустрілася з угоркою Лотті Хорват.
Попри те, що вирішальний поєдинок завершився не на користь Дмитрук, срібна медаль стала вагомим досягненням у її спортивній кар'єрі.
В ексклюзивному інтерв'ю для "Чемпіона" Аліна Дмитрук поділилася емоціями після фіналу, розповіла про атмосферу в українській команді, досвід виступу на дорослому рівні та свої подальші амбіції.
– "Срібло" – це завжди про двоякі емоції. Що зараз у вас на душі?
– Звичайно, є певне розчарування, адже коли доходиш до фіналу, завжди хочеться перемогти й почути гімн своєї країни. Але водночас я розумію, що срібна медаль Юнацьких Олімпійських ігор – це дуже хороший результат. Тому зараз емоції змішані, але я вдячна за цей день і за цей досвід.
– Сьогодні був неймовірний день – ви без поразок пройшли груповий етап і феєрили в кожному матчі. Чи не виснажили ці емоції вас перед фінальною сутичкою?
– Насправді емоції були дуже сильними, але я намагалася тримати себе в руках і залишатися максимально зосередженою.
Думаю, сьогодні мені вдалося добре впоратися з емоціями та зберегти концентрацію протягом усього дня.
– У фіналі ви зустрілися з добре знайомою вам Лотті Хорват. Як вважаєте, чого не вистачило для "золота"?
– Ми добре знаємо одна одну, тому це був непростий фінал. Думаю, у вирішальний момент мені не вистачило трохи холоднокровності та реалізації своїх моментів.
Але це спорт, і такі поєдинки дають багато матеріалу для аналізу. Я обов'язково зроблю висновки й працюватиму над цим.
– Як уже зазначали багато представників збірної України, Юнацька Олімпіада буває раз у житті. Якою вона видалася для вас?
– Це неймовірний досвід, який я точно запам'ятаю на все життя. Для мене велика честь представляти Україну на такому рівні. Тут особлива атмосфера, багато емоцій, нових знайомств і неймовірних моментів. Я дуже рада, що мала можливість стати частиною цих Ігор.
– Цьогоріч ви дебютували на дорослому чемпіонаті світу. Чи додав вам цей досвід упевненості перед виступом у Дакарі?
– Так, безумовно. Дорослий чемпіонат світу дав мені можливість відчути зовсім інший рівень конкуренції, психологічного тиску та відповідальності.
Я отримала дуже цінний досвід, який допоміг мені стати впевненішою. Думаю, кожен такий старт наближає мене до моїх майбутніх цілей.
– Як вам загалом атмосфера всередині збірної України? Чи встигли потоваришувати з кимось зі спортсменів інших видів спорту?
– Мені дуже подобається атмосфера всередині збірної України. Я познайомилася зі спортсменками з легкої атлетики, з якими ми живемо в одній кімнаті, а також із гімнастом, якого приходила підтримати на змаганнях, і двома боксерками, з якими ми разом летіли до Дакара. Я також приходила підтримувати їх під час змагань.
Дуже круто, що тут усі підтримують одне одного незалежно від виду спорту й щиро радіють успіхам кожного.
– Які цілі ставите перед собою надалі? Чи маєте амбіції відібратися на дорослі Олімпійські ігри в Лос-Анджелесі?
– Звичайно, Лос-Анджелес – одна з моїх найбільших мрій і цілей. Але я розумію, що попереду ще багато роботи, змагань і важливих етапів. Зараз хочу продовжувати розвиватися, набиратися досвіду на дорослому рівні, покращувати свої результати й крок за кроком рухатися до цієї мрії.
Я точно не збираюся зупинятися на досягнутому.
Дмитрук має надзвичайно солідний для свого віку міжнародний доробок: командне золото юніорського чемпіонату світу-2025, "срібло" чемпіонату світу серед кадеток-2025, "бронзу" ЧС-2026, а також шість титулів чемпіонки Європи серед кадеток та юніорок.