Гейдаров – про "золото" Юнацької Олімпіади: Поки що не дуже усвідомив, що став чемпіоном

Українець Хазар Гейдаров став першим українським медалістом на Юнацьких Олімпійських іграх 2026 у Дакарі. 17-річний дзюдоїст виборов "золото" у ваговій категорії до 66 кг.
На шляху до фіналу Гейдаров переміг сенегальця Матара Діопа та угорця Німрода Мілднера, а у фіналі в наднапруженому поєдинку зумів здолати канадця Анеса Маті.
Після свого тріумфу українець поспілкувався з Чемпіоном. Він поділився своїми емоціями від перемоги, розповів, завдяки чому зумів здобути "золото", та подякував усім, хто за нього вболівав.
– Ти відкрив лік медалей для України на Юнацькій Олімпіаді. Чи усвідомив вже що став олімпійським чемпіоном і що ця нагорода означає для тебе?
– Поки що не сильно усвідомлюю, що став Олімпійським чемпіоном, але бачу привітання від усіх, хто підтримує мене.
Ця нагорода означає мою працю, яку я та мої тренери зробили для цієї медалі. Усім дуже вдячним, хто дивився і вболівав за мене.
– На шляху до фіналу ти здолав сенегальця та угорця. Яка з цих сутичок була для тебе більш складною і чому?
– На кожну сутичку я налаштовувався однаково, тому що дзюдо помилок не пробачає.
– Фінал став дуже хвилюючим, адже перемогу ти святкував саме на четвертій хвилині додаткового часу. Як вдалось зберегти концентрацію і не нервувати в такий важливий момент?
– Я дуже часто борюсь в голденскорі. У мене довга сила волі, я можу боротися до останнього вдиху, тому що це Олімпійський фінал. Я не хотів просто так віддавати сутичку і золоту медаль.
– Хто вже встиг привітати – можливо з українських спортсменів?
– Дуже багато привітань мені прийшло, насправді я не очікував, що стільки людей будуть мене так вітати. Це дуже приємно.
– Як тобі атмосфера на Олімпіаді, чи встиг відчути цей вайб?
– Атмосфера дуже крута, багато можна з ким поспілкуватися, дуже веселий вайб багато всяких розваг.
– Ти був прапороносцем нашої команди, чи не думав про забобон, який є серед українських спортсменів, що прапороносці часто фінішують без нагород?
– Чесно кажучи, я вперше таке чую, що прапороносці фінішують без медалі. Я не вірю у прикмети, тому я був просто впевнений в собі та своїх силах.
– Які твої подальші плани та амбіції?
– Подальших планів ще поки що не має. Хочу приїхати додому, трішки відпочити. А потім знову за працю.