Ілля Коренчук: У чемпіонаті України завжди було 2-3 команди-лідери, польська ліга набагато рівніша
Форвард Ілля Коренчук останні роки є невід’ємною частиною збірної України.
Хокеїст упродовж кількох років виступав у Польщі, але цього літа переїхав до Англії, де мав солідну статистику у складі Мілтон-Кінс Лайтнінг (13+12 за 22 поєдинки).
Кілька днів тому Ілля повернувся до складу Енергії з Торуні, за яку вже виступав у сезоні-2022/23.
"Чемпіон" зв’язався з гравцем, щоб дізнатися, чим запам’ятався період виступів в Англії, запитали про рівень чемпіонату Польщі, а також попросили пригадати виступ збірної України на ЧС минулого року.
– Ви повернулися до чемпіонату Польщі. У вас там три роки була хороша статистика. Чому влітку вирішили перейти до британської ліги?
– Просто хотілося чогось нового, щось змінити, подивитися інший хокей, іншу країну, пожити в іншому середовищі.
Загалом там запропонували хороші умови. Довго не думаючи – погодився.
– Чим вам запам’ятався період гри в Англії?
– Багатьма речами. Гарна й красива країна, добрі люди, які намагаються в усьому допомогти, роблять усе можливе, щоб тобі й родині було комфортно там перебувати.
Це був хороший досвід, цікавий період. Цим періодом життя в Англії ми з родиною залишилися задоволені.
– Мілтон-Кінс. Чим запам’яталося це місто? Що спільного воно має з Кременчуком, Краматорськом чи польськими містами, а чим кардинально відрізняється?
– У місті дуже багато красивих парків. Спільного ні з Кременчуком, ні з Краматорськом, ні з польськими містами, напевно, немає нічого. Це таке типове, умовно кажучи, американо-англійське місто. Є центр, там офісні будівлі, кав’ярні, ресторани.
Знаєте, у нас кажуть: "Вийти погуляти в місто". Там такого немає. У місті просто ніде гуляти. Можна сказати, що є парки й торговий центр – і все. Усе життя сконцентроване в центрі, а на околицях – житлові райони, де мешкають люди.
Дуже "зелене" місто, багато зелені. Дуже комфортне для проживання. Воно не маленьке й не велике – є все необхідне. Жити там було справді комфортно.
– Якщо порівнювати довоєнний рівень чемпіонату України та польської ліги, то в чому наша першість поступалася, а в чому, можливо, була кращою?
– У Польщі більш рівний чемпіонат. В Україні завжди було 2-3 команди, які значно перевершували інших. Було зрозуміло, що якщо топова команда грає з аутсайдером, то результат практично передбачуваний. Не було серйозної конкуренції.
У Польщі зараз є команда, яка має 0 очок ("Санок" програв усі 30 матчів із різницею шайб 36-189 – прим.), але в них свої проблеми, її можна не брати до уваги. А ось інші вісім команд… Звісно, клуби з верхньої частини таблиці мають кращі умови, але команди з 5-8 місць також можуть обігравати лідерів.
Головне, в чому поступався чемпіонат України, – відсутність рівності команд. У Польщі, якщо перша команда грає з восьмою, вона цілком може програти. Там немає матчів із рахунками 8:0, 9:0, 9:1, 10:1 тощо. Саме цим польська ліга й цікава – кожна команда може конкурувати з кожною.
– Не можу не торкнутися теми збірної. У травні минулого року зовсім трохи не вистачило, щоб вийти в еліту. Які емоції у вас були після фінальної сирени в матчі з Японією?
– Було розчарування, спустошення. Ми виконали велику роботу: і збори, і сам чемпіонат. Своєю грою довели, що можемо виходити в еліту.
Були тільки негативні емоції – розчарування і злість на самих себе. Позитиву не було жодного, адже ми були фаворитами того матчу (проти Японії у 5 турі – прим.). Було дуже сумно: мрія була так близько, а не вистачило зовсім трохи.
Самі винні. Десь недоналаштувалися. Не виходило те, що працювало в перших чотирьох матчах. Можливо, вирішили, що це буде легка гра – і це стало помилкою. Потрібно було виходити на матч так, ніби він перший, тоді б і виграли.
– Попереду хокейна Олімпіада. За когось уболіватимете зі збірних або, можливо, за окремого гравця?
– Не знаю, напевно, принципово ні за кого вболівати не буду. Але дивитися всі матчі буде цікаво.
Цікаво поспостерігати за збірною Канади. У них, як завжди, топовий склад. Подивимося, чи зможе хтось скласти їм конкуренцію, чи вони без особливих проблем виграють усі матчі й переможуть у турнірі. Склад у них справді дуже сильний, тож головна інтрига – чи є в когось шанси зупинити Канаду?
