"Золотий м'яч" як гучне визнання. Чому Довбик — найкращий український нападник за останні роки
Нападника італійської Роми та збірної України Артема Довбика номінували на найпрестижнішу індивідуальну нагороду в світі футболу. Таким чином, Довбик став першим українцем із 2006 року, таланти та досягнення якого помітили організатори знаменитого призу.
Подивимося правді у вічі — шансів обійти конкурентів у боротьбі за "ЗМ" у Довбика відверто небагато. Втім, інформаційний привід, у центрі якого опинився ексфутболіст Дніпра-1, настільки вагомий, що заслуговує уваги через обговорення усіх можливих площин приємної ситуації. Що послужило драйвером успіху форварда, й чому український вболівальник може сподіватися на появу "нових Довбиків" вже незабаром?
Невисока конкуренція
Останнім українцем, який претендував на "Золотий м'яч", був Андрій Шевченко. Після найзірковішого вихованця Валерія Лобановського в українському футболі на позиції завершувача атак настала відчутна нестача кваліфікованих кадрів. Достатньо подивитися на показники найкращих бомбардирів національної збірної. Не рахуючи самого Шевченка та іншого сподвижника його славної епохи й нинішнього тренера головної команди країни, у першій десятці — лише три нападники.
Серед них і Довбик, якій чільну 10 якраз замикає. І якраз із 10 голами. У 31 матчі. Показник, м'яко кажучи, не гросмейстерський, проте однаково кращий ща 16 забитих у 53 матчах у Романа Яремчука, й тим паче — 11 голів у 58 іграх в Євгена Селезньова. Не кажучи вже про показники свого часу не менш "розкручених" і талановитих персонажів типу Артема Мілевського, який у 50 матчах провів іще менш переконливі 8 м'ячів.
Стрімкий прогрес
"За один рік — із гравця Дніпра-1 до претендента на "Золотий м'яч". Історія Артема Довбика саме така, й сьогодні 27-річний нападник дійсно може насолоджуватися більш ніж переконливим становищем у світі футболу. Втім, насправді за такими результатами стоїть кропітка праця до сьомого поту. Останній підхід здатні опанувати далеко не всі українські футболісти, й свого часу це стосувалося виконавців навіть із значно більш відчутною обдарованістю, ніж у Довбика.
Не варто забувати, що в кар'єрі українського гренадера одразу складалося геть не все. Він встиг пограти навіть у чемпіонаті Молдови, не одразу заявив про себе у першості Данії, тривалий час вважався у вболівальницькому середовищі "ще одним Бесєдіним". Але зміг не тільки подолати усі труднощі, а й стати тим, на кого сьогодні рівняються та хочуть бути схожими.
Хто на зміну?
Навіть зважаючи на відносний дефіцит висококласних і бодай потенційно сильних центрфорвардів, наразі в українському футболі теж є хлопці, які за рік-два можуть сподіватися на такий же карколомний стрибок у кар'єрі, як і Довбик. У першу чергу, одразу згадується нападник Динамо Владислав Ванат. Однак основний футболіст "біло-синіх" — фігура вже доволі відома та в західноєвропейських ЗМІ відносно популярна. Ми ж звернемося до менш очевидних "кандидатів".
Крім Ваната, стати "новим Довбиком" у найближчій перспективі можуть двоє. Перший — одноклубник найкращого бомбардира Динамо попереднього сезону Матвій Пономаренко. Четвертий наймолодший футболіст "біло-синіх" в УПЛ у історії нині є найбільш перспективним виконавцем країни на своїй позиції. На користь Пономаренка кажуть не тільки габарити — 188 см, 89 кг — а й результативність. У свої 18 він вже встиг забити 19 м'ячів у складі збірних України різних вікових груп, відзначився голом у складі першої команди. Справа за "малим" — подолати умовний бар'єр юнацького футболу й стати не менш успішним виконавцем на рівні уже професійному. Зважаючи на прихід Едуардо Герреро, вірогідність сценарію, за яким Пономаренко опиниться у іншій, і не обов'язково — команді УПЛ, на поточний сезон в оренді, суттєво підвищилася.
На відміну від колеги за амплуа, форвард Руха Ігор Краснопір постійну ігрову практику в клубі вищої ліги України вже має. Краснопір — рекордне придбання львівського клубу, й форвард, який заявив про себе забитим м'ячем на Олімпійських іграх, де, на відміну від значно більш іменитого Данила Сікана, був помітною, а головне — ефективною фігурою в складі збірної України. Краснопіру 21, з початку сезону він провів уже 5 голів, і це той футболіст, який виділяється жагою ставати краще в кожному епізоді, де бере участь. Зважаючи, що з початку кар'єри на професійному йому був потрібен рівно сезон для того, щоб заявити про себе й перейти на наступну щабель розвитку, вже нинішній розіграш для нього може бути проривним, і таким, після якого Краснопір, до прикладу, може перейти у клуб за межами України.