Дебютант Олімпійських ігор: лижний альпінізм і все, що про нього треба знати
Програма зимових Олімпійських ігор у Мілані розширилася завдяки додаванню лижного альпінізму (Скі Альпінізм). Таке рішення було прийнято ще в липні 2021-го, а тепер глядачі й фанати спорту зможуть побачити перших олімпійських чемпіонів у цьому виді спорту.
Він дійсно виник дуже недавно, але це не означає, що про нього не варто знати. СкіМо (від ski mountaineering) має свої особливості, переваги та моменти для захоплення.
"Чемпіон" вирішив детально розповісти про нього для читача.
Наче новий вид спорту, але свої традиції має
Лижний альпінізм (англ. ski mountaineering або SkiMo) – це спортивно-технічний вид спорту, що поєднує елементи гірського сходження, альпінізму та лижної техніки для пересування в горах при зимових умовах.
Історично його не можна вважати "новим", бо люди використовували лижі для пересування по сніжних схилах ще впродовж століть: це був спосіб виживання, пересування і військових патрулів у горах до появи сучасних підйомників і трас.
Форми пересування на лижах по горах з'явилися вже наприкінці ХІХ – початку ХХ століття. Найчастіше таким способом користувалися жителі Швейцарії та Італії в Альпах.
Перехід на професійний рівень
Як організований спорт, ski mountaineering почав формуватися лише в другій половині ХХ століття, насамперед у Європі – у гірських районах Італії, Франції та Швейцарії. Це були спочатку локальні змагання, які поступово набували структури.
Перші великі міжнародні формати з'явилися наприкінці 1980-х і 1990-х: у 1991 році створено комітети для організації змагань зі ski-alpinisme (лижного альпінізму), а з часом вони еволюціонували у сучасну Міжнародну федерацію лижного альпінізму (International Ski Mountaineering Federation, ISMF).
Перші світові чемпіонати під егідою міжнародних організацій відбулися у 2002 році у Франції, а з 2007-2008 років ISMF утвердилася як незалежна федерація зі своїми власними правилaми, календарем і регламентами.
Світові першості приймали Італія, Франція, Швейцарія, а іноді господарями виступали гірські висоти Іспанії та Андорри.
Шлях до олімпійського визнання
Після 2002 року чемпіонат світу почав проводитися двічі на рік. У 2011 році відбувся чемпіонат Європи, але його згодом прирівняли до чемпіонату світу.
У 2004 було започатковано Кубок світу зі ski mountaineering (ISMF World Cup), який щорічно проходить у кількох країнах Європи та Північної Америки. Це серія міжнародних стартів, де спортсмени збирають бали у різних дисциплінах, а за підсумками сезону визначається чемпіон.
У 2016 році International Olympic Committee (IOC) офіційно визнав ski mountaineering як міжнародний вид спорту разом з ISMF як міжнародною федерацією. Це стало першим кроком до включення спортy в програму Олімпійських ігор.
Далі ski mountaineering дебютував на Зимових юнацьких Олімпійських іграх 2020 у Лозанні, де спорт вперше був представлений серед молоді. Цей успішний показ підтримав подальші кроки щодо розширення видимості дисципліни на великій спортивній арені.
Ну й, як зазначалося на початку статті, в 2021-му лижний альпінізм приєднався до програми Ігор-2026 з трьома медальними дисциплінами: чоловічий спринт, жіночий спринт і змішана естафета (mixed relay).
ТУТ КЕРЛІНГ ДОДАМ
Види дисциплін лижного альпінізму
У сучасному ski mountaineering існує кілька основних дисциплін, що відрізняються форматом траси, тривалістю та командним форматом.
Індивідуальна гонка (Individual) – традиційний формат. Спортсмен повинен пройти трасу з кількома підйомами та спусками, де кожне зусилля вгору чергується з технічними ділянками спуску. Це одна з найважчих дисциплін, бо вимагає великої витривалості та технічних навичок у навичках пересування і вгору, і вниз.
Вертикальна гонка (Vertical) – гонка виключно вгору; суперники стартують по одному або групами, а переможцем стає той, хто найшвидше подолає вертикальне сходження. Цей формат оцінює суто підйомні здібності без спусків.
Спринт (Sprint) – коротка, інтенсивна дисципліна, яка зазвичай триває декілька хвилин і включає підйом, коротке піше пересування (bootpack) та спуск. Через швидкий темп і видовищність sprint часто проходить у телевізійних зонах або на туристичних курортах.
Командні гонки (Team) – проходять у парах чи трійках, де учасники зобов'язані рухатися разом на всіх ділянках траси. Це дисципліна, що вимагає координації, командної тактики та взаємної підтримки.
Естафета (Relay) – гонка команд, де спортсмени змінюють один одного на певних ділянках трас. Це більш динамічний формат, що поєднує елементи sprint і технічної взаємодії між учасниками.
В арсеналі спортсмена має бути витривалість, "вибухова" швидкість і вміння продумувати тактику. Це робить лижний альпінізм одним з найуніверсальніших зимових видів спорту.
Правила кожного виду
Правила ski mountaineering розроблені для того, щоб гарантувати безпеку, чесну конкуренцію і чітку оцінку результатів у кожній дисципліні. Основні положення визначаються ISMF і застосовуються як на світових, так і на національних змаганнях.
Індивідуальна гонка: спортсмени стартують через інтервали або в групах, проходять серію підйомів та спусків. Кожна ділянка має чіткі контрольні точки, де судді стежать за дотриманням маршруту, технічних вимог, правил безпеки і використання спорядження. Фінішна позиція визначається за часом проходження усієї траси.
Вертикальна гонка: суперники змагаються за найшвидший час лише на підйом. Судді контролюють вертикальний набір висоти і правильність проходження маршруту. Ніяких спусків немає – лише вгору по заданій трасі. Такий формат часто використовується як окрема дисципліна або етап серії.
Спринт: маленька, але технічно насичена гонка, що включає три етапи: підйом на лижах з камусами (дати пояснення), піші ділянки (bootpack) та спуск із воротами. У більшості змагань гонка складається з кваліфікаційних раундів, півфіналів та фіналу. Топ-спортсмени виходять у фінал і лише там визначається переможець за найкращим часом.
Командні гонки: спортсмени стартують у парах або групах; вся команда має пройти трасу разом, тримаючись поруч і виконуючи ті ж обов'язкові елементи (підйоми, переходи, спуски). Час фіксується, коли фінішує останній член команди. Такий формат наголошує на тактиці, взаємопідтримці та роботі в команді.
Естафета: кожна команда (її учасники) проходить коротку ділянку траси, передає естафету і так далі до фінального кола. Переможе команда з найшвидшим сумарним часом.
В усіх дисциплінах важливо правильно використовувати спорядження: екіпірування на лижах (для підйому), ланцюги для лавинної безпеки, шоломи, кріплення, рюкзаки з човниками – за недотримання вимог учасники можуть отримати штрафи або дискваліфікацію.
Лижний альпінізм і Україна
В Україні ski mountaineering — молодий, але поступово зростаючий спортивний напрямок. У 2023 році Федерація альпінізму і скелелазіння України стала повноправним членом International Ski Mountaineering Federation (ISMF), що дозволило українським спортсменам брати участь у міжнародних змаганнях зі ski mountaineering на повних правах.
На національному рівні регулярні змагання з лижного альпінізму проводяться в гірських регіонах України, зокрема чемпіонат зі ski mountaineering, що нещодавно пройшов у Буковелі. У програмі були дисципліни спринт та індивідуальні гонки, і подія привернула увагу як місцевих спортсменів, так і прихильників скі-турів.
Окрім цього, в Україні є активні клуби та спільноти ентузіастів для тренувань у Карпатах і горах, де лижний альпінізм часто поєднується з туристично-альпіністськими заходами.
Однак, на відміну від традиційних зимових видів спорту (лижні гонки, альпійські дисципліни тощо), ski mountaineering поки не має широкої інфраструктури підготовки в Україні.
Більшість українських спортсменів, які прагнуть брати участь у міжнародних стартах, тренуються в Альпах і беруть участь у закордонних етапах Кубка світу або чемпіонатів, що робить цей вид спорту перспективним, але в процесі становлення.
Де дивитися лижний альпінізм в Україні
В Україні трансляція головних турнірів із лижного альпінізму на Олімпіаді буде доступна на Суспільне Спорт та місцевих каналах Суспільного.
Словник термінів
Скитурні лижі – це легкі лижі зі спеціальними кріпленнями, що дозволяють як підйом, так і спуск.
Камуси – це стрічки зі штучного або натурального ворсу, які кріпляться під лижі для запобігання ковзанню назад під час підйому.
Скитурні кріплення – це кріплення з рухомою п’яткою для ходьби вгору та фіксацією для спуску.
Скитурні черевики – це легкі черевики з режимами "ходьба"/"спуск", що поєднують мобільність і жорсткість.
Підп’ятники (хіл-ліфтери) – це елементи кріплення, які піднімають п’яту на крутих підйомах.
Льодоруб – це інструмент для самозатримання та безпечного пересування на крутих схилах.
Шолом – це захисне спорядження для голови, що використовується як під час підйому, так і на спуску.
Лавинний датчик (біпер) – це електронний прилад для пошуку людей під снігом у разі лавини.
Лавинний щуп – це складаний зонд для точного визначення місця постраждалого під снігом.
Лавинна лопата – це компактна лопата для швидкого розкопування снігу під час рятувальних робіт.
