Андерссон реабілітувалася за провал у естафеті. Підсумки лижного дня на Олімпіаді
Лижні гонки
Старт дня:
Марафон, 50 км, класика, жінки
В останній день Олімпіади-2026 був розіграний комплект нагород у жіночому марафоні. Втім, важливі події, що впливали на хід боротьби за золото, почали розгортатися ще задовго до старту гонки. Річ у тім, що на тижні захворіла його головна фаворитка, Фріда Карлссон. Її участь до останнього була під питанням, і в суботу ввечері вона таки оголосила, що вийти на старт не зможе. В неділю вранці до неї доєдналася і Йонна Сундлінг, у якої симптоми вірусного захворювання з'явилися вже у день гонки.
Знайти заміну двом хворим зіркам тренерський штаб збірної Швеції не зумів. Решта команди вже покинула Італію, при чому, Лінн Сван зробила це з невеликим скандалом. Вона пропустила командний спринт через хворобу, проте впродовж тижня її стан невпинно покращувався. Лінн запевняла, що готова бігти 50-кілометрову гонку, проте тренери збірної Швеції її до складу так і не включили, на що Сван образилася.
Враховуючи, що у підсумку Швецію в марафоні представляли лише 2 спортсменки (Ебба Андерссон і Емма Рібом) з 4 можливих, можна говорити про явний прорахунок тренерського штабу команди. Проте є тут й інша сторона медалі. Враховуючи те, наскільки важким і селективним виявився жіночий марафон, є величезні сумніви в тому, що Сван, яка щойно перехворіла, могла би тут не те що поборотися за медалі, а й узагалі дістатися фінішу.
Як би там не було, золото все одно відправилося у Швецію. Його завоювала Андерссон, яка з перших же кілометрів гонки почала розвалювати пелотон. Підтримувати темп Ебби могла лише Хейді Венг. Разом вони подолали більше половини дистанції, при чому, досвідчена норвежка не цуралася працювати попереду.
Розв'язка у цій дуелі наступила за 20 км до фінішу. За три кола до кінця гонки обидві лідерки зайшли на піт-стоп для заміни лиж. Нова пара Ебби працювала очевидно краще, ніж у Венг, і в першому ж затяжному підйоми шведка свою суперницю скинула. Андерссон почала невпинно нарощувати свою перевагу, і до фінішу вона перевищила одну хвилину.
Блискуча перемога Ебби, яка реабілітувалася за драматичне фіаско в естафеті (хоча і в марафоні без падіння не обійшлося – щоправда, воно виявилося абсолютно не критичним) та завоювала своє перше в кар'єрі олімпійське золото. Венг же задовольнилася сріблом. Ігри-2026 принесли їй довгоочікуване перше олімпійське золото в кар'єрі, проте до особистої перемоги Хейді так і не добралася. Чи буде у неї ще один шанс у 2030-му, в віці майже 39 років? Відверто кажучи, повірити в це важко.
А ось боротьба за бронзу була дуже цікавою та напруженою – щоправда, відбувалася вона на величезному відставанні від двох лідерів. На третє місце на подіумі претендували одразу 6 спортсменок, і доволі несподівано найсильнішою в цій боротьбі виявилася Надя Келін. Сенсація? Безумовно. Але сенсація добре підготована. На цій Олімпіаді Келін уже була четвертою в скіатлоні та завоювала срібло в командному спринті, навіть нехай заслуги Надін Фендріх у тому успіху значно більше. Наді лише 24 роки, тому, цілком імовірно, на неї чекає дуже яскраве майбутнє.
Найбільш образливе, четверте місце, посіла ще одна норвежка, Крістін Фоснес. Топ-5 замкнула Джессіка Діггінс, для якої це була остання в кар'єрі гонка на Олімпіадах. У американки були проблеми з лижами – принаймні, з тією парою, в якій вона вийшла на старт. Працювала ця пара погано, тому довелося уже після двох кіл заходити на піт-стоп.
Під кінець гонки у Діггінс знову були помітно проблеми з ковзанням. Проте пов'язані вони були радше не з поганою базовою готовністю другої пари лиж, а з тим, що у суперниць вони банально були значно свіжішими – прямі конкурентки заходили на піт-стоп набагато пізніше.
Діггінс неодноразово підвисала в хвості групи, проте щоразу на зубах поверталася в неї. Джессі вкотре довела, що є однією з найбільш вольових лижниць у сучасному пелотоні. Нехай навіть історія з переломом ребра була очевидним перебільшенням – здається, там були просто сильні забої.
На початку гонки за дует лідерів Андерссон/Венг чіплялася Тереза Штадлобер. Проте втриматися попереду австрійка не змогла, і її наздогнала група переслідувачок. На останніх кілометрах дистанції Тереза вже відверто "наїлася" та посіла в підсумку лише шосте місце. Можливо, якби Штадлобер провела гонку більш холоднокровно та не намагалася чіплятися за дует лідерів, усе склалося би по-іншому.
Кертту Нісканен врятувати невдалу для себе Олімпіаду не зуміла – лише сьоме місце. Її партнерка по команді Йоханна Матінтало тривалий час ішла на місце в топ-10, проте була змушена зійти з дистанції через біль у спині.
На останньому колі дистанції абсолютно несподівано з'явилася ще одна претендентка на бронзу – Еліза Руцка-Міхалек. Полячка взагалі не потрапляла в поле зору телеоператорів протягом гонки, проте зуміла дуже класно розкласти сили по дистанції та відіграти понад 30 секунд відставання від групи Діггінс і компанії. На жаль, таке переслідування все ж далося Елізі дуже важкою ціною, і на фінішні розбірки сил у неї вже забракло.
Дев'ятою стала Катаріна Хенніг-Доцлер. Під час гонки виник казус: на пітстопі "нейтральна" росіянка Дар'я Непряєва помилково перевзулася не в свої лижі, а в ті, що належали німкені. На щастя, сама Хенніг-Доцлер зайшла на піт-стоп лише через коло, і за той час їй виклали лижі партнерки по команді Катаріни Зауербрей, яка на старт не вийшла. А Непряєва, яка перетнула фінішну лінію 11-ю, за свою помилку поплатилася дискваліфікацією. Топ-10 же замкнула шведка Емма Рібом.
На ранніх стадіях гонки зійшла з дистанції одна з головним фавориток, Астрід Слінд. Її лижі явно були підготовлені не кращим чином, і абсолютно не тримали в підйоми. На такій важкій за рельєфом трасі боротися на такій парі лиж за високий результат було неможливо.
В цілому гігантські розриви у топ-3 змушують знову підняти питання – а чи варто було збільшувати дистанцію жіночого марафону з 30 до 50 км? Аргументів проти цього рішення чимало, проте є і аргументи "за". Наприклад, якби дистанція була 30 км – ми б, напевно, не побачили вражаючого камбеку Руцки-Міхалек: він трапився саме завдяки супервитривалості полячки та правильного розподілу сил. Якби дистанція становила 30 км – всі ці фактори, найімовірніше, не проявилися би.
