Союз відчайдушних. Чому співпраця Тухеля зі збірною Англії – революційне рішення
Збірна Англії отримала нового головного тренера. Ним став німецький спеціаліст Томас Тухель, а вибір Футбольної Асоціації Англії (ФА) здивував і навіть шокував багатьох.
Команда "трьох левів" традиційно користується підвищеною популярністю й серед українських шанувальників футболу. Крім того, ця збірна є "вічним" претендентом на перемогу чи не в кожному турнірі, в якому бере участь.
Чемпіон не проходить повз потужний інформаційний привід, і пропонує свій погляд на тему, яка сколихнула багатьох уболівальників. З якими труднощами зіткнеться німець у роботі? Що має подолати, до чого прилаштуватися, та до чого бути готовим? Чому керівники англійського футболу відважилися на непопулярний крок?
Загроза негативного інформаційного тла
Ще до призначення на відповідальну посаду навколо Томаса Тухеля сформувалася "група непідтримки". Мова про колишніх футболістів, які давно подалися у експерти на телебачення та в ЗМІ, й так само давно стали лідерами думок футбольної громадськості Британії. Гравців відомих, шанованих, знаних. Та все ще впізнаваних.
Явище, з яким асоціюють цих людей футболу, навіть отримало свою назву. Це так звана "невіллізація" інфопростору, а також сам Гарі Невілл, Гаррі Реднапп, Джеймі Каррагер та інші менш відомі широкому загалу особи. Перші двоє почали критикувати ідею призначення Тухеля тільки за те, що пропонований вибір ФА стосувався не англійця на чолі команди, третій висловився у напрямку "песимістичного нейтралітету". Треба розуміти, що для таких медійних особистостей власна думка подекуди понад усе, адже ті ж Невілл і Каррагер точно користуються повагою серед уболівальників, а ще одного Гарі – Лінекера, який представляє інший табір, для перекриття гучної групи цих голосів відверто мало. І якщо це негласне об’єднання експертів не змінить свою думку бодай до неупередженого сприйняття самого факту такого вибору керівників англійського футболу, відверто токсичний інформаційний фон матиме свій вплив і на самі результати на табло в матчах за участі національної збірної. Не варто забувати й про те, що герр Томас – не з тих хлопців, хто підставлятиме іншу щоку. Тож ситуація закладає фундамент для суперечок ще до початку роботи німця.
Боротьба з привидами минулого заради майбутнього, або усі ознаки дежавю
Тухель – третій не британець на чолі "трьох левів" після шведа Свена-Йорана Ерікссона та італійця Фабіо Капелло. Однак усіх трьох насправді об’єднує значно більше, і це не просто факт відмінного громадянства від попередніх колег на посаді.
Справа в тім, що і легіонери-попередники Тухеля, і громадянин Німеччини працювали і працюватиме із поколінням, яке називали і називають найсильнішим у історії "трьох левів". Та будь-яким вправним працівникам потрібен сильний начальник, який зможе об'єднати індивідуально талановитих хлопців у сильну ефективну команду. Якщо раніше це були Джон Террі та Ріо Фердінанд, Ешлі Коул та якраз Гарі Невілл, Стівен Джеррард та Френк Лемпард, Джо Коул та Вейн Руні, то сьогодні на авансцені Трент Александр-Арнольд та Кайл Вокер, Деклан Райс та Джуд Беллінгем, Філ Фоден та Букайо Сака і, звісно ж, Гаррі Кейн.
Ва-банк по-англійськи
З часу першої й останньої перемоги Англії на великому турнірі минуло 58 років. У країні, яка має найсильнішу та найпривабливішу лігу в світі й чималі здобутки на клубному рівні, не скучили – давно виснажилися у бажанні здобути наступну велику перемогу.
Варто враховувати, що футбол для англійців – не просто важливий вид спорту. Це друга (перша?..) релігія. У бажанні перемагати на полі інші країни піддані короля так само нестримні, як у прагненні випити якомога більше пива. Однак так само англійці ще й великі консерватори, які звертаються за допомогою "на сторону" лише у випадках радикальної необхідності. Зараз настав саме такий час.
Цікаво, що на першостях світу перемагали вже 22 збірні. Однак усі наставники-тріумфатори народжувалися саме в тій країні, з якою брали золоті медалі. Якщо хто не в курсі, Тухель – уродженець німецького села Крумбах.
Навіщо це німцю
Незважаючи на останні невдачі в кар'єрі, Тухель залишається тим наставником, який до когорти топів у своїй справі ще належить. Однак, подібно до Жозе Моурінью, який надцяту спробу підтвердити колишній високий рівень провалив, і тепер працює аж із гравцями турецького Фенербахче, з клубу кращих із кращих ризикує вилетіти. Спитайте в керівників ПСЖ, Челсі та Баварії, де цим хлопцем на виході були вельми незадоволені.
Для Тухеля робота на чолі збірної Англії виглядає вкрай ризиковою затією через специфіку новизни – раніше з національними командами він не працював, але й водночас є чи не останнім шансом показати, що він нічим не гірший тих, хто диктує моду та визначає тенденції у тренерському ремеслі. Якщо завгодно, це, умовно, та його ставка в казино, яка має визначити весь подальший шлях Тухеля у футболі.
В чому сила та слабкість Тухеля
Німець належить до тих фахівців, які не звикли прив'язуватися до системи, він воліє підлаштовувати свої ідеї під підбір футболістів. Крім того, герр Томас чудово вміє адаптовуватися до суперників, та вміє маніпулювати їхніми недоліками. Саме вміння бути наставником, який як ніхто відчуває хиби в тактиці опонента, й подекуди чи не миттєво змінює ті чи інші плани своєї команди, свого часу зробили його одним із кращих у своїй справі.
Разом з тим, трофейний голод та надмірна мотивованість додають і без того неспокійному за характером Тухелю ще більшої нестриманості. Знаходити спільну мову з тими футболістами, які воліють не виконувати його вказівки бодай на 1% – це теж не про нього.