Денис Давидов: В олімпійському комітеті, особливо в комісії кіберспорту, ніхто не отримує грошей
Останніми роками український кіберспорт переживає чи ненайкращі часи у своїй історії. Українські команди стабільно перемагають на різних міжнародних турнірах та посідають високі місця в рейтингах.
Ми поспілкувалися з головою комісії кіберспорту при Національному олімпійському комітеті, власником Ліги електронного спорту України та першим віцепрезидентом Асоціації електронного футболу Денисом Давидовим про проблеми виїзду українських кіберспортсменів закордон, ставлення Федерації кіберспорту до українців, що грають з росіянами та плани розвитку електронного спорту в Україні.
Федерація кіберспорту спромоглася з хобі зробити спорт
— Чим повинна займатися федерація кіберспорту?
— Перш за все ви маєте розуміти, що жодна федерація не є державною структурою, це самозайнята організація яка робить все задля розвитку об'єднаних осіб. По суті функція федерації - це обслуговування гравців. Вона створена для того, щоб створювати турніри, щоб допомагати гравцям і розвивати їх, щоб допомагати людям робити турніри, навчати їх робити турніри та допомагати людям реалізовуватись в кіберспорті.
— Яка ваша роль у федерації?
— Дивіться, я жодним чином не дотичний до керівництва Федерації кіберспорту України. У неї є люди, які обирають президента, які обирають напрямок. Я ж є партнером організації в деяких проєктах і є почесним членом федерації. Але мій голос виключно консультативний, я не впливаю на прийняття рішень.
— Чи є план розвитку кіберспорту як такого та що вже вдалося зробити задля досягнення цього?
— На сьогодні Україна вже зробила дуже багато для розвитку кіберспорту в частині Counter-Strike, в частині Dota, PUBG, налагодила взаємодію з міжнародними структурами. Також федерація змогла досягнути того, що кіберспорт визнали в Україні як вид спорту. Тобто до цього це було хобі. Не можна було поїхати на чемпіонат світу, не можна було відправити гравців на міжнародні змагання, де вони б представляли Україну. Не клуби, бо клубна історія України, мабуть, одна з найбільш просунутих історій у світі, адже наші клуби давно на арені та вже показали світу, що ми вміємо працювати.
У нас були три потужні студії трансляції. Це Weplay, Maincast і Starladder. Maincast, наприклад досі працює і показує кіберспорт масам. Тому Федерація кіберспорту сьогодні спромоглася з хобі зробити спорт, який визнаний державою, в якому може бути класифікація, в якому ми можемо відправляти гравців на міжнародні змагання. І ФКУ допомагає гравцям виїжджати за кордон, я в тому числі. Тобто ми всі об’єдналися, щоб захистити й допомогти кіберспорту.
Плюс, ФКУ одна з перших допомогла національному Університету фізичної культури і спорту відкрити кафедру кіберспорту в Україні. Тобто в нашій країні сьогодні можна навчитися як керувати, як тренуватися, як проводити змагання тощо. Там ви можете навіть піти на аспірантуру і здобути науковий ступінь. Цим і займається федерація кіберспорту та Асоціація електронного футболу, в якій я є першим віцепрезидентом.
— Які ігри ще плануєте розвивати?
— Ми сьогодні розвиваємо всі види спорту в яких є ком’юніті. На останньому зібранні зі стейкхолдерами кіберспорту я сказав, що якщо є дисципліна за якою проводять чемпіонати світу, якщо є дисципліна, у яких є об’єднання людей, що хочуть ці дисципліни культивувати в Україні, то федерація, моя асоціація, та НОК готові допомагати.
Останній приклад: прийшли люди, які хочуть проводити чемпіонат України з Тетріса. Тетріс — це одна з найстаріших комп’ютерних ігор. І якщо поглянути в історію, то можна побачити, що по Тетрісу кожен рік проводиться ЧС, тобто там є люди. Тому ми сказали: давайте, збирайтесь, приносьте дані і ми допоможемо вам організувати турніри та просувати вас далі в Україні. Тому ми готові розвивати будь-який вид спорту, який люди хочуть розвивати. Федерація, як громадське об’єднання, створена, щоб допомагати людям, проводити турніри та навчати. Особисто я керую 22 турнірами з електронного футболу у 22 країнах. Також ми відкрили жіноче відділення і провели перше змагання серед 20 жінок і зараз допомагаємо дівчатам в Бразилії формувати власне ком’юніті.
Ми не змогли вибудувати в Україні розуміння, що важливо, а що ні
— Не так давно команда Monte не змогла потрапити на турнір, бо їх затримали на кордоні. Як це сталося?
— Дивіться, прикордонна служба України працює за своїм розпорядженням. Вона має голову прикордонної служби та контрольно-пропускні пункти, які не підкорюються нікому, окрім головнокомандувача, верховного головнокомандувача та свого голови. Вона має право не пропускати будь-яку людину, навіть якщо в неї є необхідні документи. Ні федерація, ні олімпійський комітет, ні навіть Мінмолодьспорту не керує прикордонною службою. Максимум, що ми можемо зробити — це просити та направляти документи. Але тільки прикордонна служба вирішує, чи їдете ви сьогодні, чи ні. У Monte були всі документи для виїзду, але на той час їм цих документів виявилося недостатньо.
Окрім цього, Monte з якихось причин не брали участь в українському відборі на чемпіонат світу і тому вони не були на той час збірною України. А федерація і міністерство можуть відряджати виключно збірні.
Але після цієї ситуації ми всі зібралися і вмовили прикордонну службу випустити Monte. Як ви пам’ятаєте, в Ріо-де-Жанейро вони таки поїхали.
Насправді це велика проблема, бо зараз йде війна, а ми не змогли вибудувати в Україні розуміння того, що важливо, а що ні. Я вважаю, що по спорту державні органи, які роблять бронювання, пільги або виїзди, недопрацьовують. Але зараз дуже важкі часи й не можна сказати правильно вони роблять, чи неправильно.
— А на одному з останніх турнірів вони поверталися в Україну за день до гри плей-оф, бо сплив дозволений термін перебування закордоном?
— Так, але вони заїхали, виїхали та дограли цей турнір. На жаль, програли.
Це питання про систему. Міністерство базується виключно на розвитку непрофесійного спорту. Єдине в чому держава побачила професійний спорт — це футбол. А в частині електронного спорту вони вирішили, що професійний спорт не дуже важливий. Зараз ми проводимо комунікацію, щоб це змінити.
Я дуже дякую міністерству, за їхню позицію та активну допомогу, особливо з оформленням документів, дякую прикордонникам, але ситуація важка і так швидко, як хотілося б, воно не може працювати. Блогери люблять писати, що Monte кинули, а це був престиж України. Чому ж вони не писали, що ФК Карпати не випустили? Тоді всі мовчали.
Тому в нас є проблема з токсичністю ком’юніті, воно не сприймає чогось нового.
— Як загалом виглядає допомога з виїздом?
— Структурно зараз працює прямий механізм. Щоб поїхати на якісь змагання треба бути членом збірної України. Тобто проводяться відбори на ЧС від визнаної міжнародної організації. Для виїзду потрібно звернутися до федерації та пройти відбір до національної збірної. Інших прямих механізмів наразі не існує.
Я можу сказати, що ми ведемо дискусію з депутатами, офісом президента та міністерством, щоб щось з цим зробити. Але на останній нараді всім пояснили, що пільг не буде ні для кого.
Загалом клуби, які отримують статус критичної інфраструктури, як Динамо чи Шахтар, мають виїзд. В кіберспорті таких клубів немає. Я знаю, що Монте борються за те, щоб їм дали броню, але яким буде рішення я поки не можу сказати.
— Як федерація ставиться до українських гравців, які грають з росіянами чи в російських командах? Чи є якісь санкції?
— По санкціях я не можу сказати, але ставлення федерації просте: гравці, які грають з росіянами або в російських командах є небажаними людьми в українському спорті. Але давайте не забувати, що в Україні існує Російський легіон. І останнім часом підіймається питання, що ми не повинні уподібнюватися росіянам і маємо дивитися з якими росіянами грають українці. За моїм листом в Міжнародну федерацію кіберспорту була створена комісія доброчесності гравців.
Також ми забрали в росіян право виступати на ЧС зі своєю атрибутикою. Ми змогли довести в правовому полі, що росіян не можна допускати, бо вони відкрили відділення в окупованих областях. Тому ми попросили припинити їхню участь в спортивному житті світу.
— На основі яких досягнень будуть присвоюватися звання майстер спорту?
— Це дискусійна панель між всіма. Особисто я вважаю, що такі державні звання треба скасувати. Держава не повинна присвоювати ніяких звань, це радянський рудимент. Така класифікація є лише в нас, Росії та Білорусі, все.
Виключно я, як федерація, чи асоціація, повинен розуміти, як мені стимулювати спортсменів, менеджерів та інших. На мою думку, треба залишити лише звання заслуженого робітника фізичної культури і спорту та заслуженого тренера України.
Також я вважаю, що треба змінити договір між Мінмолодьспорту та федерацією. Знаєте чому? Бо там вказано, що міністерство дозволяє федерації розвивати цей спорт. Але міністерство не має права розвивати будь-який вид спорту. Таке право має лише міжнародно визнана федерація. І я вже давно пропоную, щоб слово "дозволяє" замінили на "допомагає". Одне слово, але як змінюється суть.
В олімпійському комітеті, особливо в комісії кіберспорту, ніхто не отримує грошей
— Чи є проблемою в українському кіберспорті договірні матчі?
— Якщо взяти українську просцену, то вона не дуже велика і зосереджена на міжнародних змаганнях. Чи можуть бути договірні матчі на тір-1 рівні? Не знаю, не мені судити, але питань до нашої кіберсцени немає. Чи може бути на нижчому рівні? Може. Але оскільки в Україні кіберспорт є молодим і ще несформованим видом спорту, то вважаю, що ні. Проте загалом це проблема в світовому спорті.
Чи є в Україні букмекерські хаби? Є, але на професійній сцені вони не дуже відображаються. Нам дуже пощастило, що наші букмекерські контори не настільки великі та обрали інший шлях розвитку. Бо в Росії, наприклад, такого багато.
Але щоб не було гри на ставки, треба платити великі зарплати і мати єдиний бан-лист, щоб людина розуміла, що вона після такого буде забаненою по всьому світу.
Ще великою проблемою є розділ кіберспорту на елітний та "для бомжів". То можу розказати цікаву інформацію. Зараз в Ер-Ріяді буде клубний чемпіонат світу. І я два роки розповідав, що треба розвивати мобільний та консольний геймінг. Мені ж доводили, що треба розвивати комп’ютерний. Я подивився призові на цьому ЧС. Консольний геймінг: Street Fighter, Tekken, FC 24 — 1 млн доларів. Мобільний: PUBG, Mobile Legends, Honor of Kings — 3 млн, Free Firе, що дивно — 1 млн. В Counter-Strike, наприклад, мільйон. А в Аравії явно вміють рахувати гроші та розуміють, де які призові потрібні.
Взагалі ми повинні сказати дякую федерації, попри те, що до неї можуть бути питання. В мене теж вони є. Але я звик вирішувати все тихо. Гадаєте оці гучні вирішення проблем з Monte допомогли команді? Ні. Бо системні зміни не робляться коли кричать "ой горить".
Треба розуміти, що зараз питання можуть бути до всіх. От, наприклад, Counter-Strike. Це дуже популярна гра в Україні і не тільки. Але один з найбільших спонсорів CS — 1XBET, який заборонений в Україні. Одна з команд — це BetBoom, теж заборонена в Україні. І ми це все показуємо. А далі кажемо, що повинні боротися зі спонсорами, щоб росіян не пускали на турніри. А якщо ми це теж транслюємо, то нам боротися самим із собою? Або в доті на екрані написано 1XBET? І ми це транслюємо.
Ми повинні вчитися розмовляти, це найголовніше. Якщо хтось в моїй області приходить розвивати регбі (Денис Давидов є президентом Федерації регбі Дніпропетровської області — прим.), то я тільки за. А якщо хтось приходить до кіберспортивних команд, то вони крадуть гроші. Але це не так. В олімпійському комітеті, особливо в комісії кіберспорту, ніхто не отримує грошей, ні за роботу, ні за що.
— Тобто ви не отримуєте грошей взагалі?
— Взагалі. Нуль. І це одна з головних ліній. Кіберспорт це не реальний спорт, який стоїть з протягнутою рукою, кіберспорт — це реальний спорт, який не стоїть з протягнутою рукою і показує державі як можна заробляти гроші. Єдине, що він просить — це допомогу і пільги для розвитку. Бо чому в Америці є стадіони? Бо свого часу держава дала податкові пільги на 50-60 років і сказала "будуйте". Так і тут. Спорт може піднятися виключно через приватний бізнес, але бізнес має розуміти на що і на скільки він туди приходить.
Тому я всім пропоную мир. Всім дяка. Тим, хто розвиває Maincast. Дякую Вілату, за те, що він нас критикує. З одного боку він робить нас всіх більш популярними, а з іншого — він нам допомагає. Тобто коли Волочай мене не критикує, то я думаю, що нічого не роблю. А коли є коментарі, то я щось зробив. До речі, я вважаю, що пан Вілат один з найкращих в кіберспорті, серед тих, хто може знайти гроші. Тут він суперкрутий.
Майбутнє кіберспорту за такими людьми як ви, за такими людьми як я, як мій син, як Вілат, як Федерація кіберспорту, як Антон Маркелов, як спонсор кіберспорту Артур Єрмолаєв. Майбутнє за всіма нами. Головне об’єднатися і зрозуміти, що без нас нічого не побудується.