Регламентований бардак, бразильський карнавал, вісім на плейоф: найцікавіше про 22 тур Екстраліги
П'ятьма матчами, які відбулися в суботу та неділю, добігла свого завершення перша частина чемпіонату України з футзалу. В Екстралізі в повному обсязі зіграний регулярний чемпіонат, і на найголовніше його питання, які ж вісім команд в матчах плейоф будуть боротися за найвищі місця, відповідь була отримана лише в останньому матчі, який відбувся в Луцьку між Любартом і Фурнітурою. І з цим матчем є проблема.
Як відомо, вже давно впроваджено практику, що в будь-якому чемпіонаті матчі останнього туру, а в деяких – матчі навіть останніх двох турів, мають проводитися в один день і один час. Це абсолютно логічно, щоб всі команди знаходилися в рівних умовах, а найголовніше – щоб визначальним фактором був спортивний принцип. Інакше виникають підстави для закулісних ігор, і навіть за їхньої відсутності завжди комусь доведеться доводити, що ти не верблюд, і на майданчику з першої до останньої секунди все було чесно. Але та практика, про яку йде мова, не про футзальну Екстралігу, якою керує Асоціація футзалу України.
Ще кілька років тому в регламенті Екстраліги був чітко прописаний пункт, що всі матчі останніх двох турів мають розпочинатися одночасно. Втім, коли цей пункт Регламенту з року в рік не виконувався, було знайдено геніальне рішення. Зараз в Регламенті маємо таке: "Якщо матчі двох останніх турів першого етапу впливають на остаточний розподіл місць, вони, за рішенням Комітету, можуть відбуватися в один день та час відповідно.
Дату і час початку таких матчів призначає Комітет. Ключове слово – можуть. А якщо лише "можуть", а не "повинні", то це повністю розв'язує руки свавіллю, яке було в двадцять другому турі. За тур до завершення регулярного чемпіонату на два вакантні місця претендували три команди, і всі вони грали в різний час! Більше того, одна з ігор в Луцьку – взагалі в інший день!
Першою з трьох претендентів на плейоф своє місце в чільній вісімці вийшла виборювати Суха Балка. Її опонент Авалон ще два тижні тому не без суддівських помилок на користь його конкурентів залишився за бортом плейоф, але це не відміняло для броварчан принциповості поєдинку. Жовтоводці, як на нервах йшли по сезону, так і відіграли і заключну гру регулярного чемпіонату. Неймовірними зусиллями вдалося досягти нічийного результату 3:3, і він Суху Балку влаштовував – одне набране очко забезпечило місце в плейоф, а згодом з'ясувалося, що воно сьоме.
Воно стало вимальовуватися протягом гри в Івано-Франківську, де Ураган приймав Tyre Expert. Одесити, щоб не залежати від результату гри в Луцьку, повинні були вигравати, але якісно вони змогли провести лише першу половину першого тайму, навіть відкрили рахунок, але в підсумку зазнали поразки 2:5.
Ця перемога відправила Ураган в плейоф на другий рік поспіль протистояння з Соколом. Уникнути його франківці могли в разі перемоги в Рівному Кардинала-Авангард над SkyUp Futsal, але недавні фіналісти Кубку України повністю провалили гру і після поразки 3:8 змушені готуватися до поїздки в наступний вікенд до Дніпра, де на рівнян очікує Athletic Futsal.
Єдина суботня гра, яка ні на що не впливала, – це гра в Хмельницькому між Соколом і ХІТом. Сокіл – одна з небагатьох команд в Екстралізі, яка не бажає грати з чемпіонами України в "окопний футзал". Більше того, на своєму майданчику команда Романа Ковальчика постійно прагне грати з ХІТом з позиції сили. Так було і цього разу, тим більше, що кияни приїхали на гру в обмеженому складі.
Попри те, що і сам Сокіл по складу був неоптимальним, господарі левову частку ігрового часу проводили на м'ячі і в атаках. В нагороду їм – чотири забитих м'ячі, але вони не принесли навіть одне очко. ХІТ забив на один м'яч більше, три з яких фактично однопланові, після ближніх стандартів. Це і принесло йому перемогу 5:4.
Гра туру
Заключною в регулярному чемпіонаті була гра в Луцьку, яка мала розставити всі крапки над "і". Є якийсь злам в українському спортивному менталітеті, який "грою туру" отримав зайве підтвердження. Коли зустрічаються команди, одна з яких не має ніяких перспектив, а другій конче потрібна перемога, то чомусь ми апріорі сприймаємо за нормальність те, що друга команда і має перемогти. Навіть коли перша грає вдома, на очах власних вболівальників, серед яких на трибунах, цілком можливо, друзі, батьки, дружини і діти гравців. Але це, виявляється, не переборює те, що тобі в турнірній таблиці нічого не потрібно. А задоволення від добре виконаної роботи, а репутація, врешті-решт, преміальні за перемогу? Втім – ні, все це дивним чином ніяк не надихає і не мотивує, і гравці Любарта не стали винятком.
Те, що Фурнітурі була потрібна перемога, не означало, що коломияни одразу понесуться забивати. Навпаки, активніше розпочав Любарт, і вже на другій хвилині Максим Гайдучик ускладнив завдання гостей щодо здобуття перемоги. Команда Максима Павленка поступово оговталася, змогла заробити пенальті, який реалізував Ернест Романчук.
В другому таймі на майданчику відбувалося те, що і мало відбуватися і про що скаже будь-яка футбольна людина. Ініціатива повністю була під контролем коломиян, і Данило Степанов ударом з дуги вразив ближній кут воріт – Горнік не зміг виручити свою команду. М'яч чомусь перестав триматися у господарів, і навіть перехід на половину суперника давався з величезним трудом. Далі була фантастика – Романчук ударом зі штрафного майже з центрального кола змусив Горніка капітулювати втретє.
Любарт виглядав приреченим, і поки він перебував в такому стані, воротар гостей Роман Кітор залишався без роботи. Навіть тоді, коли Михайло Запорожець вийшов з ним сам на сам, м'яч все одно полетів повз ворота. На 32-й хвилині Станіслав Шклярук розім'яв Кітора дальнім ударом, з яким Роман впевнено впорався. Лише за три хвилини до завершення гри головний тренер лучан Назар Бугайчук перейшов на гру з п'ятим, і вона пішла такою, що Фурнітура була ближчою до четвертого голу, ніж Любарт до другого.
Фурнітура крокує до чвертьфіналу, де її очікує ХІТ, якому коломияни в регулярному чемпіонаті програли двічі з загальним рахунком 0:16. Любарт же не скористався можливістю зробити своїм вболівальникам в грі-закритті сезону подарунок і з високо піднятою головою завершити сезон.
Розгром туру
Під завісу регулярного чемпіонату SkyUp Futsal, погоду в якому роблять бразильці, набрав вражаючу форму. В двадцятому першому турі "авіатори" невимушено розгромили Суху Балку 5:0. Зараз же гірка доля спіткала Кардинал-Авангард. В першому колі рівняни зазнали нищівної поразки від команди Тараса Шпички 1:7. Такий результат вимагав сатисфакції, але реалії для "кардиналівців" виявилися сумними – домашня поразка 3:8. В двох іграх 4:15 – це жорстоко.
SkyUp Futsal з сімома (!) бразильцями в складі за справу взявся одразу, і після голів Мар'яна Масевича, Шаропіньо і Келвіна вже на шостій хвилині рахунок став 0:3. Зазначимо, що гру у рівнян розпочав не Дмитро Дяченко, а Макар Левченко, який свою команду не виручав. По перерві у воротах рівнян таки з'явився Дяченко, але і він виглядав не краще.
Тож друга розгромна перемога SkyUp Futsal поспіль і загалом у "авіаторів" три такі звитяги. Кардинал-Авангард зазнав розгрому втретє, і чому у рівнян вийшла така гра, в післяматчевому коментарі головний тренер Павло Дармовіс цю тему не розкрив, зазначивши лише, що на те є "об'єктивні причини", про які він говорити не хоче. Востаннє вісім м'ячів на своєму майданчику клуб з Рівного отримував в грудні 2020 року, коли програв 2:8 Урагану. Чотирма роками раніше, в листопаді 2016 року, рівняни від львівської Енергії також отримали вісім, але загальний рахунок був пристойним – 5:8.
Гол туру
Якби Екстралізі існував приз "Відкриття року", то одним із головних претендентів на нього був гравець Сокола Вадим Данилюк. Після минулорічного трансфера Владислава Первєєва до ХІТа команда Романа Ковальчика не залишилася без лідера, і ним є 22-річний Вадим Данилюк. В попередні два сезони Вадиму розкритися в повній мірі не дозволяли травми. Зараз же він в такій формі, що його запрошення до збірної України справа найближчого часу.
Заключний тур "регулярки" видався рясним на голи – в середньому 7,4 м'ячі за гру, і найкращим з них варто визначити гол, який на 19-й хвилині гри у ворота ХІТа забив Вадим Данилюк. За цей сезон Данилюк всім дав зрозуміти, яка в нього чарівна ліва нога, хоча й з правої він, наприклад, в попередньому турі в Одесі забив приголомшливий гол.
Коли Сокіл заробив штрафний метрах в п'ятнадцяти від воріт, ще й в метрі від бокової лінії, мабуть, в усьому спорткомплексі не було таких, хто б сумнівався, що бити буде Данилюк. Під його прямий удар, здавалося б, голкіпер ХІТа Олександр Кравець все зробив правильно, але в тому і є неперевершена майстерність, що для гравця, який б'є, це не є перепоною – так було і з Данилюком. Його партнери по команді своїми маневрами розбили стінку, і Вадим пробив в той кут, де був воротар, так, що Кравець зреагував на м'яч лише тоді, коли він затріпотів у сітці.
Пенальті туру
Після вісімнадцятого туру, в якому забитими м'ячами з пенальті відзначилися Денис Сніцаренко (Авалон) і Дмитро Дяченко (Кардинал-Авангард), знову є привід поговорити про голи з шестиметрової позначки, і знову в центрі уваги Дмитро Дяченко, воротар Кардинала-Авангард. Голкіпер рівнян непогано освоївся в ролі штатного пенальтиста, і в грі зі SkyUp Futsal реалізував свій другий пенальті. Це якщо говорити про чемпіонат, а з урахуванням забитого пенальті в Кубку України, то третій.
Втім, в нас мова йде виключно про чемпіонат, і в ньому "кардиналівці" пенальті пробивали втретє. Після того, як в тринадцятому турі Дмитро Скибчик не забив пенальті, справу до своїх рук взяв Дмитро Дяченко і поки що не має наміру її віддавати. Шестиметровий у ворота SkyUp Futsal був призначений на 36-й хвилині за рахунку 2:7 за очевидну гру рукою в штрафному майданчику. Перед ударом Дмитра Дяченка другий воротар "авіаторів" Ілля Бакінський щось підказав своєму юному колезі Арсенію Нікітіну, який захищав ворота киян в другому таймі, але за гарматного удару Дяченка в дев'ятку це було марним. У ворота SkyUp Futsal пенальті призначалися тричі, з яких реалізовані два.
Гол у ворота Любарта, забитий Ернестом Романчуком з шестиметрової позначки, став початком того переможного камбека, який вивів Фурнітуру до плейоф. Гравець коломиян з шести метрів пробив з такою силою, що у воротаря Станіслава Горніка не було жодних шансів.
Любарт завершив сезон з двома пенальті у його ворота, і обидва вони були реалізовані. Фурнітура пенальті била вдруге, але скористалася своєю нагодою забити вперше.
Загалом же, відсоток реалізації шестиметрових знаходиться за 50-відсотковою позначкою. З 23-х шестиметрових реалізовано тринадцять, і це 56,5 відсотка.
Воротар-голеадор
Голи, які Дмитро Дяченко останнім часом штампує з шестиметрової позначки, змушують звернути увагу на його результативність. Забивати голкіпер Кардинала-Авангарду на дорослому рівні почав лише з цього сезону і зараз в його активі чотири забитих м'ячі: три в чемпіонаті і один в кубку. Це не так багато, але достатньо, щоб Дмитро в рейтингу воротарів-голеадорів піднявся на чотирнадцяте місце, яке він поділяє з Олександром Кравцем (ХІТ) і Андрієм Остріковим (зараз в Авалоні). Втім, Дяченку лише місяць тому виповнилося двадцять два роки, тому в нього ще все попереду.
Щодо результативності воротарів безпосередньо в цьому сезоні, то Дмитро Дяченко серед дев'яти воротарів, які вражали ворота своїх суперників, з трьома голами очолює рейтинг воротарів-голеадорів. На рахунку воротарської "чарівної дев'ятки" спільними зусиллями тринадцять забитих м'ячів.
Дабл-пенальті туру
В грі в Дніпрі між Сухою Балкою і Авалоном за рахунку 2:2 господарі отримали шанс вийти вперед, і якщо говорити про цю можливість загалом, то нею скористалися, адже удар Андрія Теряєва змінив рахунок на 3:2.Однак, цей м'яч має дві складові, і перша з них – це удар Артема Шеремета з 10-метрової позначки. Дабл-пенальті був призначений за гру Арсенія Гурєєва рукою, що було нещасним випадком – гравець, лежачи на паркеті, не бачив м'яча і торкнувся його рукою. Під цей удар у ворота Авалона вийшов Дмитро Зікратий і відбив удар Артема Шеремета. А вже далі була друга складова, яка стала результативною – добивання Андрія Теряєва.
Для "Авалона" сезон завершений, і Дмитро Зікратий поки що кращий серед голкіперів за сейвами після ударів з дабл-пенальті. Дмитро чотири рази рятував свою команду і лише двічі не зміг їй допомогти. Це було в четвертому і п'ятнадцятому турах, в іграх з Любартом, де Богдан Гладун обидва рази переграв Зікратого. Загалом же у ворота Авалона "десятки" пробивалися сім разів.
Суха Балка двічі била 10-метрові і, окрім Шеремета, нереалізований дабл-пенальті в пасиві Анатолія Мілінького. Загалом, дабл-пенальті в регулярному чемпіонаті пробивалися 41 раз, з яких забито чотирнадцять – це 34 відсотки.
Цей показник можна порівняти з минулорічним. Рік тому в регулярному чемпіонаті дабл-пенальті призначалися 37 разів, забиті 12, відсоток реалізації 32,43%. Але потрібно зробити поправку на те, що минулого сезону в Екстралізі було дванадцять команд, відповідно, регулярний чемпіонат складався з 132 ігор. Зараз же в "регулярці" лише 110 ігор, тобто можна казати, що команди стали грати брудніше і порушення правил фіксуються частіше.
Прев'ю чвертьфіналів
Найближчими вихідними в Екстралізі піде зовсім інша гра, де не буде місця компромісам, і кожна з ігор не матиме нічийного підсумку. В серіях плейоф протистояння піде до трьох перемог і максимум може скластися з п'яти ігор. Чвертьфінальні пари виглядають таким чином (в дужках – результати матчів в регулярному чемпіонаті, відповідно, вдома і на виїзді).
- Athletic Futsal (Дніпро) – Кардинал-Авангард (Рівне) (3:1, 6:5)
- ХІТ (Київ) – Фурнітура (Коломия) (6:0, 10:0)
- Сокіл (Хмельницький) – Ураган (Івано-Франківськ) (1:7, 8:4)
- SkyUp Futsal (Київ) – Суха Балка (Жовті Води) (5:0, 2:3)
Анатолій Подвойський