Холод у Карпатах, Буткевич гуляє на все. Головні трансфери зими в УПЛ
Український футбол потроху виходить зі сплячки. До відновлення змагань вже менше ніж місяць, команди розпочали збори – і, звичайно, кожен тренер хоче мати остаточний варіант складу вже до початку роботи. Не всі подібні бажання задовольняються, але багато українських клубів провели вражаючу трансферну кампанію.
"Чемпіон" вирішив написати про зимове трансферне вікно в УПЛ. Важливо: у пріоритеті клуби, чию кампанію можна вважати більш-менш завершеною. Наприклад, трансфери однієї з команд-сьогоднішніх героїнь явно посилили Карпати, але там Русол та Фран Фернандес тільки розпочали роботу – тож львів'яни почекають наступного подібного випуску.
А які висновки можна зробити вже зараз?
Полісся шикує
Зовсім недавно на сайті виходив матеріал, присвячений трансферній сазі Гуцуляка та Полісся. Там я наголошував на тому, що з точки зору спорту Олексій клубу не дуже і потрібен, але клуб може витратитися на нього чисто задля іміджу, статусу тощо. І рішення Полісся на трансферному ринку дозволяють так думати. За одну лише зиму клуб підписав Іліра Краснічі, Ігоря Краснопіра та Ліндона Емерляху, заплативши за кожного понад мільйон євро!
Краснічі – трансфер, який замало назвати навіть просто крутим. Косовар вдруге цементує оборону Колоса, він набагато кращий за будь-якого центрбека Шахтаря та Динамо – і особливість цього гравця в тому, що його навіть відкриттям не назвеш. Яке відкриття, якщо збірній Ілір допоміг двічі обіграти Швецію, не поступаючись таким титанам, як Ісак і Дьокереш?! Дай боже нашій збірній так само впоратися зі шведами, але в останні роки Матвієнко, Тимчик, Бондар і близько нічим подібним похвалитися не можуть.
Краснічі – це елітне посилення. Це демонстрація, що Полісся може вигравати боротьбу за найласіші шматки на ринку. Краснічі, природно, і за кордон виїхати міг, і претендентів на нього саме після топперфомансів зі збірною, напевно, вистачає – але він обрав Житомир.
Про що це говорить? Зрозуміло, насамперед про великі капітали клубу – але також про амбіції. Четверте місце – найкраще в історії клубу, зараз житомиряни йдуть третіми, але хочуть більшого. Є підозра, що лідерство ЛНЗ дуже мотивувало Буткевича: неприємно, коли команда, яка мало не потрапила в стикові матчі, обходить як стоячих.
До ЛНЗ, тобто до лідера, Полісся має п'ять очок. Ще подивимося, як черкасці впораються зі втратою Оба – а донеччани з його придбанням. Якраз згаданий вище Ісак може стати прикладом того, як трансфер зірки послаблює, а не посилює команду – житомиряни готуються боротися за чемпіонство.
І це не лише гарні слова, а й важкий тягар. Так, Ротань отримує топпосилення – але четверте місце йому можуть не пробачити. А четверте – це перше після грандів та сенсаційного ЛНЗ. Безумовно, всі мають проблеми, але хто сказав, що їх не буде у самих житомирян? Краснічі виглядає ідеальним трансфером, а по двох інших є питання.
Ігор Краснопір жодного разу в кар'єрі не забивав понад сім голів за сезон. Він за половину останнього розіграшу в Карпатах забив п'ять. Чи точно Ігор коштує ті ж 1,2 млн євро, що і Краснічі? Дуже велике питання. За опорника збірної Косово Ліндона Емерлаху клуб заплатив Клужу цілих півтора мільйона – безумовно, дивитимемося, але адаптуватися до реалій нашого футболу складно будь-кому. Навіть те ж Полісся нещодавно обпеклося з Батистою.
На вихід тим часом пішли центральний захисник Данило Безкоровайний і одразу три гравці атаки: Луїфер Ернандес, Дімітар Трайков та Андре Гонсалвеш. Усі четверо – в оренди, всі, звичайно, безкоштовні. Буткевич витрачає на клуб дуже багато, він вимагатиме віддачу – і Ротаню треба бути готовим відповідати. Часу, як бачимо, навіть у Реалі ніхто не дає, а цієї зими Полісся поводиться як Реал.
Металіст 1925: мільйони Мільонаріосу
Харківський клуб також демонструє амбіції, також показує, що його нинішнє місце (сьоме, але з матчем-фантомом проти Вереса в запасі) його не влаштовує. Про плани посилитись воротарем прямим текстом в інтерв'ю сказав Младен Бартулович; інсайди говорять про воротаря "срібної" Олександрії Єрмакова, але за нього потрібно торгуватися з хайфським Маккабі. Єрмаков там основний, тож переговори можуть бути складними.
Станом на тут і зараз харків'яни вже купили двох латиноамериканців. Вінгеру Себастьяну Кастільо всього 20 років, він багато грав у вищій лізі Венесуели, але:
- а) місцева першість зазвичай вважається однією з найслабших на континенті;
- б) навіть у ньому Кастільйо набрав скромні 6+2 за 36 матчів.
З Копа Судамерикана його Депортіво вилетів просто як наші клуби з єврокубків – від першого ж суперника (в особі Каракаса). Але харків'яни й ризикують мало чим: Себастьян приїхав лише в оренду.
Натомість інше посилення харків'ян виглядає просто королівським. Колумбійський півзахисник Ніколас Аревало – один із лідерів Мільонаріоса, який у Латинській Америці котирується на зовсім іншому рівні. Регулярний учасник Копа Лібертадорес: шкода, що у 2025 році "мільйонери" там якраз і не грали, саме тоді Аревало про себе і заявив. Хоча, з іншого боку, якби минулого року Аревало показав себе ще й на міжнародному рівні, він міг би коштувати ще дорожче, ніж ті 2 мільйони доларів, які заплатив Металіст 1925.
Аревало всього 22 і він, з урахуванням позиції, може ще прогресувати. У Мільонаріосі він змінював позиції опорника і "бокс-ту-бокса", але іноді грав і атакувального хава. Враховуючи, що Калюжний – один із лідерів команди, швидше можна чекати на Аревало вище опорної зони.
"Двадцять п'яті" набирають силу, у всіх сенсах, і зворотний бік цього – прощання з капітаном. Максим Імереков із пов'язкою відіграв весь сезон у Першій лізі, але в нинішній команді, із Шабановим та Павлюком, йому справді немає місця.
Рух: хто ж у майстерні залишився?
Дивне життя живе Рух. З одного боку, непогана гра, просто розкішний Фаал, регулярне підживлення з академії. З іншого боку – клуб настільки беззаперечно віддає всіх найкращих (за одним явним винятком) іншому клубу, що, здається, навіть Іллічівець до такого не доходив.
Тільки за цю зиму Квасниця, Холод, Едсон, Лях, Сапуга перейшли до Карпат, Слюбик, начебто для різноманітності – до чеської Пардубиці. Хто їм на зміну? Купа молоді з Руху U-20, чиї прізвища нічого не говорять нікому, окрім глядачів молоді львів'ян в останні сезони. Ще, заради справедливості, Таллес, який повернувся з оренди – але він стільки разів був не потрібен раніше, що, думаю, і цього разу не залишиться в Русі.
Дуже шкода, що після того, як львів'яни видали відмінний фініш (12 із їхніх 19 очок набрано в останніх чотирьох матчах року), їм вкотре доводиться так розпродаватися. Швидше за все, Федик для того й запрошувався: латати дірки, всіма правдами та неправдами утримувати команду на рівні вище за останні місця, поки клуб розпродається. За шістьох згаданих вище гравців клуб уже заробив 4,1 млн євро.
До речі про розпродаж. Рух відпускає людей, які в умовному рейтингу статусності, "зірковості", можуть посідати третє, четверте, п'яте місця, але дві головні зірки все ще залишилися в клубі. Йдеться про Бабукарра Фаала, одного з найкращих бомбардирів ліги, та Олега Федора, одного з найперспективніших опорників. В принципі, Рух і так вже заробив чимало (півтора мільйона від чехів за Слюбика – це просто чудова угода), і жирні (не про форму гравців мова, в жодному разі) куші можуть почекати до літа.
Але зараз уже різниця у класі гравців може бути занадто великою. Вайби Дніпра у сезон після фіналу Ліги Європи, коли одні зірки вже поїхали, а інші ні – і виходили на одне поле з дуже слабкими футболістами. До Фаала у такому складі й м'яч може не доходити. Рух ходить лезом, і йому дуже пощастило, що конкуренція у боротьбі за виживання найслабша за багато років.
Олександрія: кадрове самогубство
Давайте спочатку про хороше. Богдан Бутко повертається! Вже зовсім мало залишилося футболістів, які застали в УПЛ ще позаминуле десятиліття. Крайній захисник, котрий пам'ятає вівчарку Кварцяного, першу половину сезону провів у Чорноморці, але для нього камбек із Першої ліги – просто дрібниця.
З літа 2021-го до вересня 2022-го Бутко, вже у серйозному футбольному віці, взагалі був без клубу, брав участь в аматорських футбольних турнірах – але після цього видав такий сезон у Зорі, що багатьма визнавався найкращим правим захисником чемпіонату.
Бачити ББ у великій грі завжди приємно, але взагалі те, що відбувається в Олександрії, нагадує якийсь сеанс самознищення. Нагадаю, ми говоримо про команду, яка влітку відпустила тренера і майже всю основу, друге місце за підсумками сезону проміняла на 15-те до кінця першої частини розіграшу, взимку нікого, окрім Бутка, не підписала (за всієї поваги, вже 35 років) і, що називається, знайшла "крайніх".
Кирило Ковалець переходить до Епіцентру! Найкращий бомбардир в історії клубу в УПЛ взяв участь у перших матчах сезону, потім був усунений від першої команди – і ось перейшов вільним агентом до конкурента у боротьбі за виживання. Можливо керівництво Олександрії не вважає Епіцентр реальним конкурентом, але... Чому? З балансом гри ситуація у новачка краща, з обороною теж, тренер досвідченіший. А від срібного складу не залишилося нічого – самі ж добили останнє, що було.
Артем Козак, звичайно, не має настільки унікального статусу в Олександрії, але він також сильно допоміг у сенсаційному минулому сезоні – і теж іде. Поки що нікуди, вільним агентом – але, враховуючи його ідеальний футбольний вік, можна не сумніватися, що він скоро "спливе" в якомусь клубі як мінімум не слабшому.
Натомість на їхнє місце приходять нові та нові легіонери. Не зараз, вони приїхали ще влітку – але суть не змінюється, віцечемпіонів видавлюють заради незрозуміло кого. Всі ці жоти та кастильйо приїхали з дуже різних (навіть якщо країни перерахувати: Бразилія, Швейцарія, Молдова, Португалія, Венесуела), однаково периферійних клубів – і не дали майже нічого. Якби не зовсім слабкі конкуренти, виліт Олександрії міг би бути гарантованим уже зараз. Втім, вона й так непогано справляється.
Адже майже чемпіонський сезон був забезпечений дуже акуратною селекцією. Ротань розкрив багатьох старожилів клубу: у сезоні-2024/25 той самий Ковалець грав так, що, здавалося, Шахтар може посилити. Зменшення бюджету? Не схоже: за того ж Кастільйо клуб влітку заплатив 300 тисяч, не кажучи про зароблені від продажу 4 мільйони. Перший із таких "варягів", до речі, вже зібрав валізи: Тео Ндіка приїхав ще в січні 2025-го, майже не грав і тепер також вільний агент.
З урахуванням відходу низки лідерів – тих самих Єрмакова з Калюжним не можна було залишити – Олександрія була змушена перезапускати проєкт, але зробила це настільки незграбно, що зараз ризикує вилетіти.
