Савицький: Для мене було б особливо почесно дебютувати на Олімпіаді у 2028 році
Українець Антон Савицький вже вкотре чудово виступив на турнірі рівня Grand Slam з дзюдо. У 2025 році спортсмен перемагав у Тбілісі та в Улан-Баторі, цього року вже ставав срібним призером Paris Grand Slam, а 31 жовтня здобув "бронзу" в Абу-Дабі.
На шляху до нагороди дзюдоїст здолав спочатку представника Сербії Лазара Здрале, потім Ніку Харазішвілі з Грузії та американця Даніеля Любімовскі. У півфіналі Савицький поступився росіянину Адаму Сангарієву, але у матчі з 3 місце без проблем здолав угорця Жомбора Вега.
Після виступу на турнірі українець поспілкувався з Чемпіоном. Савицький розповів про причини поразки у півфіналі, поділився емоціями від бронзової медалі та заявив, що хоче дебютувати на Олімпійських іграх у 2028 році.
– Поділіться своїми емоціями від "бронзи". Чи задоволені своїм виступом?
– Загалом виступом задоволений, але "бронза" – це лише показник того, що є над чим працювати. Вдалося провести п'ять поєдинків і в чотирьох із них здобути перемоги. Коли розумієш, що був зовсім поруч із фіналом, з'являється ще більше мотивації працювати та повертатися на татамі сильнішим.
– Якщо проаналізувати весь ваш шлях на змаганнях в Абу-Дабі, яким він був?
– Вважаю, що шлях був досить непростим, адже кожен суперник мав свій стиль боротьби та сильні сторони. Загалом, це був хороший бойовий досвід, який дав як позитивні емоції, так і моменти для подальшого аналізу.
– Який із поєдинків став для вас найскладнішим і чому?
– Важко виділити якийсь один поєдинок, адже на такому рівні легких сутичок практично не буває. Кожен суперник змушував максимально концентруватися та віддавати всі сили.
Але, мабуть, найскладнішим емоційно був поєдинок за бронзову нагороду. Після поразки в півфіналі потрібно було швидко перезавантажитися, відкинути негативні емоції та знову вийти на татамі з холодною головою. У таких моментах важлива не лише фізична готовність, а й психологічна стійкість.
– Ви поступились у півфіналі. Чи розмірковували, що пішло не так у цьому поєдинку?
– Так, звичайно, після кожної поразки аналізуєш сутичку й намагаєшся зрозуміти, чого не вистачило для перемоги. У півфіналі суперник зміг краще скористатися своїми можливостями, а мені не вдалося повністю реалізувати те, що планував.
Не хотів би зараз шукати виправдань, адже на татамі все вирішують конкретні дії. Це досвід, який потрібно прийняти, зробити висновки та рухатися далі.
– У бронзовій сутичці ви здолали угорського дзюдоїста. Чи зустрічались із ним раніше і як вважаєте, завдяки чому вдалось перемогти?
– Так, ми вже зустрічалися раніше, і це була наша четверта сутичка. Перші два поєдинки я йому програв, але в третій зустрічі зміг здобути перемогу. Тому перед цим протистоянням уже розумів його манеру боротьби та знав, на що потрібно звернути увагу.
Вважаю, що цього разу ключову роль відіграли правильна підготовка, концентрація та впевненість у власних силах. Приємно, що вдалося вдруге поспіль перемогти цього суперника й закріпити позитивний результат у нашому особистому протистоянні.
– На турнірах Grand Slam ви здобуваєте також рейтингові очки, які стануть визначальними у боротьбі за Олімпійські ігри. Ця Олімпіада може стати дебютною для вас. Чи зʼявляються вже думки про те, що можете потрапити на ОІ-2028?
– Звичайно, Олімпійські ігри – це мрія та одна з найбільших цілей у кар'єрі кожного спортсмена. Для мене було б особливо почесно дебютувати на Олімпіаді у 2028 році та представити Україну на такому рівні.
Розумію, що попереду ще дуже багато роботи, сильних змагань і серйозна конкуренція за рейтингові очки. Тому зараз намагаюся не забігати надто далеко вперед, а зосереджуватися на кожному наступному тренуванні та старті.
Такі результати, як "бронза" Grand Slam, додають упевненості, що рухаюся у правильному напрямку.