Українська правда

Підписка у власній дурості – ера "омолодження" офіційно закрита

ФГУ
Підписка у власній дурості – ера омолодження офіційно закрита

Прев’ю першого "вікна" відбору на Євро-2026, в якому Україна знову дарує промені оптимізму.

Минуло вісім місяців з часу останніх офіційних матчів чоловічої збірної України. Березневий кошмар у відборі до ЧС-2025 приніс нам одну з найганебніших поразок в історії. "Синьо-жовті" двічі(!) поступилися скромній Естонії — 29:32 і 33:41, вилетівши з турніру на його задвірках. Особливо трагікомічним в цій ситуації виглядав головний тренер збірної Вадим Бражник. Через недосвідченість він взявся розмірковувати про силу наступного суперника — Ісландії, ніби, забувши, що для очної зустрічі з нею ще потрібно пройти балтійців. У підсумку – "-3" і "-7" – плюс дві чорні сторінки в історії…

У новій європейській кампанії, яка для України стартує 7 листопада, відбулися серйозні зміни. Очевидно, з натяком на оптимізм і вихід у фінальну частину.

Але спочатку – теоретична частина, тобто формат відбору, який не змінився порівняно з попереднім дворічної давнини. Отже з кожної групи виходять дві найсильніші команди, а ще чотири збірні (з восьми груп) пройдуть за результатами конкурсу третіх місць. В ньому враховуватимуться лише очки, зароблені з першою і другою командами своєї групи.

Україні дісталися у суперники Нідерланди (1), Фарери (2) і Косово (4), і в першому "вікні" наша збірна зустрінеться з нідерландцями (7 листопада) і острів'янами (11 листопада).

Для контексту: у попередньому відборі ми примудрилися не вийти з групи. Більше того – втратили місце у другому кошику посіву. Цікаво, що жереб нам спокусливо підморгнув навіть з третього кошика, подарувавши найнизькорейтинговіших суперників з кожного кошика!

Утім, навіть цей приємний момент не є визначальним. Якби "омолодження" тривало й після березневого фіаско з естонцями, то і в цій кампанії нам було б непереливки.

Отже, підходимо до головної та певною мірою сенсаційної метаморфози: у склад збірної України повернулися якщо не всі, то майже всі провідні гравці!

Що спонукало до цих тектонічних зрушень?

Адже ще навесні під сумнівну політику омолодження потрапили всі ключові гравці. Причому багатьом з них навіть сповістили про нову «реформу». Потім голоновму тренеру довелося знову брати телефон і просити допомогти тих, кому він уже сказав "до побачення", мовляв, "ви ж розумієте, рішення приймав не я". Але той естонський потяг уже пішов, переїхавши нас у неприємній манері.

Розписавшись у власній дурості (на жаль, не вперше), керівництво гандболу повернулося туди, звідки не треба було відходити – до тверезої політики "найсильніші мають бути у збірній". Проте втрачені роки, міжнародна репутація і частина гравців світового рівня вже не повернуться. Як кажуть, що було, те загуло. На цьому можна вважати "еру омолодження" завершеною.

Так чи інакше, Бражнику у ролі граючого тренера допомагатиме Захар Денисов, який, по суті, виконує те саме у "Моторі". І, схоже, тепер кадрові рішення приймають саме тренери, а не Федерація гандболу України чи її президент.

Кропітка робота з відновлення складу збірної тривала два місяці, і після нелегких переговорів до команди вдалося повернути більшість з тих, хто здатен вивести Україну на скандинавське Євро-2026.

Дозволю собі припустити, що так і буде. Перевіримо у травні 2025-го?

Судіть самі: повністю закрита воротарська позиція – Комок, Терехов і Чудинов – це справді три найкращі голкіпери України сьогодні. Серед головних повернень – лінійні Ільченко і Бурзак, лівий край Артеменко і, звичайно ж, сам Денисов, без якого ми навряд чи вибралися б з кадрової ями. Він також є єдиним оптимальним рішенням на позицію розігруючого, якого ми шукаємо майже двадцять років. Крім того, у складі присутня наша головна зірка Турченко і два шульги з хорошим кидком Близнюк та Черкащенко. Можливо, правий край виглядає сирим з молодими Рагозіним і Редькіним. Здебільшого через розуміння, що є найдосвідчені й зіркові Козакевич та Акіменко (єдиний наш представник у цьогорічній Лізі чемпіонів) поки недоступні.

ФГУ

Утім, не всі рани гояться швидко. Або гояться взагалі, якщо відсутня змінюваність влади.

У тему реальних ран додамо, що через травми пропустять це "вікно" Горіга і Тютюнник (два сильніших центральних захисники), а також Міноцький. Звісно, варто згадати про наявність Горового, Тільте, Кравченка, які набрали форму у сезоні. Втім, якщо збережемо цю крихку структуру до наступного березня, то й часткові зміни складу буде сенс обговорювати.

А ось чого можна з упевненістю очікувати – це боротьби у матчі з нідерландцями й очок у "домашці" з Фарерами. У нас на це є всі підстави.

чемпіонат Європи з гандболу Чоловіча збірна України з гандболу